13 група

f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п.- основна стійка. 1 - крок лівою (правою) ногою в сторону, руки в сторони, прогнутися (вдих); 2 - в. п. «видих». Те саме іншою ногою. Повторити 4-6 разів.

2. В. п. стійка, ноги нарізно, руки на пояс, 1 - поворот тулуба ліворуч, руки в сторони; 2 - в. п.; 3 - нахил уперед, руками торкнутися підлоги (ноги не згинати); 4 - в. п. Те саме в інший бік. Дихати довільно. Повторити 3-4 рази в кожний бік.

3. В. п.- упор, стоячи на колінах. 1 - ліву (праву) руку вгору, праву (ліву) ногу назад, прогнутись (вдих); 2 - в. п. (видих). Те саме іншою ногою. Повторити 5-7 разів кожною ногою.

4. В. п.- упор лежачи. 1 - зігнути ногу, підняти назад (видих); 2 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити4-6 разів.

5. В. п. - упор, лежачи боком, упор у підлогу лівою рукою (праву на пояс).
1 - віднести вбік праву ногу; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. Дихати довільно.
Повторити 3-5 разів кожною ногою.

6. В.п. - основна стійка. 1 - руки за пояс, ліву ногу зігнути вперед (видих); 2 - опустити ногу, руки в сторони (вдих); 3- зігнути ногу вперед, руки на пояс (видих); 4 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити 5-6 разів кожною ногою.

7. В. п. - упор позаду, сидячи. 1 - зігнути ноги, підтягнувши коліна до грудей; 2 - випростати коліна вгору; 3 -зігнути ноги; 4 - в. п, Дихати довільно. Повторити 8-10 разів.

8. В. п.- лежачи на спині, руки вздовж тулуба. 1 - зігнути ноги, підтягнувши коліна до грудей; 2-3 - рухи велосипедистів; 4 - в. п. Дихати довільно. .Повторити 6-8 разів. Вправу можна виконувати в стійці на лопатках.

9. В. п.- стійка, ноги нарізно, руки на пояс. 1 - присісти на лівій нозі, праву випростати в сторону на носок, руки вперед (видих); 2 - в. п. Те саме в інший бік. Повторити 5-7 разів у кожний бік.

10. В. п.- стійка, ноги нарізно, руки в сторони. 1 - мах лівою ногою праворуч, руки ліворуч; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. Дихати довільно. Повторити 4-6 разів кожною ногою.

11. В. п.- основна стійка, руки за голову. 1-2 - підскоки на лівій нозі; 3-4 - підскоки на правій. Дихати довільно. Повторити 5-8 разів на кожній нозі.

Комплекс загальнорозвивальних вправ зі скакалкою.

1. В.П – О.С : скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 1). 1 – руки вгору; 2 – піднятися на носки, прогнутися і потягнутися – вдих; 3-4 – в.п. – Видих. При русі рук вгору дивитися на скакалку. Руки прямі, скакалка натягнута.

2. В.П : ноги на ширині плечей, скакалка внизу, складена вдвічі (Мал. 2). 1 – руки вперед в сторони, поворот тулуба вправо; 2 – В.П.; 3- те саме з поворотом вліво. 4 – В.П. Під час повороту плечі не опускати, ноги з місця не зрушувати. Дихання довільне, без затримки.

3. В.П ноги нарізно на скакалці; скакалку тримати вільно за кінці (Мал.3). 1 – нахил вліво, ліва рука, згинаючись, натягує скакалку – видих; 2 – випрямитися, опускаючи ліву руку вниз – вдих; 3-4 – те ж в інший бік. При нахилах ноги не згинати, голову не опускати і тулуб не повертати, вага тіла розподілити рівномірно на ноги.

. В.П.: ноги разом; скакалка за головою, складена вчетверо, руки до плечей (Мал. 4). 1-3 – нахил вперед, руки вперед – видих; 4 – випрямитися, відводячи плечі назад, – вдих. В.П. При нахилі ноги не згинати. Амплітуду рухів збільшувати поступово.

5. В.П.; скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 5). 1-2 – переступити через скакалку; 3-4 – В.П.; 5-6 – те ж іншою ногою.; 7-8 В.П. Під час виконання вправи потрібно піднімати коліно високо, при цьому дуже низько не нахилятися.

6. В.П.: сидячи, із зігнутими ногами; скакалка на підлозі збоку (Мал.6). 1-2 – поворот кругом обличчям до скакалки, в упор стоячи на колінах; 3-4 – тим же способом повернутися у В.П. При повороті спиратися на прямі руки.

7. В.П.: ноги разом; скакалка за спиною. Біг на місці стрибками з лівої ноги на праву, обертаючи скакалку вперед (Мал.7). Кілька стрибків через скакалку виконуються з правої ноги, а потім з лівої. Спину тримати прямо, голову не опускати, вправу виконувати без напруги. Після стрибків перейти на ходьбу.

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ЧЕТВЕР 09.04.2020

ТЕХНОЛОГІЯ

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ОСНОВИ МІКРОБІОЛОГІЇ

Основи мікробіо

ju6sy5u

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ

bhmws7c

ВИКЛАДАЧ КОНОПЛІН О.Є.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема: Особливості накладання шин на верхню та нижню кінцівки

План

1.Загальні принципи накладання шин на кінцівки.

2.Види шин.

3.Особливості накладення шини SAM на руку або гомілку.

У разі переломів і вивихах верхніх та нижніх кінцівок проводять їх іммобілізацію (знерухомлення) з метою попередження подальшого зміщення кісткових уламків і травмування ними інших тканин та органів; попередження виникнення травматичного шоку; перетворення закритого перелому у відкритий з наступним пошкодженням усіх тканин — кровоносних судин, нервів, зв'язок, м’язів та шкіри; попередження поширення інфекції у кінцівках.

Іммобілізація— це створення нерухомості пошкодженої або хворої частини тіла, зазвичай кінцівки або хребта та інших кісток, накладенням шин від моменту отримання травми до надання медичної допомоги. Для її проведення використовують стандартне обладнання (шини) або підручні засоби.

Підготовка постраждалого до накладання шини. За відкритого перелому перед накладанням шини в разі сильної кровотечі необхідно накласти джгут, на рану накласти стерильну пов’язку, але під час фіксації (закріпленні) шини не можна закривати місце, де накладений джгут, щоб була можливість коригувати стан останнього.

Шину не можна накладати з того боку, де зламана кістка виступає назовні. Під час іммобілізації кінцівки попередньо треба надати їй нормальне фізіологічне положення, а якщо це неможливо, то таке, за якого кінцівка найменше травмуватиметься.

Шини мають бути такої довжини, щоб вони фіксували не менше двох суглобів у разі наступних переломів: передпліччя — променево-зап’ястковий і ліктьовий суглоби; гомілки — гомілковостопний і колінний суглоби.

Шини потрібно щільно прикріплювати до травмованої кінцівки бинтуванням. Після накладення шин у разі переломів кісток руки її підвішують на косинці;

Види шин. Для накладення шин на кінцівки в разі переломів та вивихів використовують кілька видів стандартного обладнання (шин):

1.Драбинчасті шини (Крамера) добре моделюються, але перед накладенням їх необхідно обмотувати м’яким матеріалом з метою профілактики пролежнів.

2.Лубкові шини не моделюються.

3.Сітчасті шини придатні для іммобілізації дрібних кісток, зокрема, стопи або кисті.

4.Шина Дітерихса дає змогу іммобілізувати та витягнути пошкоджену ногу.

5.Пневматичні шини для іммобілізації треба накачувати повітрям, і їх легко пошкодити, що спричинить утрату їх іммобілізаційних властивостей.

Запитання та завдання

1. З якою метою проводять іммобілізацію під час переломів і вивихів кінцівок?

2. Що використовують для іммобілізації верхніх та нижніх кінцівок?

3. Назвіть загальні принципи накладання шин.

4. Що треба зробити перед накладанням шини в разі відкритого перелому за наявності сильної кровотечі?

5. З якого боку не можна накладати шину за відкритого перелому?

6. Що треба зробити перед накладанням шини в разі закритого перелому?

7. Що треба зробити перед накладанням шини в разі відкритого вивиху?

8. Чи можна накладати шини для іммобілізації поверх одягу і взуття?

9. Що треба прокласти між шиною і кінцівкою постраждалого для попередження стискання тканин у місцях кісткових виступів?

10. На кому необхідно проводити моделювання шини?

11. Що треба перевіряти у травмованого до і після накладення шини?

12. Які є види шин?

13. Які особливості накладення шини SAM на руку або гомілку?

14. Які особливості іммобілізації нижньої кінцівки за допомогою шини Kendrick?

15. Які підручні засоби можна використати, якщо немає стандартних засобів іммобілізації?

16. Які особливості накладання шин з підручних засобів на верхню та нижню кінцівки?

17. Що можна зробити для іммобілізації кінцівок за відсутності будь-яких засобів для її проведення?

Тестові завдання

1. При відкритому переломі зі зміщенням кісток необхідно:
А) поправити зсув і накласти шину; Б) поправити зсув і перев’язати;
В) перев’язати рану, не турбуючи перелом, і накласти шину.
2. При відкритому переломі по-перше необхідно:
А) дати знеболюючий засіб; Б) провести фіксацію кінцівки, в якому вона знаходиться; В) на рану в області перелому накласти стерильну пов'язку;
Г) зупинити кровотечу.

3. Послаблювати джгут потрібно:
А) на 1–2 хв; Б) до почервоніння не більше 3–5 хв; В) на 5–7 хв.

4. При відкритому переломі кінцівки з сильною кровотечею рани необхідно в першу чергу:
А) обробити край рани йодом; Б) провести іммобілізацію кінцівки; В) промити рану перекисом водню; Г) зупинити кровотечу.

5.Унаслідок стиснення травмовану верхню кінцівку, треба:
а) накласти джгут, іммобілізувати; б) накласти щільну пов 'язку, іммобілізувати;
в) накласти тепло, іммобілізувати.
6.Якою повинна бути транспортна шина?
а) з можливістю фіксації тільки місця перелому;
б) з можливістю фіксації місця перелому та найближчого суглоба;
в) з можливістю фіксації місця перелому та двох суміжних суглобів.

7.Як надати першу допомогу потерпілому з вивихом кінцівки?
а) спробувати вправити вивих і зафіксувати кінцівку;
б) зафіксувати кінцівку в положенні, якої потерпілий набув після травми,прикласти до ушкодженого суглоба міхур з льодом або холодною водою;
в) зафіксувати кінцівку, не вправляючи вивих, прикласти міхур (грілку) з гарячою водою.

8.Як зробити іммобілізацію гомілки в разі відсутності іммобілізуючого підручного матеріалу?
а) обкласти гомілку валиками з одягу; б) прибинтувати до здорової ноги; в) туго забинтувати.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Обов язки військовослужбовців в бою

План вивчення нового матеріалу

Основні риси загальновійськового бою
Характерні риси сучасного бою
Битва, бій

Самостійне опрацювання:

Воєнне мистецтво. Війна. Тактика. Гібридна війна. Систематичні бойові дії. Удар, вогонь, маневр. Загальні і спеціальні обов язки війсковослужбовців. Тактика. Військове мистецтво.

Питання для самоконтролю

Що таке військова кампанія?
Які види війни визначено на сьогодні?
Які обов язки військовослужбовців в бою?

Домашнє завдання: розділ 6, тема 1 (підручник Захист вітчизни 2018 р., автор С. Хараху, Є. Павлов)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

Тема уроку: Практичне заняття «Аналіз медіатексту»

План вивчення нового матеріалу

Інтернет
Комунікації в Інтернеті: переваги і ризики
Соціальні мережі як вид мас-медіа

Самостійне опрацювання: Можливості Інтернету, як засобу масової інформації. Види масових комунікацій в інтернет-середовищі. Персональні сайти, чати, блоги. Приватність і конфіденційність. Кіберзлочини.

Питання для самоконтролю:

Що таке соціальні мережі?
Які основні види масових комунікацій ?
Що таке кіберзлочини?

Домашнє завдання: параграф 33(підручник Громадянська освіта, 2018 р., автор І. Васильків, В. Кравчук)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

4. В. п.- упор лежачи. 1 - зігнути ногу, підняти назад (видих); 2 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити4-6 разів.

Комплекс загальнорозвивальних вправ зі скакалкою.

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

СЕРЕДА 08.04.2020

ТЕХНОЛОГІЯ

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: Велика Британія після Першої Світової війни

План вивчення нового матеріалу

Наслідки Першої Світової війни для Великої Британії
Розвиток Великої Британії 1918-1929
Зовнішня політика

Самостійне опрацювання:

Економіка Великої Британії після війни. Подолання «великої депресії». Порятунок банківської системи. Стабілізація економіки. Державне регулювання економіки.

Питання для самоконтролю:

Як вплинула Перша Світова війна на економіку Англії?
Яким було становище Великої Британія після Першої Світової війни?

Домашнє завдання: розділ 3, параграф 9, (підручник Всесвітня історія, автор: О.Гісем

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

МІКРОБІОЛОГІЯ

Основи мікробіо

ju6sy5u

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

УСТАТКУВАННЯ

https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTM2NDJa

f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

ХІМІЯ

Хімія

nborvnr

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ГЕОГРАФІЯ

Тема: Велика Британія. Загальна характеристика. Особливості секторів економіки.

План

1.Місце країни у світі та регіоні.

2.Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці.

3.Особливості населення. Система розселення.

4.Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни.

5.Складові третинного сектору.

6.Особливості аграрного сектору.

Офіційна назва – Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

Площа – 244,7 тис. км. кв.

Населення – 61,1 млн. чоловік (3-те місце в Європі)

Столиця – Лондон.

Тип країни – високо розвинута держава, країна «Великої сімки».

ВВП на одну особу - $46 432

Державний устрій – конституційна монархія (королівство), унітарна держава.

Голова держави – королева Єлизавета II

Склад території – 4 історичні області: Англія (45 графств), Шотландія (9 районів), Уельс (8 графств), Північна Ірландія (26 округів).

Член міжнародних організацій – ООН, НАТО, ЄС.

Офіційна мова – англійська.

Релігія – християнство ( Протестантизм, католицтво)

Валюта – фунт стерлінгів

«Туманний Альбіон», «перша майстерня світу» - це все вислови про Велику Британію. Англія є батьківщиною машинного виробництва. Саме тут уперше з'явилися: залізниця, лінія метрополітену, двоповерхові автобуси. Але пік економічної потужності країни вже є надбанням історії.

Сучасна Велика Британія – високорозвинена постіндустріальна держава, яка має ядерну зброю і є значним експортером капіталу. Колишня величезна Британська колоніальна імперія після розпаду і досі зберігає свою присутність в усіх регіонах світу й очолює Британську Співдружність, до складу якої входять понад 50 країн світу.

Риси сучасної економіки Великобританії:

1.посилення ролі державно-монополістичного капіталу;

2.проникнення в економіку іноземних монополій;

3.велику роль у розвитку економіки відіграє членство країни в ЄС;

4.збільшення темпів росту ВВП ( на душу населення $ 22 2000);

5.збільшення обсягів капіталовкладень у галузі, що визначають НТП;

Висновки: ЕГП країни вигідне. Острівне розміщення, сприятливі природні умови зумовили розвиток країни впродовж віків як великої морської держави.

Велика Британія – парламентська монархія, унітарна держава, має острівні володіння за межами своєї території.

Країна посідає провідні позиції в Європі і світі за основними показниками.

Королівство – одна з найрозвинутіших постіндустріальних країн світу з мінімум державного втручання і максимум приватної ініціативи.

Дом. завд. Опрацювати §§13 – 14, стор.54 – 61.

Тестові завдання

I рівень. Оберіть правильну відповідь

1. Найбільша країна Європи за кількістю населення:

а) Франція; б) Україна; в) Німеччина; г) Велика Британія.

2. Основою промисловості країн Західної Європи є:

а) гірничодобувна промисловість; б) виробництво мінеральних добрив;

в) виплавка міді; г) машинобудування.

3. З перелічених країн до складу Європейського Союзу входять:

а) Сербія і Чорногорія, Македонія; б) Білорусь, Молдова, Україна;

в) Литва, Латвія, Естонія; г) Албанія, Хорватія;

4. На вирощуванні ячменю та хмелю спеціалізується:

а) Німеччина; б) Нідерланди; в) Франція; г) Італія.

5. Рослинництво є провідною галуззю сільського господарства в:

а) Німеччині; б) Італії; в) Великій Британії; г) Швейцарії.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ВІВТОРОК 07.04.2020

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Тема: Статус УСРР на початку 1920 – рр. Входження до складу СРСР. Адміністративно – територіальні зміни УСРР у 1930 – ті рр.

План

1.Міжнародне становище УСРР.

2.Утворення СРСР і наслідки для України.

3. Зміни адміністративно – територіального поділу УСРР у 1920 – 1930 – ті рр.

Основні терміни та поняття: федералізація, автономізація, «договірна федерація», СРСР.

Воєнно-господарський союз (військово-політичний союз) — форма контролю більшовиків над національними радянськими республіками та використання їх ресурсів.

Автономізація — форма входження національних утворень (республік) до складу РСФРР, запропонована Й. Сталіним як спосіб створення СРСР. Перетворення незалежних національних радянських республік на автономії у складі радянської Росії.

Федерація — це форма державного устрою, за якої частини федерації користуються певною самостійністю і правом виходу зі складу цієї федерації.

«Договірна федерація» — система відносин між радянськими республіками. 28 грудня 1920 р. між РСФРР та УСРР було укладено союзний робітничо-селянський договір, згідно з яким дві республіки вступали у воєнний та господарський союз.

Основні дати: 30 грудня 1922 р. — створення СРСР; 1924 р. — схвалення Конституції СРСР; 1925 р. — унесення змін до Конституції УСРР; 1927 р. — прийняття нової Конституції УСРР.

1) Який статус мала УСРР на початку 1920-х рр. і як він змінився після утворення СРСР?

2) Чи була УСРР суверенною державою в 1921—1922 рр.?

3) Якою була реакція українського дипломата на створення СРСР?

4) Які два підходи до договірної федерації сформувалися в РКП(б) на початку 1920-х рр.?

5) Чим сталінський проект автономізації відрізнявся від проекту представників радянських республік?

6) Коли було утворено СРСР?

Висновки. Наприкінці 1922 р. було створено СРСР. За задумом В. Леніна, він мав стати союзом рівноправних радянських республік.

Незважаючи на всі спроби українського радянського керівництва, йому не вдалося відстояти більшу самостійність УСРР.

Запитання та завдання

1.Із якою країною УСРР уклала першу міжнародну угоду?

2.Коли утворилася договірна федерація?

3.Які радянські республіки стали засновницями СРСР?

4.Що передбачав план Й.Сталіна?

5.Що у складі СРСР належало до повноважень уряду УСРР?

6.Яким було міжнародне становище УСРР?

1) Підготуйте реферат за однією з тем: «Україна та створення СРСР», «Конституційне оформлення СРСР».

2) Підготуйтеся до семінарського заняття за темою «Культурне та духовне життя в роки непу. Українізація» (якщо наступний урок планується провести в цій формі).

Дом завд. Опрацювати §20, стор. 110 – 113.

Тестові завдання

1.Державно-політичний статус УСРР у 1921 – 1922 рр. визначався:

А) юридичною незалежністю УСРР, яка не входила до складу жодної сусідньої держави й не перебувала з ними в союзно-договірних відносинах;

Б) «договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими республіками, посиленням її підпорядкування загальнофедеративним органам влади;

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

4. В. п.- упор лежачи. 1 - зігнути ногу, підняти назад (видих); 2 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити4-6 разів.

Комплекс загальнорозвивальних вправ зі скакалкою.

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ТЕХНОЛОГІЯ

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

СИРОВИНА

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

УСТАТКУВАННЯ

f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

ПОНЕДІЛОК 06.04.2020

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

n2aehrg

ВИКЛАДАЧ ЛІГОЦЬКА О.О.

ТЕХНОЛОГІЯ

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ХІМІЯ

Хімія

https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTM2NDJa

nborvnr

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

БІОЛОГІЯ І ЕКОЛОГІЯ

біологія

https://classroom.google.com/c/NTUyOTI3ODkyODha

w4tm7sj

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

4. В. п.- упор лежачи. 1 - зігнути ногу, підняти назад (видих); 2 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити4-6 разів.

Комплекс загальнорозвивальних вправ зі скакалкою.

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

УСТАТКУВАННЯ

https://classroom.google.com/c/NjUyMDcwNzM5ODBa

f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

П’ЯТНИЦЯ 03.04.2020

ГЕОГРАФІЯ

Тема: Франція. Загальна характеристика країни.

План

1.Місце країни у світі та регіоні.

2. основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділу праці.

3.Система розселення.

4.Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни.

5.Домінуючи складники третинного сектору.

6.Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

7.Особливості аграрного сектору.

8.Характерні риси просторової організації господарства.

9.Міжнародні зв’язки України з Францією.

Головне

-Банківська сфера, туризм, транспорт посідають провіднітпозиції у третинному секторі економіки і є експортоорієнтованими.

-Міжнародна спеціалізація країни представлена продукцією машинобудування, атомної енергетики, хімічної і харчової промисловості.

-Сільське господарство країни посідає провідні позиції в європі, спеціалізується переважно на рослинництві і є експортоорієнтованим.

-За особливостями розвитку і розміщення господарства Франція поділяється на вісім районів.

-Франція експортує автомобілі, літаки, обладнання для АЕС, космічну техніку, метал, продукцію хімічної промисловості, ліки, текстиль та одяг; імпортує переважно енергоносії.

Перевіримо свої знання і вміння

1.Які показники розвитку банківської сфери і туризму підтверджують їхні провідні позиції в економіці Франції?

2.Які особливості транспортної системи країни?

3.Чим відрізняється і що має спільного машинобудування Франції та Німеччини?

4.Поясніть переваги аграрного сектору країни.

5. За картами атласу порівняйте спеціалізацію двох економічних районів Франції

6.Користуючись додатковими джерелами інформації, підберіть факти, що свідчать про співробітництво України і Франції.

Дом. завд. Опрацювати §§11 – 12, стор.45 – 54.

Тестові завдання

1)Площа країни:

а)357 тис.км^2;б)551 тис.км^2;в)244 тис.км^2; г)301 тис.км²

2)Адміністративно-територіальний устрій :

а) конституційна монархія; б) унітарна держава; в) федеративна держава; г) парламентська республіка.

3)Форма правління Франції:

а) парламентська республіка; б) президентська республіка;в) конституційна монархія; г) парламенсько – президенська.

4)Склад території країни:

а) 4 історичні області, 92 адміністративні одиниці; б) 16 земель;в) 20 областей;г) 95 департаментів.

5)Особливість ЕГП:

а) острівне положення б) півострівне положення; в)2/3 кордонів – морські; г) 9країн сусідів

6)Природний рух населення характеризується:

а)високим рівнем народжуваності й постійним зниженням рівня смертності;

б)низьким рівнем народжуваності й низьким рівнем смертності;

в)високим рівнем народжуваності й високим рівнем смертності.

7) Середня густота населення( чол./ км ² ):

а) 115; б) 201; в) 231; г) 255;

8)У країні домінують: А) католики ;Б) протестанти ; В) мусульмани ; Д) православні.

9)У загальній кількості населення частка сільського населення складає:

а) 11 %; б) 33% ; в) 13 %; г) 27 %.

10)За структурою зайнятості населення належить до країн:

а) аграрних; б) постіндустріальна; в) аграрно-індустріальних; г ) індустріальних

11)В Лотарингії значні родовища:

а) залізної руди;б) нафти;в) природного газу;г) мідних руд.

12)Визначте характерні ознаки демографічної ситуації :

а)другий тип відтворення населення; б)«демографічний вибух»; в)перший тип відтворення населення;

г)депопуляція ; ґ) «старіння нації»; д)надлишок трудових ресурсів.

13)Установіть відповідність залягання корисних копалин:

1)Лотарингія ; 2)Прованс ; 3)Центральний масив ; 4)Ельзас.

а)уранові руди; б)калійні солі; в)алюмінієві руди; г)кам'яне вугілля.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

АЛГЕБРА

група

xbg7vzy

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР А.Й.

СИРОВИНА

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинiiз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

14. В. п. – лежачи на спинi, руки вгору. Пiдняти випрямленi ноги вперед – угору i торкнутися ними пiдлоги за головою. Повернутись у вихiдне положення.
15. В. п. – лежачи на спинi. Пiднявши ноги i тулуб вгору, виконати стiйку на лопатках.
16. В. п. – стоячи на колiнах, руки на поясi. Повiльнi нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного положення в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.

2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону; одна вперед, друга вниз і т.п.

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихіднихположень (рукидо плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асиметричними рухами рук.

4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п'ятках. Те саме у шерензі.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долонями^;носка. Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба (кисті зчеплені у "замок").

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

УСТАТКУВАННЯ

f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УСТАТКУВАННЯ

f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

ЧЕТВЕР 02.04.2020

ОСНОВИ МІКРОБІОЛОГІЇ

Основи мікробіо

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

ju6sy5u

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ

Тема уроку: Контрольна робота №3 з теми «Молекулярна фізика і термодинаміка» Частина 1.

Варіант 1

1. Ідеальним називають такий газ, у якому…

а) міститься деяка кількість водяної пари;

б) відсутні домішки інших газів;

в) відсутня взаємодія між мікрочастинками.

2. Оберіть формулу для розрахунку кількості речовини.

а) ν = m/M; б) ν = m·М; в) ν = m_o·N_А.

3. Яке з наведених значень фізичних сталих відповідає сталій Больцмана?

а) 8,31Дж/К; б) 1,38·10^-23Дж/К; в) 6,02·10²³Дж/К.

4. На графіку показано процес зміни стану газу. Яку назву має цей процес?

а) Ізобарний;

б) ізотермічний;

в) ізохорний.

Назвіть газовий закон, що відповідає вказаному процесу.

5. Визначити молярну масу сірчаної кислоти ( H₂SO₄).

6. Визначити кількість речовини у тілі, що складається з 3,6·10²⁰ атомів.

а) 0,6 моль; б) 6·10^-4 моль; в) 6 моль.

Варіант 2

1. 1 моль – це одиниця …

а) молярної маси;

б) кількості речовини;

в) відносної молекулярної маси.

2. Оберіть вірно записану формулу для розрахунку кількості речовини.

а) ν = N·N_А; б) ν = m·М; в) ν = N/N_А.

3. Яке з наведених значень фізичних сталих відповідає сталій Авогадро?

а) 1,38·10^-23моль^-1 ; б) 8,31 моль^-1 ; в) 6,02·10²³моль^-1.

4. На графіку показано процес зміни стану газу. Яку назву має цей процес?

а) ізотермічний;

б) ізобарний;

в) ізохорний.

Назвіть газовий закон, що відповідає вказаному процесу.

5. Визначити молярну масу нітратної кислоти (НNО₃).

6. Визначити кількість речовини у тілі, що складається з 2,4·10²⁰ атомів.

а) 0,4 моль; б) 4·10^-4 моль; в) 4 моль.

Домашнє завдання: Повторити §26.

ВИКЛАДАЧ КОНОПЛІН О.Є.

ТЕХНОЛОГІЯ

5tvbpj5

БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

БРИТВАК В.Ю.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асиметричними рухами рук.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долонями^;носка. Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба (кисті зчеплені у "замок").

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Завдання для підсумкового опитування. Боротьба за відновлення української державності.

Тестові завдання

Варіант І

1.Однією з причин падіння Української Центральної Ради (УЦР) була:

а) здійснення УЦР аграрної реформи та передача всієї землі селянам;

б) відсутність підтримки УЦР серед широких верств населення;

в) відмова УЦР від виконання умов Брестського мирного договору;

г) відкрита підтримка УЦР селянських виступів та робітничих страйків.

2.Яка обставина відіграла вирішальну роль у втраті більшовиками контролю над Україною навесні 1918 р.?

а) селянський повстанський рух проти політики «воєнного комунізму»

б) висадка військ Антанти на Півдні України

в) вступ на територію України німецьких та австро-угорських військ

г) об’єднання армії УНР та УГА і їхній спільний наступ на Київ

3.Укладання якого міжнародного договору викликало наведену оцінку сучасником: «Польща та більшовицька Росія поділились українськими землями, як колись в Андрусово в 1667 р.»?

а) Ризького договору 1921 р.; б) Варшавського договору 1920 р.;

в) Брестського договору 1918 р.; г) Рапалльського договору 1922 р.
4. У своїй зовнішній політиці гетьман П. Скоропадський орієнтувався на

а) держави Малої Антанти; б) радянську Росію; в) країни Антанти; г) Центральні держави .

5. Відкриття українських гімназій, державних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському, Української Академії наук були складовими культурної політики:

а) Української Держави П. Скоропадського; б) Західноукраїнської Народної Республіки;

в) Української Народної Республіки; г) Української Соціалістичної Радянської Республіки.

6. Яка подія увійшла в історію як «Листопадовий зрив»?

а) повстання проти гетьмана П. Скоропадського, очолюване Директорією;

б) повстання у Львові 1 листопада 1918 р. і встановлення української влади в місті;

в) наступ військ ЗУНР у листопаді 1918 р. на Перемишль;

г) повстання робітників заводу «Арсенал» у Києві.

7. У листопаді 1918 р. В. Винниченко очолив:

а) Державний секретаріат ЗУНР; б) Генеральний Секретаріат УЦР;

в) Раду Народних Міністрів УНР; г) Директорію УНР.

8. Вищий законодавчий орган Української Народної Республіки доби Директорії — це

а) Трудовий Конгрес України; б)Український Національний Союз;

в) Всеукраїнські Установчі Збори; г) Головна Українська Рада.

9. Що було урочисто проголошено 22 січня 1919 р. на Софійській площі в Києві?

а) встановлення влади більшовиків; б) незалежність УНР; в) повалення гетьманату;

г) об’єднання УНР та ЗУНР.

10. «Взагалі мусимо дивитися на Варшавський договір як на тимчасовий вихід з тяжкої ситуації. Треба нам якось зміцнити свої сили для того, щоб продовжувати боротьбу з нашим головним ворогом — Московщиною», — так пояснював свої дії :

а) П. Скоропадський; б) С. Петлюра; в) М. Грушевський; г) Є. Петрушевич.

11. Хто з українських діячів доби революції так пояснював свій вчинок: «Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумію небезпеку, що виникла з подібного політичного домагання, але змагаючись перш за все за вищу мету — утримання ладу в державі, яку я збудував, я мусив всупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією»?

а) Є. Петрушевич; б) М. Грушевський; в) П. Скоропадський; г) С. Петлюра.

12. Установіть відповідність між подіями та їхніми результатами і наслідками.

а) Другий зимовий похід армії УНР; б) прихід до влади гетьмана П. Скоропадського;

в) Брест-Литовський договір між УНР і Центральними державами;

г) розгром П. Врангеля в Криму

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема: Вивихи суглобів, ознаки та їх класифікація.

План

1.Вивихи суглобів, їх класифікація.

2.Ознаки вивихів.

Вивихом називають зміщення суглобових поверхонь дотичних кісток з порушенням цілісності суглоба — розривом суглобової капсули і пошкодженням всього зв’язкового апарату (суглобова капсула — це оболонка кісткового зчленування, яка формується зі сполучної тканини).

Під час вивиху одна з дотичних кісток, що разом з іншою утворює суглоб, виходить з порожнини суглоба через розрив капсули. За повного вивиху суглобові поверхні кісток не стикаються одна з іншою, а за часткового (неповного) — зміщені суглобові поверхні кісток частково стикаються й утворюється підвивих. Унаслідок підвивиху зв’язки надмірно розтягуються або надриваються, можливий надрив капсули суглоба.

Класифікують вивихи:

- за часом від моменту травми: свіжі — до 3-х діб після травми; несвіжі — від 3-х діб до 3-х тижнів; застарілі — понад 3-х тижнів;

- за збереженням цілісності шкірних покривів розрізняють відкриті та закриті вивихи. За відкритих утворюється рана, за закритих немає розриву тканин і шкіри;

- за походженням вивихи вродженні та набуті; останні можуть виникати упродовж усього життя людини. Вони можуть бути травматичними або патологічними.

Травматичні вивихи поділяють на гострі (неускладнені та ускладнені) і звичні травматичні. Вони супроводжуються тяжкою травмою усіх елементів суглоба — здавлюванням та розривом кровоносних судин, прилеглих м’язів, місць їхнього прикріплення та нервів, а також тріщинами та надломами кісток.

Звичні вивихи — це вивихи, що виникають багато разів без надмірних фізичних зусиль. Вивих плеча вважається звичним, якщо його рецидив (повторний випадок після первинної травми) настає в період від 3 місяців до 2 років. Проміжки часу між кожним наступним вивихом скорочуються. Безпосередньою причиною їх стає нездатність ложе суглоба після перенесеної травми утримувати головку плечової кістки на місці.

Ознаками вивиху є гострий біль у суглобі, який посилюється під час руху та промацуванні суглоба; деформація (западання) ділянки суглоба, вираженість якої залежить від зміщення суглобних поверхонь кісток; порушення функції — відсутність активних і неможливість пасивних рухів у травмованому суглобі; фіксація кінцівки в неприродному положенні, що не піддається виправленню, зі зміною довжини кінцівки, найчастіше її укороченням, рідше — подовженням, залежно від положення вивихнутого кінця кістки до суглобної ямки.

Запитання

1. Що називають вивихом?

2. Що називають підвивихом?

3. Як класифікують вивихи за часом від моменту травми?

4. Як класифікують вивихи за походженням?

5. Як поділяють травматичні вивихи?

6. Унаслідок чого виникають вивихи?

7. Які вивихи називають звичними?

8. За якою ознакою надають назву вивиху?

9. Які є ознаки вивиху кінцівок?

10. Які є ознаки вивиху хребців?

Дом. завд. стор.421

Тестові завдання

1. Які ознаки вивиху в суглобі?
а) біль, зміна форми суглоба, неправильне положення кінцівки, відсутність рухів у суглобі;
б) біль, набряк, патологічна рухливість;
в) біль, почервоніння шкірних покривів, набряк, висока температура тіла.

2. Як надати першу допомогу потерпілому з вивихом кінцівки?
а) спробувати вправити вивих і зафіксувати кінцівку;
б) зафіксувати кінцівку в положенні, якого потерпілий набув після травми,прикласти до ушкодженого суглоба міхур з льодом або холодною водою;
в) зафіксувати кінцівку, не вправляючи вивих, прикласти міхур (грілку) з гарячою водою.

3.Виберіть клінічні ознаки вивихів:

а) виражений больовий синдром, набряк кінцівки, крововилив;

б) зміна довжини кінцівки, крепітація (кістковий) хрускіт, кровотеча;

в) виражений больовий синдром, набряк і деформація суглоба, обмеження рухової активності в суглобі;

г) виражений больовий синдром, набряк кінцівки;

д) біль, кровотеча.

4.Оберіть першочерговий захід долікарської допомоги при вивихах:

а) накласти холод на ушкоджену ділянку; б) вправлення вивиху; в) транспортна мобілізація суглоба;

г) транспортування постраждалого до лікувального закладу; д) зупинка кровотечі.

5. Як зробити іммобілізацію гомілки в разі відсутності іммобілізуючого підручного матеріалу?
а) обкласти гомілку валиками з одягу; б) прибинтувати до здорової ноги;
в) туго забинтувати.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Взвод і відділення

План вивчення нового матеріалу

Відділення, його склад
Взвод
Старші та молодші за військовим званням

Самостійне опрацювання:

Склад відділення. Командир відділення. Взвод. Організація військової служби. Статути Збройних Сил України. Військові звання. Офіцерський склад. Сержанти, солдати. Порядок віддання і виконання наказів.

Питання для самоконтролю:

Яка кількість військовослужбовців у складі відділення?
Яке військове звання може мати командир взводу?
Скільки відділень входить до складу взводу?

Домашнє завдання: розділ 3, тема 1 (підручник Захист вітчизни 2018 р., автор С. Хараху, Є. Павлов)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

Тема уроку: Інтернет

План вивчення нового матеріалу

Інтернет
Комунікації в Інтернеті: переваги і ризики
Соціальні мережі як вид мас-медіа

Питання для самоконтролю:

Що таке соціальні мережі?
Які основні види масових комунікацій ?
Що таке кіберзлочини?

Домашнє завдання: параграф 33(підручник Громадянська освіта, 2018 р., автор І. Васильків, В. Кравчук)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

СЕРЕДА 01.04.2020

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асиметричними рухами рук.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долонями^;носка. Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба (кисті зчеплені у "замок").

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: «Новий курс» Ф.Д. Рузвельта

План вивчення нового матеріалу

Програма порятунку банківської системи
Заходи «нового курсу»
Зовнішня політика США

Самостійне опрацювання:

Обрання Ф.Д. Рузвельта президентом США. Подолання «великої депресії». Порятунок банківської системи. Стабілізація економіки. Закон Вагнера. Державне регулювання економіки.

Питання для самоконтролю:

Якою подією розпочалася «велика депресія»?
Яким було становище США після Першої Світової війни?

Домашнє завдання: розділ 3, параграф 8

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ВІВТОРОК 31.03.2020

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асиметричними рухами рук.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долонями^;носка. Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба (кисті зчеплені у "замок").

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Основні риси загальновійськового бою

План вивчення нового матеріалу

Воєнне мистецтво
Війна
Тактика

Самостійне опрацювання:

Воєнне мистецтво. Стратегічне мистецтво. Тактичне мистецтво. Війна. Гібридна війна. Компоненти гібридної війни. Громадянська війна. Військова операція. Битва. Бій.

Питання для самоконтролю:

Що таке воєнне мистецтво?
Які види війн визначають?

3. Які типові компоненти гібридної війни?

Домашнє завдання: Розщділ 6,тема 1,Стор. 129-131

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема: Вивихи суглобів, ознаки та їх класифікація.

План

1.Вивихи суглобів, їх класифікація.

2.Ознаки вивихів.

Класифікують вивихи:

Запитання

1. Що називають вивихом?

2. Що називають підвивихом?

3. Як класифікують вивихи за часом від моменту травми?

4. Як класифікують вивихи за походженням?

5. Як поділяють травматичні вивихи?

6. Унаслідок чого виникають вивихи?

7. Які вивихи називають звичними?

8. За якою ознакою надають назву вивиху?

9. Які є ознаки вивиху кінцівок?

10. Які є ознаки вивиху хребців?

Дом. завд. стор.421

Тестові завдання

3.Виберіть клінічні ознаки вивихів:

а) виражений больовий синдром, набряк кінцівки, крововилив;

б) зміна довжини кінцівки, крепітація (кістковий) хрускіт, кровотеча;

в) виражений больовий синдром, набряк і деформація суглоба, обмеження рухової активності в суглобі;

г) виражений больовий синдром, набряк кінцівки; д) біль, кровотеча.

4.Оберіть першочерговий захід долікарської допомоги при вивихах:

а) накласти холод на ушкоджену ділянку; б) вправлення вивиху; в) транспортна мобілізація суглоба;

г) транспортування постраждалого до лікувального закладу; д) зупинка кровотечі.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ПОНЕДІЛОК 30.03.2020

УРОКИ ЛІГОЦЬКА О.О.

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

n2aehrg

УРОКИ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

13	біологія	https://classroom.google.com/c/NTUyOTI3ODkyODha	w4tm7sj
13	Хімія	https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTM2NDJa	nborvnr

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

5tvbpj5

УРОКИ БЛИСКУН Н.М.

f467ql3

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: Доба процвітання США

Становище США після Першої Світової війни.
Особливості соціально-економічного становища Сполучених Штатів.
Запровадження економічних реформ.

Самостійне опрацювання:

Закріплення розподілу світу після Першої Світової війни. Міжнародні відносини у 20-х роках ХХ століття. Становище США після війни. Економічна криза 1920-1921 р.р. Діяльність Ліги Націй. Велика депресія 1929-1933 р.р.

Питання для самоконтролю:

1. Як вплинула Перша Світова війна на становище США?

2. Які причини швидкого економічного розвитку США?

3. Чому виникла Велика депресія 1929-1933 р.р.?

Домашнє завдання: параграф 8

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асиметричними рухами рук.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долонями^;носка. Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба (кисті зчеплені у "замок").

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

П’ЯТНИЦЯ 27.03.2020

УРОКИ ЛІГОЦЬКА О.О.

https://classroom.google.com/c/NjUyMDcwNzM5ODBa

n2aehrg

АЛГЕБРА

група

xbg7vzy

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР А.Й.

ГЕОГРАФІЯ

Тема: Франція. Загальна характеристика країни

План

1. «Візитна картка».

2. Оцінка ЕГП Франції.

3. Природні умови та ресурси.

4. Система розселення.

5. Господарство.

6. Міжнародні зв’язки.

Офіційна назва — Французька Республіка. Площа — 543,9 тис. км². Населення — 65,1 млн осіб (2018 р.). Столиця — Париж. Економічно високорозвинена держава, країна «Великої Сімки». Президентська республіка, унітарна держава (96 департаментів).

Особливості ЕГП

- розташування в Західній Європі—одному з трьох головних світових економічних центрів;

- сусідство з розвинутими країнами, у тому числі з країнами “великої сімки”;

- широкий вихід до Атлантичного океану і Середземного моря;

- зручне розташування щодо джерел сировини (у тому числі нафти) Північної Африки і Близького Сходу.

Перевага рівнинних просторів із родючими окультуреними бурими лісовими й підзолистими ґрунтами в сполученні з помірним теплим і вологим морським кліматом є сприятливим чинником для розвитку сільського господарства. М’який клімат, мальовнича природа, тисячі кілометрів морських пляжів, великі можливості для розвитку туризму, альпінізму й зимових видів спорту в горах, багатство історичних та архітектурних пам’яток. Лісистість 29,2 %. Великі запаси залізних, уранових руд, бокситів. Видобуток вугілля припинено.

Природний приріст 2,9 %, сальдо міграції 1,1 % (2017 р.), старіння населення (20 % старші за 65 р.). Густота населення 119,7 осіб/км². Французи (82 %), корсиканці, баски, ельзасці, бретонці, фламандці; іммігранти (понад 4,5 млн) — португальці, алжирці, марокканці та ін. Католики — 66 %, мусульмани — 9 %. Урбанізація 80 %.

Франція — один з лідерів світової та європейської економіки, постіндустріальна країна.

Промисловість. Провідні позиції займає транспортне машинобудування (автомобілебудування — «Рено», «Пежо-Сітроєн», виробництво швидкісних потягів, авіабудування — Airbus), виробництво озброєння, електротехнічної та комунікаційної техніки, парфумерії, косметики, дорогого одягу, взуття.

Завдання. Складіть схему зовнішньоекономічних зв’язків Франції.

Тестові завдання

1)Площа країни:

а) 357 тис.км^2;б) 551 тис.км^2;в) 244 тис.км^2;г) 301 тис.км²

2)Адміністративно-територіальний устрій :

а) конституційна монархія; б) унітарна держава; в) федеративна держава; г) парламентська республіка.

3)Форма правління Франції:

а) парламентська республіка; б)президентська республіка; в)конституційна монархія; г) парламенсько - президенська ;

4)Склад території країни:

а) 4 історичні області, 92 адміністративні одиниці; б) 16 земель; в) 20 областей; г) 95 департаментів.

5)Особливість ЕГП:

а) острівне положення; б) півострівне положення; в)2/3 кордонів – морські; г) 9країн сусідів

6)Природний рух населення характеризується:

а)високим рівнем народжуваності й постійним зниженням рівня смертності;

б)низьким рівнем народжуваності й низьким рівнем смертності;

в)високим рівнем народжуваності й високим рівнем смертності.

7) Середня густота населення( чол./ км ² ): а) 115; б) 201; в) 231; г) 255;

8)У країні домінують: а) католики ; б) протестанти ; в) мусульмани ; д) православні

9)У загальній кількості населення частка сільського населення складає: а) 11 %; б) 33% ; в) 13 %; г) 27 %.

10)За структурою зайнятості населення належить до країн:

а) аграрних; б) постіндустріальна; в) аграрно-індустріальних; г ) індустріальних

11)В Лотарингії значні родовища: А) залізної руди; Б) нафти; В) природного газу; Г) мідних руд

12)Визначте характерні ознаки демографічної ситуації :

а)другий тип відтворення населення; б)«демографічний вибух»; в)перший тип відтворення населення;

г)депопуляція ; ґ) «старіння нації»; д)надлишок трудових ресурсів.

13)Установіть відповідність залягання корисних копалин:

1)Лотарингія ; 2)Прованс ; 3)Центральний масив ;4)Ельзас

а)уранові руди; б)калійні солі; в)алюмінієві руди ; г) кам'яне вугілля ;

14)Провідне місце у виробництві електроенергії Франції належить:

А) тепловим електростанціям; Б) атомним електростанціям; В) гідроелектростанціям;

15)На які чинники зорієнтовані комбінати чорної металургії :

а)на повний комплекс сировини; б)на родовища залізних руд; в) на споживача;

г)на транспортні шляхи; ґ) на родовища коксівного вугілля. д) дешеву енергію ГЕС

16)Виберіть основні принципи орієнтування підприємств алюмінієвої промисловостіФранції:

а) на власну сировину; б) на споживача; в) на вигідне транспортне положення; г) на воду; ґ) на дешеву електроенергії

17)Які галузі машинобудування є найважливішими у спеціалізації:

а) автомобілебудування; б) тракторобудування; в) важке машинобудування; г) авіабудування;

ґ) точне машинобудування; д) залізничне машинобудування.

18) Підводні нафто – газопроводи проходять з:

а) Великобританії ; б) Італії; в) Нідерландів ; г)Алжиру .

19)У сільському господарстві країни головна роль належить:

а) тваринництву; б) рослинництву

20)Частка зайнятих в сільському господарстві Франції: а) 5% ; б) 3 %; в) 12%; г) 9% .

21)За виробництвом …. поступається лише Італії :

А )рису; б )тютюну; в)винограду; г) маслин

22)Тваринництво Франції має переважно … напрямок:

а) молочно-м’ясний; б) молочний; в) м’ясний

23)Основні країни – партнери:

а)ЄС; б) країни Перської затоки; в) США; д) Алжир; ж) Росія; з) Японія;

24)Основним внутрішнім видом транспорту у Франції є:

а) авіаційний; б) залізний; в) автомобільний; г) трубопровідний

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Обмінні контейнери: призначення, будова»

Вивчення нового матеріалу

Вантажно-розвантажувальні і транспортно-складські роботи за цією схемою здійснюються в такий спосіб.З печей хліб за допомогою розвантажувальних механізмів по стрічковим транспортерах направляється в хлебоукладочние агрегати. Перед подачею в агрегати хліб проходить механізми орієнтування.Від хлебоукладочних агрегатів завантажені контейнери траверсної візком передаються на конвеєри для зберігання хліба - накопичувачі 24. Траверсні візки переміщаються по рейкових шляхах перпендикулярно осях накопичувачів. Кожен сорт (вид) хліба зберігається на відповідному конвеєрі-накопичувачі до відправки до торгової мережі. Комплектування відвантажувальних партій контейнерів проводиться в автоматичному циклі. Згідно замовленнями оператор задає комплектуючої візку програму. Доукомплектування контейнера лотками здійснюється на ділянці 17, що складається з кільцевого конвеєра-комплектувальника, механізму перевантаження лотків, рейкового шляху 18 і пульта. Повертаючи контейнер навколо осі, можна підвести будь-накопичувач до місця навантаження в комплектовщик.Скомплектовані контейнери забираються комплектуючої візком і передаються на вказаний в програмі завантажувальний конвеєр 20. Всі завантажувальні конвеєри розраховані на зберігання двох комплектів - восьми контейнерів. Завантажувальний контейнер стикується з автомашиною 27, яка до цього, прибувши на завод від торгової точки, стикувалася з лінією прийому контейнерів з порожніми лотками 22 і вивантажила контейнери. Порожні контейнери були спрямовані в агрегат 23 для санітарної обробки. Контейнери, які пройшли санітарну обробку, траверсної візком 2 подаються за заданою програмою до хлебоукладочним агрегатів 1,4,5,7.Після стикування автомашини з завантажувальним конвеєром включається механізм, який завантажує весь комплект з чотирьох контейнерів в кузов. Облік готової продукції здійснюється рахунковим пристроєм. У кузов автомашини вміщуються чотири контейнери, а в кожен контейнер - 32 стандартних лотка.Порівняльна оцінка різних способів механізації хлібосховища і експедицій показує, що контейнерна доставка з використанням автомобілів з вантажопідйомним бортом дозволяє виключити важка фізична праця, механізувати процеси транспортування без значних капітальних витрат, скоротити простої автохлебовозов під розвантаженням і завантаженням в результаті одночасної обробки контейнерів. Обладнання для сортування та обробки випечених виробів. Для сортування та обробки хлібних виробів перед укладанням їх в лотки застосовуються циркуляційні столи : круглий і з гнучким пластинчастим конвеєром. Круглий стіл а) має кришку 7 конусної форми діаметром 2000 мм з невеликим бортом. Кришка виконана з листової сталі і встановлена навертикальнійстійці 2. Устійкувмонтованийчерв'ячнийредуктор 3. Валчерв'ячногоколесаредуктораодночаснослужитьвіссюобертаннякришкистолу. Кришкаприводитьсяврухвіделектродвигуна 4 іобертаютьсязчастотою 4 хв^-1Готові вироби, що надійшли на стіл з стрічкового транспортера або сковзала, рівномірно розподіляються на всій його поверхні, зсковзуючи при обертанні до упору в борт.Для переміщення контейнерів застосовуються навантажувачі, підвісні або підлогові конвеєри

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть вантажно-розвантажувальні і транспортно-складські роботи?

2.Яка будова контейнерів?

3.Призначення контейнерів?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УРОКИ ПЕРИНЕЦЬ Т.В.

13 група

https://classroom.google.com/c/NTQxMTQxOTA1ODFa

lasxae3

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ЧЕТВЕР 26.03.2020

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Устаткування хлібосховищ і експедицій»

Вивчення нового матеріалу

Хліб, будучи найбільш масовим штучним продовольчим вантажем з найменшим строком реалізації, вимагає жорстких санітарних режимів, слабо витримує механічні дії, особливо в перші години після випічки. З огляду на це важлива роль повинна відводитися транспортно-складських операцій. Однак у порівнянні з рівнем механізації основного виробництва механізація транспортно-складських операцій з готовою продукцією значно відстає, ледь досягаючи 10 ... 15%.Схеми проведення транспортно-складських робіт. Для хлібосховища і експедицій більшості хлібопекарських підприємств характерно транспортування готових виробів на лоткові або поличних вагонетках з ручним укладанням продукції в лотки і перевантаженням їх у спеціалізовані автофургони.Більш прогресивною є схема транспортування хлібних виробів за допомогою контейнерів. У цьому випадку використовується спеціалізований автотранспорт з вантажопідйомним бортом, що працює від електричного приводу. Випечені вироби з печей направляються стрічковими транспортерами до сортувальному столу, де проглядаються і укладаються вручну в контейнери, які переміщаються в хлебохранилище.Для переміщення контейнерів застосовуються навантажувачі, підвісні або підлогові конвеєри.Відповідно до заявки-замовленням завантажені контейнери подаються на вантажну платформу, встановлюються водієм на опущений борт автомашини, піднімаються і закочуються в фургон, після чого борт, який є одночасно і дверима, закривається. Після прибуття в торгову точку водій вивантажує контейнери в підсобне приміщення або в торговий зал магазину, забирає порожні контейнери і доставляє їх на хлібозавод. Реалізація продукції проводиться в магазині з контейнерів. Після санітарної обробки контейнерів і лотків цикл повторюється.Відомі такі способи механізації хлібосховищ і експедицій:а) безтарного зберігання і перевезення хлібних виробів, коли останні збері-гаються в стаціонарних установках хлібозаводів і завантажуються за допомо-гою транспортерів на полиці спеціально обладнаних автомобілів;б) берігання та перевезення виробів у герметичних контейнерах на відкри-тих автомобілях (наприклад, конструкції ДПКБ ГрузНДІХП та ВНДІХП);в) використання підвісних конвейєрів для транспортування контейнерів (схема ДІПРОХарчопрому);г) використання системи наземних конвейєрів для транспортування, скла-дених лотків–контейнерів, які дістають штабелюванням спеціально сконструйо-ваних лотків (Санкт–Петербурзька схема); контейнерів, в які завантажуються лотки стандартних розмірів і форми (схема УКРНДІПРОХарчопрому);д) використання вилочного завантажувача для транспортування і заванта-ження в автомобіль:піддонів з пакетами лотків (звичайно чотирьох), (схема Хлібпрому Литви); контейнерів, які заповнюють у машинах конструкції УкрНДІХарчомаш (схема Каздіпрохарчопрому, латвійська схема);е) зберігання і перевезення хліба в колісних вагонетках–контейнерах: лот-кових (душанбінська схема) і безлоткових (схема ВНДІТоргмашу).

Через складність механізмів у випадку (a) і можливість відпотівання хліба у випадку (б) ці способи не знайшли поширення на наших хлібозаводах. Най-поширеніші способи механізації (г, д, е,). Спосіб (д) є простішим варіантом спо-собу (г) через відсутність системи наземних конвейєрів і траверсних візків для пересування контейнерів, функції яких виконують вилочні завантажувачі. Для перевезення використовуються автомобілі–фургони з задніми дверима, на під-лозі яких закріплені дві напрямні для контейнерів і запорний механізм, щоб за-побігти їх пересуванню по кузову автомобіля під час транспортування.У способі (е) для перевезення вагонеток–контейнерів використовуються автомобілі–контейнеровози з бортопідйомниками. Недоліком перевезення кон-тейнерів в автомобілях із заднім завантаженням є те, що для розвантаження ос-танніх заповнених контейнерів необхідно розвантажувати порожні, а це потре-бує зайвих витрат часу та праці. У цьому відношенні перспективніші автомо-білі–контейнеровози, розроблені УкрНДІХарчопромом, які мають задні двері з бортопідйомником для завантаження автомобіля і бокові двері з пересувним підйомником для розвантаження. Ця схема при використанні лоткових контей-нерів дозволяє також часткове розвантаження хліба з контейнерів, що важливо для малих магазинів.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть устаткування хлібосховищ?

2.Яка схема проведення транспортно-складських робіт?

3.Приначення устаткування хлібосховищ і експедицій ?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУ Н.М.

УРОКИ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

Основи мікробіо

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

ju6sy5u

ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ

Тема уроку: Розв’язування задач.

Вчимося розв’язувати задачі.

Задача 1. В посудині місткістю V = 12 л знаходиться газ, число N молекул

якого рівно 1,44*10¹⁸. Визначити концентрацію n молекул газу.

Дано:

V = 12 л = 12*10-3м³

N = 1,44*10¹⁸

n - ?

Розв’язання

n =NVn =1,44 ∗ 10^18* 12 ∗ 10−3 = 1,2 ∗ 1020м−3

Відповідь: n = 1,2 ∗ 1020м−3

Задача 1.Порівняйте число молекул у 22,4 г кисню та у 30,8 г вуглекислого газу.

Задача 2.Визначте молярну масу повітря, вважаючи його сумішшю: 78% азоту N₂і 22% кисню О₂.

Домашнє завдання: Впр.26(3).

ВИКЛАДАЧ КОНОПЛІН О.Є.

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

5tvbpj5

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема: Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів

План

1.Поняття про переломи кісток.

2.Класифікація переломів.

3.Порядок надання домедичної допомоги постраждалим у разі переломів.

Переломом називають часткове або повне порушення цілісності кістки, спричинине впливом на неї механічної сили, яка створює навантаження, що перевищує міцність кістки, котра травмувалася насильно або в результаті падіння, удару. Також може бути наслідком патологічного процесу, пухлини, запалення тощо. Тобто залежно від причин розрізняють травматичні й патологічні (нетравматичні) переломи. У бойових умовах у результаті поранень кулями або уламками виникають вогнепальні переломи, які супроводжуються пошкодженням цілісності м'яких тканин і шкірних покривів.

Є кілька класифікацій переломів, найбільш важливою є та, що поділяє їх за ушкодження цілісності шкіри і слизових оболонок у ділянці перелому.

Ознаками закритого перелому кісток кінцівки є неприродне положення кінцівки: біль у ділянці рани; деформації кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація (хрускіт) – тертя уламків кісток у місці перелому; гематома (збільшення кінцівки в об’ємі, що виникає внаслідок скупчення крові в тканинах у ділянці травми через розрив кровоносних судин); порушення функцій ушкодженої кінцівки.

Відкритий перелом – це пошкодження цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покривів (появою рани або декількох ран) у ділянці перелому. Також може бути ушкодження нервів, м'язів, кровоносних судин з кровотечею та виникненням стану шоку в постраждалого.

Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль у ділянці рани; порушення функцій ушкодженої кінцівки: крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.

Основним завданням надання домедичної допомоги під час переломів є проведення насамперед тих заходів, від яких залежить збереження життя постраждалого.

1.Необхідно перед оглядом та початком надання постраждалому домедичної допомоги одягнути одноразові гумові або латексні рукавички і тільки після цього надавати йому допомогу.

2.Спочатку треба швидко провести огляд постраждалого для визначення, чи він притомний і дихає;

3.Самостійно (або попросити когось) викликати бригаду швидкої медичної допомоги;

4.якщо в постраждалого відсутнє дихання, потрібно негайно розпочати серцево – легеневу реанімацію;

5.Визначити характер перелому – відкритий чи закритий

Іммобілізація - це досягнення стану нерухомості пошкодженої частини тіла, зазвичай кінцівки або хребта та інших кісток, накладанням шин від моменту отримання травми до надання медичної допомоги. Для її проведення використовують стандартне обладнання (шини) або підручні засоби.

Дом. завд. Опрацювати §24, стор. 138 – 141.

Тестові завдання

1. При відкритому переломі зі зміщенням кісток необхідно:
А) Поправити зсув і накласти шину; Б) Поправити зсув і перев’язати;
В) Перев’язати рану, не турбуючи перелом, і накласти шину.
2. Перелом це:
А) Руйнування м'яких тканин кісток;
Б) Тріщини, сколи, переломи ороговілих частин тіла;
В) Тріщини, сколи, роздробления кісток.
3. У разі закритого перелому плеча потрібно, насамперед:
а) перевірити голкою чутливість шкіри; б) знеболити; в) накласти шину.

4. При відкритому переломі зі зміщенням кісток необхідно:
А) Поправить смещение і накласти шину;
Б) Поправить смещение і перев’язати;
В) Перев’язати рану, не турбуючи перелом, і накласти шину.
5. При відкритому переломі по-перше необхідно:
А) Дати знеболюючий засіб; Б) провести фіксацію кінцівки, в якому вона знаходиться; в) на рану в області перелому накласти стерильну пов'язку;
г) зупинити кровотечу.
6. Яку допомогу слід надавати при переломі хребта:
а) покласти на бік, валик в ділянці попереку;
б) не чіпати потерпілого з того місця, де він отримав травму, доки не зафіксуєте шийний відділ хребта, потім покласти його на щит і прив’язати – за всіх вказаних маніпуляцій голову утримувати обома руками.
7. Найкращий метод мобілізації потерпілого з великою кількістю травм:
а) повна фіксація на довгій дошці;
б) фіксація кожної кінцівки;
в) фіксація верхніх кінцівок мякими шинами;
г) мобілізація верхніх кінцівок жорсткими шинами.

8. При відкритому переломі кінцівки з сильною кровотечею рани необхідно в першу чергу:
а) – обробити край рани йодом;

б)– провести іммобілізацію кінцівки;

в)– промити рану перекисом водню;

г) – зупинити кровотечу.

9. Як надати допомогу потерпілому з переломом хребта?
а) не чипайте потерпілого з того місця, де він отримав травму, доки не зафіксуєте шийний відділ хребта; потім покладіть потерпілого на щит і прив’яжіть – під час усіх вказаних маніпуляцій голову тримайте обома руками;
б) надайте положення «напівсидячи»;
в) укласти на рівну поверхню, під коліна підкласти валик.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Мінно-вибухові пристрої

План вивчення нового матеріалу

Класифікація мінно-вибухових пристроїв
Принцип дії
Алгоритм дій при виявленні

Самостійне опрацювання:

Саморобні мінно-вибухові пристрої. Вибухові пристрої, виготовлені промисловим способом. Протипіхотні міни, їх види. Протитанкові міни. Алгоритм дій при виявленні вибухових пристроїв.

Питання для самоконтролю:

Які мінно-вибухові пристрої вам відомі?
Які є міни за призначенням?
Який алгоритм дій при виявленні підозрілих предметів?

Домашнє завдання: розділ 5, тема 1, Стор. 122-126

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

Тема уроку: Що таке цензура? Замовні матеріали та їх ознаки

План вивчення нового матеріалу

Що таке цензура?
Суспільні медіа та їхня місія у демократичному суспільстві
Замовні матеріали

Самостійне опрацювання: Поняття цензури. Історія виникнення цензури. Суспільні медіа, їх основні завдання. Прийоми медіа-маніпуляцій. Як розпізнати неправдиві і замовні матеріали.

Питання для самоконтролю:

Що таке цензура?
Які основні функції медіа в демократичній державі?
Що таке замовні матеріали і як їх розпізнати?

Домашнє завдання: параграф 31.4 (стор.157-160)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Тема: Нові тенденції розвитку культури 1914 – 1921рр.

План

1.Чинники розвитку культури.

2.Розвиток шкільної освіти за часів українських урядів.

3.Освітня політика більшовиків.

4.Стан культури. Відкриття УАН та університетів.

5.Церковно – релігійне життя.

На початку ХХ ст. культура України, з одного боку, продовжувала свій розвиток у напрямі народної, демократичної традиції ХIХ ст., а з іншого — тривав активний пошук нових форм, використання досягнень інших національних культур. Складні й неоднозначні соціальні, економічні та політичні процеси, пов’язані з поваленням царизму, більшовицьким переворотом, розгортанням українських визвольних змагань, справили значний вплив на культурне життя тогочасного суспільства.

У листопаді 1918 р. П. Скоропадський затвердив закон про заснування Української академії наук (УАН). Академія мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний та соціально-економічний. Президію та перших академіків призначив уряд, а інших членів мали обирати академіки. Гетьманський уряд знайшов можливість налагодити гідне фінансування Академії. Штатні академіки за оплатою прирівнювалися до заступників міністра.

Завдання

На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Українські діячі науки першої чверті ХХ ст.».

Прізвище, ім’я	Галузь науки

На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Українське письменство у 1917—1921 рр.».

Прізвище, ім’я письменника	літературний напрям, у якому працювали	Назва твору

Запитання

Які були особливості розвитку культури в цей період?
Проілюструйте кожен з чинників, що впливали на розвиток культури, конкретними фактами.
Які періоди і чому ми можемо виділити в розвитку національної освіти у 1917-1921 рр.?
Яку роль в цих процесах відігравали громадські освітні організації, чому?
Які факти характеризують розвиток середньої та вищої освіти?
Коли і за яких обставин була заснована академія наук?
Кого з її діячів ви знаєте?
Які напрями наукових досліджень були основними в цей період?

Дом. завд. Опрацювати §§17 – 19, стор. 99 - 109

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М

СЕРЕДА 25.03.2020

План уроку

виробничого навчання

Модуль ПКР-3.2.Приготування кондитерських борошняних виробів у лабораторії.

Тема 15 Смаження виробів у фритюрі.

Тема уроку15.1Приготування тіста для виробів смажених у фритюрі.

Пояснення нового матеріалу

Фритюр - тваринний або рослинний жир, або суміш різних жирів (рафінована олія 40%, смальцю 30%, яловичого жиру 30%), розігріта до високої температури. Обсмажування продуктів у фритюрі - один з найпоширеніших способів приготування їжі, особливо - в громадському харчуванні.
Смаження у фритюрі здійснюють, повністю занурюючи вироби у жир, попередньо нагрітий до температури 170-180°С, під час смаження утворюється підсмажена шкірочка одночасно по всій поверхні виробу. Жиру беруть у 4-6 разів більше за масу одночасно смажених виробів. Вироби призначені для смаження у фритюрі, необкачують у борошні, щоб запобігти забруднення фритюру.Руки й інвентар змащують олією, фритюр періодично проціджують і доливають свіжий жир.

Питання для закріплення нового матеріалу:

1. Опишіть технологію дріжджового безопарного тіста?

2. Як визначити готовність тіста?

3.Які недоліки можуть виникнути при приготуванні тіста ?

4. Температурний режим випікання у фритюрі ?

Домашнє завдання:практичне виконання виробів у домашніх умовах.

Технологічна карта

Вергуни

№ п/п	Сировина	Витрати		Вимоги до якості
№ п/п	Сировина	брутто	нетто	Вимоги до якості
	Для тіста			СИРОВИНА ПОВИННА ВІДПОВІДАТИ ВИМОГАМ
1.	Борошно	372	372
2.	Цукор	20	20
3.	Маргарин	17	17
4.	Яйця	1	40
5.	Дріжджі	11	11
6.	Вода або молоко	150	150
7.	Сіль	6	6
8.	Рослинна олія для смаження виробів	300	300
9.	Цукрова пудра	50	50
Вихід: 500 г.

Технологія приготування

Для тіста

Готове тісто розкачують шаром завтовшки 1-2 мм, нарізають спочатку на смужки завширшки 4-5 см, а потім на ромби. По центру кожного ромба вздовж, але не до кінця роблять розріз, через який протягують один кінець заготовки. Сформовані вироби одразу обсмажують, оскільки після розстоювання вини втрачають свої хрусткі властивості. Випікають вироби з обох сторін при температурі жиру 170-180°С. Вибирають на сито, дають стекти жиру і посипають цукровою пудрою.

Вимоги до якості: форма виробів різноманітна; колір від жовтого до світло-коричневого, вироби хрусткі зверху рівномірно посипані цукровою пудрою

ВІВТОРОК 24.03.2020

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Правила експлуатації устаткування виробництва сухарних виробів.»

Вивчення нового матеріалу

Здобні сухарі — це висушені скибки здобного спеціально випеченого хліба, у вигляді різних розмірів і форм продовгуватих плит. Здобні сухарі відрізняються складом рецептури, формою, розмірами та кількістю штук в 1 кг.

Здобні сухарі виробляють переважно з борошна вищого або першого сортів за затвердженими рецептурами. Сухарі здобні — висококалорійні вироби. Рецептури на їх виготовлення включають цукор — 10-25 %, масло вершкове або маргарин — 5-15 %, яйця в тісто і на мастило — 50-300 шт, а також іншу сировину для надання певних смакових якостей. Вміст пресованих дріжджів складає 2-4, солі — 1,0 % до маси борошна. Приготування тіста. Тісто на здобні сухарі готують переважно двофазними способами: опарним з виздобою або без неї при періодичному приготуванні опари і тіста в діжах; опарним без виздоби в агрегатах безперервної дії з традиційним чи скороченим періодом бродіння тіста перед обробленням; на рідкій опарі; на диспергованій фазі. Інколи застосовують безопарні способи: традиційний і прискорений. При прискореному безопарному способі іноді використовують концентровану молочнокислу закваску (КМКЗ). Особливістю приготування тіста для здобних сухарів, крім низькорецептур-них, опарними способами є пофазне дозування дріжджів. В опару вносять 65-75 % дріжджів, передбачених рецептурою, решту додають при замішуванні тіста. Цукор вносять сухим після металомагнітного сепарування, інколи у вигляді розчину. З метою поліпшення механічної обробки тіста, при прискорених способах приготування, застосовують інтенсивне замішування тіста в машині типу РЗ-ХТИ або тривале — у тихохідних машинах. На лініях безперервного приготування тіста встановлюють шнек-інтенсифікатор.При приготуванні опари допускається використовувати сухе хлібне кришиво до 2, сире — до 5 % від маси борошна, що переробляється, того ж чи нижчого сорту. При періодичному способі приготування опари і тіста опару готують з 50-60 % всієї кількості борошна, передбаченої рецептурою. Вологість опари — 42-43 %. Тісто для сухарів з невеликим вмістом цукру та жиру готують без виздоби. При приготуванні тіста з виздобою в готову опару вносять розчин солі та 15-20 % борошна від всієї кількості, через 40-45 хв з моменту замішування тіста здійснюють його виздобу, тобто вносять цукор, жир, яйця, іншу додаткову сировину та решту борошна.Для розрахунку необхідної кількості борошна на виздобу рекомендується на кожний 1 кг передбачених рецептурою цукру, жиру та яєць вносити відповідно 0,7; 1,0; 1,4 кг борошна. Молоко до 15 % до маси борошна вносять в опару, решту — при замішуванні тіста. Горіхи додають у подрібненому вигляді, виноград сушений вносять при виздобі.Після виздоби тісто дозріває ще 1-1,5 год. За 25-30 хв до його оброблення здійснюють обминання. Вологість тіста на сухарі нижча, ніж на булочні вироби і складає в середньому 32-34 %. Так, масова частка вологи для сухарів московських, кофейних, піонерських — 33-36; вершкових, ванільних, гірчичних — 30-33; любительських, ювілейних, дитячих — 34-35; молочних, осінніх, з виноградом сушеним — 30-35: шкільних, київських, українських — 32-34 %. При безперервному способі замішування густої опари і тіста здійснюють у машинах безперервної дії агрегатів И8-ХТА-6, ХТР. Опару готують звичайну з 50 % або велику з 60-70 % всього борошна, передбаченого рецептурою. Вологість опари 42-43 %, тривалість бродіння 3,5-5 год. Всю додаткову сировину та частину дріжджів вносять при замішуванні тіста. Тісто дозріває протягом 60-90 хв у кориті або бункері над формуючою машиною. Тісто, приготовлене на великій густій опарі в машинах, що забезпечують інтенсивну обробку, дозріває 30-40 хв. Цей спосіб рекомендується при виробництві низькорецептурних сухарів: дорожніх, особливих тощо. Рідкі опари для приготування сухарів використовують не часто. Готують їх у заварювальній машині ХЗ-2М-300 та інших змішувачах, одночасно на кілька порцій тіста, з 20-25 % борошна, передбаченого рецептурою, частини всіх дріжджів і води. Приготовлену суміш насосом перекачують у ємкості для бродіння. Вологість рідких опар 64-65 %, тривалість бродіння 4-5 год. Замішування тіста здійснюють у машинах періодичної дії. В ємкість машини вносять готову рідку опару, решту дріжджів, додаткову сировину, розчин солі. Після ретельного перемішування інгредієнтів вносять борошно і замішують тісто.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть правила експлуатації устаткування для виробництва сухарних виробів?

2.Які операції механізовані на виробництві?

3.Призначення заварювальної машини ХЗ-2М-300?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

УРОКИ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

біологія

https://classroom.google.com/c/NTUyOTI3ODkyODha

w4tm7sj

Хімія

https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTM2NDJa

nborvnr

УКРАЇНСЬКА МОВА

https://classroom.google.com/c/NTQxMTQxOTA1ODFa

n2aehrg

ВИКЛАДАЧ ЛІГОЦЬКА О.О.

13 група

lasxae3

ВИКЛАДАЧ ПЕРИНЕЦЬ Т.В.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В.п. (вихiдне положення) – стiйка: ноги нарiзно. Коловi рухи руками: 4 рази вперед i 4 – назад. Повторити 10–12 разiв.
2. В.п. – о.с. (основна стiйка), пальцi рук переплетенi за спиною. 1–2 – пiднятися на носки, енергiйно вiдвести руки назад до зведення лопаток (вдих); 3–4 – в.п. (видих). Повторити 10–12 разiв.
3. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки в сторони. Повороти тулуба вправо–влiво, не вiдриваючи п’яти вiд землi. Повторити 20 разiв у кожну сторону.
4. В. п. – стiйка: ноги нарiзно. Почерговi нахили в сторони по одному разу. Нахил улiво: лiва рука за спиною рухається вправо, права рука над головою рухається влiво. Нахил вправо: права рука за спиною рухається влiво, лiва рука над головою рухається вправо. Повторити 20 разiв у кожну сторону. Дивитись прямо, тулуб не повертати.
5. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати вiльнi маховi рухи вперед–вгору – назад–вгору з максимальною амплiтудою, не доторкаючись до землi. Намагатися зберiгати рiвновагу. За опору не триматись. Поступово довести до 20 рухiв кожною ногою.
6. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки внизу. Нахили вперед та назад, поступово збiльшуючи амплiтуду рухiв. Нахил уперед: ноги в колiнах не згинати, пальцi рук тягнуться до землi. Нахил назад: руки вiдвести в сторони–вверх–назад, подивитися вверх.
7. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати коловi рухи, не торкаючись пiдлоги, вправо та влiво, по 4 рази в кожну сторону. Повторити 10–12 разiв правою й лiвою ногою.
8. В. п. – о.с. 1 – упор присiвши; 2 – упор лежачи; 3 – упор присiвши; 4 – о.с. Повторити 8–10 разiв.
9. В. п. – стiйка: ноги широко, нахилити тулуб уперед, руки в сторони. Виконувати повороти тулуба («млин»). 20 разiв у кожну сторону.
10. В. п. – упор лежачи. 1 – опускаючи таз, прогнутись, подивитись вверх; 2 – пiдняти таз, подивитись на колiна. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi. Руки не згинати.
11. В. п. – упор лежачи позаду. 1 – пiдняти таз, прогнутись, подивитись назад; 2 – в.п. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi.
12. В. п. – упор лежачи. Робити плавнi, але досить швидкi, рухи тазом униз–уверх (амплiтуда 10–15 см.) таким чином, щоб пальцi нiг на 1–2 см. вiдривались вiд опори (пiдстри-бували). Повторити 10–20 разiв.
13. Повторити те ж саме у вихiдному положеннi «упор лежачи позаду».
Вправи для формування та корекції постави

Постава - це звичне положення тіла людини у спокої та в русі. Вона визначається під час стояння, сидіння, ходьби та виконання інших видів рухової діяльності. Відхилення від правильної постави називають порушенням або дефектом постави.

1. Стоячи біля стіни або гімнастичної стінки. В. п. - основна стійка. Прийняти правильну поставу, торкаючись спиною стіни (стінки). При цьому лопатки, сідниці, гомілки ніг і п'яти повинні фіксуватися стінки, голова відведена. Правильність постави контролюється самою дитиною у дзеркалі, інструктором ЛФК, одним з дітей по вказівці інструктора.

2. Стоячи біля стіни, прийняти правильну поставу. Закрити очі, зробити крок вперед, Знову прийняти правильну поставу. Розплющити очі - перевірити правильність постави, виправити відмічені дефекти.

3. Прийняти правильну поставу, зробити 2-3 кроки вперед, сісти, встати. Знову прийняти правильну поставу. Ту ж вправу можна робити, як і передування, із закритими очима.

4. Прийняти правильну поставу біля гімнастичної стінки. Зробити 2-3 кроки вперед, розслабити послідовно м'язи шиї, плечей, рук і тулуба. Знову прийняти правильну поставу. Перевірити поставу, виправити дефекти.

5. Стоячи у гімнастичної стінки, прийняти правильну поставу. Підвестися на носки, утримуючись в цьому положенні 3-5 секунд. Повернення в вихідне положення.

6. Та ж вправа, але без гімнастичної стінки.

7. Прийняти правильну поставу, сісти, розвівши коліна в сторони і зберігаючи пряме положення голови та хребта. Поволі встати, прийняти правильну поставу, перевіряючи себе перед дзеркалом.

8. Стоячи в правильній поставі, покласти на голову мішечок з піском. Сісти, прагнучи не упустити мішечок. Встати в вихідне положення.

9. Ходьба з мішечком на голові із зупинками для контролю правильної постави.

https://www.youtube.com/watch?v=WKkMHOLevrM&t=49s

https://www.youtube.com/watch?v=ZXA5C9MQcQs

https://www.youtube.com/watch?v=BUY8FM0o52c

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ПОНЕДІЛОК 23.03.2020

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Правила експлуатації устаткування для виробництва бубличних виробів.»

Вивчення нового матеріалу

Бубличні вироби.До бубличних виробів належать бублики, баранки і сушки. Вони мають форму кільця або овалу, утвореного тістовим джгутом круглого перерізу, виготовлених із пшеничного борошна вищого і першого сорту. Характерні особливості бубличних виробів наведені. Баранки і сушки готують із слабко розпушеного тіста з низькою вологістю, завдяки чому вони мають відносно високу міцність. Ці вироби належать до продуктів тривалого зберігання.Бублики готують із добре розпушеного тіста, вологість їх 25-27 %, вони призначені для споживання у свіжому вигляді. Асортимент бубличних виробів досить широкий і весь час поповнюється новими рецептурами. Виробляють сушки прості, ванільні, гірчичні, яєчні, лівобережні тощо; баранки — цукрові, дитячі, лимонні, здобні та інші; бублики — українські, молочні, ванільні, з кмином тощо. До рецептури бубличних виробів із додаткової сировини входить цукор (від 1 до 20 %), масло вершкове або маргарин (від 1 до 12 %). У різні види виробів входять також олія рослинна, яйця, ванілін, мак, есенція, молоко, кориця та інша сировина. Так, до рецептури бубликів українських входить 12 % цукру, 8 % маргарину і 1,5 % маку на посипку.У рецептуру баранок простих із додаткової сировини входить лише 1 % цукру. Рецептура сушок ванільних включає 20 % цукру, 2 % масла вершкового і 4 % олії рафінованої, ванілін, а рецептура сушок гірчичних включає 8 % цукру і 8 % олії гірчичної. Технологія виготовлення бубличних виробів складається з таких операцій: підготовка сировини, приготування тіста, відлежування (бродіння) тіста, натирання тіста, відлежування натертого тіста, формування тістових заготовок, вистоювання, ошпарювання, випікання, охолодження, пакування .На сучасних підприємствах ці операції механізовані. Пакування і зберігання бубличних виробів. Вагові бараночні вироби нанизують на шпагат і зберігають низками. Нанизані вироби зберігають у підвішеному стані на шпилькових вагонетках окремо від хлібних виробів для запобігання їх зволоженню.Упаковують бубличні вироби після охолодження в ящики або паперові мішки по 25-27 кг. Бублики допускається укладати в лотки рядами. Сушки, баранки і бублики розфасовують у паперові, поліетиленові, целофанові пакети чи пачки масою 1 кг і менше. Гарантійний термін зберігання бубличних виробів із дня виготовлення: сушок — 45, баранок — 25 діб. Для виробів, фасованих у поліетиленові або целофанові пакети — 15 діб. Якість бубличних виробів оцінюють за формою, станом поверхні та м'якушки, смаком, запахом, крихкістю, здатністю до набухання (для баранок і сушок).Бубличні вироби повинні мати форму у вигляді кільця, деякі — овальну, допускається на боках не більше двох невеликих притисків. Поверхня — глянцева, гладка або з посипкою маком, кмином тощо, від світло-жовтого до темно-коричневого кольору. Смак і запах — притаманні певному виду виробів. Структура — крихка.

Набухання баранок і сушок характеризується коефіцієнтом набухання, який визначається як відношення маси набухлих у воді при 60 ^оС за 5 хв шматочків виробів певного розміру до маси сухих. Коефіцієнт набухання має бути для баранок не менше 2,5, для сушок (крім ванільних) — 3, для ванільних сушок — 2,7.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть правила експлуатації устаткування для виробництва бубличних виробів?

2.Які операції механізовані на виробництві?

3.Яка форма бубличних виробів?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Машини для формування та нарізання сухарних плит »

Вивчення нового матеріалу

Оброблення тіста, вистоювання та випікання плит. Із вибродженого тіста формують сухарні плити. Цю операцію здійснюють на спеціальних машинах або вручну.Існує два способи формування плит. За одним із них тісто машиною МСП-2 або іншої марки ділиться на дрібні дольки, які укладаються в ряд по довжині листа і утворюють плиту. Цією машиною спочатку через матрицю випресовуються джгутики тіста, що ріжуться на дольки, потім останні барабаном закочуються в циліндрики, з яких і формується плита.В разі ручного формування такої плити тісто розкочують у джгути товщиною 2-4 см (залежно від розміру сухаря). Джгути ділять на дольки (частки) масою 9-20 г, залежно від очікуваної маси сухаря. Дольки розкочують у циліндрики і щільно укладають на листи в ряд, формують необхідного розміру плиту. За іншим способом, який застосовується більш широко, на спеціальних машинах (МСП-2, ПЛ або інших) через матрицю формують заготовку у вигляді суцільної тістової стрічки, поперечні розміри якої відповідають формі та розмірам певного виду сухарів. Одержану тістову стрічку ріжуть на смужки по довжині листа. На металевий лист укладають по 2-4 плити на відстані 2,5-3 см одна від одної.Беручи до уваги, що висота і ширина випеченої плити повинні забезпечувати розміри сухарів, при формуванні тіста підбирають відповідну матрицю. Необхідно також враховувати, що за період вистоювання і випікання висота плити збільшується приблизно втричі, а ширина — на 10-15 мм.Листи із сформованими заготовками встановлюють на колиски вистійної шафи. Тривалість вистоювання 50-75 хв при 35-40 °С, після чого плити змазують яєчним мастилом. На окремі види сухарів (кофейні) змащені плити посипають кришивом. Якщо передбачається оздоблення сухарів маком чи сіллю, — по-сипку плит здійснюють без попереднього змащування. Сухарне кришиво готують із відбракованих сухарів. Після їх подрібнення одержане кришиво просіюють крізь сито з розмірами вічок 2-3 мм. У разі машинного формування всі плити, окрім плит для дитячих сухарів, наколюють. Випікання плит здійснюють у тупикових або тунельних печах без зволоження пекарної камери при 200-260 °С 15-20 хв, залежно від виду сухарів, маси плити та марки печі.

Питання для самоконтролю:

1.З якого тіста формують сухарні плити?

2.Дайте характеристику машини МСП-2?

3.Як здійснюється випікання плит?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: Перегляд повоєнних договорів у 20-х роках ХХ ст.

Становище США після Першої Світової війни.
Економічна криза 1920-1921 р.р.
Велика депресія 1929-1933 р.р.

Самостійне опрацювання:

Питання для самоконтролю:

1. Як вплинула Перша Світова війна на становище США?

2. Які причини економічної криза 1920-1921 р.р.?

3. Чому виникла Велика депресія 1929-1933 р.р.?

Домашнє завдання: параграф 8

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

6. Та ж вправа, але без гімнастичної стінки.

9. Ходьба з мішечком на голові із зупинками для контролю правильної постави.

https://www.youtube.com/watch?v=WKkMHOLevrM&t=49s

https://www.youtube.com/watch?v=ZXA5C9MQcQs

https://www.youtube.com/watch?v=BUY8FM0o52c

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П., АНДРЕЙЧУК І.Г.

ІНФОРМАТИКА

https://classroom.google.com/u/0/c/NTQxNTc0MDM5OTNa

io3q7mt

ВИКЛАДАЧ ПЛЯЦКО Н.В.

П’ЯТНИЦЯ 20.03.2020

УРОКИ ЛІГОЦЬКА О.О.