VT Animal - шаблон joomla Видео

 

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

               

П’ЯТНИЦЯ 24.04.2020

План уроку

Модуль ПКР-3.3 Випікання хліба і хлібобулочних виробів на виробництві.

Тема 18.4.Випікання хлібобулочних виробів згідно запланованого асортименту(пироги)                            

                                         Пояснення нового матеріалу

Для приготування безопарного тіста всі продукти, що передбачені рецептурою, замішуються в один прийом. Спочатку необхідно провести підготовку сировини. Молоко або воду нагрівають до 30—40°С, оскільки при з'єднанні з борошном та іншими продуктами температура тіста буде в межах 26-32°С. Якщо борошно має більш низьку температуру, то молоко або воду слід нагріти вище за 40°С. Дріжджі розводять окремо у невеликій кількості теплої води, проціджують і додають у діжу тоді, коли борошно буде частково перемішане з рідиною. Сіль і цукор розчиняють у невеликій кількості води або молока, проціджують через сито з вічками діаметром 0,5-1,5 мм. Яйця або меланж проціджують через сито з вічками розміром 2-3 мм. Борошно просівають через сито для видалення сторонніх домішок і насичення його киснем повіт

Тісто, що перебродило, має зморшкувату поверхню; при легкому натискуванні пальцями ямка не вирівнюється або тісто взагалі просідає; запах такого тіста неприємний; при розбиранні тісто рветься, а вироби погано формуються; вироби, випечені з такого тіста, не зберігають форму, мають неприємний присмак.

Невелику кількість безопарного дріжджового тіста можна замісити вручну у посуді невеликого об'єму. Послідовність з'єднання продуктів така ж сама, як і при механічному замішуванні. Об'єм посуду повинен бути у 2,5-3 рази більшим, ніж об'єм тіста, щоб під час бродіння тісто залишалося в ньому, а не виходило за межі посуду.

За зовнішніми ознаками закінчення процесу бродіння можна визначити так: тісто збільшується в об'ємі у 2,5-3 рази; поверхня тіста стає опуклою, гладкою; тісто набуває приємного спиртового запаху; при легкому   натискуванні   пальцями   на   поверхні   залишається   слід,   який від залишків тіста (для зменшення кількості відходів), а діжу з тістом скатують,   закривають   вологою   тканиною   (щоб   тісто   не   завітрилося) переміщують зі станини у тепле місце (30°С) для бродіння, яке триває протягом   2,5-3,5 год.   Через   1 год.   від   початку   бродіння,   коли   тісто збільшиться в об'ємі у 1,5-2 рази, його обминають, тобто перемішують протягом 1-2 хв. Тісто, замішане із борошна з «сильною» клейковиною,обминають двічі, а із борошна зі «слабкою» клейковиною - тільки 1 раз. Удруге   обминають   тісто   після   першої   обминки   за   40 хв.   потому.

Закінчення   процесу   бродіння   тіста   (готовність   тіста) визначається   лабораторним   способом   за   вмістом   у   ньому   кислоти (кислотність   готового   тіста   не   повинна   перевищувати   2,5°Т)   або органолептичними методами.   Точний час закінчення процесу бродіння

визначити важко, оскільки він залежить від вмісту здоби (кількості цукру, жирів, яєць) у тісті та його консистенції. Так, наприклад, рідке і не здобне тісто достигає швидше, ніж густе і здобне.

. Закріплення матеріалу:

  1. Яке тісто готують для борошняних виробів?
  2. Яка особливість приготування дріжджового безопарного тіста?
  3. За який час вибродить дріжджове безопарне тісто?

Технологічна карта

Найменування виробу : “ Пиріг з яблучною начинкою ”

№ пп Найменування сировини Одиниця виміру Норма закладки брутто на 1 порцію Норма закладки нетто на 1 порцію Н.Ф. Технологічні вимоги Н.Т.Д.
1 Борошно пш. гр 640 633   Вся сировина відповідає вимогам Н.Т.Д,
2 Борошно для пр. гр 12 10  
3 Цукор-пісок гр 46 44  
4 Маргарин гр 20 19  
5 Яйця гр 88 80  
6 Сіль гр 3 2  
7 Дріжджі прес. гр 20 19  
8 Вода гр 30 30  
9 Маса тіста гр     1000
10 Яблука гр 375 300  
11 Цукор гр 103 100  
12 Жир гр     25
13 Меланж гр     15
14 Вихід гр     1100

     Технологія приготування: Для закритого пирога кладуть розкачений шар тіста завтовшки 1,5-2 см, кладуть начинку, накривають іншим шматком, краї защипують. Підготовлений пиріг ставлять в тепле місце на 10-15 хв для вистоювання, проколюють ножем у кількох місцях, щоб верхня кірочка не здувалась. Для закритого пирога тісто ділять навпіл, розкачують обидві частини. Одну кладуть у змащену жиром форму накладають начинку, закривають другим і защипують, поверхню прикрашають гребінцями, зірочками, які формують з обрізків тіста. За 5 – 10 хв до випікання пиріг змащують яйцем, поверхню у кількох місцях проколюють для виходу вологи. Випікають протягом 30 хв при t 200-210 С. Для приготування відкритого пирога на листі тісто і після 5-7 хв проміжного вистоювання викладають на змащений жиром лист, розкачують до товщини 1-1,5 см, надаючи форми, коли тісто підійде роблять лодонею заглиблення на поверхні пирога заминаючи по краю бортини 2-2,5 см. У заглиблення кладуть начинку розрівнюють, по її краю викладають переплетині тістові джгутики.

       Вимоги до якості : поверхня блискуча, світло-коричневого кольору, м’якушка м’яка, пориста, добре пропечена.

                                                    ЧЕТВЕР 23.04.2020

 

План уроку

Модуль ПКР-3.3 Випікання хліба і хлібобулочних виробів на виробництві.

Тема 18.3 Випікання хлібобулочних виробів згідно запланованого асортименту.

                               Пояснення нового матеріалу

Для приготування безопарного тіста всі продукти, що передбачені рецептурою, замішуються в один прийом. Спочатку необхідно провести підготовку сировини. Молоко або воду нагрівають до 30—40°С, оскільки при з'єднанні з борошном та іншими продуктами температура тіста буде в межах 26-32°С. Якщо борошно має більш низьку температуру, то молоко або воду слід нагріти вище за 40°С. Дріжджі розводять окремо у невеликій кількості теплої води, проціджують і додають у діжу тоді, коли борошно буде частково перемішане з рідиною. Сіль і цукор розчиняють у невеликій кількості води або молока, проціджують через сито з вічками діаметром 0,5-1,5 мм. Яйця або меланж проціджують через сито з вічками розміром 2-3 мм. Борошно просівають через сито для видалення сторонніх домішок і насичення його киснем повітря.

Велику кількість тіста рекомендується замішувати в діжі тістомісильної машини. Там одразу можна приготувати тісто з 40 кг пшеничного борошна. Тісто замішують густішої консистенції, ніж при опарному способі, оскільки більша кількість дріжджів і більш тривале бродіння розріджує його.

Діжу закріплюють на станині машини і заповнюють підготовленою сировиною: спочатку вливають розчинені продукти, а потім всипають просіяне борошно. Замішують тісто протягом 5-7 хв. Приблизно за 2-3 хв. до закінчення процесу замішування до тіста додають розтоплений жир, щоб зменшити руйнування клейковини. Замішування продовжують доти, доки тісто буде легко відставати від стінок діжі й важеля тістомісильної машини.

Проте дуже тривале замішування призводить до того, що тісто знову стає липким.

Коли процес замішування закінчено, важіль машини переводять у верхнє положення, стінки діжі й поверхню важеля ретельно обчищають

повільно вирівнюється; вироби, випечені з такого тіста, мають пухку, дрібнопористу структуру, гарний зовнішній вигляд і приємний смак.

Тісто, що не добродило, має інші ознаки: об'єм тіста значно менший; при натискуванні пальцями ямка, що залишається на поверхні, швидко вирівнюється; запах такого тіста невиявлений; шкоринка виробів, випечених з такого тіста, вкрита темними плямами, а поверхня -розтріскана.

Питання для закріплення матеріалу:

       1.Які проблеми можуть виникнути під час бродіння тіста?

2.Яких вимог потрібно дотримуватися при вистоювання тістових заготовок?

3.Як визначити чи вибродженне тісто?

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА

Рогалики з різними начинками

п/

Сировина Витрати сировини в г Вимоги до         якості
брутто нетто
  Для тіста    

СИРОВИНА

ПОВИННА

ВІДПОВІДАТИ

ВИМОГАМ

НТД

1 Борошно 400 400
2 Цукор-пісок 45 45
3 Маргарин 50 50
4 Сіль 1,5 1,5
5 Дріжджі 12 12
6 Вода 180 180
7 Яйця 2 шт 80

8.

Начинка

Макова, горіхова, яблучна

150

150

           Вихід :                                            10 шт. по 75 г  
         
 

Технологія приготування

Дріжджове тісто готують опарним способом. Шматочки тіста масою по 83 г підкачують у кульки і залишають на столах для попереднього розстоювання протягом 5—7 хв. Потім кожну кульку розкачують, надаючи їй трикутної форми, поверхню змащують розтопленим маргарином.

Тістові заготовки скручують рулетиком і викладають на змащені жиром листи, надаючи форму півмісяця—рогалика. Заготівки залишають для остаточного розстоювання протягом 10—15 хв., поверхню ретельно змащують яйцем і випікають при температурі 230— 240° С протягом 10—12 хв.

Для начинка:

Горіхова: горіхи перемелють додають цурок і перемішують

Макова: відварений та протертий мак змішують з медом

Яблучна: яблука чистять нарізають кубиками перемішують з цукром та додають корицю

Вимоги до якості:форма рогалика, поверхня рівномірно зарум'янена, не розтріскана; виріб гарно; на розрізі чітко видно начинку.

                               

   СЕРЕДА 22.04.2020

 

План уроку

Модуль ПКР-3.3 Випікання хліба і хлібобулочних виробів на виробництві.

Тема 18.Інструктаж з охорони праці і пожежної безпеки на підприємстві. Випікання пшеничних та житніх сортів хліба та булочних виробів.

Тема 18.1Випікання подового і житньо-пшеничного хліба.

                         Пояснення нового матеріалу

Тисячоліттями люди вирощують зерно, виробляють з нього борошно, печуть хліб. Хліб є видатним відкриттям в історії людства. Вважається, що вперше хліб із збродженного борошна почали виготовляти у Єгипті V-VІ тисячоліть тому.

Мистецтво випікати хліб із збродженного тіста перейшло до Греції, а звідти в Рим і деякі інші європейські країни. В Україні хліб був відомий ще в часи Трипільської культури, що існувала ІІІ тисячоліття тому. Велика увага приділялася якості хліба. У Російській Імперії Петром I були видані циркуляри, за якими виготовляючи хліб з меншою ніж передбачено вагою, низької якості, а також підвищуючи ціни на нього, торговці хлібом і пекарі жорстоко карались батогами.

Велика майстерність виготовлення хліба удосконалюється і сьогодні.З давніх часів до тепер професія людей, які виготовляють хліб, користується особливою повагою у суспільстві. Історично склалось так, що у кожного народу і у кожній країні став з’являтися свій національний і улюблений вид хліба. Наприклад: в Азербайджані – чуреки; у Вірменії – всім знайомий лаваш; в Росії – саратовські калачі; в Грузії – мадаулі

Народи Прибалтики знамениті своїми хлібами , виготовленими на сироватці, а в білорусів – смачні калачі та мінський хліб, в Україні – наша запашна паляниця.

Спочатку готують опару — рідке тісто, а потім замішують опарне тісто.

Для приготування опари беруть 60% норми рідини (молока або води), 40% борошна, 4% цукру і дріжджі. У підігріту до 35—40°С рідину додають розведені в теплій воді і проціджені дріжджі, цукор, всипають просіяне борошно і перемішують. Тісто повинно мати консистенцію густої сметани і температуру 27—29°С. Поверхню опари посипають тон­ким шаром борошна, діжу накривають кришкою і ставлять у тепле місце (35—40°С) на 2 год. для бродіння. У процесі бродіння опара збільшуєть­ся в об'ємі у 2—2,5 раза, на всій поверхні з'являються бульбашки, які лопаються. Готовність опари визначають за зовнішніми ознаками бро­діння починає сповільнюватися, бульбашок на поверхні стає менше, опара осідає.

У готову опару додають решту рідини з розчиненими сіллю і цук­ром ,добре перемішують, всипають решту борошна і замішують 10—15хв. Перед закінченням замішування додають розтоп­лений маргарин.Діжу закривають кришкою або тканиною і залишають в теплому місці на 2—3 год. для бродіння. При цьому обминають його 2—3 рази

Питання для закріплення нового матеріалу:

1. З яких операцій складається підготовка борошна та для чого проводять змішування борошна?

2. Який процес відбувається під час просіювання борошна?

3.    Яку воду використовують при замішуванні тіста?

4.   Які дріжджі використовують у хлібопеченні, та яка температура найбільш сприятлива для бродіння тіста?

5.   Для чого проводять обминання тіста під час бродіння?

6.   Назвіть послідовність операцій при приготуванні тіста.

7.   Яке співвідношення борошна та рідини при замісі тіста

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА

ХЛІБ ПШЕНИЧНИЙ ФОРМОВИЙ

п/п

Сировина Витрати в грамах Вимоги до якості
брутто нетто

СИРОВИНА

ПОВИННА

ВІДПОВІДАТИ

ВИМОГАМ

  Для тіста    
1. Борошно 1000 1000
2. Сіль 20 20
3. Цукор 60 60
4. Вода 500 500
5. Олія 100 100
6. Дріжджі 50 50
 

Технологія приготування

Для тіста:

       В каструлю вливають підігріту до 35 -40º С воду, додають дріжджі, всипають трохи борошна, 4% цукру і перемішують до однорідної консистенції. Поверхню опари посипають борошном, каструлю накривають кришкою і залишають на 2,5 – 3 год. для бродіння. Коли опара збільшиться в об’ємі в 2 -2,5 рази і починає опадати, до неї додають залишок рідини з розведеними сіллю, цукром, потім все перемішують, всипають залишок борошна і замішують тісто. Перед закінченням замісу додають олію. Каструлю закривають кришкою і залишають на 2,5 год.

         Виброджене тісто викладають у форми змащені олією. Потім залишають на вистоювання. Після вистоювання напівфабрикат випікають при температурі 210 – 2200С протягом 45хвилин.

Вимоги до якості:

Колір – світло – коричневий.

Консистенція - м’яка, пориста .

Смак та запах – властиві свіжовипеченому хлібу

Зовнішній вигляд – за формою в якій випікався, скоринка добре пропечена

 

 ВІВТОРОК 21.04.2020

План уроку

Модуль ПКР-3.2.Приготування кондитерських борошняних виробів у лабораторії.

Тема 17. Випікання хлібобулочних виробів.

Тема 17.4 Випікання рулетів з дріжджового тіста. Визначення кінця випікання.

Пояснення нового матеріалу.

Кокосовий рулет — всім десертів десерт! З вигляду звичайна випічка, але як вдало поєднуються кокос та пишна здоба.

Зазвичай тісто готують опарним способом . Для опари беруть дріжджі, розчинені у теплій воді 36-40ºC з додаванням невеликої кількості цукру і замішують тісто до консистенції сметани. Потім ставлять у тепле місце для бродіння. Додають залишки борошна, цукру, маргарину і замішують тісто. Ставлять у тепле місце для бродіння . Коли тісто підійде його розкачують прямокутним шаром, рівномірно розміщують шар кокосової начинки, при цьому кінці пласта на відстанні 2 см від краю не покривають начинкою і змащують яйцем. Підготовленний пласт тіста згортають в рулет, укладуючи рубцем до низу. Ставлять в тепле місце для вистоювання(30-40 С),а за 10 хв до випікання змащують його жовтком, проколюють в 4-5 місцях для полегшення видалення пари і випікають при температурі 200-220 С протягом 25-30 хв.

Питання для закріплення нового матеріалу:

1.Для чого просівають борошно?

2.Якими способами готують дріжджове тісто?

3.Яке борошно використовують для приготування дріжджових булочок?

4.Який розпушувач використовують для приготування дріжджових булочок?

5.Що буде, якщо до дріжджового тіста додати велику кількість цукру?

Домашнє завдання:

-вивчити основні питання для закріплення нового матеріалу

-самостійно випекти – рулет з кокосовою начинкою

Посилання на відеоролик: https://youtu.be/KW8iSs9a6qU      

Технологічна карта

Найменування виробу:  РУЛЕТ  З КОКОСОВОЮ НАЧИНКОЮ

           

Найменування сировини

Витрати сировини

в г нетто

Технологічні вимоги до основної сировини
Борошно 475

 Сировина відповідає вимогам діючої НТД

 Цукор 75
Масло вершкове  або маргарин вершковий 50
Яйця  30
Дріжджі 7
Сіль 5
Вода 250
Борошно для підпилу 25
Олія рослинна для змащування листів 25
Яйця для змащування виробів 10
Кокос 200
Цукор  75
ВИХІД 1000

    

Технологія приготування

1.Приготувати дріжджове опарне тісто, розкачати прямокутний пласт завтовшки 5мм.

 2.Білок збити з цукровою пудрою додати кокос і дати йому постояти.

3.На пласт тіста покласти підготовлену начинку і сформувати рулет.

4.Пласт можна загорнути з одного або двох країв. 

           5.Покласти рулет на лист швом вниз, дати повне розстоювання, змастити яйцями, проколоти в декількох місцях дерев’яною шпилькою і випікати при температурі 210-220 градусів

             протягом  25-30 хвилин.

             Приготування начинки: Білки збивають до пишної, стійкої маси, поступово додають цукрову пудру

Вимоги до якості

  

Зовнішній вигляд виріб має форму рулету
Поверхня глянцева
Колір скориночки від світло - коричневого до коричневого.
Консистенція однорідна, пружна
Смак і запах

свіжовипеченого виробу з дріжджового тіста

  

П’ЯТНИЦЯ 17.04.2020

 

План уроку

Модуль ПКР-3.2.Приготування кондитерських борошняних виробів у лабораторії.

Тема 17. Випікання хлібобулочних виробів.

Тема 17.2. Випікання борошняних та кондитерських виробів згідно запланованого асортименту.

Пояснення нового матеріалу

Борошняні кондитерські вироби займають значну частку в загальному обсязі виробництва кондитерської продукції і представлені широким асортиментом. Вони можуть задовольняти різноманітні потреби споживачів. Більшість з них характеризується привабливим зовнішнім виглядом, достатньо високою енергетичною цінністю, крім вуглеводів та жирів, включають також білки. Випуск борошняних кондитерських виробів організований на кондитерських фабриках, у кондитерських цехах хлібопекарної промисловості, підприємств ресторанного господарства, у тому числі споживчої кооперації.

Асортимент борошняних кондитерських виробів дуже різноманітний і його можна згрупувати за кількома ознаками. Залежно від набору сировини і особливостей технологічного процесу виділяють печиво, крекери, галети, пряники, вафлі, тістечка, торти, кекси, рулети, ромові баби. Важливими ознаками поділу також є розмір (дрібноштучні, середні та великі), умов реалізації (штучні, вагові, фасовані за окремими видами або в наборах), спосіб оформлення (з оздобленням і без оздоблення поверхні). За останні роки зростає випуск виробів дієтичного призначення, у тому числі з пониженим вмістом цукру,збагаченибілками, вітамінами, мінеральними речовинами, іншими цінними компонентами

Питання для закріплення нового матеріалу:

1.Назвіть способи приготування дріжджового тіста.

2.Як можна прискорити процес бродіння дріжджового тіста?

3.З яких операцій сладається розбирання дріжджового тіста?

4.Які зміни відбуваються у виробах під час випікання?

Домашнє завдання:

-вивчити основні питання для закріплення нового матеріалу

-самостійно випекти - Кренделі з цукром.

Посилання на відеоролик: https://youtu.be/2Jfu2MLyUq4

Технологічна карта

Кренделі з цукром

п/п

Сировина Витрати Вимоги до якості
брутто нетто

СИРОВИНА

ПОВИННА

ВІДПОВІДАТИ

ВИМОГАМ

  Для тіста    
1. Борошно 500 500
2. Сіль 3 3
3. Цукор 100 100
4. Молоко 250 250
5. Вершкове масло або маргарин 100 100
6. Яйця 3 120
7. Дріжджі 30 30
  Оздоблення    
8. Цукор 50 50
 

Технологія приготування

   Для тіста:

       В каструлю вливають підігріте до 35 -40º С молоко, додають дріжджі, всипають трохи борошна, 4% цукру і перемішують до однорідної консистенції. Поверхню опари посипають борошном, каструлю накривають кришкою і залишають на 2,5 – 3 год. для бродіння. Коли опара збільшиться в об’ємі

в 2 -2,5 рази і починає опадати, до неї додають залишок рідини з розведеними сіллю, цукром, яйцями, потім все перемішують, всипають залишок борошна і замішують тісто. Перед закінченням замісу додають розтоплене масло або маргарин. Каструлю закривають кришкою і залишають на 2,5 год.

         Тоді викласти на посипану борошном дошку, викачати тоненькі валки завтовшки 15 см. Взяти валок за два кінці, переплести два рази, кінці закріпити на середині кренделя. Змастити яйцем і посипати цукром. Сформовані кренделі укладають на змащений жиром лист і розстроювати протягом 10 хв..

Випікають в гарячій духовці при 210 -220 º С. протягом 10-15хв.

Вимоги до якості:

Колір – світло – коричневий.

Консистенція - м’яка .

Смак та запах – приємний, солодкуватий, без зайвих запахів та при смаків.

Зовнішній вигляд – форма відповідна, поверхня змащена яйцем, посипана цукром без тріщин.


ЧЕТВЕР 16.04.2020

 

План уроку

Модуль ПКР-3.2.Приготування кондитерських борошняних виробів у лабораторії.

Тема 17. Випікання хлібобулочних виробів.

Тема 17.2 Випікання здобних виробів в асортименті.

                                                             Пояснення нового матеріалу.

Здобні хлібобулочні вироби відрізняються від звичайних більш високим вмістом цукру і жиру.

У рецептуру здобних хлібобулочних виробів входить підвищена кількість молочних продуктів, вершкового масла, маргарину, ізюму, яєць та інших компонентів. За харчовою, біологічною та енергетичною цінністю вони близькі до борошняних кондитерських виробів. Вироби виготовляють переважно з борошна пшеничного вищого і 1 -го сортів. До них належать булки, булочки, ватрушки, калачі, ріжки, короваї, деякі назви хліба та ін. За масою здобні хлібобулочні вироби поділяють на дрібно— і великоштучні. Маса дрібноштучних виробів становить 200 г і менше, великоштучних — від 200 до 500 г. Здобні вироби є висококалорійними. До їх складу входить до ЗО % цукру, до 25 % жиру. Ці вироби виготовляють різної форми, з різним оздобленням поверхні. Тому технологія їх виробництва має певні особливості.

Слід зазначити, що у рецептурах здобних виробів передбачається підвищене, порівняно з іншими групами виробів, дозування пресованих дріжджів — 2-4 %, іноді (булоч­ка здобна) до 8,0 % до маси борошна. Це пов'язано з тим, що великий вміст цу­кру і жиру в них пригнічує життєдіяльність дріжджів, погіршується спиртове бродіння. Цукор, при вмісті його в тісті більше 10 % до маси борошна, викликає плазмоліз дріжджових клітин, жир обгортає ці клітини і тим самим погіршує їх живлення. Рідкі дріжджі у виробництві здобних виробів не застосовують, бо во­ни значно підвищують кислотність виробів і затемнюють м'якушку. Здобні виро­би мають порівняно з булочними нижчу вологість (в основному 34-37 %), тому при замішуванні тіста цукор використовують, як правило, сухим, не розчиненим у воді. З цієї ж причини не застосовується дріжджове молоко.

Питання для закріплення нового матеріалу:

1.Яких властивостей набуває дріжджове тісто внаслідок процесу бродіння?

2.Назвіть способи приготування дріжджового тіста

3.Для чого проводять обминку тіста? Що при цьому спостерігається?

             4.Складіть схему приготування дріжджового тіста опарним способом

Домашнє завдання:

-вивчити основні питання для закріплення нового матеріалу

-самостійно випекти здобу виборзьку «Плюшку»

-посилання на відеоролик:https://youtu.be/_jh55twIzjc

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА

Здоба виборзька « Плюшки »

п/п

Сировина Витрати Вимоги до       якості
брутто нетто
  Для тіста    

СИРОВИНА

ПОВИННА

ВІДПОВІДАТИ

ВИМОГАМ

НТД

1 Борошно 740 740
2 Цукор-пісок 174 174
3 Маргарин 22 22
4 Сіль 12 12
5 Дріжджі 12 12
6 Вода 310 310
7 Меланж для змащування виробів 26 26
8. Жир для змащування листів 50 50
  Вихід :                                             10 шт. по 100 г  
         
 

Технологія приготування

Тісто готують опарним способом. Для опари беруть дріжджі,розчинені у теплій воді 36-40ºC з додаванням невеликої кількості цукру і замішують тісто до консистенції сметани. Потім ставлять у тепле місце для бродіння. Додають залишки борошна, цукру, маргарину і замішують тісто. Ставлять у тепле місце для бродіння . Коли тісто підійде з нього формують кульки вагою по 60 г. Коли кульки підійдуть, з них формують здобу різноманітної форми: плюшки , равлики, батончики та інше. Після цього дають виробам підійти. За 10 хвилин до випікання змащують яйцем або меланжем. Випікають при температурі 220-230ºC протягом 10-15 хвилин.

Вимоги до якості: вироби золотистого кольору, добре пропечені, м’які. Мають приємний запах

СЕРЕДА 15.04.2020

 

План уроку

Модуль ПКР-3.2.Приготування кондитерських борошняних виробів у лабораторії.

Тема 17. Випікання хлібобулочних виробів.

Тема 17.1. Випікання хлібобулочних виробів в асортименті. Підготовка лабораторних печей до роботи.                                                              

Пояснення нового матеріалу

Хлібопечення — найбільш розвинута галузь харчової промисловості України. Вона займає одне з перших місць у виробничій діяльності споживчої кооперації нашої держави.

Споживні властивості хлібобулочних виробів

Найширшим поняттям, яке об'єднує всі групи хлібних виробів (хліб, булочні і здобні вироби та ін.), є поняття "хлібобулочні вироби". Це харчові продукти, які випікають з борошна, дріжджів, солі, води та додаткової сировини.

Хлібобулочні вироби характеризуються високими споживними властивостями, які визначаються їх хімічним складом, засвоюваністю поживних речо­вин, енергетичною цінністю, біологічними і органолептичними показниками.

До складу хлібобулочних виробів входять вуглеводи, білки, жири, органічні кислоти, мінеральні речовини.

Хлібобулочні вироби характеризуються високими органолептичними властивостями. Вони мають неповторний аромат, який створюють понад 300 ароматоутворюючих речовин. Найбільш інтенсивний аромат мають щойно випечені вироби.

До основних факторів, які впливають на формування споживних влас­тивостей хлібобулочних виробів, належать вид сировини та її якість, технологія виготовлення продукції.

Класифікація та асортимент хлібобулочних виробів.  

Хліб

Хліб — продукт, випечений з тіста, яке приготовлене згідно з відповідними рецептами і технологічними режимами. Маса окремого виробу перевищує 500 г.

Залежно від виду борошна, яке використовується для приготування тіста, хліб поділяється на житній, пшеничний, житньо-пшеничний і пшенично-житній; від способу випікання — фермовий і подовий; від рецептури — простий і поліпшений.

Хліб з житнього борошна. До простих видів хліба з житнього борошна належать: хліб з оббивного, з обдирного та із сіяного борошна. Поверхня хліба з сіяного борошна, як правило, гладенька, з оббивного — шорстка; колір від світло-коричневого (сіяного) до темно-коричневого (оббивного).

За рецептурою хліб з такого борошна буває простим і поліпшеним. До простого хліба належить хліб Український, Український новий, а до покращеного -Слов'янський.

Хліб з пшеничного борошна. Асортимент цього хліба широкий. Залежно від рецептури він поділяється на простий, поліпшений і здоб­ний.

Простий пшеничний хліб виготовляють з пшеничного борошна оббивного, вищого, 1 -го і 2-го сортів. До простого пшеничного хліба належать: хліб з оббивного борошна, з борошна вищого, 1-го і 2-го сортів, паляниця Українська, арнаут Київський, хліб білий з борошна 1-го і 2-го сортів та ін.

Хліб пшеничний простий з оббивного борошна, з борошна вищого, 1-го і 2-го сортів випікають фермовим і подовим способами.

Булочні вироби

Булочні вироби є штучними. Маса окремого виробу не перевищує 500 г. Вироби масою до 200 г — називаються дрібноштучними, а від 200 до 500 г — великоштучними. Булочні вироби мають різну форму і зовнішній вигляд, їх випікають у вигляді батонів, булок, плетеників, ріжків, хліба тощо. Поверхня булочних виробів може бути гладенька або шорстка, посилана маком, кмином, крихтою або сіллю, з надрізами або наколеннями та ін.

До булочних виробів належать батони, булки, булочки, калачі, плетеники, хали, сайки та деякі назви хліба, їх випікають переважно з пшеничного борошна вищого і 1-го сортів, рідко з борошна 2-го сорту. За рецептурою вироби поділяють на прості, поліпшені і здобні.

Асортимент простих булочних виробів неширокий, їх виготовляють з того самого тіста, що й пшеничний простий хліб. У поліпшені види булочних виробів входить підвищена кількість цукру, жиру, молочних продуктів, яєць тощо. Для деяких виробів використовують тісто, з якого виготовляють поліпшені види пшеничного хлібакг. За рецептурою вироби поділяють на прості і поліпшені. Форма батонів довгасто-овальна (батони нарізні, нарізні молочні, Сту­дентські, з ізюмом, Столові) або довгаста (батони Особливі). На поверхні батонів Столових є від 1 до 3 косих надрізів, інших — від 5 до 7 таких надрізів.

Булки і булочки. Назви походять від латинського слова "була", тобто куля. Багато булочних виробів не мають круглої форми, однак називаються булками або булочками. Маса булок і булочок невелика — 50—200 г.

Плетеники. їх випікають з борошна вищого, 1-го і 2-го сортів. Вироби плетуть з 3 джгутів.

Форма плетеників довгасто-овальна з чітко вираженим плетінням. Поверхня глянцева, у виробах з маком посипана маком.

Хали на відміну від плетеників, плетуть не з трьох, а з кількох джгутів. В рецептуру хал входять цукор, маргарин, яйця курячі (для змащування поверхні). Форма довгасто-овальна з чітко вира­женим плетінням, поверхня — з блиском.

Питання для закріплення нового матеріалу:

1.Визначте умови ,сприятливі для бродіння дріжджового тіста

2.Які зміни відбуваються під час випікання?

3.Які зміни відбуваються у виробах під час випікання?

Домашнє завдання:

-вивчити основні питання для закріплення нового матеріалу

-випекти самостійноБулочка домашня

Посилання на відеоролик:https://youtu.be/RMuidHlIcmE

Технологічна карта

Булочка домашня

п/п

Сировина Витрати Вимоги до       якості
брутто нетто
  Для тіста    

СИРОВИНА

ПОВИННА

ВІДПОВІДАТИ

ВИМОГАМ

1. Борошно 370 370
2. Цукор-пісок 87 87
3. Маргарин столовий 11 11
4. Сіль 6 6
5. Дріжджі 6 6
6. Вода 155 155
7. Меланж для змащування виробів 13 13
8. Жир для змащування листів 25 25
9. Борошно для підпилу 15 15
10. Цукор для посипання 30 30
       

Технологія приготування

             Дріжджове тісто готують опарним способом. Готове тісто розважують на шматки масою 570 г. кожен шматок закачують у довгий рівний джгут і ділять на 10 однакових частин. Шматочки тіста масою по 57 г ( масу заготовок з тіста уточнюють на вагах ) підкачують, надаючи форми кульок і викладають на лист, змащений жиром, на відстані 8 -10 см одна від одної. Після цього лист ставлять у тепле вологе місце для розстоювання протягом 35 – 40 хв. за 5-10хв. до випікання булочки рівномірно змащують яйцем за допомогою пензлика, посипають цукром і випікають при температурі 230 ºC протягом 10 – 12 хв.

Вимоги до якості : булочки круглої форми;поверхня блискуча, рівномірно зарум’янена і посипана цукром; тісто добре пропечене, консистенція дрібно – пориста; смак солодкий.                                                                          

ВІВТОРОК 14.04.2020

 

План уроку

Модуль ПКР-3.2.Приготування кондитерських борошняних виробів у лабораторії

Тема 16. Контроль температурного режиму за допомогою контрольно- вимірювальних приладів уфритюрниці ,парового режиму пекарної та сушильної камер.

Пояснення нового матеріалу

Обсмажування продуктів у фритюрі - один з найпоширеніших способів приготування їжі, особливо - в громадському харчуванні.
Смаження у фритюрі здійснюють, повністю занурюючи вироби у жир, попередньо нагрітий до температури 170-180°С, під час смаження утворюється підсмажена шкірочка одночасно по всій поверхні виробу. Жиру беруть у 4-6 разів більше за масу одночасно смажених виробів.Про те,що жир нагрівся до потоібної темпнратури,свідчить сигнальна лампочка на електрообладнанні. Якщо сигнальна лампочка відсутня, то нагрівання жиру визначають таким чином:добре розігрітий жир ледь потріскує(говорять,що жир накалився);можна кинути у жир маленький шматочок тіста-у добре розігрітому жирі тісто одразу піднімається на поверхню.Не можна перегрівати жир .Коли над його поверхнею зявляється синюватий димок(починається процес димоутворення), в жирі відбувається зворотній процес розкладу,внаслідок чого утворюються канцерогенні речовини,які негативно впливають на організм людин.

Поняття “режим випікання” включає такі параметри, як температура і вологість середовища пекарної камери по зонах, тривалість випікання. Режим випікання має забезпечити пропеченість хліба, його максимальний об’єм, формування м’якушки з оптимальними структурно-механічними властивостями, достатнє забарвлення скоринки, необхідний смак і аромат, мінімальну втрату маси у процесі випікання. Режим випікання встановлюють для кожного виду виробів технологічною інструкцією. 

Для більшості виробів з пшеничного борошна режим випікання передбачає три-чотири температурні зони. У пекарній камері тістові заготовки послідовно проходять зону зволоження, зону інтенсивного теплообміну з високою температурою, зону пониженої температури.

 Зволоження тістової заготовки. Основною метою зони зволоження є максимальна конденсація пари на поверхні тістової заготовки. У поверхневому шарі тістової заготовки крохмаль клейстеризується, крохмальний клейстер закриває поверхневі пори і при подальшому випіканні забезпечує утворення гладкої блискучої скоринки хліба. 

Зволоження поверхні тістових заготовок на початку випікання здійснюється обприскуванням водою перед посадкою в піч і подачею пари низького тиску 0,105-0,140 МПН в зону зволоження. Вважається, що для зволоження 1 т виробів необхідно подати в пекарну камеру 30-40 кг пари. Практично внаслідок значних втрат у сучасних печах витрати пари складають 200-400 кг на 1 т. Біля 70-80 % пари втрачається внаслідок вентиляції пекарної камери. Відносну вологість і температуру в зоні зволоження підтримують залежно від виду виробів. Так, вироби з гребінцем потребують більшої вологості повітря у цій зоні, ніж батони.При випіканні тістових заготовок, змазаних яєчним мастилом, пекарна камера не зволожується. 

Температура випікання. У пекарній камері печі створюють кілька зон з різною температурою і вологістю пекарного середовища,  відносна вологість 70-85 %. Випікання триває 2-3 хв. У цей період відбувається конденсація пари на поверхні тістової заготовки.°У першій зоні температура 100-140відбувається інтенсивний теплообмін між поверхневими шарами тістової заготовки і пароповітряною сумішшю пекарної камери, утворюється скоринка, що закріплює об’єм виробу. Поглиблюється пошарова денатурація білків і клейстеризація крохмалю, починає формуватися м’якушка хліба.°С, а на її поверхні – 105-115 ° С), без зволоження пароповітряного середовища. У цій зоні температура в центрі тістової заготовки досягає 50-60 °У другій зоні випікання здійснюється при високій температурі (240-280  С. У цій зоні продовжуються процеси формування м’якушки. Тривалість випікання у третій зоні пекарної камери становить 40-60 % від загального терміну випікання.° С. Температура скоринки підвищується до 150-170, а в центральній частині – до 85-90°У третій зоні печі випікання відбувається вже при стабільних формі та об’ємі виробів. У цій зоні температуру пекарної камери знижують до 220-180  С, закінчується процес формування м’якушки і перетворення тістової заготовки в готовий до вживання виріб.° С. В ній центр м’якушки прогрівається до 95-97°В останній зоні випікання температура пекарної камери 180-150.

Питання для закріплення нового матеріалу:

1.Які вироби готують з дріжджового тіста?

2.Як готується опарне тісто?

2.Як проходить зволоження тістових заготовок?

3.Скільки налічується зон у пекарній камері ?

4.Що в себе включає поняття «режим випікання»?

Домашнє завдання:

-вивчити основні питання для закріплення нового матеріалу

-практично приготувати  булочку «Равлик»

Посилання на відеоролик:https://youtu.be/pmMb3BVSUQo

          

Технологічна карта

Булочка  « Равлик»

п/п

Сировина Витрати Вимоги до        якості
брутто нетто
  Для тіста    

СИРОВИНА

ПОВИННА

ВІДПОВІДАТИ

ВИМОГАМ

1 Борошно 370 372
2 Цукор-пісок 87 20
3 Маргарин  11 17
4 Сіль 6 40
5 Дріжджі 6 11
6 Вода 155 150
7 Жир для змащування листів 25 6
  Для оздоблення 25  
1 Меланж для змащування виробів 13  
2 Маргарин 5  
3 Цукор - пісок 100  
4 Цукрова пудра    

Вихід: 575-500

10 шт. по 50 г або 5шт. по 100г                                                            

   
           

Технологія приготування

          Тісто готують опарним способом. Для опари беруть дріжджі, розчинені у теплій воді 36-40ºC з додаванням невеликої кількості цукру і замішують тісто до консистенції сметани. Потім ставлять у тепле місце для бродіння. Додають залишки борошна, цукру, маргарину і замішують тісто. Ставлять у тепле місце для бродіння . Коли тісто підійде його розкачують прямокутним шаром, поверхню змащують розм’якшеним маргарином  посипають цукром і закочують у формі рулету.  Сформований рулет розрізають на 10 однакових шматочків, перевіряють їхню масу і кладуть на лист розрізом донизу так, щоб зверху опинився другий розріз, який нагадує спіраль. При приготуванні рулету краї пласта необхідно скріпити яйцем, оскільки кінці спіралі при розстоюванні й випіканні розійдуться і виріб втратить форму. Також можна відокремити від зрізаного шматка кінець спіраль й підкласти цей кінець під виріб. Після формування дають виробам підійти. За 10 хвилин до випікання змащують яйцем або меланжем. Випікають при  температурі 220-230ºC протягом 10-15 хвилин.

Вимоги до якості: вироби золотистого кольору, добре пропечені, м’які. Мають приємний запах.

МАЙСТЕР В/Н ПЕТРИЧКО О.В.

ПОНЕДІЛОК 13.04.2020

План уроку

Модуль ПКР-3.2.Приготування кондитерських борошняних виробів у лабораторії.

 Тема 15 Смаження виробів у фритюрі

Тема 15.2 Приготування та формування виробів смажених  у фритюрі

                                                       Пояснення нового матеріалу.

 Обсмажування продуктів у фритюрі - один з найпоширеніших способів приготування їжі, особливо - в громадському харчуванні.
Смаження у фритюрі здійснюють, повністю занурюючи вироби у жир, попередньо нагрітий до температури 170-180°С, під час смаження утворюється підсмажена шкірочка одночасно по всій поверхні виробу. Жиру беруть у 4-6 разів більше за масу одночасно смажених виробів.Про те,що жир нагрівся до потоібної темпнратури,свідчить сигнальна лампочка на електрообладнанні. Якщо сигнальна лампочка відсутня, то нагрівання жиру визначають таким чином:добре розігрітий жир ледь потріскує(говорять,що жир накалився);можна кинути у жир маленький шматочок  тіста-у добре розігрітому жирі тісто одразу піднімається на поверхню.Не можна перегрівати жир .Коли над його поверхнею зявляється синюватий димок(починається процес димоутворення), в жирі відбувається зворотній  процес  розкладу, внаслідок чого утворюються канцерогенні речовини, які негативно впливають на організм людин

Питання для закріплення нового матеріалу:

1Назвіть способи приготування дріжджового тіста?

2.Як можна прискорити процес бродіння дріжджового тіста?.

3.Як перевірити фритюрницю до готовності?

Домашнє завдання:

-вивчити основні питання для закріплення нового матеріалу

-практично приготувати  Пампухи(пончики)

Відеоролик за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=REISwGBqdw0&feature=emb_logo

                                                                                                           Технологічна карта

Пампухи ( пончики)

п/п

Сировина Витрати Вимоги до        якості
брутто нетто
  Для тіста    

СИРОВИНА

ПОВИННА

ВІДПОВІДАТИ

ВИМОГАМ

1. Борошно 372 372
2. Цукор 20 20
3. Маргарин  17 17
4. Яйця 1 40
5. Дріжджі 11 11
6. Вода або молоко 150 150
7. Сіль 6 6
8. Рослинна олія для смаження виробів 300 300
9. Цукрова пудра 50 50
           Вихід:                                   10 шт.  по 50 г.

Технологія приготування

Для тіста

               Тісто для смажених пончиків готують безопарним способом слабкої консистенції. Дріжджі розводять теплою водою, або молоком, підігрітим до 20 - 30° С. до розчинених дріжджів додають цукор, вливають у посуд з підготовленим борошном, додають яйця, сіль і вимішують протягом 5 – 8 хвилин до однорідної маси. Перед закінченням вимішування до тіста додають злегка підігріте вершкове масло або маргарин. Посуд накривають чистою тканиною і ставлять на 1,5 – 2 години для бродіння, під час якого тісто 2 – 3 рази обминають.

   Готове тісто  ділять на шматки 500 г розкачують у валик, ділять на шматочки по 50 г, формують кульки або кільця залишають на деякий час для вистоювання , а потім смажать в олії чи в іншому жирі протягом 2 – 3 хвилин при температурі жиру 170-180°С.  У процесі смаження вироби перевертають, щоб на всій поверхні утворилася рівномірна золотиста кірочка. Готові пончики після охолодження посипають цукровою пудрою.

Вимоги до якості: пончики округлої або кільцеподібної форми, колір світло коричневий , зверху посипані цукровою пудрою

МАЙСТЕР В/Н ПЕТРИЧКО О.В.

П’ЯТНИЦЯ 10.04.2020

 

ГЕОГРАФІЯ

Тема: Італія: Загальна характеристика країни. Особливості розвитку секторів економіки.

План

1.Місце країни у світі та регіоні.

2.Чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці.

3.Особливості населення. Система розселення.

4.Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни.

5. Домінуючі складові третинного сектору

6.Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

7.Спеціалізація аграрного сектору.

8.Зовнішні економічні зв'язки. Міжнародні зв’язки України з Італією.

Італія- велика країна Середземномор'я, що входить до складу "великої сімки". Вона займає Апеннінський півострів, острови Сицилію, Сардинію та інші дрібні острови. У сучасних межах держава сформувалась у 1870 р. шляхом об'єднання князівств.   Площа Італії - 301 тис. км2. Населення - 57 млн. чоловік.   Столиця - Рим.

Італія - парламентська республіка. Главою держави є президент, строк повноважень якого - 7 років. Законодавчі функції має парламент, що складається Сенату і Палати депутатів. Рада Міністрів має виконавчі функції, голову її призначає президент.. |

Природно-ресурсний потенціал. Середземноморське розташування Італії значна протяжність території з північного заходу на південний схід зумовлюють специфіку клімату. Тут виділяють два головних його типи - помірно континентальний і субтропічний.

Населення. Італія - однонаціональна країна. 98% її жителів становлять італійці, які розмовляють на різних діалектах; 2% населення — словенці, греки, албанці, франко-провансальці, фріули, тірольці. 

Господарство. Сучасна Італія - розвинута індустріально-аграрна країна, вартість промислової продукції якої у 5-7 разів перевищує вартість продукції сільського господарства.

Зовнішньоекономічні зв'язки.У міжнародному поділі праці країна виступає як постачальник на світовий ринок продукції машинобудування (42% експорту), легкої промисловості (текстиль, взуття, одяг), сільськогосподарської продукції (цитрусові, овочі, вина, фрукти). В господарство Італії надходять інвестиції зі США та західноєвропейських країн.

Головне

Італія належить до Південної Європи, за рівнем соціально – економічного розвитку входить до країн «Великої сімки». Основними чинниками розвитку економіки країни є державна політика, високий рівень праце ресурсного потенціалу і сприятливі природні ресурси і умови. У структурі економіки Італії переважає сфера послуг, за високої частки промисловості.

Найрозвиненішими сферами послуг Італії є туризм, транспорт і банківська діяльність. Переважаючими формами зовнішньоекономічної діяльності Італії є зовнішня торгівля, інвестування і спільне підприємництво. Торговельними партнерами Італії є здебільшого країни ЄС. Між Італією і Україною склалися ефективні партнерські відносини.

Перевіримо свої знання і вміння

1.Як географічне положення Італії впливає на її економічний розвиток?

2.За якими показниками Італію зараховують до економічно розвинутих країн світу?

3.Чим відрізняється система розселення Італії від інших країн «Великої сімки» і що в них спільного?

5.Поясніть відставання наукової сфери Італії від інших країн ЄС.

6.Які найголовніші риси сфери послуг Італії?

7.Чим відрізняються промисловість і сільське господарство Італії від інших європейських країн «Великої сімки»?

8.Користуючись різними джерелами інформації, складіть туристичну візитівку Італії.

Дом. завд. Опрацювати §16, стор.61 – 69.

Тестові завдання

1.Італія розташована у ...

А) Північній Європі;     Б) Південній Європі;     В) Східній Європі;     Г) Західній Європі.

2.Виберіть дві держави-анклави, що розташовані в межах Італії:

А) Люксембург;       Б) Ліхтенштейн;       В) Ватикан;     Г) Монако;     Д) Андорра;   Е) Сан-Марино.

3.Чи вірне твердження, що в сільському господарстві Італії переважає рослинництво?

А) Так;         Б) Ні.

4.Виберіть міста, які складають "промисловий трикутник" Італії:

А) Флоренція;     Б) Турин;       В) Рим;       Г) Мілан;       Д) Неаполь;       Е) Генуя.

5.Які міста з'єднує головна транспортна вісь країни - "Автострада Сонця"?

А) Турин;       Б) Венеція;       В) Рим;       Г) Неаполь;     Д) Генуя;     Е) Флоренція.

6. Назвіть міста, де розташовані найбільші підприємства, які випускають легкові автомобілі "ФІАТ"

А) Турин;       Б) Генуя;       В) Мілан;       Г) Флоренція;     Д) Брешія;     Е) Рим.

7. Які країни купують найбільше італійських товарів?

А) Китай;         Б) Країни ЄС;       В) Японія;     Г) США;       Д) Канада

8. Виберіть товари, які Україна продає Італії:

А) Зернові культури;       Б) М'ясо;       В) Цукор;         Г) Олію;   Д) Чорні метали;   Е) Автомобілі.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

АЛГЕБРА

13

група

https://classroom.google.com/c/NjUyMDcwNzM5ODBa xbg7vzy

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР А.Й.

СИРОВИНА

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

УСТАТКУВАННЯ

13 https://classroom.google.com/h f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1.      В. п.- основна стійка. 1 - крок лівою (правою) ногою в сторону, ру­ки в сторони, прогнутися (вдих); 2 - в. п. «видих». Те саме іншою ногою. Повторити 4-6 разів.

2.      В. п. стійка, ноги нарізно, руки на пояс, 1 - поворот тулуба ліворуч, руки в сторони; 2 - в. п.; 3 - нахил уперед, руками торкнути­ся підлоги (ноги не згинати); 4 - в. п. Те саме в інший бік. Дихати довільно. Повторити 3-4 рази в кожний бік.

3.      В. п.- упор, стоячи на колінах. 1 - ліву (праву) руку вгору, праву (ліву) ногу назад, прогнутись (вдих); 2 - в. п. (видих). Те саме ін­шою ногою. Повторити 5-7 разів кожною ногою.

4.      В. п.- упор лежачи. 1 - зігнути ногу, підняти назад (видих); 2 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити4-6 разів.

5.      В. п. - упор, лежачи боком, упор у підлогу лівою рукою (праву на пояс). 
1 - віднести вбік праву ногу; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. 
Дихати довільно.  
Повторити 3-5 разів кожною ногою.

6. В.п. - основна стійка. 1 - руки за пояс, ліву ногу зігнути вперед (видих); 2 - опустити ногу, руки в сторони (вдих); 3- зігнути ногу вперед, руки на пояс (видих); 4 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити 5-6 разів кожною ногою.        

7.     В. п. - упор позаду, сидячи. 1 - зігнути ноги, підтягнувши коліна до грудей; 2 - випростати коліна вгору; 3 -зігнути ноги; 4 - в. п, Дихати довільно. Повторити 8-10 разів.

8.     В. п.- лежачи на спині, руки вздовж тулуба. 1 - зігнути ноги, під­тягнувши коліна до грудей; 2-3 - рухи велосипедистів; 4 - в. п. Дихати довільно. .Повторити 6-8 разів. Вправу можна виконувати в стійці на лопатках.

9.  В. п.- стійка, ноги нарізно, руки на пояс. 1 - присісти на лівій нозі, праву випростати в сторону на носок, руки вперед (видих); 2 - в. п. Те саме в інший бік. Повторити 5-7 разів у кожний бік.

10. В. п.- стійка, ноги нарізно, руки в сторони. 1 - мах лівою ногою праворуч, руки ліворуч; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. Дихати довільно. Повторити 4-6 разів кожною ногою.

11. В. п.- основна стійка, руки за голову. 1-2 - підскоки на лівій нозі; 3-4 - підскоки на правій. Дихати довільно. Повторити 5-8 разів на кожній нозі.

Комплекс загальнорозвивальних вправ зі скакалкою.

1. В.П – О.С : скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 1). 1 – руки вгору; 2 – піднятися на носки, прогнутися і потягнутися – вдих; 3-4 – в.п. – Видих. При русі рук вгору дивитися на скакалку. Руки прямі, скакалка натягнута.

2. В.П : ноги на ширині  плечей, скакалка внизу, складена вдвічі (Мал. 2). 1 – руки вперед в сторони, поворот тулуба вправо; 2 – В.П.; 3- те саме з поворотом вліво. 4 – В.П.  Під час повороту плечі не опускати, ноги з місця не зрушувати. Дихання довільне, без затримки.

3. В.П ноги нарізно на скакалці; скакалку тримати вільно за кінці (Мал.3). 1 – нахил вліво, ліва рука, згинаючись, натягує скакалку – видих; 2 – випрямитися, опускаючи ліву руку вниз – вдих; 3-4 – те ж в інший бік. При нахилах ноги не згинати, голову не опускати і тулуб не повертати, вага тіла розподілити рівномірно на ноги.

.  В.П.: ноги разом; скакалка за головою, складена вчетверо, руки до плечей (Мал. 4). 1-3 – нахил вперед, руки вперед – видих; 4 – випрямитися, відводячи плечі назад, – вдих. В.П. При нахилі ноги не згинати. Амплітуду рухів збільшувати поступово.

5.  В.П.; скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 5). 1-2 – переступити через скакалку; 3-4 – В.П.; 5-6 – те ж іншою ногою.; 7-8 В.П. Під час   виконання вправи потрібно піднімати коліно високо, при цьому дуже низько не нахилятися.

6.   В.П.: сидячи, із зігнутими ногами; скакалка на підлозі збоку (Мал.6). 1-2 – поворот кругом обличчям до скакалки, в упор стоячи на колінах; 3-4 – тим же способом повернутися у В.П. При повороті спиратися на прямі руки.

7.  В.П.: ноги разом; скакалка за спиною. Біг на місці стрибками з лівої ноги на праву, обертаючи скакалку вперед (Мал.7). Кілька стрибків через скакалку виконуються з правої ноги, а потім з лівої. Спину тримати прямо, голову не опускати, вправу виконувати без напруги. Після стрибків перейти на ходьбу.

https://www.youtube.com/watch?v=zPxPBrDLIyA

https://www.youtube.com/watch?v=zLFMjcHO3yM

https://www.youtube.com/watch?v=LF1hsGsYYH4

            

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ЧЕТВЕР 09.04.2020

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ОСНОВИ МІКРОБІОЛОГІЇ

13 Основи мікробіо https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTQ0OTRa ju6sy5u

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ

13 https://classroom.google.com/h bhmws7c                    

ВИКЛАДАЧ КОНОПЛІН О.Є.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема: Особливості накладання шин на верхню та нижню кінцівки

План

1.Загальні принципи накладання шин на кінцівки.

2.Види шин.

3.Особливості накладення шини SAM на руку або гомілку.

У разі переломів і вивихах верхніх та нижніх кінцівок проводять їх іммобілізацію (знерухомлення) з метою попередження подальшого зміщення кісткових уламків і травмування ними інших тканин та органів; попередження виникнення травматичного шоку; перетворення закритого перелому у відкритий з наступним пошкодженням усіх тканин — кровоносних судин, нервів, зв'язок, м’язів та шкіри; попередження поширення інфекції у кінцівках.

Іммобілізація— це створення нерухомості пошкодженої або хворої частини тіла, зазвичай кінцівки або хребта та інших кісток, накладенням шин від моменту отримання травми до надання медичної допомоги. Для її проведення використовують стандартне обладнання (шини) або підручні засоби.

 Підготовка постраждалого до накладання шини. За відкритого перелому перед накладанням шини в разі сильної кровотечі необхідно накласти джгут, на рану накласти стерильну пов’язку, але під час фіксації (закріпленні) шини не можна закривати місце, де накладений джгут, щоб була можливість коригувати стан останнього.

Шину не можна накладати з того боку, де зламана кістка виступає назовні. Під час іммобілізації кінцівки попередньо треба надати їй нормальне фізіологічне положення, а якщо це неможливо, то таке, за якого кінцівка найменше травмуватиметься.

Шини мають бути такої довжини, щоб вони фіксували не менше двох суглобів у разі наступних переломів: передпліччя — променево-зап’ястковий і ліктьовий суглоби; гомілки — гомілковостопний і колінний суглоби.

Шини потрібно щільно прикріплювати до травмованої кінцівки бинтуванням. Після накладення шин у разі переломів кісток руки її підвішують на косинці;

Види шин. Для накладення шин на кінцівки в разі переломів та вивихів використовують кілька видів стандартного обладнання (шин):

1.Драбинчасті шини (Крамера) добре моделюються, але перед накладенням їх необхідно обмотувати м’яким матеріалом з метою профілактики пролежнів.

2.Лубкові шини не моделюються.

3.Сітчасті шини придатні для іммобілізації дрібних кісток, зокрема, стопи або кисті.

4.Шина Дітерихса дає змогу іммобілізувати та витягнути пошкоджену ногу.

5.Пневматичні шини для іммобілізації треба накачувати повітрям, і їх легко пошкодити, що спричинить утрату їх іммобілізаційних властивостей.

Запитання та завдання

1. З якою метою проводять іммобілізацію під час переломів і вивихів кінцівок?

2. Що використовують для іммобілізації верхніх та нижніх кінцівок?

3. Назвіть загальні принципи накладання шин.

4. Що треба зробити перед накладанням шини в разі відкритого перелому за наявності сильної кровотечі?

5. З якого боку не можна накладати шину за відкритого перелому?

6. Що треба зробити перед накладанням шини в разі закритого перелому?

7. Що треба зробити перед накладанням шини в разі відкритого вивиху?

8. Чи можна накладати шини для іммобілізації поверх одягу і взуття?

9. Що треба прокласти між шиною і кінцівкою постраждалого для попередження стискання тканин у місцях кісткових виступів?

10. На кому необхідно проводити моделювання шини?

11. Що треба перевіряти у травмованого до і після накладення шини?

12. Які є види шин?

13. Які особливості накладення шини SAM на руку або гомілку?

14. Які особливості іммобілізації нижньої кінцівки за допомогою шини Kendrick?

15. Які підручні засоби можна використати, якщо немає стандартних засобів іммобілізації?

16. Які особливості накладання шин з підручних засобів на верхню та нижню кінцівки?

17. Що можна зробити для іммобілізації кінцівок за відсутності будь-яких засобів для її проведення?

Тестові завдання

1. При відкритому переломі зі зміщенням кісток необхідно:
А) 
поправити зсув і накласти шину;  Б) поправити зсув і  перев’язати;
В)
перев’язати рану, не турбуючи перелом, і накласти шину.
2. При відкритому переломі по-перше необхідно:
А) дати знеболюючий засіб; Б) провести фіксацію кінцівки, в якому вона знаходиться; В) на рану в області перелому накласти стерильну пов'язку;
Г) зупинити кровотечу.

3. Послаблювати джгут потрібно:
А) на 1–2 хв;                Б) до почервоніння не більше 3–5 хв;           В) на 5–7 хв.

4. При відкритому переломі кінцівки з сильною кровотечею  рани необхідно в першу чергу:
А) обробити край рани йодом; Б) провести іммобілізацію кінцівки; В) промити рану перекисом водню;    Г) зупинити кровотечу.

5.Унаслідок стиснення травмовану верхню кінцівку, треба:
а) накласти джгут, іммобілізувати; б) накласти щільну пов 'язку, іммобілізувати;
в) накласти тепло, іммобілізувати.
6.Якою повинна бути транспортна шина?
а) з
можливістю фіксації тільки місця перелому;
б) з
можливістю фіксації місця перелому та найближчого суглоба;
в) з
можливістю фіксації місця перелому та двох суміжних суглобів.

7.Як надати першу допомогу потерпілому з вивихом кінцівки?
а) спробувати вправити вивих і зафіксувати кінцівку;
б) зафіксувати кінцівку в положенні, якої потерпілий набув після травми,
прикласти до ушкодженого суглоба міхур з льодом або холодною водою;
в) зафіксувати кінцівку, не вправляючи вивих, прикласти міхур (грілку) з гарячою водою.

8.Як зробити іммобілізацію гомілки в разі відсутності іммобілізуючого підручного матеріалу?
а) обкласти гомілку валиками з одягу; б) прибинтувати до здорової ноги;     в) туго забинтувати.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Обов язки військовослужбовців в бою

План вивчення нового матеріалу

  1. Основні риси загальновійськового бою
  2. Характерні риси сучасного бою
  3. Битва, бій

Самостійне опрацювання:

     Воєнне мистецтво. Війна. Тактика. Гібридна війна. Систематичні бойові дії. Удар, вогонь, маневр. Загальні і спеціальні обов язки війсковослужбовців. Тактика. Військове мистецтво.

       Питання для самоконтролю

  1. Що таке військова кампанія?
  2. Які види війни визначено на сьогодні?
  3. Які обов язки військовослужбовців в бою?

Домашнє завдання: розділ 6, тема 1 (підручник Захист вітчизни 2018 р., автор С. Хараху, Є. Павлов)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

Тема уроку: Практичне заняття «Аналіз медіатексту»

План вивчення нового матеріалу

  1. Інтернет
  2. Комунікації в Інтернеті: переваги і ризики
  3. Соціальні мережі як вид мас-медіа

Самостійне опрацювання: Можливості Інтернету, як засобу масової інформації. Види масових комунікацій в інтернет-середовищі. Персональні сайти, чати, блоги. Приватність і конфіденційність. Кіберзлочини.

       Питання для самоконтролю:

  1. Що таке соціальні мережі?
  2. Які основні види масових комунікацій ?
  3. Що таке кіберзлочини?

Домашнє завдання: параграф 33(підручник Громадянська освіта, 2018 р., автор І. Васильків, В. Кравчук)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1.      В. п.- основна стійка. 1 - крок лівою (правою) ногою в сторону, ру­ки в сторони, прогнутися (вдих); 2 - в. п. «видих». Те саме іншою ногою. Повторити 4-6 разів.

2.      В. п. стійка, ноги нарізно, руки на пояс, 1 - поворот тулуба ліворуч, руки в сторони; 2 - в. п.; 3 - нахил уперед, руками торкнути­ся підлоги (ноги не згинати); 4 - в. п. Те саме в інший бік. Дихати довільно. Повторити 3-4 рази в кожний бік.

3.      В. п.- упор, стоячи на колінах. 1 - ліву (праву) руку вгору, праву (ліву) ногу назад, прогнутись (вдих); 2 - в. п. (видих). Те саме ін­шою ногою. Повторити 5-7 разів кожною ногою.

4.      В. п.- упор лежачи. 1 - зігнути ногу, підняти назад (видих); 2 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити4-6 разів.

5.      В. п. - упор, лежачи боком, упор у підлогу лівою рукою (праву на пояс). 
1 - віднести вбік праву ногу; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. 
Дихати довільно.  
Повторити 3-5 разів кожною ногою.

6. В.п. - основна стійка. 1 - руки за пояс, ліву ногу зігнути вперед (видих); 2 - опустити ногу, руки в сторони (вдих); 3- зігнути ногу вперед, руки на пояс (видих); 4 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити 5-6 разів кожною ногою.        

7.     В. п. - упор позаду, сидячи. 1 - зігнути ноги, підтягнувши коліна до грудей; 2 - випростати коліна вгору; 3 -зігнути ноги; 4 - в. п, Дихати довільно. Повторити 8-10 разів.

8.     В. п.- лежачи на спині, руки вздовж тулуба. 1 - зігнути ноги, під­тягнувши коліна до грудей; 2-3 - рухи велосипедистів; 4 - в. п. Дихати довільно. .Повторити 6-8 разів. Вправу можна виконувати в стійці на лопатках.

9.  В. п.- стійка, ноги нарізно, руки на пояс. 1 - присісти на лівій нозі, праву випростати в сторону на носок, руки вперед (видих); 2 - в. п. Те саме в інший бік. Повторити 5-7 разів у кожний бік.

10. В. п.- стійка, ноги нарізно, руки в сторони. 1 - мах лівою ногою праворуч, руки ліворуч; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. Дихати довільно. Повторити 4-6 разів кожною ногою.

11. В. п.- основна стійка, руки за голову. 1-2 - підскоки на лівій нозі; 3-4 - підскоки на правій. Дихати довільно. Повторити 5-8 разів на кожній нозі.

Комплекс загальнорозвивальних вправ зі скакалкою.

1. В.П – О.С : скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 1). 1 – руки вгору; 2 – піднятися на носки, прогнутися і потягнутися – вдих; 3-4 – в.п. – Видих. При русі рук вгору дивитися на скакалку. Руки прямі, скакалка натягнута.

2. В.П : ноги на ширині  плечей, скакалка внизу, складена вдвічі (Мал. 2). 1 – руки вперед в сторони, поворот тулуба вправо; 2 – В.П.; 3- те саме з поворотом вліво. 4 – В.П.  Під час повороту плечі не опускати, ноги з місця не зрушувати. Дихання довільне, без затримки.

3. В.П ноги нарізно на скакалці; скакалку тримати вільно за кінці (Мал.3). 1 – нахил вліво, ліва рука, згинаючись, натягує скакалку – видих; 2 – випрямитися, опускаючи ліву руку вниз – вдих; 3-4 – те ж в інший бік. При нахилах ноги не згинати, голову не опускати і тулуб не повертати, вага тіла розподілити рівномірно на ноги.

.  В.П.: ноги разом; скакалка за головою, складена вчетверо, руки до плечей (Мал. 4). 1-3 – нахил вперед, руки вперед – видих; 4 – випрямитися, відводячи плечі назад, – вдих. В.П. При нахилі ноги не згинати. Амплітуду рухів збільшувати поступово.

5.  В.П.; скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 5). 1-2 – переступити через скакалку; 3-4 – В.П.; 5-6 – те ж іншою ногою.; 7-8 В.П. Під час   виконання вправи потрібно піднімати коліно високо, при цьому дуже низько не нахилятися.

6.   В.П.: сидячи, із зігнутими ногами; скакалка на підлозі збоку (Мал.6). 1-2 – поворот кругом обличчям до скакалки, в упор стоячи на колінах; 3-4 – тим же способом повернутися у В.П. При повороті спиратися на прямі руки.

7.  В.П.: ноги разом; скакалка за спиною. Біг на місці стрибками з лівої ноги на праву, обертаючи скакалку вперед (Мал.7). Кілька стрибків через скакалку виконуються з правої ноги, а потім з лівої. Спину тримати прямо, голову не опускати, вправу виконувати без напруги. Після стрибків перейти на ходьбу.

https://www.youtube.com/watch?v=zPxPBrDLIyA

https://www.youtube.com/watch?v=zLFMjcHO3yM

https://www.youtube.com/watch?v=LF1hsGsYYH4

            

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

СЕРЕДА 08.04.2020

 

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: Велика Британія після Першої Світової війни

План вивчення нового матеріалу

  1. Наслідки Першої Світової війни для Великої Британії
  2. Розвиток Великої Британії 1918-1929
  3. Зовнішня політика

Самостійне опрацювання:

     Економіка Великої Британії після війни. Подолання «великої депресії». Порятунок банківської системи. Стабілізація економіки. Державне регулювання економіки.

       Питання для самоконтролю:

  1. Як вплинула Перша Світова війна на економіку Англії?
  2. Яким було становище Великої Британія після Першої Світової війни?

Домашнє завдання: розділ 3, параграф 9, (підручник Всесвітня історія, автор: О.Гісем

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

МІКРОБІОЛОГІЯ

13 Основи мікробіо https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTQ0OTRa ju6sy5u

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

УСТАТКУВАННЯ

13 https://classroom.google.com/h f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

ХІМІЯ

13 Хімія https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTM2NDJa nborvnr

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ГЕОГРАФІЯ

Тема: Велика Британія. Загальна характеристика. Особливості секторів економіки.

План

1.Місце країни у світі та регіоні.

2.Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці.

3.Особливості населення. Система розселення.

4.Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни.

5.Складові третинного сектору.

6.Особливості аграрного сектору.

Офіційна назва – Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

Площа – 244,7 тис. км. кв.

Населення – 61,1 млн. чоловік (3-те місце в Європі)

Столиця – Лондон.

Тип країни – високо розвинута держава, країна «Великої сімки».

ВВП на одну особу - $46 432

Державний устрій – конституційна монархія (королівство), унітарна держава.

Голова держави – королева Єлизавета II

Склад території – 4 історичні області: Англія (45 графств), Шотландія (9 районів), Уельс (8 графств), Північна Ірландія (26 округів).

Член міжнародних організацій – ООН, НАТО, ЄС.

Офіційна мова – англійська.

Релігія – християнство ( Протестантизм, католицтво)

Валюта – фунт стерлінгів

          «Туманний Альбіон», «перша майстерня світу» - це все вислови про Велику Британію. Англія є батьківщиною машинного виробництва. Саме тут уперше з'явилися: залізниця, лінія метрополітену, двоповерхові автобуси. Але пік економічної потужності країни вже є надбанням історії.

            Сучасна Велика Британія – високорозвинена постіндустріальна держава, яка має ядерну зброю і є значним експортером капіталу. Колишня величезна Британська колоніальна імперія після розпаду і досі зберігає свою присутність в усіх регіонах світу й очолює Британську Співдружність, до складу якої входять понад 50 країн світу.  

Риси сучасної економіки Великобританії:

1.посилення ролі державно-монополістичного капіталу;

2.проникнення в економіку іноземних монополій;

3.велику роль у розвитку економіки відіграє членство країни в ЄС;

4.збільшення темпів росту ВВП ( на душу населення $ 22 2000);

5.збільшення обсягів капіталовкладень у галузі, що визначають НТП;

Висновки: ЕГП країни вигідне. Острівне розміщення, сприятливі природні умови зумовили розвиток країни впродовж віків як великої морської держави.

Велика Британія – парламентська монархія, унітарна держава, має острівні володіння за межами своєї території.

Країна посідає провідні позиції в Європі і світі за основними показниками.

Королівство – одна з найрозвинутіших постіндустріальних країн світу з мінімум державного втручання і максимум приватної ініціативи.

Дом. завд. Опрацювати §§13 – 14, стор.54 – 61.

Тестові завдання

I рівень. Оберіть правильну відповідь

1. Найбільша країна Європи за кількістю населення:

а)    Франція;       б)    Україна;     в)    Німеччина;       г)    Велика Британія.

2. Основою промисловості країн Західної Європи є:

а)    гірничодобувна промисловість;       б)    виробництво мінеральних добрив;

в)    виплавка міді;                                     г)    машинобудування.

3. З перелічених країн до складу Європейського Союзу входять:

а)    Сербія і Чорногорія, Македонія;       б)    Білорусь, Молдова, Україна;

в)    Литва, Латвія, Естонія;                       г)    Албанія, Хорватія;

4. На вирощуванні ячменю та хмелю спеціалізується:

а)    Німеччина;         б)    Нідерланди;       в)    Франція;         г)    Італія.

5. Рослинництво є провідною галуззю сільського господарства в:

а)    Німеччині;         б)    Італії;               в)    Великій Британії;     г)    Швейцарії.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

 

ВІВТОРОК 07.04.2020

 

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Тема: Статус УСРР на початку 1920 – рр. Входження до складу СРСР. Адміністративно – територіальні зміни УСРР у 1930 – ті рр.

План

1.Міжнародне становище УСРР.

2.Утворення СРСР і наслідки для України.

3. Зміни адміністративно – територіального поділу УСРР у 1920 – 1930 – ті рр.

Основні терміни та поняття: федералізація, автономізація, «договірна федерація», СРСР.

Воєнно-господарський союз (військово-політичний союз) — форма контролю більшовиків над національними радянськими республіками та використання їх ресурсів.

Автономізація — форма входження національних утворень (республік) до складу РСФРР, запропонована Й. Сталіним як спосіб створення СРСР. Перетворення незалежних національних радянських республік на автономії у складі радянської Росії.

Федерація — це форма дер­жавного устрою, за якої час­тини федерації користуються певною самостійністю і пра­вом виходу зі складу цієї фе­дерації.

«Договірна федерація» — система відносин між радянськими республіками. 28 грудня 1920 р. між РСФРР та УСРР було укладено союзний робітничо-селянський договір, згідно з яким дві республіки вступали у воєнний та господарський союз.

Основні дати: 30 грудня 1922 р. — створення СРСР; 1924 р. — схвалення Конституції СРСР; 1925 р. — унесення змін до Конституції УСРР; 1927 р. — прийняття нової Конституції УСРР.

1) Який статус мала УСРР на початку 1920-х рр. і як він змінився після утворення СРСР?

2) Чи була УСРР суверенною державою в 1921—1922 рр.?

3) Якою була реакція українського дипломата на створення СРСР?

4) Які два підходи до договірної федерації сформувалися в РКП(б) на початку 1920-х рр.?

5) Чим сталінський проект автономізації відрізнявся від проекту представників радянських республік?

6) Коли було утворено СРСР?

Висновки. Наприкінці 1922 р. було створено СРСР. За задумом В. Леніна, він мав стати союзом рівноправних радянських республік.

Незважаючи на всі спроби українського радянського керівництва, йому не вдалося відстояти більшу самостійність УСРР.

Запитання та завдання

1.Із якою країною УСРР уклала першу міжнародну угоду?

2.Коли утворилася договірна федерація?

3.Які радянські республіки стали засновницями СРСР?

4.Що передбачав план Й.Сталіна?

5.Що у складі СРСР належало до повноважень уряду УСРР?

6.Яким було міжнародне становище УСРР?

1) Підготуйте реферат за однією з тем: «Україна та створення СРСР», «Конституційне оформлення СРСР».

2) Підготуйтеся до семінарського заняття за темою «Культурне та духовне життя в роки непу. Українізація» (якщо наступний урок планується провести в цій формі).

Дом завд. Опрацювати §20, стор. 110 – 113.

Тестові завдання

1.Державно-політичний статус УСРР у 1921 – 1922 рр. визначався:

А) юридичною незалежністю УСРР, яка не входила до складу жодної сусідньої держави й не перебувала з ними в союзно-договірних відносинах;

Б) «договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими республіками, посиленням її підпорядкування загальнофедеративним органам влади;

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1.      В. п.- основна стійка. 1 - крок лівою (правою) ногою в сторону, ру­ки в сторони, прогнутися (вдих); 2 - в. п. «видих». Те саме іншою ногою. Повторити 4-6 разів.

2.      В. п. стійка, ноги нарізно, руки на пояс, 1 - поворот тулуба ліворуч, руки в сторони; 2 - в. п.; 3 - нахил уперед, руками торкнути­ся підлоги (ноги не згинати); 4 - в. п. Те саме в інший бік. Дихати довільно. Повторити 3-4 рази в кожний бік.

3.      В. п.- упор, стоячи на колінах. 1 - ліву (праву) руку вгору, праву (ліву) ногу назад, прогнутись (вдих); 2 - в. п. (видих). Те саме ін­шою ногою. Повторити 5-7 разів кожною ногою.

4.      В. п.- упор лежачи. 1 - зігнути ногу, підняти назад (видих); 2 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити4-6 разів.

5.      В. п. - упор, лежачи боком, упор у підлогу лівою рукою (праву на пояс). 
1 - віднести вбік праву ногу; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. 
Дихати довільно.  
Повторити 3-5 разів кожною ногою.

6. В.п. - основна стійка. 1 - руки за пояс, ліву ногу зігнути вперед (видих); 2 - опустити ногу, руки в сторони (вдих); 3- зігнути ногу вперед, руки на пояс (видих); 4 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити 5-6 разів кожною ногою.        

7.     В. п. - упор позаду, сидячи. 1 - зігнути ноги, підтягнувши коліна до грудей; 2 - випростати коліна вгору; 3 -зігнути ноги; 4 - в. п, Дихати довільно. Повторити 8-10 разів.

8.     В. п.- лежачи на спині, руки вздовж тулуба. 1 - зігнути ноги, під­тягнувши коліна до грудей; 2-3 - рухи велосипедистів; 4 - в. п. Дихати довільно. .Повторити 6-8 разів. Вправу можна виконувати в стійці на лопатках.

9.  В. п.- стійка, ноги нарізно, руки на пояс. 1 - присісти на лівій нозі, праву випростати в сторону на носок, руки вперед (видих); 2 - в. п. Те саме в інший бік. Повторити 5-7 разів у кожний бік.

10. В. п.- стійка, ноги нарізно, руки в сторони. 1 - мах лівою ногою праворуч, руки ліворуч; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. Дихати довільно. Повторити 4-6 разів кожною ногою.

11. В. п.- основна стійка, руки за голову. 1-2 - підскоки на лівій нозі; 3-4 - підскоки на правій. Дихати довільно. Повторити 5-8 разів на кожній нозі.

Комплекс загальнорозвивальних вправ зі скакалкою.

1. В.П – О.С : скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 1). 1 – руки вгору; 2 – піднятися на носки, прогнутися і потягнутися – вдих; 3-4 – в.п. – Видих. При русі рук вгору дивитися на скакалку. Руки прямі, скакалка натягнута.

2. В.П : ноги на ширині  плечей, скакалка внизу, складена вдвічі (Мал. 2). 1 – руки вперед в сторони, поворот тулуба вправо; 2 – В.П.; 3- те саме з поворотом вліво. 4 – В.П.  Під час повороту плечі не опускати, ноги з місця не зрушувати. Дихання довільне, без затримки.

3. В.П ноги нарізно на скакалці; скакалку тримати вільно за кінці (Мал.3). 1 – нахил вліво, ліва рука, згинаючись, натягує скакалку – видих; 2 – випрямитися, опускаючи ліву руку вниз – вдих; 3-4 – те ж в інший бік. При нахилах ноги не згинати, голову не опускати і тулуб не повертати, вага тіла розподілити рівномірно на ноги.

.  В.П.: ноги разом; скакалка за головою, складена вчетверо, руки до плечей (Мал. 4). 1-3 – нахил вперед, руки вперед – видих; 4 – випрямитися, відводячи плечі назад, – вдих. В.П. При нахилі ноги не згинати. Амплітуду рухів збільшувати поступово.

5.  В.П.; скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 5). 1-2 – переступити через скакалку; 3-4 – В.П.; 5-6 – те ж іншою ногою.; 7-8 В.П. Під час   виконання вправи потрібно піднімати коліно високо, при цьому дуже низько не нахилятися.

6.   В.П.: сидячи, із зігнутими ногами; скакалка на підлозі збоку (Мал.6). 1-2 – поворот кругом обличчям до скакалки, в упор стоячи на колінах; 3-4 – тим же способом повернутися у В.П. При повороті спиратися на прямі руки.

7.  В.П.: ноги разом; скакалка за спиною. Біг на місці стрибками з лівої ноги на праву, обертаючи скакалку вперед (Мал.7). Кілька стрибків через скакалку виконуються з правої ноги, а потім з лівої. Спину тримати прямо, голову не опускати, вправу виконувати без напруги. Після стрибків перейти на ходьбу.

https://www.youtube.com/watch?v=zPxPBrDLIyA

https://www.youtube.com/watch?v=zLFMjcHO3yM

https://www.youtube.com/watch?v=LF1hsGsYYH4

            

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

СИРОВИНА

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

УСТАТКУВАННЯ

13 https://classroom.google.com/h f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

 

ПОНЕДІЛОК 06.04.2020

 

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

13 https://classroom.google.com/c/NTQyNjY3Nzg3NDRa n2aehrg

ВИКЛАДАЧ ЛІГОЦЬКА О.О.

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ХІМІЯ

13 Хімія https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTM2NDJa nborvnr

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

БІОЛОГІЯ І ЕКОЛОГІЯ

13 біологія https://classroom.google.com/c/NTUyOTI3ODkyODha w4tm7sj

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1.      В. п.- основна стійка. 1 - крок лівою (правою) ногою в сторону, ру­ки в сторони, прогнутися (вдих); 2 - в. п. «видих». Те саме іншою ногою. Повторити 4-6 разів.

2.      В. п. стійка, ноги нарізно, руки на пояс, 1 - поворот тулуба ліворуч, руки в сторони; 2 - в. п.; 3 - нахил уперед, руками торкнути­ся підлоги (ноги не згинати); 4 - в. п. Те саме в інший бік. Дихати довільно. Повторити 3-4 рази в кожний бік.

3.      В. п.- упор, стоячи на колінах. 1 - ліву (праву) руку вгору, праву (ліву) ногу назад, прогнутись (вдих); 2 - в. п. (видих). Те саме ін­шою ногою. Повторити 5-7 разів кожною ногою.

4.      В. п.- упор лежачи. 1 - зігнути ногу, підняти назад (видих); 2 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити4-6 разів.

5.      В. п. - упор, лежачи боком, упор у підлогу лівою рукою (праву на пояс). 
1 - віднести вбік праву ногу; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. 
Дихати довільно.  
Повторити 3-5 разів кожною ногою.

6. В.п. - основна стійка. 1 - руки за пояс, ліву ногу зігнути вперед (видих); 2 - опустити ногу, руки в сторони (вдих); 3- зігнути ногу вперед, руки на пояс (видих); 4 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити 5-6 разів кожною ногою.        

7.     В. п. - упор позаду, сидячи. 1 - зігнути ноги, підтягнувши коліна до грудей; 2 - випростати коліна вгору; 3 -зігнути ноги; 4 - в. п, Дихати довільно. Повторити 8-10 разів.

8.     В. п.- лежачи на спині, руки вздовж тулуба. 1 - зігнути ноги, під­тягнувши коліна до грудей; 2-3 - рухи велосипедистів; 4 - в. п. Дихати довільно. .Повторити 6-8 разів. Вправу можна виконувати в стійці на лопатках.

9.  В. п.- стійка, ноги нарізно, руки на пояс. 1 - присісти на лівій нозі, праву випростати в сторону на носок, руки вперед (видих); 2 - в. п. Те саме в інший бік. Повторити 5-7 разів у кожний бік.

10. В. п.- стійка, ноги нарізно, руки в сторони. 1 - мах лівою ногою праворуч, руки ліворуч; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. Дихати довільно. Повторити 4-6 разів кожною ногою.

11. В. п.- основна стійка, руки за голову. 1-2 - підскоки на лівій нозі; 3-4 - підскоки на правій. Дихати довільно. Повторити 5-8 разів на кожній нозі.

Комплекс загальнорозвивальних вправ зі скакалкою.

1. В.П – О.С : скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 1). 1 – руки вгору; 2 – піднятися на носки, прогнутися і потягнутися – вдих; 3-4 – в.п. – Видих. При русі рук вгору дивитися на скакалку. Руки прямі, скакалка натягнута.

2. В.П : ноги на ширині  плечей, скакалка внизу, складена вдвічі (Мал. 2). 1 – руки вперед в сторони, поворот тулуба вправо; 2 – В.П.; 3- те саме з поворотом вліво. 4 – В.П.  Під час повороту плечі не опускати, ноги з місця не зрушувати. Дихання довільне, без затримки.

3. В.П ноги нарізно на скакалці; скакалку тримати вільно за кінці (Мал.3). 1 – нахил вліво, ліва рука, згинаючись, натягує скакалку – видих; 2 – випрямитися, опускаючи ліву руку вниз – вдих; 3-4 – те ж в інший бік. При нахилах ноги не згинати, голову не опускати і тулуб не повертати, вага тіла розподілити рівномірно на ноги.

.  В.П.: ноги разом; скакалка за головою, складена вчетверо, руки до плечей (Мал. 4). 1-3 – нахил вперед, руки вперед – видих; 4 – випрямитися, відводячи плечі назад, – вдих. В.П. При нахилі ноги не згинати. Амплітуду рухів збільшувати поступово.

5.  В.П.; скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 5). 1-2 – переступити через скакалку; 3-4 – В.П.; 5-6 – те ж іншою ногою.; 7-8 В.П. Під час   виконання вправи потрібно піднімати коліно високо, при цьому дуже низько не нахилятися.

6.   В.П.: сидячи, із зігнутими ногами; скакалка на підлозі збоку (Мал.6). 1-2 – поворот кругом обличчям до скакалки, в упор стоячи на колінах; 3-4 – тим же способом повернутися у В.П. При повороті спиратися на прямі руки.

7.  В.П.: ноги разом; скакалка за спиною. Біг на місці стрибками з лівої ноги на праву, обертаючи скакалку вперед (Мал.7). Кілька стрибків через скакалку виконуються з правої ноги, а потім з лівої. Спину тримати прямо, голову не опускати, вправу виконувати без напруги. Після стрибків перейти на ходьбу.

https://www.youtube.com/watch?v=zPxPBrDLIyA

https://www.youtube.com/watch?v=zLFMjcHO3yM

https://www.youtube.com/watch?v=LF1hsGsYYH4

            

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

УСТАТКУВАННЯ

13 https://classroom.google.com/h f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

П’ЯТНИЦЯ 03.04.2020

 

ГЕОГРАФІЯ

Тема: Франція. Загальна характеристика країни.

План

1.Місце країни у світі та регіоні.

2. основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділу праці.

3.Система розселення.

4.Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни.

5.Домінуючи складники третинного сектору.

6.Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

7.Особливості аграрного сектору.

8.Характерні риси просторової організації господарства.

9.Міжнародні зв’язки України з Францією.

Головне

-Банківська сфера, туризм, транспорт посідають провіднітпозиції у третинному секторі економіки і є експортоорієнтованими.

-Міжнародна спеціалізація країни представлена продукцією машинобудування, атомної енергетики, хімічної і харчової промисловості.

-Сільське господарство країни посідає провідні позиції в європі, спеціалізується переважно на рослинництві і є експортоорієнтованим.

-За особливостями розвитку і розміщення господарства Франція поділяється на вісім районів.

-Франція експортує автомобілі, літаки, обладнання для АЕС, космічну техніку, метал, продукцію хімічної промисловості, ліки, текстиль та одяг; імпортує переважно енергоносії.

Перевіримо свої знання і вміння

1.Які показники розвитку банківської сфери і туризму підтверджують їхні провідні позиції в економіці Франції?

2.Які особливості транспортної системи країни?

3.Чим відрізняється і що має спільного машинобудування Франції та Німеччини?

4.Поясніть переваги аграрного сектору країни.

5. За картами атласу порівняйте спеціалізацію двох економічних районів Франції

6.Користуючись додатковими джерелами інформації, підберіть факти, що свідчать про співробітництво України і Франції.

Дом. завд. Опрацювати §§11 – 12, стор.45 – 54.

Тестові завдання

1)Площа країни:

а)357 тис.км2; б)551 тис.км2; в)244 тис.км2; г)301 тис.км2

2)Адміністративно-територіальний устрій :

а) конституційна монархія; б) унітарна держава; в) федеративна держава; г) парламентська республіка.

3)Форма правління Франції:

а) парламентська республіка; б) президентська республіка;в) конституційна монархія; г) парламенсько – президенська.

4)Склад території країни:

а) 4 історичні області, 92 адміністративні одиниці; б) 16 земель;в) 20 областей;г) 95 департаментів.

5)Особливість ЕГП:

а) острівне положення б) півострівне положення; в)2/3 кордонів – морські; г) 9країн сусідів

6)Природний рух населення характеризується:

а)високим рівнем народжуваності й постійним зниженням рівня смертності;

б)низьким рівнем народжуваності й низьким рівнем смерт­ності;

в)високим рівнем народжуваності й високим рівнем смерт­ності.

7) Середня густота населення( чол./ км 2 ): 

а) 115; б) 201; в) 231; г) 255;

8)У країні домінують: А) католики ;Б) протестанти ; В) мусульмани ; Д) православні.

9)У загальній кількості населення частка сільського на­селення складає: 

а) 11 %; б) 33% ; в) 13 %; г) 27 %.

10)За структурою зайнятості населення належить до країн:

а) аграрних; б) постіндустріальна; в) аграрно-індустріальних; г ) індустріальних

11)В Лотарингії значні родовища: 

а) залізної руди;б) нафти;в) природного газу;г) мідних руд.

12)Визначте характерні ознаки демографічної ситуації :

а)другий тип відтворення населення; б)«демографічний вибух»; в)перший тип відтворення населення;

г)депопуляція ; ґ) «старіння нації»; д)надлишок трудових ресурсів.

13)Установіть відповідність залягання корисних копалин:

1)Лотарингія ;     2)Прованс ;    3)Центральний масив ;   4)Ельзас.

а)уранові руди; б)калійні солі; в)алюмінієві руди;       г)кам'яне вугілля.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

АЛГЕБРА

13

група

https://classroom.google.com/c/NjUyMDcwNzM5ODBa xbg7vzy

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР А.Й.

СИРОВИНА

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинiiз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. П
iдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. П
iднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. П
iдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спин
i, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. В
iдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправ
i 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправ
i 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправ
i 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. П
iдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спин
i або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спин
i, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спин
i, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

14. В. п. – лежачи на спинi, руки вгору. Пiдняти випрямленi ноги вперед – угору i торкнутися ними пiдлоги за головою. Повернутись у вихiдне положення.
15. В. п. – лежачи на спин
i. Пiднявши ноги i тулуб вгору, виконати стiйку на лопатках.
16. В. п. – стоячи на кол
iнах, руки на поясi. Повiльнi нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного поло­ження в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.

2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону; одна вперед, друга вниз і т.п.

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихіднихположень (рукидо плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асимет­ричними рухами рук.

4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п'ятках. Те саме у шерензі.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долонями;носка. Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба   (кисті зчеплені у "замок").

https://www.youtube.com/watch?v=vwMXzJx-95U


https://www.youtube.com/watch?v=-wADATSol90

https://www.youtube.com/watch?v=f_1nm-Nik4w

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

УСТАТКУВАННЯ

13 https://classroom.google.com/h f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УСТАТКУВАННЯ

13 https://classroom.google.com/h f467ql3

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

ЧЕТВЕР 02.04.2020

 

ОСНОВИ МІКРОБІОЛОГІЇ

13 Основи мікробіо

https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTQ0OTRa

ju6sy5u

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ

Тема уроку: Контрольна робота №3 з теми «Молекулярна фізика і термодинаміка» Частина 1.

Варіант 1

              

1. Ідеальним називають такий газ, у якому…

а) міститься деяка кількість водяної пари;

б) відсутні домішки інших газів;

в) відсутня взаємодія між мікрочастинками.

2. Оберіть формулу для розрахунку кількості речовини.

         а) ν = m/M;                     б) ν = m·М;                      в) ν = mo·NА.

3. Яке з наведених значень фізичних сталих відповідає сталій Больцмана?

         а) 8,31Дж/К;                     б) 1,38·10-23 Дж/К;             в) 6,02·1023 Дж/К.

            

4. На графіку показано процес зміни стану газу. Яку назву має цей процес?КОНОП14

а) Ізобарний;

б) ізотермічний;

в) ізохорний.

Назвіть газовий закон, що відповідає вказаному процесу.

 

 

5. Визначити молярну масу сірчаної кислоти ( H2SO4 ).

          

6. Визначити кількість речовини у тілі, що складається з 3,6·1020 атомів.

а) 0,6 моль;                         б) 6·10-4 моль;                     в) 6 моль.

Варіант 2

1. 1 моль – це одиниця …

а) молярної маси;

б) кількості речовини;

в) відносної молекулярної маси.

2. Оберіть вірно записану формулу для розрахунку кількості речовини.

         а) ν = N·NА;                       б) ν = m·М;                      в) ν = N/NА.

3. Яке з наведених значень фізичних сталих відповідає сталій Авогадро?

           а) 1,38·10-23 моль-1 ;         б) 8,31 моль-1 ;               в) 6,02·1023 моль-1.

КОНОП154. На графіку показано процес зміни стану газу. Яку назву має цей процес?

а) ізотермічний;

б) ізобарний;

в) ізохорний.

Назвіть газовий закон, що відповідає вказаному процесу.

 

5. Визначити молярну масу нітратної кислоти (НNО3).

6. Визначити кількість речовини у тілі, що складається з 2,4·1020 атомів.

а) 0,4 моль;                         б) 4·10-4 моль;                     в) 4 моль.

   Домашнє завдання: Повторити §26.

ВИКЛАДАЧ КОНОПЛІН О.Є.

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

БРИТВАК В.Ю.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

14. В. п. – лежачи на спинi, руки вгору. Пiдняти випрямленi ноги вперед – угору i торкнутися ними пiдлоги за головою. Повернутись у вихiдне положення.
15. В. п. – лежачи на спинi. Пiднявши ноги i тулуб вгору, виконати стiйку на лопатках.
16. В. п. – стоячи на колiнах, руки на поясi. Повiльнi нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного поло­ження в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.

2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону;  одна вперед,  друга вниз і т.п.

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асимет­ричними рухами рук.

4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п'ятках. Те саме у шерензі.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над  головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долоняминоска.  Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба   (кисті зчеплені у "замок").

https://www.youtube.com/watch?v=vwMXzJx-95U


https://www.youtube.com/watch?v=-wADATSol90

https://www.youtube.com/watch?v=f_1nm-Nik4w

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Завдання для підсумкового опитування. Боротьба за відновлення української державності.

Тестові завдання  

Варіант І

1.Однією з причин падіння Української Центральної Ради (УЦР) була:

а) здійснення УЦР аграрної реформи та передача всієї землі селянам;

б) відсутність підтримки УЦР серед широких верств населення;

в) відмова УЦР від виконання умов Брестського мирного договору;

г) відкрита підтримка УЦР селянських виступів та робітничих страйків.

2.Яка обставина відіграла вирішальну роль у втраті більшовиками контролю над Україною навесні 1918 р.? 

а) селянський повстанський рух проти політики «воєнного комунізму» 

б) висадка військ Антанти на Півдні України 

в) вступ на територію України німецьких та австро-угорських військ 

г) об’єднання армії УНР та УГА і їхній спільний наступ на Київ

3.Укладання якого міжнародного договору викликало наведену оцінку сучасником: «Польща та більшовицька Росія поділились українськими землями, як колись в Андрусово в 1667 р.»? 

а) Ризького договору 1921 р.;        б) Варшавського договору 1920 р.;

в) Брестського договору 1918 р.;   г) Рапалльського договору 1922 р.
4.
У своїй зовнішній політиці гетьман П. Скоропадський орієнтувався на 

а) держави Малої Антанти;   б) радянську Росію; в) країни Антанти; г) Центральні держави .

5. Відкриття українських гімназій, державних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському, Української Академії наук були складовими культурної політики:

а) Української Держави П. Скоропадського;     б) Західноукраїнської Народної Республіки;

в) Української Народної Республіки;                 г) Української Соціалістичної Радянської Республіки.

6. Яка подія увійшла в історію як «Листопадовий зрив»? 

а) повстання проти гетьмана П. Скоропадського, очолюване Директорією;

б) повстання у Львові 1 листопада 1918 р. і встановлення української влади в місті;

в) наступ військ ЗУНР у листопаді 1918 р. на Перемишль;

г) повстання робітників заводу «Арсенал» у Києві.

7. У листопаді 1918 р. В. Винниченко очолив:

а) Державний секретаріат ЗУНР;       б) Генеральний Секретаріат УЦР;

в) Раду Народних Міністрів УНР;       г) Директорію УНР.

8. Вищий законодавчий орган Української Народної Республіки доби Директорії — це 

а) Трудовий Конгрес України;                 б)Український Національний Союз;

в) Всеукраїнські Установчі Збори;          г) Головна Українська Рада.

9. Що було урочисто проголошено 22 січня 1919 р. на Софійській площі в Києві? 

а) встановлення влади більшовиків;   б) незалежність УНР; в) повалення гетьманату;

г) об’єднання УНР та ЗУНР.

10. «Взагалі мусимо дивитися на Варшавський договір як на тимчасовий вихід з тяжкої ситуації. Треба нам якось зміцнити свої сили для того, щоб продовжувати боротьбу з нашим головним ворогом — Московщиною», — так пояснював свої дії :

а) П. Скоропадський;   б) С. Петлюра;   в) М. Грушевський;   г) Є. Петрушевич.

11. Хто з українських діячів доби революції так пояснював свій вчинок: «Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумію небезпеку, що виникла з подібного політичного домагання, але змагаючись перш за все за вищу мету — утримання ладу в державі, яку я збудував, я мусив всупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією»?

а) Є. Петрушевич;   б) М. Грушевський;   в) П. Скоропадський;   г) С. Петлюра.

12. Установіть відповідність між подіями та їхніми результатами і наслідками. 

а) Другий зимовий похід армії УНР;     б) прихід до влади гетьмана П. Скоропадського;

в) Брест-Литовський договір між УНР і Центральними державами;

г) розгром П. Врангеля в Криму 

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема: Вивихи суглобів, ознаки та їх класифікація.

План

1.Вивихи суглобів, їх класифікація.

2.Ознаки вивихів.

Вивихом називають зміщення суглобових поверхонь дотичних кісток з порушенням цілісності суглоба — розривом суглобової капсули і пошкодженням всього зв’язкового апарату (суглобова капсула — це оболонка кісткового зчленування, яка формується зі сполучної тканини).

Під час вивиху одна з дотичних кісток, що разом з іншою утворює суглоб, виходить з порожнини суглоба через розрив капсули. За повного вивиху суглобові поверхні кісток не стикаються одна з іншою, а за часткового (неповного) — зміщені суглобові поверхні кісток частково стикаються й утворюється підвивих. Унаслідок підвивиху зв’язки надмірно розтягуються або надриваються, можливий надрив капсули суглоба.

Класифікують вивихи:

- за часом від моменту травми: свіжі — до 3-х діб після травми; несвіжі — від 3-х діб до 3-х тижнів; застарілі — понад 3-х тижнів;

- за збереженням цілісності шкірних покривів розрізняють відкриті та закриті вивихи. За відкритих утворюється рана, за закритих немає розриву тканин і шкіри;

- за походженням вивихи вродженні та набуті; останні можуть виникати упродовж усього життя людини. Вони можуть бути травматичними або патологічними.

Травматичні вивихи поділяють на гострі (неускладнені та ускладнені) і звичні травматичні. Вони супроводжуються тяжкою травмою усіх елементів суглоба — здавлюванням та розривом кровоносних судин, прилеглих м’язів, місць їхнього прикріплення та нервів, а також тріщинами та надломами кісток.

Звичні вивихи — це вивихи, що виникають багато разів без надмірних фізичних зусиль. Вивих плеча вважається звичним, якщо його рецидив (повторний випадок після первинної травми) настає в період від 3 місяців до 2 років. Проміжки часу між кожним наступним вивихом скорочуються. Безпосередньою причиною їх стає нездатність ложе суглоба після перенесеної травми утримувати головку плечової кістки на місці.

Ознаками вивиху є гострий біль у суглобі, який посилюється під час руху та промацуванні суглоба; деформація (западання) ділянки суглоба, вираженість якої залежить від зміщення суглобних поверхонь кісток; порушення функції — відсутність активних і неможливість пасивних рухів у травмованому суглобі; фіксація кінцівки в неприродному положенні, що не піддається виправленню, зі зміною довжини кінцівки, найчастіше її укороченням, рідше — подовженням, залежно від положення вивихнутого кінця кістки до суглобної ямки.

Запитання

1. Що називають вивихом?

2. Що називають підвивихом?

3. Як класифікують вивихи за часом від моменту травми?

4. Як класифікують вивихи за походженням?

5. Як поділяють травматичні вивихи?

6. Унаслідок чого виникають вивихи?

7. Які вивихи називають звичними?

8. За якою ознакою надають назву вивиху?

9. Які є ознаки вивиху кінцівок?

10. Які є ознаки вивиху хребців?

Дом. завд. стор.421

Тестові завдання

1. Які ознаки вивиху в суглобі?
а) біль, зміна форми суглоба, неправильне положення кінцівки, відсутність рухів у суглобі;
б) біль, набряк, патологічна рухливість;
в) біль, почервоніння шкірних покривів, набряк, висока температура тіла.

2. Як надати першу допомогу потерпілому з вивихом кінцівки?
а) спробувати вправити вивих і зафіксувати кінцівку;
б) зафіксувати кінцівку в положенні, якого потерпілий набув після травми,
прикласти до ушкодженого суглоба міхур з льодом або холодною водою;
в) зафіксувати кінцівку, не вправляючи вивих, прикласти міхур (грілку) з гарячою водою.

3.Виберіть клінічні ознаки вивихів:

а) виражений больовий синдром, набряк кінцівки, крововилив;

б) зміна довжини кінцівки, крепітація (кістковий) хрускіт, кровотеча;

в) виражений больовий синдром, набряк і деформація суглоба, обмеження рухової активності в суглобі;

г) виражений больовий синдром, набряк кінцівки;

д) біль, кровотеча.

4.Оберіть першочерговий захід долікарської допомоги при вивихах:

а) накласти холод на ушкоджену ділянку; б) вправлення вивиху; в) транспортна мобілізація суглоба;

г) транспортування постраждалого до лікувального закладу; д) зупинка кровотечі.

5. Як зробити іммобілізацію гомілки в разі відсутності іммобілізуючого підручного матеріалу?
а) обкласти гомілку валиками з одягу; б) прибинтувати до здорової ноги;
в) туго забинтувати.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Взвод і відділення

План вивчення нового матеріалу

  1. Відділення, його склад
  2. Взвод
  3. Старші та молодші за військовим званням

Самостійне опрацювання:

     Склад відділення. Командир відділення. Взвод. Організація військової служби. Статути Збройних Сил України. Військові звання. Офіцерський склад. Сержанти, солдати. Порядок віддання і виконання наказів.

       Питання для самоконтролю:

  1. Яка кількість військовослужбовців у складі відділення?
  2. Яке військове звання може мати командир взводу?
  3. Скільки відділень входить до складу взводу?

Домашнє завдання: розділ 3, тема 1 (підручник Захист вітчизни 2018 р., автор С. Хараху, Є. Павлов)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

Тема уроку: Інтернет

План вивчення нового матеріалу

  1. Інтернет
  2. Комунікації в Інтернеті: переваги і ризики
  3. Соціальні мережі як вид мас-медіа

Самостійне опрацювання: Можливості Інтернету, як засобу масової інформації. Види масових комунікацій в інтернет-середовищі. Персональні сайти, чати, блоги. Приватність і конфіденційність. Кіберзлочини.

       Питання для самоконтролю:

  1. Що таке соціальні мережі?
  2. Які основні види масових комунікацій ?
  3. Що таке кіберзлочини?

Домашнє завдання: параграф 33(підручник Громадянська освіта, 2018 р., автор І. Васильків, В. Кравчук)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

СЕРЕДА 01.04.2020

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

14. В. п. – лежачи на спинi, руки вгору. Пiдняти випрямленi ноги вперед – угору i торкнутися ними пiдлоги за головою. Повернутись у вихiдне положення.
15. В. п. – лежачи на спинi. Пiднявши ноги i тулуб вгору, виконати стiйку на лопатках.
16. В. п. – стоячи на колiнах, руки на поясi. Повiльнi нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного поло­ження в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.

2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону;  одна вперед,  друга вниз і т.п.

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асимет­ричними рухами рук.

4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п'ятках. Те саме у шерензі.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над  головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долоняминоска.  Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба   (кисті зчеплені у "замок").

https://www.youtube.com/watch?v=vwMXzJx-95U


https://www.youtube.com/watch?v=-wADATSol90

https://www.youtube.com/watch?v=f_1nm-Nik4w

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: «Новий курс» Ф.Д. Рузвельта

План вивчення нового матеріалу

  1. Програма порятунку банківської системи
  2. Заходи «нового курсу»
  3. Зовнішня політика США

Самостійне опрацювання:

     Обрання Ф.Д. Рузвельта президентом США. Подолання «великої депресії». Порятунок банківської системи. Стабілізація економіки. Закон Вагнера. Державне регулювання економіки.

       Питання для самоконтролю:

  1. Якою подією розпочалася «велика депресія»?
  2. Яким було становище США після Першої Світової війни?

Домашнє завдання: розділ 3, параграф 8

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

КОНОП1 КОНОП2
КОНОП3 КОНОП4
КОНОП5 КОНОП6

ВІВТОРОК 31.03.2020

 

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

14. В. п. – лежачи на спинi, руки вгору. Пiдняти випрямленi ноги вперед – угору i торкнутися ними пiдлоги за головою. Повернутись у вихiдне положення.
15. В. п. – лежачи на спинi. Пiднявши ноги i тулуб вгору, виконати стiйку на лопатках.
16. В. п. – стоячи на колiнах, руки на поясi. Повiльнi нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного поло­ження в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.

2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону;  одна вперед,  друга вниз і т.п.

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асимет­ричними рухами рук.

4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п'ятках. Те саме у шерензі.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над  головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долоняминоска.  Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба   (кисті зчеплені у "замок").

https://www.youtube.com/watch?v=vwMXzJx-95U


https://www.youtube.com/watch?v=-wADATSol90

https://www.youtube.com/watch?v=f_1nm-Nik4w

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Основні риси загальновійськового бою

План вивчення нового матеріалу

  1. Воєнне мистецтво
  2. Війна
  3. Тактика

Самостійне опрацювання:

         Воєнне мистецтво. Стратегічне мистецтво. Тактичне мистецтво. Війна. Гібридна війна. Компоненти гібридної війни. Громадянська війна. Військова операція. Битва. Бій.

Питання для самоконтролю:

  1. Що таке воєнне мистецтво?
  2. Які види війн визначають?

3. Які типові компоненти гібридної війни?

Домашнє завдання: Розщділ 6,тема 1,Стор. 129-131

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема: Вивихи суглобів, ознаки та їх класифікація.

План

1.Вивихи суглобів, їх класифікація.

2.Ознаки вивихів.

Вивихом називають зміщення суглобових поверхонь дотичних кісток з порушенням цілісності суглоба — розривом суглобової капсули і пошкодженням всього зв’язкового апарату (суглобова капсула — це оболонка кісткового зчленування, яка формується зі сполучної тканини).

Під час вивиху одна з дотичних кісток, що разом з іншою утворює суглоб, виходить з порожнини суглоба через розрив капсули. За повного вивиху суглобові поверхні кісток не стикаються одна з іншою, а за часткового (неповного) — зміщені суглобові поверхні кісток частково стикаються й утворюється підвивих. Унаслідок підвивиху зв’язки надмірно розтягуються або надриваються, можливий надрив капсули суглоба.

Класифікують вивихи:

- за часом від моменту травми: свіжі — до 3-х діб після травми; несвіжі — від 3-х діб до 3-х тижнів; застарілі — понад 3-х тижнів;

- за збереженням цілісності шкірних покривів розрізняють відкриті та закриті вивихи. За відкритих утворюється рана, за закритих немає розриву тканин і шкіри;

- за походженням вивихи вродженні та набуті; останні можуть виникати упродовж усього життя людини. Вони можуть бути травматичними або патологічними.

Травматичні вивихи поділяють на гострі (неускладнені та ускладнені) і звичні травматичні. Вони супроводжуються тяжкою травмою усіх елементів суглоба — здавлюванням та розривом кровоносних судин, прилеглих м’язів, місць їхнього прикріплення та нервів, а також тріщинами та надломами кісток.

Звичні вивихи — це вивихи, що виникають багато разів без надмірних фізичних зусиль. Вивих плеча вважається звичним, якщо його рецидив (повторний випадок після первинної травми) настає в період від 3 місяців до 2 років. Проміжки часу між кожним наступним вивихом скорочуються. Безпосередньою причиною їх стає нездатність ложе суглоба після перенесеної травми утримувати головку плечової кістки на місці.

Ознаками вивиху є гострий біль у суглобі, який посилюється під час руху та промацуванні суглоба; деформація (западання) ділянки суглоба, вираженість якої залежить від зміщення суглобних поверхонь кісток; порушення функції — відсутність активних і неможливість пасивних рухів у травмованому суглобі; фіксація кінцівки в неприродному положенні, що не піддається виправленню, зі зміною довжини кінцівки, найчастіше її укороченням, рідше — подовженням, залежно від положення вивихнутого кінця кістки до суглобної ямки.

Запитання

1. Що називають вивихом?

2. Що називають підвивихом?

3. Як класифікують вивихи за часом від моменту травми?

4. Як класифікують вивихи за походженням?

5. Як поділяють травматичні вивихи?

6. Унаслідок чого виникають вивихи?

7. Які вивихи називають звичними?

8. За якою ознакою надають назву вивиху?

9. Які є ознаки вивиху кінцівок?

10. Які є ознаки вивиху хребців?

Дом. завд. стор.421

Тестові завдання

1. Які ознаки вивиху в суглобі?
а) біль, зміна форми суглоба, неправильне положення кінцівки, відсутність рухів у суглобі;
б) біль, набряк, патологічна рухливість;
в) біль, почервоніння шкірних покривів, набряк, висока температура тіла.

2. Як надати першу допомогу потерпілому з вивихом кінцівки?
а) спробувати вправити вивих і зафіксувати кінцівку;
б) зафіксувати кінцівку в положенні, якого потерпілий набув після травми,
прикласти до ушкодженого суглоба міхур з льодом або холодною водою;
в) зафіксувати кінцівку, не вправляючи вивих, прикласти міхур (грілку) з гарячою водою.

3.Виберіть клінічні ознаки вивихів:

а) виражений больовий синдром, набряк кінцівки, крововилив;

б) зміна довжини кінцівки, крепітація (кістковий) хрускіт, кровотеча;

в) виражений больовий синдром, набряк і деформація суглоба, обмеження рухової активності в суглобі;

г) виражений больовий синдром, набряк кінцівки;   д) біль, кровотеча.

4.Оберіть першочерговий захід долікарської допомоги при вивихах:

а) накласти холод на ушкоджену ділянку; б) вправлення вивиху; в) транспортна мобілізація суглоба;

г) транспортування постраждалого до лікувального закладу; д) зупинка кровотечі.

5. Як зробити іммобілізацію гомілки в разі відсутності іммобілізуючого підручного матеріалу?
а) обкласти гомілку валиками з одягу; б) прибинтувати до здорової ноги;
в) туго забинтувати.


ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ПОНЕДІЛОК 30.03.2020

 

УРОКИ ЛІГОЦЬКА О.О.

13 https://classroom.google.com/c/NTQyNjY3Nzg3NDRa n2aehrg

 

УРОКИ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

13 біологія https://classroom.google.com/c/NTUyOTI3ODkyODha w4tm7sj
13 Хімія https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTM2NDJa nborvnr

 

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

 

УРОКИ БЛИСКУН Н.М.

13 https://classroom.google.com/h f467ql3

 

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: Доба процвітання США

  1. Становище США після Першої Світової війни.
  2. Особливості соціально-економічного становища Сполучених Штатів.
  3. Запровадження економічних реформ.

Самостійне опрацювання:

        Закріплення розподілу світу після Першої Світової війни. Міжнародні відносини у 20-х роках ХХ століття. Становище США після війни. Економічна криза 1920-1921 р.р.  Діяльність Ліги Націй. Велика депресія 1929-1933 р.р.

Питання для самоконтролю:

1. Як вплинула Перша Світова війна на становище США?

2. Які причини швидкого економічного розвитку США?

3. Чому виникла Велика депресія 1929-1933 р.р.?

Домашнє  завдання: параграф 8

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

14. В. п. – лежачи на спинi, руки вгору. Пiдняти випрямленi ноги вперед – угору i торкнутися ними пiдлоги за головою. Повернутись у вихiдне положення.
15. В. п. – лежачи на спинi. Пiднявши ноги i тулуб вгору, виконати стiйку на лопатках.
16. В. п. – стоячи на колiнах, руки на поясi. Повiльнi нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного поло­ження в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.

2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону;  одна вперед,  друга вниз і т.п.

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асимет­ричними рухами рук.

4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п'ятках. Те саме у шерензі.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над  головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долоняминоска.  Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба   (кисті зчеплені у "замок").

https://www.youtube.com/watch?v=vwMXzJx-95U


https://www.youtube.com/watch?v=-wADATSol90

https://www.youtube.com/watch?v=f_1nm-Nik4w

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

 

П’ЯТНИЦЯ 27.03.2020

 

УРОКИ ЛІГОЦЬКА О.О.

13 https://classroom.google.com/c/NTQyNjY3Nzg3NDRa n2aehrg

АЛГЕБРА

13

група

https://classroom.google.com/c/NjUyMDcwNzM5ODBa xbg7vzy

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР А.Й.

ГЕОГРАФІЯ

Тема: Франція. Загальна характеристика країни

План

1. «Візитна картка».

2. Оцінка ЕГП Франції.

3. Природні умови та ресурси.

4. Система розселення.

5. Господарство.

6. Міжнародні зв’язки.

Офіційна назва — Французька Республіка. Площа — 543,9 тис. км2. Населення — 65,1 млн осіб (2018 р.). Столиця — Париж. Економічно високорозвинена держава, країна «Великої Сімки». Президентська республіка, унітарна держава (96 департаментів).

Особливості ЕГП

- розташування в Західній Європі—одному з трьох головних світових економічних центрів;

- сусідство з розвинутими країнами, у тому числі з країнами “великої сімки”;

- широкий вихід до Атлантичного океану і Середземного моря;

- зручне розташування щодо джерел сировини (у тому числі нафти) Північної Африки і Близького Сходу.

Перевага рівнинних просторів із родючими окультуреними бурими лісовими й підзолистими ґрунтами в сполученні з помірним теплим і вологим морським кліматом є сприятливим чинником для розвитку сільського господарства. М’який клімат, мальовнича природа, тисячі кілометрів морських пляжів, великі можливості для розвитку туризму, альпінізму й зимових видів спорту в горах, багатство історичних та архітектурних пам’яток. Лісистість 29,2 %. Великі запаси залізних, уранових руд, бокситів. Видобуток вугілля припинено.

Природний приріст 2,9 %, сальдо міграції 1,1 % (2017 р.), старіння населення (20 % старші за 65 р.). Густота населення 119,7 осіб/км2. Французи (82 %), корсиканці, баски, ельзасці, бретонці, фламандці; іммігранти (понад 4,5 млн) — португальці, алжирці, марокканці та ін. Католики — 66 %, мусульмани — 9 %. Урбанізація 80 %.

Франція — один з лідерів світової та європейської економіки, постіндустріальна країна.

Промисловість. Провідні позиції займає транспортне машинобудування (автомобілебудування — «Рено», «Пежо-Сітроєн», виробництво швидкісних потягів, авіабудування — Airbus), виробництво озброєння, електротехнічної та комунікаційної техніки, парфумерії, косметики, дорогого одягу, взуття.

Завдання. Складіть схему зовнішньоекономічних зв’язків Франції.

Тестові завдання

1)Площа країни:

а) 357 тис.км2; б) 551 тис.км2; в) 244 тис.км2; г) 301 тис.км2

2)Адміністративно-територіальний устрій :

а) конституційна монархія; б) унітарна держава; в) федеративна держава; г) парламентська республіка.

3)Форма правління Франції:

а) парламентська республіка; б)президентська республіка; в)конституційна монархія; г) парламенсько - президенська ;

4)Склад території країни:

а) 4 історичні області, 92 адміністративні одиниці; б) 16 земель; в) 20 областей; г) 95 департаментів.

5)Особливість ЕГП:

а) острівне положення; б) півострівне положення; в)2/3 кордонів – морські; г) 9країн сусідів

6)Природний рух населення характеризується:

а)високим рівнем народжуваності й постійним зниженням рівня смертності;

б)низьким рівнем народжуваності й низьким рівнем смерт­ності;

в)високим рівнем народжуваності й високим рівнем смерт­ності.

7) Середня густота населення( чол./ км 2 ): а) 115; б) 201; в) 231; г) 255;

8)У країні домінують: а) католики ; б) протестанти ; в) мусульмани ; д) православні

9)У загальній кількості населення частка сільського на­селення складає: а) 11 %; б) 33% ; в) 13 %; г) 27 %.

10)За структурою зайнятості населення належить до країн:

а) аграрних; б) постіндустріальна; в) аграрно-індустріальних; г ) індустріальних

11)В Лотарингії значні родовища: А) залізної руди; Б) нафти; В) природного газу; Г) мідних руд

12)Визначте характерні ознаки демографічної ситуації :

а)другий тип відтворення населення; б)«демографічний вибух»; в)перший тип відтворення населення;

г)депопуляція ; ґ) «старіння нації»; д)надлишок трудових ресурсів.

13)Установіть відповідність залягання корисних копалин:

1)Лотарингія ; 2)Прованс ; 3)Центральний масив ;4)Ельзас

а)уранові рудиб)калійні солів)алюмінієві руди ; г) кам'яне вугілля ;

14)Провідне місце у виробництві електроенергії Франції належить:

А) тепловим електростанціям; Б) атомним електростанціям; В) гідроелектростанціям;

15)На які чинники зорієнтовані комбінати чорної металургії :

а)на повний комплекс сировини; б)на родовища залізних руд; в) на споживача;

г)на транспортні шляхи; ґ) на родовища коксівного вугілля. д) дешеву енергію ГЕС

16)Виберіть основні принципи орієнтування підприємств алюмінієвої промисло­востіФранції:

а) на власну сировину; б) на споживача; в) на вигідне транспортне положення; г) на воду; ґ) на дешеву електроенергії

17)Які галузі машинобудування є найважливішими у спеціалізації:

а) автомобілебудування; б) тракторобудування; в) важке машинобудування; г) авіабудування;

ґ) точне машинобудування; д) залізничне машинобудування.

18) Підводні нафто – газопроводи проходять з:

а) Великобританії ; б) Італії; в) Нідерландів ; г)Алжиру .

19)У сільському господарстві країни головна роль належить:

а) тваринництву; б) рослинництву

20)Частка зайнятих в сільському господарстві Франції: а) 5% ; б) 3 %; в) 12%; г) 9% .

21)За виробництвом …. поступається лише Італії :

А )рису; б )тютюну; в)винограду; г) маслин

22)Тваринництво Франції має переважно … напрямок:

а) молочно-м’ясний; б) молочний; в) м’ясний

23)Основні країни – партнери:

а)ЄС; б) країни Перської затоки; в) США;   д) Алжир; ж) Росія; з) Японія;

24)Основним внутрішнім видом транспорту у Франції є:

а) авіаційний; б) залізний; в) автомобільний; г) трубопровідний

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Обмінні контейнери: призначення, будова»        

Вивчення нового матеріалу

Вантажно-розвантажувальні і транспортно-складські роботи за цією схемою здійснюються в такий спосіб.З печей хліб за допомогою розвантажувальних механізмів по стрічковим транспортерах направляється в хлебоукладочние агрегати. Перед подачею в агрегати хліб проходить механізми орієнтування.Від хлебоукладочних агрегатів завантажені контейнери траверсної візком передаються на конвеєри для зберігання хліба - накопичувачі 24. Траверсні візки переміщаються по рейкових шляхах перпендикулярно осях накопичувачів. Кожен сорт (вид) хліба зберігається на відповідному конвеєрі-накопичувачі до відправки до торгової мережі. Комплектування відвантажувальних партій контейнерів проводиться в автоматичному циклі. Згідно замовленнями оператор задає комплектуючої візку програму. Доукомплектування контейнера лотками здійснюється на ділянці 17, що складається з кільцевого конвеєра-комплектувальника, механізму перевантаження лотків, рейкового шляху 18 і пульта. Повертаючи контейнер навколо осі, можна підвести будь-накопичувач до місця навантаження в комплектовщик.Скомплектовані контейнери забираються комплектуючої візком і передаються на вказаний в програмі завантажувальний конвеєр 20. Всі завантажувальні конвеєри розраховані на зберігання двох комплектів - восьми контейнерів. Завантажувальний контейнер стикується з автомашиною 27, яка до цього, прибувши на завод від торгової точки, стикувалася з лінією прийому контейнерів з порожніми лотками 22 і вивантажила контейнери. Порожні контейнери були спрямовані в агрегат 23 для санітарної обробки. Контейнери, які пройшли санітарну обробку, траверсної візком 2 подаються за заданою програмою до хлебоукладочним агрегатів 1,4,5,7.Після стикування автомашини з завантажувальним конвеєром включається механізм, який завантажує весь комплект з чотирьох контейнерів в кузов. Облік готової продукції здійснюється рахунковим пристроєм. У кузов автомашини вміщуються чотири контейнери, а в кожен контейнер - 32 стандартних лотка.Порівняльна оцінка різних способів механізації хлібосховища і експедицій показує, що контейнерна доставка з використанням автомобілів з вантажопідйомним бортом дозволяє виключити важка фізична праця, механізувати процеси транспортування без значних капітальних витрат, скоротити простої автохлебовозов під розвантаженням і завантаженням в результаті одночасної обробки контейнерів. Обладнання для сортування та обробки випечених виробів. Для сортування та обробки хлібних виробів перед укладанням їх в лотки застосовуються циркуляційні столи : круглий і з гнучким пластинчастим конвеєром. Круглий стіл а) має кришку 7 конусної форми діаметром 2000 мм з невеликим бортом. Кришка виконана з листової сталі і встановлена ​​навертикальнійстійці 2. Устійкувмонтованийчерв'ячнийредуктор 3. Валчерв'ячногоколесаредуктораодночаснослужитьвіссюобертаннякришкистолу. Кришкаприводитьсяврухвіделектродвигуна 4 іобертаютьсязчастотою 4 хв-1Готові вироби, що надійшли на стіл з стрічкового транспортера або сковзала, рівномірно розподіляються на всій його поверхні, зсковзуючи при обертанні до упору в борт.Для переміщення контейнерів застосовуються навантажувачі, підвісні або підлогові конвеєри

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть вантажно-розвантажувальні і транспортно-складські роботи?        

2.Яка будова контейнерів?

3.Призначення контейнерів?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УРОКИ ПЕРИНЕЦЬ Т.В.

13 група

https://classroom.google.com/c/NTQxMTQxOTA1ODFa

lasxae3

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

 

ЧЕТВЕР 26.03.2020

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Устаткування хлібосховищ і експедицій»        

Вивчення нового матеріалу

Хліб, будучи найбільш масовим штучним продовольчим вантажем з найменшим строком реалізації, вимагає жорстких санітарних режимів, слабо витримує механічні дії, особливо в перші години після випічки. З огляду на це важлива роль повинна відводитися транспортно-складських операцій. Однак у порівнянні з рівнем механізації основного виробництва механізація транспортно-складських операцій з готовою продукцією значно відстає, ледь досягаючи 10 ... 15%.Схеми проведення транспортно-складських робіт. Для хлібосховища і експедицій більшості хлібопекарських підприємств характерно транспортування готових виробів на лоткові або поличних вагонетках з ручним укладанням продукції в лотки і перевантаженням їх у спеціалізовані автофургони.Більш прогресивною є схема транспортування хлібних виробів за допомогою контейнерів. У цьому випадку використовується спеціалізований автотранспорт з вантажопідйомним бортом, що працює від електричного приводу. Випечені вироби з печей направляються стрічковими транспортерами до сортувальному столу, де проглядаються і укладаються вручну в контейнери, які переміщаються в хлебохранилище.Для переміщення контейнерів застосовуються навантажувачі, підвісні або підлогові конвеєри.Відповідно до заявки-замовленням завантажені контейнери подаються на вантажну платформу, встановлюються водієм на опущений борт автомашини, піднімаються і закочуються в фургон, після чого борт, який є одночасно і дверима, закривається. Після прибуття в торгову точку водій вивантажує контейнери в підсобне приміщення або в торговий зал магазину, забирає порожні контейнери і доставляє їх на хлібозавод. Реалізація продукції проводиться в магазині з контейнерів. Після санітарної обробки контейнерів і лотків цикл повторюється.Відомі такі способи механізації хлібосховищ і експедицій:а) безтарного зберігання і перевезення хлібних виробів, коли останні збері-гаються в стаціонарних установках хлібозаводів і завантажуються за допомо-гою транспортерів на полиці спеціально обладнаних автомобілів;б) берігання та перевезення виробів у герметичних контейнерах на відкри-тих автомобілях (наприклад, конструкції ДПКБ ГрузНДІХП та ВНДІХП);в) використання підвісних конвейєрів для транспортування контейнерів (схема ДІПРОХарчопрому);г) використання системи наземних конвейєрів для транспортування, скла-дених лотків–контейнерів, які дістають штабелюванням спеціально сконструйо-ваних лотків (Санкт–Петербурзька схема); контейнерів, в які завантажуються лотки стандартних розмірів і форми (схема УКРНДІПРОХарчопрому);д) використання вилочного завантажувача для транспортування і заванта-ження в автомобіль:піддонів з пакетами лотків (звичайно чотирьох), (схема Хлібпрому Литви); контейнерів, які заповнюють у машинах конструкції УкрНДІХарчомаш (схема Каздіпрохарчопрому, латвійська схема);е) зберігання і перевезення хліба в колісних вагонетках–контейнерах: лот-кових (душанбінська схема) і безлоткових (схема ВНДІТоргмашу).

Через складність механізмів у випадку (a) і можливість відпотівання хліба у випадку (б) ці способи не знайшли поширення на наших хлібозаводах. Най-поширеніші способи механізації (г, д, е,). Спосіб (д) є простішим варіантом спо-собу (г) через відсутність системи наземних конвейєрів і траверсних візків для пересування контейнерів, функції яких виконують вилочні завантажувачі. Для перевезення використовуються автомобілі–фургони з задніми дверима, на під-лозі яких закріплені дві напрямні для контейнерів і запорний механізм, щоб за-побігти їх пересуванню по кузову автомобіля під час транспортування.У способі (е) для перевезення вагонеток–контейнерів використовуються автомобілі–контейнеровози з бортопідйомниками. Недоліком перевезення кон-тейнерів в автомобілях із заднім завантаженням є те, що для розвантаження ос-танніх заповнених контейнерів необхідно розвантажувати порожні, а це потре-бує зайвих витрат часу та праці. У цьому відношенні перспективніші автомо-білі–контейнеровози, розроблені УкрНДІХарчопромом, які мають задні двері з бортопідйомником для завантаження автомобіля і бокові двері з пересувним підйомником для розвантаження. Ця схема при використанні лоткових контей-нерів дозволяє також часткове розвантаження хліба з контейнерів, що важливо для малих магазинів.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть устаткування хлібосховищ?        

2.Яка схема проведення транспортно-складських робіт?

3.Приначення устаткування хлібосховищ і експедицій ?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУ Н.М.

УРОКИ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

13 Основи мікробіо https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTQ0OTRa ju6sy5u

 

ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ

Тема уроку: Розв’язування задач.

Вчимося розв’язувати задачі.

Задача 1. В посудині місткістю V = 12 л знаходиться газ, число N молекул

якого рівно 1,44*1018. Визначити концентрацію n молекул газу.

Дано:

V = 12 л = 12*10-3м3

N = 1,44*1018

n - ?

Розв’язання

n =NVn =1,44 1018* 12 10−3 = 1,2 1020м−3

Відповідь: n = 1,2 1020м−3

Задача 1.Порівняйте число молекул у 22,4 г кисню та у 30,8 г вуглекислого газу.

Задача 2.Визначте молярну масу повітря, вважаючи його сумішшю: 78% азоту N2і 22% кисню О2.

Домашнє завдання: Впр.26(3).

ВИКЛАДАЧ КОНОПЛІН О.Є.

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема: Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів

План

1.Поняття про переломи кісток.

2.Класифікація переломів.

3.Порядок надання домедичної допомоги постраждалим у разі переломів.

Переломом називають часткове або повне порушення цілісності кістки, спричинине впливом на неї механічної сили, яка створює навантаження, що перевищує міцність кістки, котра травмувалася насильно або в результаті падіння, удару. Також може бути наслідком патологічного процесу, пухлини, запалення тощо. Тобто залежно від причин розрізняють травматичні й патологічні (нетравматичні) переломи. У бойових умовах у результаті поранень кулями або уламками виникають вогнепальні переломи, які супроводжуються пошкодженням цілісності м'яких тканин і шкірних покривів.

Є кілька класифікацій переломів, найбільш важливою є та, що поділяє їх за ушкодження цілісності шкіри і слизових оболонок у ділянці перелому.

Ознаками закритого перелому кісток кінцівки є неприродне положення кінцівки: біль у ділянці рани; деформації кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація (хрускіт) – тертя уламків кісток у місці перелому; гематома (збільшення кінцівки в об’ємі, що виникає внаслідок скупчення крові в тканинах у ділянці травми через розрив кровоносних судин); порушення функцій ушкодженої кінцівки.

Відкритий перелом – це пошкодження цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покривів (появою рани або декількох ран) у ділянці перелому. Також може бути ушкодження нервів, м'язів, кровоносних судин з кровотечею та виникненням стану шоку в постраждалого.

Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль у ділянці рани; порушення функцій ушкодженої кінцівки: крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.

Основним завданням надання домедичної допомоги під час переломів є проведення насамперед тих заходів, від яких залежить збереження життя постраждалого.

1.Необхідно перед оглядом та початком надання постраждалому домедичної допомоги одягнути одноразові гумові або латексні рукавички і тільки після цього надавати йому допомогу.

2.Спочатку треба швидко провести огляд постраждалого для визначення, чи він притомний і дихає;

3.Самостійно (або попросити когось) викликати бригаду швидкої медичної допомоги;

4.якщо в постраждалого відсутнє дихання, потрібно негайно розпочати серцево – легеневу реанімацію;

5.Визначити характер перелому – відкритий чи закритий

Іммобілізація - це досягнення стану нерухомості пошкодженої частини тіла, зазвичай кінцівки або хребта та інших кісток, накладанням шин від моменту отримання травми до надання медичної допомоги. Для її проведення використовують стандартне обладнання (шини) або підручні засоби.

Дом. завд. Опрацювати §24, стор. 138 – 141.

Тестові завдання

1. При відкритому переломі зі зміщенням кісток необхідно:
А)  Поправити зсув і накласти шину;  Б) Поправити зсув і  перев’язати;
В) Перев’язати рану, не турбуючи перелом, і накласти шину.
2. Перелом це: 
А) Руйнування м'яких тканин кісток;
Б) Тріщини, сколи, переломи  ороговілих частин тіла;
В) Тріщини, сколи, роздробления кісток.
3. У разі закритого перелому плеча потрібно, насамперед:
а) перевірити голкою чутливість шкіри; б) знеболити; в) накласти шину. 

4. При відкритому переломі зі зміщенням кісток необхідно:
А) Поправить смещение і накласти шину;
Б) Поправить смещение і перев’язати;
В) Перев’язати рану, не турбуючи перелом, і накласти шину.
5. При відкритому переломі по-перше необхідно:
А) Дати знеболюючий засіб; Б) провести фіксацію кінцівки, в якому вона знаходиться; в) на рану в області перелому накласти стерильну пов'язку;
г) зупинити кровотечу.
6. Яку допомогу слід надавати при переломі хребта:
а) покласти на бік, валик в ділянці попереку;
б) не чіпати потерпілого  з  того місця, де він отримав  травму, доки не зафіксуєте  шийний відділ хребта, потім покласти його на щит і прив’язати – за всіх вказаних маніпуляцій голову утримувати обома руками.
7. Найкращий метод мобілізації потерпілого з великою кількістю травм:
а) повна фіксація  на довгій дошці;
б) фіксація кожної кінцівки;
в) фіксація верхніх кінцівок мякими шинами;
г) мобілізація верхніх кінцівок жорсткими шинами.

8. При відкритому переломі кінцівки з сильною кровотечею  рани необхідно в першу чергу:
а)обробити край рани йодом;

б)провести іммобілізацію кінцівки;

в)промити рану перекисом водню;

г) – зупинити кровотечу.

9. Як надати допомогу потерпілому з переломом хребта?
а) не чипайте потерпілого з того місця, де він отримав травму, доки не зафіксуєте шийний відділ хребта; потім покладіть потерпілого на щит і прив’яжіть – під час усіх вказаних маніпуляцій голову тримайте обома руками;
б) надайте положення «напівсидячи»;
в) укласти на рівну поверхню, під коліна підкласти валик.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Мінно-вибухові пристрої

План вивчення нового матеріалу

  1. Класифікація мінно-вибухових пристроїв
  2. Принцип дії
  3. Алгоритм дій при виявленні

Самостійне опрацювання:

     Саморобні мінно-вибухові пристрої. Вибухові пристрої, виготовлені промисловим способом. Протипіхотні міни, їх види. Протитанкові міни. Алгоритм дій при виявленні вибухових пристроїв.

       Питання для самоконтролю:

  1. Які мінно-вибухові пристрої вам відомі?
  2. Які є міни за призначенням?
  3. Який алгоритм дій при виявленні підозрілих предметів?

Домашнє завдання: розділ 5, тема 1, Стор. 122-126

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.


ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

              

Тема уроку: Що таке цензура? Замовні матеріали та їх ознаки

План вивчення нового матеріалу

  1. Що таке цензура?
  2. Суспільні медіа та їхня місія у демократичному суспільстві
  3. Замовні матеріали

Самостійне опрацювання: Поняття цензури. Історія виникнення цензури. Суспільні медіа, їх основні завдання. Прийоми медіа-маніпуляцій. Як розпізнати неправдиві і замовні матеріали.

       Питання для самоконтролю:

  1. Що таке цензура?
  2. Які основні функції медіа в демократичній державі?
  3. Що таке замовні матеріали і як їх розпізнати?

Домашнє завдання: параграф 31.4 (стор.157-160)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Тема: Нові тенденції розвитку культури 1914 – 1921рр.

План

1.Чинники розвитку культури.

2.Розвиток шкільної освіти за часів українських урядів.

3.Освітня політика більшовиків.

4.Стан культури. Відкриття УАН та університетів.

5.Церковно – релігійне життя.

На початку ХХ ст. культура України, з одного боку, продовжувала свій розвиток у напрямі народної, демократичної традиції ХIХ ст., а з іншого — тривав активний пошук нових форм, використання досягнень інших національних культур. Складні й неоднозначні соціальні, економічні та політичні процеси, пов’язані з поваленням царизму, більшовицьким переворотом, розгортанням українських визвольних змагань, справили значний вплив на культурне життя тогочасного суспільства.

У листопаді 1918 р. П. Скоропадський затвердив закон про заснування Української академії наук (УАН). Академія мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний та соціально-економічний. Президію та перших академіків призначив уряд, а інших членів мали обирати академіки. Гетьманський уряд знайшов можливість налагодити гідне фінансування Академії. Штатні академіки за оплатою прирівнювалися до заступників міністра.

Завдання

На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Українські діячі науки першої чверті ХХ ст.».

Прізвище, ім’я Галузь науки
   

На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Українське письменство у 1917—1921 рр.».

Прізвище, ім’я письменника літературний напрям, у якому працювали Назва твору
     

Запитання

  1. Які були особливості розвитку культури в цей період?
  2. Проілюструйте кожен з чинників, що впливали на розвиток культури, конкретними фактами.
  3. Які періоди і чому ми можемо виділити в розвитку національної освіти у 1917-1921 рр.?
  4. Яку роль в цих процесах відігравали громадські освітні організації, чому?
  5. Які факти характеризують розвиток середньої та вищої освіти?
  6. Коли і за яких обставин була заснована академія наук?
  7. Кого з її діячів ви знаєте?
  8. Які напрями наукових досліджень були основними в цей період?

Дом. завд. Опрацювати §§17 – 19, стор. 99 - 109

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М

 

СЕРЕДА 25.03.2020

 

План уроку

      виробничого навчання

Модуль ПКР-3.2.Приготування кондитерських борошняних виробів у лабораторії.

Тема 15 Смаження виробів у фритюрі.

Тема уроку15.1Приготування тіста для виробів смажених у фритюрі.

                        

Пояснення нового матеріалу

 

Фритюр - тваринний або рослинний жир, або суміш різних жирів (рафінована олія 40%, смальцю 30%, яловичого жиру 30%), розігріта до високої температури. Обсмажування продуктів у фритюрі - один з найпоширеніших способів приготування їжі, особливо - в громадському харчуванні.
Смаження у фритюрі здійснюють, повністю занурюючи вироби у жир, попередньо нагрітий до температури 170-180°С, під час смаження утворюється підсмажена шкірочка одночасно по всій поверхні виробу. Жиру беруть у 4-6 разів більше за масу одночасно смажених виробів. Вироби призначені для смаження у фритюрі, необкачують у борошні, щоб запобігти забруднення фритюру.Руки й інвентар змащують олією, фритюр періодично проціджують і доливають свіжий жир.

Для приготування безопарного тіста всі продукти, що передбачені рецептурою, замішуються в один прийом. Спочатку необхідно провести підготовку сировини. Молоко або воду нагрівають до 30—40°С, оскільки при з'єднанні з борошном та іншими продуктами температура тіста буде в межах 26-32°С. Якщо борошно має більш низьку температуру, то молоко або воду слід нагріти вище за 40°С. Дріжджі розводять окремо у невеликій кількості теплої води, проціджують і додають у діжу тоді, коли борошно буде частково перемішане з рідиною. Сіль і цукор розчиняють у невеликій кількості води або молока, проціджують через сито з вічками діаметром 0,5-1,5 мм. Яйця або меланж проціджують через сито з вічками розміром 2-3 мм. Борошно просівають через сито для видалення сторонніх домішок і насичення його киснем повітря.

Питання для закріплення нового матеріалу:

           1. Опишіть технологію дріжджового безопарного тіста?

           2. Як визначити готовність тіста?

3.Які недоліки можуть виникнути при приготуванні тіста ?

         4. Температурний режим випікання у фритюрі ?

Домашнє завдання:практичне виконання виробів у домашніх умовах.

Технологічна карта

Вергуни

 

п/п

Сировина Витрати Вимоги до       якості
брутто нетто
  Для тіста    

СИРОВИНА

ПОВИННА

ВІДПОВІДАТИ

ВИМОГАМ

1. Борошно 372 372
2. Цукор 20 20
3. Маргарин 17 17
4. Яйця 1 40
5. Дріжджі 11 11
6. Вода або молоко 150 150
7. Сіль 6 6
8. Рослинна олія для смаження виробів 300 300
9. Цукрова пудра 50 50
           Вихід:                                   500 г.

Технологія приготування

Для тіста

               Тісто для смажених пончиків готують безопарним способом слабкої консистенції. Дріжджі розводять теплою водою, або молоком, підігрітим до 20 - 30° С. до розчинених дріжджів додають цукор, вливають у посуд з підготовленим борошном, додають яйця, сіль і вимішують протягом 5 – 8 хвилин до однорідної маси. Перед закінченням вимішування до тіста додають злегка підігріте вершкове масло або маргарин. Посуд накривають чистою тканиною і ставлять на 1,5 – 2 години для бродіння, під час якого тісто 2 – 3 рази обминають.

   Готове тісто розкачують шаром завтовшки 1-2 мм, нарізають спочатку на смужки завширшки 4-5 см, а потім на ромби. По центру кожного ромба вздовж, але не до кінця роблять розріз, через який протягують один кінець заготовки. Сформовані вироби одразу обсмажують, оскільки після розстоювання вини втрачають свої хрусткі властивості. Випікають вироби з обох сторін при температурі жиру 170-180°С. Вибирають на сито, дають стекти жиру і посипають цукровою пудрою.

Вимоги до якості: форма виробів різноманітна; колір від жовтого до світло-коричневого, вироби хрусткі зверху рівномірно посипані цукровою пудрою

 

ВІВТОРОК 24.03.2020

 

УСТАТКУВАННЯ

 

План-конспект уроку

Тема уроку:« Правила експлуатації устаткування виробництва сухарних виробів.»        

Вивчення нового матеріалу

Здобні сухарі — це висушені скибки здобного спеціально випеченого хліба, у вигляді різних розмірів і форм продовгуватих плит. Здобні сухарі відрізняються складом рецептури, формою, розмірами та кількістю штук в 1 кг.

Здобні сухарі виробляють переважно з борошна вищого або першого сортів за затвердженими рецептурами. Сухарі здобні — висококалорійні вироби. Рецептури на їх виготовлення вклю­чають цукор — 10-25 %, масло вершкове або маргарин — 5-15 %, яйця в тісто і на мастило — 50-300 шт, а також іншу сировину для надання певних смакових якос­тей. Вміст пресованих дріжджів складає 2-4, солі — 1,0 % до маси борошна. Приготування тіста. Тісто на здобні сухарі готують переважно двофазними способами: опарним з виздобою або без неї при періодичному приготуванні опари і тіста в діжах; опарним без виздоби в агрегатах безперервної дії з тра­диційним чи скороченим періодом бродіння тіста перед обробленням; на рідкій опарі; на диспергованій фазі. Інколи застосовують безопарні способи: традиційний і прискорений. При прискореному безопарному способі іноді використовують концентровану мо­лочнокислу закваску (КМКЗ). Особливістю приготування тіста для здобних сухарів, крім низькорецептур-них, опарними способами є пофазне дозування дріжджів. В опару вносять 65-75 % дріжджів, передбачених рецептурою, решту додають при замішуванні тіста. Цукор вносять сухим після металомагнітного сепарування, інколи у вигляді розчину. З метою поліпшення механічної обробки тіста, при прискорених способах приготування, застосовують інтенсивне замішування тіста в машині типу РЗ-ХТИ або тривале — у тихохідних машинах. На лініях безперервного приготування тіста встановлюють шнек-інтенсифікатор.При приготуванні опари допускається використовувати сухе хлібне кришиво до 2, сире — до 5 % від маси борошна, що переробляється, того ж чи нижчого сорту. При періодичному способі приготування опари і тіста опару готують з 50-60 % всієї кількості борошна, передбаченої рецептурою. Вологість опа­ри — 42-43 %. Тісто для сухарів з невеликим вмістом цукру та жиру готують без виздоби. При приготуванні тіста з виздобою в готову опару вносять розчин солі та 15-20 % борошна від всієї кількості, через 40-45 хв з моменту замішування тіста здійснюють його виздобу, тобто вносять цукор, жир, яйця, іншу додаткову сировину та решту борошна.Для розрахунку необхідної кількості борошна на виздобу рекомендується на кожний 1 кг передбачених рецептурою цукру, жиру та яєць вносити відповідно 0,7; 1,0; 1,4 кг борошна. Молоко до 15 % до маси борошна вносять в опару, ре­шту — при замішуванні тіста. Горіхи додають у подрібненому вигляді, виноград сушений вносять при виздобі.Після виздоби тісто дозріває ще 1-1,5 год. За 25-30 хв до його оброблення здійснюють обминання. Вологість тіста на сухарі нижча, ніж на булочні вироби і складає в середньому 32-34 %. Так, масова частка вологи для сухарів московсь­ких, кофейних, піонерських — 33-36; вершкових, ванільних, гірчичних — 30-33; любительських, ювілейних, дитячих — 34-35; молочних, осінніх, з виноградом сушеним — 30-35: шкільних, київських, українських — 32-34 %. При безперервному способі замішування густої опари і тіста здійснюють у машинах безперервної дії агрегатів И8-ХТА-6, ХТР. Опару готують звичайну з 50 % або велику з 60-70 % всього борошна, передбаченого рецептурою. Вологість опари 42-43 %, тривалість бродіння 3,5-5 год. Всю додаткову сировину та частину дріжджів вносять при замішуванні тіста. Тісто дозріває протягом 60-90 хв у кориті або бункері над формуючою машиною. Тісто, приготовлене на великій густій опарі в машинах, що забезпечують інтенсивну обробку, дозріває 30-40 хв. Цей спосіб рекомендується при виробництві низькорецептурних су­харів: дорожніх, особливих тощо. Рідкі опари для приготування сухарів використовують не часто. Готують їх у заварювальній машині ХЗ-2М-300 та інших змішувачах, одночасно на кілька порцій тіста, з 20-25 % борошна, передбаченого рецептурою, частини всіх дріжджів і води. Приготовлену суміш насосом перекачують у ємкості для бродіння. Вологість рідких опар 64-65 %, тривалість бродіння 4-5 год. Замішу­вання тіста здійснюють у машинах періодичної дії. В ємкість машини вносять го­тову рідку опару, решту дріжджів, додаткову сировину, розчин солі. Після ре­тельного перемішування інгредієнтів вносять борошно і замішують тісто.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть правила експлуатації устаткування для виробництва сухарних виробів?        

2.Які операції механізовані на виробництві?

3.Призначення заварювальної машини ХЗ-2М-300?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

 

УРОКИ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

13 біологія https://classroom.google.com/c/NTUyOTI3ODkyODha w4tm7sj

 

13 Хімія https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTM2NDJa nborvnr

УКРАЇНСЬКА МОВА

13 https://classroom.google.com/c/NTQyNjY3Nzg3NDRa n2aehrg

ВИКЛАДАЧ ЛІГОЦЬКА О.О.

13 група

https://classroom.google.com/c/NTQxMTQxOTA1ODFa

lasxae3

ВИКЛАДАЧ ПЕРИНЕЦЬ Т.В.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання



1. В.п. (вихiдне положення) – стiйка: ноги нарiзно. Коловi рухи руками: 4 рази вперед i 4 – назад. Повторити 10–12 разiв.
2. В.п. – о.с. (основна стiйка), пальцi рук переплетенi за спиною. 1–2 – пiднятися на носки, енергiйно вiдвести руки назад до зведення лопаток (вдих); 3–4 – в.п. (видих). Повторити 10–12 разiв.
3. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки в сторони. Повороти тулуба вправо–влiво, не вiдриваючи п’яти вiд землi. Повторити 20 разiв у кожну сторону.
4. В. п. – стiйка: ноги нарiзно. Почерговi нахили в сторони по одному разу. Нахил улiво: лiва рука за спиною рухається вправо, права рука над головою рухається влiво. Нахил вправо: права рука за спиною рухається влiво, лiва рука над головою рухається вправо. Повторити 20 разiв у кожну сторону. Дивитись прямо, тулуб не повертати.
5. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати вiльнi маховi рухи вперед–вгору – назад–вгору з максимальною амплiтудою, не доторкаючись до землi. Намагатися зберiгати рiвновагу. За опору не триматись. Поступово довести до 20 рухiв кожною ногою.
6. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки внизу. Нахили вперед та назад, поступово збiльшуючи амплiтуду рухiв. Нахил уперед: ноги в колiнах не згинати, пальцi рук тягнуться до землi. Нахил назад: руки вiдвести в сторони–вверх–назад, подивитися вверх.
7. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати коловi рухи, не торкаючись пiдлоги, вправо та влiво, по 4 рази в кожну сторону. Повторити 10–12 разiв правою й лiвою ногою.
8. В. п. – о.с. 1 – упор присiвши; 2 – упор лежачи; 3 – упор присiвши; 4 – о.с. Повторити 8–10 разiв.
9. В. п. – стiйка: ноги широко, нахилити тулуб уперед, руки в сторони. Виконувати повороти тулуба («млин»). 20 разiв у кожну сторону.
10. В. п. – упор лежачи. 1 – опускаючи таз, прогнутись, подивитись вверх; 2 – пiдняти таз, подивитись на колiна. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi. Руки не згинати.
11. В. п. – упор лежачи позаду. 1 – пiдняти таз, прогнутись, подивитись назад; 2 – в.п. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi.
12. В. п. – упор лежачи. Робити плавнi, але досить швидкi, рухи тазом униз–уверх (амплiтуда 10–15 см.) таким чином, щоб пальцi нiг на 1–2 см. вiдривались вiд опори (пiдстри-бували). Повторити 10–20 разiв.
13. Повторити те ж саме у вихiдному положеннi «упор лежачи позаду».
Вправи для формування та корекції постави

Постава - це звичне положення тіла людини у спокої та в русі. Вона визначається під час стояння, сидіння, ходьби та виконання інших видів рухової діяльності. Відхилення від правильної постави називають порушенням або дефектом постави.

  1. Стоячи біля стіни або гімнастичної стінки. В. п. - основна стійка. Прийняти правильну поставу, торкаючись спиною стіни (стінки). При цьому лопатки, сідниці, гомілки ніг і п'яти повинні фіксуватися стінки, голова відведена. Правильність постави контролюється самою дитиною у дзеркалі, інструктором ЛФК, одним з дітей по вказівці інструктора.

  2. Стоячи біля стіни, прийняти правильну поставу. Закрити очі, зробити крок вперед, Знову прийняти правильну поставу. Розплющити очі - перевірити правильність постави, виправити відмічені дефекти.

  3. Прийняти правильну поставу, зробити 2-3 кроки вперед, сісти, встати. Знову прийняти правильну поставу. Ту ж вправу можна робити, як і передування, із закритими очима.

  4. Прийняти правильну поставу біля гімнастичної стінки. Зробити 2-3 кроки вперед, розслабити послідовно м'язи шиї, плечей, рук і тулуба. Знову прийняти правильну поставу. Перевірити поставу, виправити дефекти.

  5. Стоячи у гімнастичної стінки, прийняти правильну поставу. Підвестися на носки, утримуючись в цьому положенні 3-5 секунд. Повернення в вихідне положення.

  6. Та ж вправа, але без гімнастичної стінки.

  7. Прийняти правильну поставу, сісти, розвівши коліна в сторони і зберігаючи пряме положення голови та хребта. Поволі встати, прийняти правильну поставу, перевіряючи себе перед дзеркалом.

  8. Стоячи в правильній поставі, покласти на голову мішечок з піском. Сісти, прагнучи не упустити мішечок. Встати в вихідне положення.

  9. Ходьба з мішечком на голові із зупинками для контролю правильної постави.

https://www.youtube.com/watch?v=WKkMHOLevrM&t=49s

https://www.youtube.com/watch?v=ZXA5C9MQcQs

https://www.youtube.com/watch?v=BUY8FM0o52c

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

 

 

ПОНЕДІЛОК 23.03.2020

 

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Правила експлуатації устаткування для виробництва бубличних виробів.»        

Вивчення нового матеріалу

Бубличні вироби.До бубличних виробів належать бублики, баранки і суш­ки. Вони мають форму кільця або овалу, утвореного тістовим джгутом круглого перерізу, виготовлених із пшеничного борошна вищого і першого сорту. Харак­терні особливості бубличних виробів наведені. Баранки і сушки готують із слабко розпушеного тіста з низькою вологістю, завдяки чому вони мають відносно високу міцність. Ці вироби належать до про­дуктів тривалого зберігання.Бублики готують із добре розпушеного тіста, вологість їх 25-27 %, вони призначені для споживання у свіжому вигляді. Асортимент бубличних виробів досить широкий і весь час поповнюється новими рецептурами. Виробляють сушки прості, ванільні, гірчичні, яєчні, лівобережні тощо; баранки — цукрові, дитячі, лимонні, здобні та інші; бублики — українські, молочні, ванільні, з кми­ном тощо. До рецептури бубличних виробів із додаткової сировини входить цукор (від 1 до 20 %), масло вершкове або маргарин (від 1 до 12 %). У різні ви­ди виробів входять також олія рослинна, яйця, ванілін, мак, есенція, молоко, ко­риця та інша сировина. Так, до рецептури бубликів українських входить 12 % цу­кру, 8 % маргарину і 1,5 % маку на посипку.У рецептуру баранок простих із додаткової сировини входить лише 1 % цу­кру. Рецептура сушок ванільних включає 20 % цукру, 2 % масла вершкового і 4 % олії рафінованої, ванілін, а рецептура сушок гірчичних включає 8 % цукру і 8 % олії гірчичної. Технологія виготовлення бубличних виробів складається з таких операцій: підготовка сировини, приготування тіста, відлежування (бродіння) тіста, нати­рання тіста, відлежування натертого тіста, формування тістових заготовок, вис­тоювання, ошпарювання, випікання, охолодження, пакування .На сучасних підприємствах ці операції механізовані. Пакування і зберігання бубличних виробів. Вагові бараночні вироби нанизу­ють на шпагат і зберігають низками. Нанизані вироби зберігають у підвішеному стані на шпилькових вагонетках окремо від хлібних виробів для запобігання їх зволоженню.Упаковують бубличні вироби після охолодження в ящики або паперові мішки по 25-27 кг. Бублики допускається укладати в лотки рядами. Сушки, баранки і бублики розфасовують у паперові, поліетиленові, целофанові пакети чи пачки масою 1 кг і менше. Гарантійний термін зберігання бубличних виробів із дня ви­готовлення: сушок — 45, баранок — 25 діб. Для виробів, фасованих у поліетиле­нові або целофанові пакети — 15 діб. Якість бубличних виробів оцінюють за формою, станом поверхні та м'якуш­ки, смаком, запахом, крихкістю, здатністю до набухання (для баранок і сушок).Бубличні вироби повинні мати форму у вигляді кільця, деякі — овальну, допус­кається на боках не більше двох невеликих притисків. Поверхня — глянцева, глад­ка або з посипкою маком, кмином тощо, від світло-жовтого до темно-коричневого кольору. Смак і запах — притаманні певному виду виробів. Структура — крихка.

Набухання баранок і сушок характеризується коефіцієнтом набухання, який визначається як відношення маси набухлих у воді при 60 оС за 5 хв шматочків ви­робів певного розміру до маси сухих. Коефіцієнт набухання має бути для баранок не менше 2,5, для сушок (крім ванільних) — 3, для ванільних сушок — 2,7.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть правила експлуатації устаткування для виробництва бубличних виробів?        

2.Які операції механізовані на виробництві?

3.Яка форма бубличних виробів?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

 

 

 

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Машини для формування та нарізання сухарних плит »        

Вивчення нового матеріалу

Оброблення тіста, вистоювання та випікання плит. Із вибродженого тіста формують сухарні плити. Цю операцію здійснюють на спеціальних машинах або вручну.Існує два способи формування плит. За одним із них тісто машиною МСП-2 або іншої марки ділиться на дрібні дольки, які укладаються в ряд по довжині ли­ста і утворюють плиту. Цією машиною спочатку через матрицю випресовуються джгутики тіста, що ріжуться на дольки, потім останні барабаном закочуються в циліндрики, з яких і формується плита.В разі ручного формування такої плити тісто розкочують у джгути товщиною 2-4 см (залежно від розміру сухаря). Джгути ділять на дольки (частки) масою 9-20 г, залежно від очікуваної маси сухаря. Дольки розкочують у циліндрики і щільно укладають на листи в ряд, формують необхідного розміру плиту. За іншим способом, який застосовується більш широко, на спеціальних ма­шинах (МСП-2, ПЛ або інших) через матрицю формують заготовку у вигляді суцільної тістової стрічки, поперечні розміри якої відповідають формі та розмірам певного виду сухарів. Одержану тістову стрічку ріжуть на смужки по довжині листа. На металевий лист укладають по 2-4 плити на відстані 2,5-3 см одна від одної.Беручи до уваги, що висота і ширина випеченої плити повинні забезпечува­ти розміри сухарів, при формуванні тіста підбирають відповідну матрицю. Не­обхідно також враховувати, що за період вистоювання і випікання висота плити збільшується приблизно втричі, а ширина — на 10-15 мм.Листи із сформованими заготовками встановлюють на колиски вистійної шафи. Тривалість вистоювання 50-75 хв при 35-40 °С, після чого плити змазу­ють яєчним мастилом. На окремі види сухарів (кофейні) змащені плити посипа­ють кришивом. Якщо передбачається оздоблення сухарів маком чи сіллю, — по-сипку плит здійснюють без попереднього змащування. Сухарне кришиво готують із відбракованих сухарів. Після їх подрібнення одержане кришиво просіюють крізь сито з розмірами вічок 2-3 мм. У разі машинного формування всі плити, окрім плит для дитячих сухарів, на­колюють. Випікання плит здійснюють у тупикових або тунельних печах без зво­ложення пекарної камери при 200-260 °С 15-20 хв, залежно від виду сухарів, ма­си плити та марки печі.

Питання для самоконтролю:

1.З якого тіста формують сухарні плити?

2.Дайте характеристику машини МСП-2?

3.Як здійснюється випікання плит?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: Перегляд повоєнних договорів у 20-х роках ХХ ст.

  1. Становище США після Першої Світової війни.
  2. Економічна криза 1920-1921 р.р.
  3. Велика депресія 1929-1933 р.р.

Самостійне опрацювання:

       Закріплення розподілу світу після Першої Світової війни. Міжнародні відносини у 20-х роках ХХ століття. Становище США після війни. Економічна криза 1920-1921 р.р. Діяльність Ліги Націй. Велика депресія 1929-1933 р.р.

Питання для самоконтролю:

1. Як вплинула Перша Світова війна на становище США?

2. Які причини економічної криза 1920-1921 р.р.?

3. Чому виникла Велика депресія 1929-1933 р.р.?

Домашнє завдання: параграф 8

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання



1
. В.п. (вихiдне положення) – стiйка: ноги нарiзно. Коловi рухи руками: 4 рази вперед i 4 – назад. Повторити 10–12 разiв.
2. В.п. – о.с. (основна стiйка), пальцi рук переплетенi за спиною. 1–2 – пiднятися на носки, енергiйно вiдвести руки назад до зведення лопаток (вдих); 3–4 – в.п. (видих). Повторити 10–12 разiв.
3. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки в сторони. Повороти тулуба вправо–влiво, не вiдриваючи п’яти вiд землi. Повторити 20 разiв у кожну сторону.
4. В. п. – стiйка: ноги нарiзно. Почерговi нахили в сторони по одному разу. Нахил улiво: лiва рука за спиною рухається вправо, права рука над головою рухається влiво. Нахил вправо: права рука за спиною рухається влiво, лiва рука над головою рухається вправо. Повторити 20 разiв у кожну сторону. Дивитись прямо, тулуб не повертати.
5. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати вiльнi маховi рухи вперед–вгору – назад–вгору з максимальною амплiтудою, не доторкаючись до землi. Намагатися зберiгати рiвновагу. За опору не триматись. Поступово довести до 20 рухiв кожною ногою.
6. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки внизу. Нахили вперед та назад, поступово збiльшуючи амплiтуду рухiв. Нахил уперед: ноги в колiнах не згинати, пальцi рук тягнуться до землi. Нахил назад: руки вiдвести в сторони–вверх–назад, подивитися вверх.
7. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати коловi рухи, не торкаючись пiдлоги, вправо та влiво, по 4 рази в кожну сторону. Повторити 10–12 разiв правою й лiвою ногою.
8. В. п. – о.с. 1 – упор присiвши; 2 – упор лежачи; 3 – упор присiвши; 4 – о.с. Повторити 8–10 разiв.
9. В. п. – стiйка: ноги широко, нахилити тулуб уперед, руки в сторони. Виконувати повороти тулуба («млин»). 20 разiв у кожну сторону.
10. В. п. – упор лежачи. 1 – опускаючи таз, прогнутись, подивитись вверх; 2 – пiдняти таз, подивитись на колiна. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi. Руки не згинати.
11. В. п. – упор лежачи позаду. 1 – пiдняти таз, прогнутись, подивитись назад; 2 – в.п. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi.
12. В. п. – упор лежачи. Робити плавнi, але досить швидкi, рухи тазом униз–уверх (амплiтуда 10–15 см.) таким чином, щоб пальцi нiг на 1–2 см. вiдривались вiд опори (пiдстри-бували). Повторити 10–20 разiв.
13. Повторити те ж саме у вихiдному положеннi «упор лежачи позаду».
Вправи для формування та корекції постави

Постава - це звичне положення тіла людини у спокої та в русі. Вона визначається під час стояння, сидіння, ходьби та виконання інших видів рухової діяльності. Відхилення від правильної постави називають порушенням або дефектом постави.

  1. Стоячи біля стіни або гімнастичної стінки. В. п. - основна стійка. Прийняти правильну поставу, торкаючись спиною стіни (стінки). При цьому лопатки, сідниці, гомілки ніг і п'яти повинні фіксуватися стінки, голова відведена. Правильність постави контролюється самою дитиною у дзеркалі, інструктором ЛФК, одним з дітей по вказівці інструктора.

  2. Стоячи біля стіни, прийняти правильну поставу. Закрити очі, зробити крок вперед, Знову прийняти правильну поставу. Розплющити очі - перевірити правильність постави, виправити відмічені дефекти.

  3. Прийняти правильну поставу, зробити 2-3 кроки вперед, сісти, встати. Знову прийняти правильну поставу. Ту ж вправу можна робити, як і передування, із закритими очима.

  4. Прийняти правильну поставу біля гімнастичної стінки. Зробити 2-3 кроки вперед, розслабити послідовно м'язи шиї, плечей, рук і тулуба. Знову прийняти правильну поставу. Перевірити поставу, виправити дефекти.

  5. Стоячи у гімнастичної стінки, прийняти правильну поставу. Підвестися на носки, утримуючись в цьому положенні 3-5 секунд. Повернення в вихідне положення.

  6. Та ж вправа, але без гімнастичної стінки.

  7. Прийняти правильну поставу, сісти, розвівши коліна в сторони і зберігаючи пряме положення голови та хребта. Поволі встати, прийняти правильну поставу, перевіряючи себе перед дзеркалом.

  8. Стоячи в правильній поставі, покласти на голову мішечок з піском. Сісти, прагнучи не упустити мішечок. Встати в вихідне положення.

  9. Ходьба з мішечком на голові із зупинками для контролю правильної постави.

https://www.youtube.com/watch?v=WKkMHOLevrM&t=49s

https://www.youtube.com/watch?v=ZXA5C9MQcQs

https://www.youtube.com/watch?v=BUY8FM0o52c

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П., АНДРЕЙЧУК І.Г.

ІНФОРМАТИКА

13 https://classroom.google.com/u/0/c/NTQxNTc0MDM5OTNa io3q7mt

ВИКЛАДАЧ ПЛЯЦКО Н.В.

П’ЯТНИЦЯ 20.03.2020

 

УРОКИ ЛІГОЦЬКА О.О.

13 https://classroom.google.com/c/NTQyNjY3Nzg3NDRa n2aehrg

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:«Устаткування для виробництва бубличних та сухарних виробів»        

Вивчення нового матеріалу

Бубличні вироби відрізняються від інших хлібних виробів меншою вологістю м’якушки, товаровидною формою та глянсуватою поверхнею, тому основні технологічні процеси (підготування та дозування основної і допоміжної сирови-ни, замішування тіста, розстійка та випікання виробів) виконуються за допомо-гою вже розглянутого у попередніх главах устаткування. У цій главі розгляда-тимемо тільки устаткування, яке виконує специфічні, характерні для даного процесу операції. Оскільки бубличне тісто набагато крутіше, ніж хлібне, то після бродіння воно має нерівномірні поруватість і структуру. Щоб позбутися цього, тісто натирається (вірніше – ущільнюється) на натиральних машинах. Валкової натиральної машини (моделі Н-3 або Н-4М), яка вико-ристовується при періодичному способі приготування тіста, показана на рис. 59,а. Склад машини видно з підрисункового тексту. Принцип дії машини такий. Робітниця укладає шматок тіста масою приблизно 10 кг на транспортер 4, який подає його в зазор між рифленим 1 і гладким 3 валками. У цьому зазорі тісто прокатується. Робітниця зупиняє транспортер, складає пласт тіста і вмикає ма-шину в зворотному напрямі. Процес виконується кілька разів, а далі тісто пода-ється на відлежування. Як видно з опису, машина потребує виконання великої кількості ручних операцій: подавання, складання і знімання тіста, вмикання і вимикання двигуна. Щоб усунути ці недоліки. на машині встановлюють кінцеві вимикачі, які змі-нюють напрям руху транспортера 4 та валків 1 і 3. У цьому разі пласт тіста не складається, тому з кожним циклом слід зменшувати зазор між валками за до-помогою механізму 2. У неперервних технологічних процесах виробництва баранців викорис-товують шнекові натиральні машини . Тісто з приймальної воронки 5 забирається шнеком 8, який обертається в корпусі 6, і випресовується крізь мундштук 7, де воно ущільнюється.Розстійка заготовок бубличних виробів відбувається у розстійних шафах, а випікання – в хлібопекарських печах. Перед випіканням для надання виробам красивої блискучої коричневої кірки заготовки обварюються або ошпарюються в обварювальних або ошпарювальних машинах. Щоб спростити передавання заготовок у піч, конвейєри обварювальних або ошпарювальних машин об’єд-нуються з конвеєрами печей, утворюючи обварювально– або ошпарювально–пічні агрегати.

Питання для самоконтролю:

1.Яке повинно бути бубличне тісто?

2.Назвіть принцип дії машини?

3.Призначення кінцевих вимикачів?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

ГЕОГРАФІЯ

Тема: Німеччина: Особливості розвитку секторів економіки.

План

1.Домінуючі складники третинного сектору.

2.Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

3.Особливості аграрного сектору.

4.Характерні риси просторової організації господарства.

5.Зовнішні економічні зв’язки.

6.Міжнародні зв’язки України з Німеччиною.

Головне

У Німеччині сфера послуг, зокрема торгівля, транспорт і банківська діяльність, за створенням ВВП посідають передові позиції.

Виробництвами, що визначають міжнародну промислову спеціалізацію Німеччини, є автомобілебудування, електротехнічна, авіакосмічна, легка промисловість.

Аграрний сектор є високопродуктивним і загалом забезпечує потреби країни.

Основні економічні райони Німеччини – Північна Німеччина, Північний Рейн – Вестфалія, Прирейнський південний захід, Баварія, Південь Східної Німеччини і Бранденбург із Берліном.

Німеччина має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі.

Найголовнішими зовнішньоекономічними партнерами Німеччини є країни ЄС, США і Китай.

Німеччина є економічним партнером України.

Перевіримо свої знання і вміння

1.Які сфери економіки, товари і послуги Німеччини мають європейське і світове значення?

2.Чим характеризується розміщення промислового і сільськогосподарського виробництва на території країни?

3.Поясніть статті експорту й імпорту Німеччини, їхню географію.

4.Оцініть сфери послуг у розвитку економіки країни.

5.Позначте на контурній карті центри виробництва промислової продукції міжнародного значення.

Підберіть актуальну інформацію про співробітництво України з Німеччиною.

Дом. завд. Опрацювати §10, стор. 40-44

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

УРОКИ ПЕРИНЕЦЬ Т.В.

13 https://classroom.google.com/c/NTQxMTQxOTA1ODFa

lasxae3

УРОК БРИТВАК В.Ю.

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

УРОКИ ПЛЯЦКО Н.В.

13 https://classroom.google.com/u/0/c/NTQxNTc0MDM5OTNa         io3q7mt

 

АЛГЕБРА ТА ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ

 

Тема уроку: Перетворення добутку тригонометричних функцій на суму (13. 03.2020 р.)

План вивчення нового матеріалу

1. Перетворення добутку sin α ∙ cos β на суму.

2. Перетворення добутку cos α ∙ cos β на суму.

3. Перетворення добутку sin α ∙ sin β на суму.

4. Приклади застосування перетворення добутку тригонометричних функцій на суму.

МОЛ2

Добуток косинусів двох чиселдорівнює півсумі косинуса різниці і косинуса суми цих чисел.

Добуток синусів двох чисел дорівнює піврізниці косинуса різниці і косинуса суми цих чисел.

Добуток синуса одного числа на косинус другого числа дорівнює півсумі синуса суми і синуса різниці цих чисел.

Самостійно розв'язати вправи:

МОЛ3

Питання для самоконтролю:

1) Як визначити добуток косинусів двох чисел?

2) Як визначити добуток синусів двох чисел?

3) Як визначити добуток синуса одного числа на косинус другого числа?

Домашнє завдання.

 

Завдання за підручником: №452 (1,2) (ст. 98)

МОЛ4

Посилання на підручник:https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books2/pidruchnyky-10-klas-2018/14-matematyka-10-klas/matematyka-10-klas-bevz-osvita.pdf

 

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР А.Й.

ЧЕТВЕР 19.03.2020

ОСНОВИ МІКРОБІОЛОГІЇ

Тема: Харчові отруєння та харчові інфекції їх коротка характеристика.

План

Харчові отруєння  –  це захворювання, які можуть бути викликані продук­тами, отруйними за своєю природою, або хвороботворними мікробами.

Харчові отруєння мікробного походження поділяються на дві групи: токсикоінфекції та бактеріальні токсикози. Токсикоінфекціїце отруєння, викликані мікробами, які розмножилися на продукті.Бактеріальні токсикози-це отруєння, викликані отрутою, яку мікроби виділили у продукті. До них належать ботулізм та стафілококові токсикози.

До харчових токсикоінфекцій належать отруєння, викликані бактеріями з групи сальмонел, кишечної палички та палички протея.

Отруєння сальмонелами найчастіше виникає під час вживання зараженого м’яса, яєць та продуктів їх переробки. Джерелом розповсюдження сальмонел може бути велика рогата худоба, свині, коні, домашні птахи та різні гризуни. Небезпечними для людей є тварини-бактеріоносії.

М’ясо може забруднюватися сальмонелами як за життя тварин, так і після їх забою. У хворих тварин можливе проникнення мікробів із кишечника у ткани­ни. Молоко може інфікуватися ще у вимені тварини. Але зараження цих про­дуктів можливе і через дотик рук, одяг працівників, які безпосередньо стика­ються з цими тваринами, через інвентар. М’ясо може забруднюватися у про­цесі забою, через контакт з тушами інфікованих тварин, через мух, гризунів. Яйця (особливо водоплавної птиці) також можуть бути інфіковані цим мікро­бом, їх можна використовувати лише для приготування продуктів, які підда­ються високій термічній обробці. До продажу вони не допускаються. Риба, виловлена зі забруднених водойм, також нерідко може бути забрудненою саль­монелами.

Сприятливим середовищем для розвитку цих мікробів є паштети, м’ясні або рибні фарші, ліверні та кров’яні ковбаси. Однак, правильна термічна обробка продуктів може забезпечити їх очищення від сальмонел, ці мікроор­ганізми стійкі до висушування, тому довго можуть залишатися на предметах вжитку.

Щоб запобігти поширенню сальмонельозу, слід чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі,  температур­ного режиму при зберіганні продуктів (особливо швидкопсувних); забезпечувати своєчасне проходження працівниками сфери харчування медичних оглядів на сальмо-нелоносійність.

При прийманні м’яса слід пере­віряти наявність позначки придатності, яка б свідчила про проходження ветеринарно-санітар­ного контролю. Під час приготування м’яса його потрібно добре проварювати та просмажувати, особливо вироби із фаршу. Яйця водоплавної птиці можна використовувати лише в хлібопекарській промисловості. Курячі яйця перед використанням слід обов’язково мити, молоко  –  кип’ятити, простоквашу-самоквас використовувати лише для тіста, непастеризований сир – для страв, які піддаються тепловій обробці. Холодні страви слід оберігати від забруднення руками під час приготування, заправлені салати та вінегрети зберігати не більше однієї години. Всю готову їжу потрібно зберігати при температурі 2 – 6°С і не більше визначених термінів, а гарячому вигляді – не нижче 65°С. їжу, яка довго зберігається, необхідно піддавати повторній тепловій обробці.

Кишкова паличка та паличка протея. Кишкова паличка є постійним жите­лем кишечника за умови нормальної його мікрофлори.  Найкраще розвивається при темпе­ратурі 37 °С, а при нагріванні до 60 °С – гине. В організмі людини вона синтезує необхідні вітаміни й інші речовини. Проте ця паличка при послабленні захисних функцій організму може проникати в інші органи, викликаючи при цьому запальні процеси. Потрапляючи на хар­чові продукти, ці мікроби (розмножуючись) можуть викликати отруєння. І паличка протея, і кишкова паличка належать до мікробів, які вражають багаті на білок продукти. В такому середовищі вони здатні швидко розмножуватися, не змінюючи при цьому зовнішнього вигляду та смаку продуктів.

Найкращим середовищем для розвитку цих мікроорганізмів є м’ясні та рибні продукти (особливо фарші), гарніри, салати. На харчові продукти ці палички можуть потрапити через контакт із хвори­ми людьми та при порушенні санітарно-гігієнічних правил. Можливе забруднен­ня продуктів цими мікроорганізмами ще до їх надходження в торгівлю чи на підприємства  харчування. Тому важливо ретельно здійснювати тер­мічну обробку продуктів і стежити за температурним режимом зберігання.

Харчові продукти, не змінюючи свого зовнішнього вигляду й органолеп­тичних якостей внаслідок нагромадження у них токсинів можуть стати отруй­ними. Використання таких продуктів може викликати захворювання. Токсини через стінки шлунка та кишечника потрапляють у кров і розносяться по всьо­му організму. Ознаки захворювання проявляються дуже швидко. У хворих з’яв­ляється загальна слабкість, біль у животі, головний біль, нудота, підвищення температури, відбувається зневоднення організму, можлива навіть смерть.

Дуже небезпечними отруєннями є ботулізм і отруєння, викликані стафілоко­ками. Ботулізм  –  важке отруєння, яке виникає внаслідок споживання їжі, отрує­ної паличкою ботулінуса. Ці мікроби в природі поширені у грунті, намулі во­дойм, кишечниках риб (особливо осетрових), тварин; трапляються на фруктах і овочах.

Поширюється цей вид мікроорганізмів анаеробним шляхом, оптимальна температура для його розвитку 30-37 °С, при температурі, нижчій від 15 °С він розвивається, проте токсинів не утворює.  Потрапляючи на харчові продукти, паличка ботулінуса розмножується і виділяються токсини. Вони скупчуються в одному місці продукту, тому отруї­тися можуть не всі люди, які споживали отруєний продукт. Токсин бацили ботулізму – холодостійкий, але чутливий до кислотності середовища. Підви­щений вміст солі в продукті зупиняє розвиток цього мікроба. Спори ботуліну­са дуже термостійкі, вони витримують температуру до 120. Тому цей мікроб може розмножуватися в консервах. В процесі розвитку цих мікробів виділяєть­ся газ, тому кришки банок здуваються. Хоча інших ознак пошкодження такого продукту немає, він однаково дуже токсичний і небезпечний для використан­ня. Бацили ботулізму можуть успішно розвиватися і у вареній ковбасі, великих шматках копченого м’яса, буженині,  рибі.

При отруєнні ботулізмом токсин паралізує серцево-судинну та нервову системи, викликає пониження температури тіла, параліч мовлення. Лікування цього захворювання здійснюється за допомогою спеціальних сироваток, інакше може настати смерть.

Щоб запобігти поширенню цього захворювання слід правильно термічно обробляти та ретельно мити продукти, які готуються для консервування в до­машніх умовах. Баночні консерви, слід перевіряти  на бомбаж і зберігати у холоді. Не допускати приготування баночних консервів і грибів у домашніх умовах, оскільки гриби часто можуть бути засіяними спорами боту­лінуса.

Отруєння стафілококом відбувається під час споживання їжі, отруєної ток­синами цього мікроба. Стафілококові харчові отруєння можуть відбуватися при використанні різних продуктів.

Джерелом забруднення харчових продуктів стафілококом найчастіше мо­жуть бути люди, хворі на ангіну, катар верхніх дихальних шляхів, гнійничкові захворювання шкіри. Корови та кози, хворі на мастит, також можуть стати дже­релом зараження продуктів. Харчові продукти після отруєння цим мікробом зовні не змінюються, тому це небезпечно. Організм людини дуже чутливий до цього токсину і вже через 1-6 год. після отруєння проявляються ознаки захворювання – болі у шлунку, нудота.

Найчастіше отруєння стафілококом відбувається під час вживання молока, кефіру, кондитерських виробів (особливо з кремом), сиру, бринзи, рибних і м’ясних кулінарних виробів. Щоб запобігти цьому отруєнню, слід дотримува­тися правил зберігання цих продуктів, а осіб, які мають доступ до харчових продуктів, за наявності гнійничкових захворювань та ангіни – до роботи не допускати.

Готову їжу можна зберігати не більше визначеного терміну при темпера­турі 2 – 6 °С або в гарячому вигляді – не нижче 65 °С. Молоко слід обов’язково кип’ятити, простоквашу-самоквас використовувати лише для приготування тіста, непастеризований сир – для страв, які піддаються термічній обробці. Кондитерські  вироби з масляним кремом зберігати при температурі 2-6 °С не більше 36 годин, зі заварним кремом – не більше 6 годин. У літній період кондитерські вироби зі заварним кремом бажано не готувати.

Домашнє завдання

Зробити конспект

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ

Тема уроку: Розв’язування задач.

Задача 1. В посудині місткістю V = 12 л знаходиться газ, число N молекул

якого рівно 1,44*1018. Визначити концентрацію n молекул газу.

Задача 2. Визначити кількість речовини і кількість молекул, що містяться в

1 кг вуглекислого газу.

Задача 3. Знайти молярну масу М і масу mм одної молекули кухонної солі.

Домашнє завдання.

Задача 1. Скільки молекул міститься у 120 г азоту ?

Задача 2. Який об’єм займають 12 моль алюмінію?

ВИКЛАДАЧ КОНОПЛІН О.Є.

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Малокаліберна гвинтівка. Пневматична гвинтівка.

План вивчення нового матеріалу

  1. Загальна будова малокаліберної гвинтівки
  2. Бойові властивості
  3. Пневматична гвинтівка

Самостійне опрацювання:

     Основні частини і механізми малокаліберної гвинтівки, їх положення. Зарядження, подача патрону. Будова патрону. Тактико-технічна характеристика гвинтівки.   Техніка безпеки.

       Питання для самоконтролю:

  1. Назвіть бойові властивості частин і механізмів малокаліберної гвинтівки.
  2. Назвіть порядок зарядження гвинтівки.
  3. Які основні заходи безпеки під час поводження з малокаліберною гвинтівкою і набоями.

Домашнє завдання: розділ 5, тема 1, Стор. 121-122

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

Тема уроку: Медіа і демократія

План вивчення нового матеріалу

  1. Що таке цензура?
  2. Суспільні медіа та їхня місія у демократичному суспільстві

Самостійне опрацювання: Поняття цензури. Історія виникнення цензури. Суспільні медіа, їх основні завдання.

       Питання для самоконтролю:

  1. Що таке цензура?
  2. Які основні функції медіа в демократичній державі?
  3. Що таке свобода слова?

Домашнє завдання: параграф 29

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку: «Переваги і недоліки печей з канальним обігрівом, конвеєрних печей»

Вивчення нового матеріалу

Печі з канальним обігрівом одержали найбільше поширення в промисловості для випічки хліба, булочних і борошняних кондитерських виробів. Існує багато конструкцій канальних печей, що відрізняються між собою продуктивністю, асортиментами, конструкцією поду, видом матеріалу, з якого вони виготовлені. Однак, незважаючи на розходження конструктивних форм принцип роботи всіх канальних печей той самий. При цьому способі обігріву теплоносієм є димові гази, які рухаються по системі каналів. Тепло від газів передається в пекарну камеру через звернену до неї стінку каналу. Робоча стінка каналу - поверхня теплообміну - залежно від температури димових газів виконується з різних матеріалів. Як приклад розглянемо тупикові печі Г4-ХПЛ із площею поду 16 і 25м2, з канальною системою обігріву. Піч Г4-ХПЛмає більшу продуктивність, меншу витрату палива, зволоження пекарної камери пором своїх парогенераторів, більш ефективну систему гігротермичічної обробки тестових заготовок. Піч Г4-ХПЛ-16 має двонитковий конвеєр пекти Г4-ХПЛ-25 - чотиринитковий . Піч Г4-ХПЛ мають пекарну камеру, у якій розміщений ланцюговий колисковий конвеєр. Обігрів печі здійснюється каналами, що гріють, 3, за рахунок теплоти димових газів вступників з топлення 4. Після обігріву пекарної камери гази направляються для обігріву теплоутилізатора 11. Регулювання руху димових газів виробляється за допомогою шиберів, установлених у каналах на виході газів з печі. Наприкінці топлення в каналі 7 установлені парогенератори 6. Гострі топкові гази подаються до парогенераторів через пропускні канали 9. Після обігріву парогенератора гази з'єднуються з димовими газами в бічних вертикальних каналах. Зниження температури димових газів за рахунок відбору теплоти, витраченої на обігрів парогенераторів, дозволяє збільшити строк роботи радіаторних коробок.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть конвеєрної печі з канальним обігрівом?

2.Яким способом передається тепло від газів?

3.Які переваги і недоліки печей?

Домашнє завдання

Вивчити: конвеєрні печі з канальним обігрівом.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУ Н.М.

 

 

СЕРЕДА 18.03.2020

 

План уроку

Модуль ПКР-3.2.Приготування кондитерських борошняних виробів у лабораторії.

Тема уроку 14.Розробка та вистоювання тістових заготовок.

                         Пояснення нового матеріалу

Метою оброблення тіста є виготовлення тістових заготовок певної маси і форми, а також розпушення їх перед посадкою у піч. Оброблення тіста включає такі технологічні операції: поділ тіста на шматки, їх округлення, попереднє вистоювання, формування тістових заготовок і остаточне вистоювання. Заготовки для деяких виробів після остаточного вистоювання нарізають (батони, паляниця українська), наколюють (булка черкізівська) або змащують яєчним мастилом (здобні вироби). Залежно від виду виробів оброблення передбачає всі зазначені операції або частину з них.

Механічна обробка пшеничного тіста під час поділу, округлення, надання заготовці певної форми позитивно впливає на його структурно-механічні властивості. Внаслідок подрібнення пор під час механічної обробки утворюється рівномірна мікропориста структура. Вона, а також тонка плівка, що утворюється на заготовці при обробленні, добре утримують газоподібні сполуки на наступних етапах технологічного процесу, сприяють одержанню виробів з гарним об'ємом, світлішою м'якушкою, тонкостінною,  рівномірною .                                            

Оброблення тіста здійснюється на спеціальному обладнанні — тістоподільних, тістоокруглювальних, тістоформуючих машинах, стрічкових транспортерах, у шафах для попереднього та остаточного вистоювання. У пекарнях малої потужності ці стадії здійснюються здебільшого вручну. Щоб запобігти прилипанню тістових заготовок до органів машин, що використовуються для оброблення тіста, їх покривають антиадгезійними полімерними матеріалами, посипають борошном або застосовують обдування тістових заготовок повітрям.
Металеві листи, на яких відбувається вистоювання, і хлібні форми обробляють антиадгезійними матеріалами або змащують олією.

При застосуванні підсипки борошном посипають поверхні на всіх ділянках оброблення і вистоювання. На цю операцію витрачається 1 - 2 % всієї маси борошна.

Поділ тіста на шматки має забезпечити одержання тістових заготовок з масою, яка з урахуванням затрат на наступних етапах технологічного процессу (випікання, охолодження і зберігання) дозволить одержати готові вироби заданої маси.
Поділ тіста здійснюють механічним способом на тістоподільних машинах або вручну.
Округлення в округлювачах різних марок, або вручну. Метою округлення надати правильної форми, сформувати тонку плівочку, яка буде затримувати вуглекислий газ
Попереднє вистоювання передбачається лише для тістових заготовок із сортового борошна після округлення перед наданням їм остаточної форми. Його застосовують при виробництві деяких булочних і здобних виробів. Метою цієї операції є зняття внутрішніх напружень у заготовці, що утворилися під час поділу та округлення, відновлення структури клейковинного каркасу. Тривалість його — 3 - 1 2 хв Відбувається на транспортерах, або в спеціальних шафах.
Сформовані тістові заготовки укладають на спеціальні дошки або металеві листи.
Тістові заготовки для здобних виробів складної форми з оздобленням після поділу формують в основному вручну на столах для розробки тіста. При цьому застосовується різний інвентар: скалки, ножі, штампи.

Остаточне вистоювання призначене для максимального збільшення об’єму т.з. Відбувається у вистійних шафах різних конструкцій, підтримуючи специфічний режим: температура 35-40 градусів, відносна вологість повітря 80-85%, тривалість залежить від маси т.з, рецептури і становить 25-40хв.

Вироби з великою к-тю здоби і при слабій активності дріжджів вимагають тривалішого вистоювання. Слід навчитися на дотик правильно визначити процес вистоювання. Кінець вистоювання визначається за збільшенням об’єму виробів. На дотик вироби повині бути легкими, повітряними. При недостатньому вистоювані вироби виходять малого об’єму, пагано пропечені, скоринка має надриви.

Змащування виробів. Підготовка кондитерських листів і форм для випікання виробів
Для поліпшення зовнішнього вигляду виробів їх поверхню в кінці розтійки змазують за допомогою пензлика яєчним жовтком або меланжом.
Найкрасивіший глянець виходить при змащуванні жовтком. Для економії яєць можна злегка розвести водою або молоком, але від цього блиск виробу погіршується.. Щоб яєчна маса рівномір ніше покривала вироби, її перед використанням злегка збивають пензликом або віночком. Змащують вироби за 5-10 хв. перед посадкою в піч обережно, стежити за тим щоб не помяти тісто і щоб яйце не вилилось на деко.

Питання для закріплення нового матеріалу.

1.Які проблеми можуть виникнути під час бродіння тіста?

2.Яких вимог потрібно дотримуватися при вистоювання тістових заготовок?

3.Як визначити чи вибродженне тісто?

Домашнє завдання: вивчити основні питання для закріплення нового матеріалу, самостійно випекти ватрушку з повидлом.

Майстер виробничого навчання: Петричко О.В.

Технологічна карта

«Ватрушки з повидлом»

 

п/п

Сировина Витрати Вимоги до       якості
брутто нетто
  Для тіста    

СИРОВИНА

ПОВИННА

ВІДПОВІДАТИ

ВИМОГАМ

1 Борошно 372 372
2 Цукор 20 20
3 Маргарин 17 17
4 Яйця 1 40
5 Дріжджі 11 11
6 Вода 150 150
7 Сіль 6 6
  Для начинки    
8 Повидло 300 300
             Вихід:                                                                   10 шт. по 75 г.  

Технологія приготування

Дріжджове тісто для ватрушок готують опарним способом. Готове тісто масою по 580 г розкачують у вигляді джгута діаметром 3 см, ділять на шматочки масою по 58 г і підкачують у кульки. Їх кладуть на лист, змащений жиром, на відстані 6-8 см одну від одної і ледь притискують рукою. Через 15 хв. дерев’яною качалкою ( діаметром 5 см ), або стаканом у булочках роблять заглиблення; потовщені краї змащують яйцем, а в заглиблення випускають з кондитерського мішка начинку розстоюють ще протягом 20 хв.. Випікають при 230 – 240 °С протягом 15 хв.

Вимоги до якості: вироби круглої форми, золотистого кольору; по центру виробів акуратно викладена начинка; вироби добре пропечені, дрібнопористі.

П1

https://boilbroil.ru/recipe/vatrushki-s-povidlom/#comment-370

 

ВІВТОРОК 17.03.2020

 

ТЕХНОЛОГІЯ ХЛІБОПЕКАРСЬКОГО ВІРОБНИЦТВА

 

13 https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all 5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

БІОЛОГІЯ І ЕКОЛОГІЯ

Тема: Роль віруючих в еволюції представників. Використовуйте біологічні методи боротьби зі шкідливими видами.

План

1. Взаємодію вірусів із клітімою-хазяїном та їх використанням на її функціонуванні.

          Ви намагаєтеся використовувати різні продукти у клітині:

• вірусні оболонки можуть з’єднатись з якоюсь мембраною (вірус грипу);

• вірус використовує у клітині свого піноцитозу, при цьому ферментують клітини-хазяїна розщеплюють його оболонку і вивільняють його нуклеїнову кислоту (вірус поліомієліту);

• через пошкоджені ділянки локальних стінок, які були розширені через наступний перехід від однієї клітини до іншої цитоплазматики, які існують (вірус тютюнової мозаїки).

Окрім того, бактеріафаги (віруси, які уражають бактерії) впорскують власну ДНК, всередину клітини-хазяїна. Оболонка вірусу при цьому знаходиться ззовні.

Послідовні етапи розширення зростають такими:

• 1-ша стадія: заробити (закріпити фізичні ушкодження, виконати зроблене впорскування, направити на пошкодження безпеки);

• 2-га стадія: проникнення в клітину-хазяїну (коли віріон є відкритим, ліпопротеїнний мембрану, для контакту з клітиною - хазяїном мембрани зливається і віріон описується у цитоплазмі; це легше існує у клітинах, якщо вони не мають тих, хто існує);

• 3-тя станція: коли ви отримуєте нову генетичну інформацію - нуклеїнової кислоти вірусу (РНК або ДНК), яка на наступній стадії змінює кількість клітини-хазяїна;

• 4-ти станцій: на широкому рівні нуклеїнової кислоти, що синтезує синтез необхідних продуктів, який робить синтез синтезу нуклеїнової кислоти вірусу;

• 5-та станція: синтез компонентів вірусних приватних частин - нуклеїнової кислоти та білкових капсуд, присутніх у великій кількості;

• 6-та станція: із синтезованими більш чистими копіями нуклеїнової кислоти та білки формуються нові вібріони, які є самозбірними;

• 7-ма стадія: з'явилися нові зібрані найчастіше часті із клітини- хазяїна (які залишилися клітини або з живими клітинами відібрали).

2. Роль віруючих у еволюції підтримуваних

Вірусі є природним засобом переносу генів між різними видами живих людей. це вибір генетичного різноманіття та направляє еволюцію.

Середні дослідники є думками, які зіграли центральний вбивство під час останньої еволюції через розкриття бактерій, археї та еукаріотів - за часів, коли на Землі існував необхідний універсальний спільний нагляд.

Вірусі містять генетичні зв’язки з різноманітними, тваринами, бактеріалами та грибами. За результатами дослідження, геном людини приватного зробив із вірусоподібних елементів, транспортування та їхніх заливів. За допомогою експериментальної версії ви зможете приєднатись до горизонтального переносу генів, який передає генетичну інформацію не відібраної у свої домівки (вертикальний перенос), а між двома непоміченими (іноді такими, які потрібно використовувати до різних питань). При цьому можливо захоплення ділянки ДНК клітини-хазяїна. Таким чином, генетична інформація може мігрувати між собою.

Також існує потужний мутагенний фактор: після того, як виявляють хворобу у людини і тварин, вони постійно перебувають у кількості пошкоджених хромосом. Таким чином, вони пропонують нові мутації для природного відбору.

Крім того, ви намагаєтеся стимулювати різні властивості і з'являтись у багатолітинність 3. 3. Використовуйте дослідники у біологічних методах боротьби зі шкідливими видами .

          Після відкриття бактеріофагів люди намагаються виправити їх у боротьбі з бактеріальними продуктами, але не всі спроби принесли позитивний результат: за першими, бактеріальні фага, як і інші люди, використовували спеціальні питання щодо своїх хазяїв. По-друге, іноді заробляють фагами, що наділяють бактерії, і ще більше небезпечних властей.

Що стосується використання бактеріофагів, то це більше, ніж звичайно антибіотиками:

• не реалізують алергії;

• не вводять корисні бактерії;

• не існує небезпеки передозування (збережені бактерії, бактеріафагі гінурти).

Також намагаються боротися із кліщами, комахами та гризунами - шкідниками сільськогосподарських культурних та лісу.

Питання до самоконтролю