ЧЕТВЕР 02.04.2020

 

ОСНОВИ МІКРОБІОЛОГІЇ

13

Основи мікробіо

https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTQ0OTRa

ju6sy5u

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ

Тема уроку: Контрольна робота №3 з теми «Молекулярна фізика і термодинаміка» Частина 1.

Варіант 1

              

1. Ідеальним називають такий газ, у якому…

а) міститься деяка кількість водяної пари;

б) відсутні домішки інших газів;

в) відсутня взаємодія між мікрочастинками.

2. Оберіть формулу для розрахунку кількості речовини.

         а) ν = m/M;                     б) ν = m·М;                      в) ν = m_o·N_А.

3. Яке з наведених значень фізичних сталих відповідає сталій Больцмана?

         а) 8,31Дж/К;                     б) 1,38·10^-23 Дж/К;             в) 6,02·10²³ Дж/К.

            

4. На графіку показано процес зміни стану газу. Яку назву має цей процес?

а) Ізобарний;

б) ізотермічний;

в) ізохорний.

Назвіть газовий закон, що відповідає вказаному процесу.

 

 

5. Визначити молярну масу сірчаної кислоти ( H₂SO₄ ).

          

6. Визначити кількість речовини у тілі, що складається з 3,6·10²⁰ атомів.

а) 0,6 моль;                         б) 6·10^-4 моль;                     в) 6 моль.

Варіант 2

1. 1 моль – це одиниця …

а) молярної маси;

б) кількості речовини;

в) відносної молекулярної маси.

2. Оберіть вірно записану формулу для розрахунку кількості речовини.

         а) ν = N·N_А;                       б) ν = m·М;                      в) ν = N/N_А.

3. Яке з наведених значень фізичних сталих відповідає сталій Авогадро?

           а) 1,38·10^-23 моль^-1 ;         б) 8,31 моль^-1 ;               в) 6,02·10²³ моль^-1.

4. На графіку показано процес зміни стану газу. Яку назву має цей процес?

а) ізотермічний;

б) ізобарний;

в) ізохорний.

Назвіть газовий закон, що відповідає вказаному процесу.

 

5. Визначити молярну масу нітратної кислоти (НNО₃).

6. Визначити кількість речовини у тілі, що складається з 2,4·10²⁰ атомів.

а) 0,4 моль;                         б) 4·10^-4 моль;                     в) 4 моль.

   Домашнє завдання: Повторити §26.

ВИКЛАДАЧ КОНОПЛІН О.Є.

ТЕХНОЛОГІЯ

13

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

БРИТВАК В.Ю.

ТЕХНОЛОГІЯ

13

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

БРИТВАК В.Ю.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

14. В. п. – лежачи на спинi, руки вгору. Пiдняти випрямленi ноги вперед – угору i торкнутися ними пiдлоги за головою. Повернутись у вихiдне положення.
15. В. п. – лежачи на спинi. Пiднявши ноги i тулуб вгору, виконати стiйку на лопатках.
16. В. п. – стоячи на колiнах, руки на поясi. Повiльнi нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного поло­ження в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.

2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону;  одна вперед,  друга вниз і т.п.

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асимет­ричними рухами рук.

4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п'ятках. Те саме у шерензі.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над  головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долонями^; носка.  Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба   (кисті зчеплені у "замок").

https://www.youtube.com/watch?v=vwMXzJx-95U

https://www.youtube.com/watch?v=-wADATSol90

https://www.youtube.com/watch?v=f_1nm-Nik4w

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Завдання для підсумкового опитування. Боротьба за відновлення української державності.

Тестові завдання  

Варіант І

1.Однією з причин падіння Української Центральної Ради (УЦР) була:

а) здійснення УЦР аграрної реформи та передача всієї землі селянам;

б) відсутність підтримки УЦР серед широких верств населення;

в) відмова УЦР від виконання умов Брестського мирного договору;

г) відкрита підтримка УЦР селянських виступів та робітничих страйків.

2.Яка обставина відіграла вирішальну роль у втраті більшовиками контролю над Україною навесні 1918 р.? 

а) селянський повстанський рух проти політики «воєнного комунізму» 

б) висадка військ Антанти на Півдні України 

в) вступ на територію України німецьких та австро-угорських військ 

г) об’єднання армії УНР та УГА і їхній спільний наступ на Київ

3.Укладання якого міжнародного договору викликало наведену оцінку сучасником: «Польща та більшовицька Росія поділились українськими землями, як колись в Андрусово в 1667 р.»? 

а) Ризького договору 1921 р.;        б) Варшавського договору 1920 р.;

в) Брестського договору 1918 р.;   г) Рапалльського договору 1922 р.
4. У своїй зовнішній політиці гетьман П. Скоропадський орієнтувався на 

а) держави Малої Антанти;   б) радянську Росію; в) країни Антанти; г) Центральні держави .

5. Відкриття українських гімназій, державних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському, Української Академії наук були складовими культурної політики:

а) Української Держави П. Скоропадського;     б) Західноукраїнської Народної Республіки;

в) Української Народної Республіки;                 г) Української Соціалістичної Радянської Республіки.

6. Яка подія увійшла в історію як «Листопадовий зрив»? 

а) повстання проти гетьмана П. Скоропадського, очолюване Директорією;

б) повстання у Львові 1 листопада 1918 р. і встановлення української влади в місті;

в) наступ військ ЗУНР у листопаді 1918 р. на Перемишль;

г) повстання робітників заводу «Арсенал» у Києві.

7. У листопаді 1918 р. В. Винниченко очолив:

а) Державний секретаріат ЗУНР;       б) Генеральний Секретаріат УЦР;

в) Раду Народних Міністрів УНР;       г) Директорію УНР.

8. Вищий законодавчий орган Української Народної Республіки доби Директорії — це 

а) Трудовий Конгрес України;                 б)Український Національний Союз;

в) Всеукраїнські Установчі Збори;          г) Головна Українська Рада.

9. Що було урочисто проголошено 22 січня 1919 р. на Софійській площі в Києві? 

а) встановлення влади більшовиків;   б) незалежність УНР; в) повалення гетьманату;

г) об’єднання УНР та ЗУНР.

10. «Взагалі мусимо дивитися на Варшавський договір як на тимчасовий вихід з тяжкої ситуації. Треба нам якось зміцнити свої сили для того, щоб продовжувати боротьбу з нашим головним ворогом — Московщиною», — так пояснював свої дії :

а) П. Скоропадський;   б) С. Петлюра;   в) М. Грушевський;   г) Є. Петрушевич.

11. Хто з українських діячів доби революції так пояснював свій вчинок: «Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумію небезпеку, що виникла з подібного політичного домагання, але змагаючись перш за все за вищу мету — утримання ладу в державі, яку я збудував, я мусив всупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією»?

а) Є. Петрушевич;   б) М. Грушевський;   в) П. Скоропадський;   г) С. Петлюра.

12. Установіть відповідність між подіями та їхніми результатами і наслідками. 

а) Другий зимовий похід армії УНР;     б) прихід до влади гетьмана П. Скоропадського;

в) Брест-Литовський договір між УНР і Центральними державами;

г) розгром П. Врангеля в Криму 

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема: Вивихи суглобів, ознаки та їх класифікація.

План

1.Вивихи суглобів, їх класифікація.

2.Ознаки вивихів.

Вивихом називають зміщення суглобових поверхонь дотичних кісток з порушенням цілісності суглоба — розривом суглобової капсули і пошкодженням всього зв’язкового апарату (суглобова капсула — це оболонка кісткового зчленування, яка формується зі сполучної тканини).

Під час вивиху одна з дотичних кісток, що разом з іншою утворює суглоб, виходить з порожнини суглоба через розрив капсули. За повного вивиху суглобові поверхні кісток не стикаються одна з іншою, а за часткового (неповного) — зміщені суглобові поверхні кісток частково стикаються й утворюється підвивих. Унаслідок підвивиху зв’язки надмірно розтягуються або надриваються, можливий надрив капсули суглоба.

Класифікують вивихи:

- за часом від моменту травми: свіжі — до 3-х діб після травми; несвіжі — від 3-х діб до 3-х тижнів; застарілі — понад 3-х тижнів;

- за збереженням цілісності шкірних покривів розрізняють відкриті та закриті вивихи. За відкритих утворюється рана, за закритих немає розриву тканин і шкіри;

- за походженням вивихи вродженні та набуті; останні можуть виникати упродовж усього життя людини. Вони можуть бути травматичними або патологічними.

Травматичні вивихи поділяють на гострі (неускладнені та ускладнені) і звичні травматичні. Вони супроводжуються тяжкою травмою усіх елементів суглоба — здавлюванням та розривом кровоносних судин, прилеглих м’язів, місць їхнього прикріплення та нервів, а також тріщинами та надломами кісток.

Звичні вивихи — це вивихи, що виникають багато разів без надмірних фізичних зусиль. Вивих плеча вважається звичним, якщо його рецидив (повторний випадок після первинної травми) настає в період від 3 місяців до 2 років. Проміжки часу між кожним наступним вивихом скорочуються. Безпосередньою причиною їх стає нездатність ложе суглоба після перенесеної травми утримувати головку плечової кістки на місці.

Ознаками вивиху є гострий біль у суглобі, який посилюється під час руху та промацуванні суглоба; деформація (западання) ділянки суглоба, вираженість якої залежить від зміщення суглобних поверхонь кісток; порушення функції — відсутність активних і неможливість пасивних рухів у травмованому суглобі; фіксація кінцівки в неприродному положенні, що не піддається виправленню, зі зміною довжини кінцівки, найчастіше її укороченням, рідше — подовженням, залежно від положення вивихнутого кінця кістки до суглобної ямки.

Запитання

1. Що називають вивихом?

2. Що називають підвивихом?

3. Як класифікують вивихи за часом від моменту травми?

4. Як класифікують вивихи за походженням?

5. Як поділяють травматичні вивихи?

6. Унаслідок чого виникають вивихи?

7. Які вивихи називають звичними?

8. За якою ознакою надають назву вивиху?

9. Які є ознаки вивиху кінцівок?

10. Які є ознаки вивиху хребців?

Дом. завд. стор.421

Тестові завдання

1. Які ознаки вивиху в суглобі?
а) біль, зміна форми суглоба, неправильне положення кінцівки, відсутність рухів у суглобі;
б) біль, набряк, патологічна рухливість;
в) біль, почервоніння шкірних покривів, набряк, висока температура тіла.

2. Як надати першу допомогу потерпілому з вивихом кінцівки?
а) спробувати вправити вивих і зафіксувати кінцівку;
б) зафіксувати кінцівку в положенні, якого потерпілий набув після травми,прикласти до ушкодженого суглоба міхур з льодом або холодною водою;
в) зафіксувати кінцівку, не вправляючи вивих, прикласти міхур (грілку) з гарячою водою.

3.Виберіть клінічні ознаки вивихів:

а) виражений больовий синдром, набряк кінцівки, крововилив;

б) зміна довжини кінцівки, крепітація (кістковий) хрускіт, кровотеча;

в) виражений больовий синдром, набряк і деформація суглоба, обмеження рухової активності в суглобі;

г) виражений больовий синдром, набряк кінцівки;

д) біль, кровотеча.

4.Оберіть першочерговий захід долікарської допомоги при вивихах:

а) накласти холод на ушкоджену ділянку; б) вправлення вивиху; в) транспортна мобілізація суглоба;

г) транспортування постраждалого до лікувального закладу; д) зупинка кровотечі.

5. Як зробити іммобілізацію гомілки в разі відсутності іммобілізуючого підручного матеріалу?
а) обкласти гомілку валиками з одягу; б) прибинтувати до здорової ноги;
в) туго забинтувати.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Взвод і відділення

План вивчення нового матеріалу

1. Відділення, його склад
2. Взвод
3. Старші та молодші за військовим званням

Самостійне опрацювання:

     Склад відділення. Командир відділення. Взвод. Організація військової служби. Статути Збройних Сил України. Військові звання. Офіцерський склад. Сержанти, солдати. Порядок віддання і виконання наказів.

       Питання для самоконтролю:

1. Яка кількість військовослужбовців у складі відділення?
2. Яке військове звання може мати командир взводу?
3. Скільки відділень входить до складу взводу?

Домашнє завдання: розділ 3, тема 1 (підручник Захист вітчизни 2018 р., автор С. Хараху, Є. Павлов)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

Тема уроку: Інтернет

План вивчення нового матеріалу

1. Інтернет
2. Комунікації в Інтернеті: переваги і ризики
3. Соціальні мережі як вид мас-медіа

Самостійне опрацювання: Можливості Інтернету, як засобу масової інформації. Види масових комунікацій в інтернет-середовищі. Персональні сайти, чати, блоги. Приватність і конфіденційність. Кіберзлочини.

       Питання для самоконтролю:

1. Що таке соціальні мережі?
2. Які основні види масових комунікацій ?
3. Що таке кіберзлочини?

Домашнє завдання: параграф 33(підручник Громадянська освіта, 2018 р., автор І. Васильків, В. Кравчук)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

СЕРЕДА 01.04.2020

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

14. В. п. – лежачи на спинi, руки вгору. Пiдняти випрямленi ноги вперед – угору i торкнутися ними пiдлоги за головою. Повернутись у вихiдне положення.
15. В. п. – лежачи на спинi. Пiднявши ноги i тулуб вгору, виконати стiйку на лопатках.
16. В. п. – стоячи на колiнах, руки на поясi. Повiльнi нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного поло­ження в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.

2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону;  одна вперед,  друга вниз і т.п.

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асимет­ричними рухами рук.

4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п'ятках. Те саме у шерензі.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над  головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долонями^; носка.  Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба   (кисті зчеплені у "замок").

https://www.youtube.com/watch?v=vwMXzJx-95U

https://www.youtube.com/watch?v=-wADATSol90

https://www.youtube.com/watch?v=f_1nm-Nik4w

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: «Новий курс» Ф.Д. Рузвельта

План вивчення нового матеріалу

1. Програма порятунку банківської системи
2. Заходи «нового курсу»
3. Зовнішня політика США

Самостійне опрацювання:

     Обрання Ф.Д. Рузвельта президентом США. Подолання «великої депресії». Порятунок банківської системи. Стабілізація економіки. Закон Вагнера. Державне регулювання економіки.

       Питання для самоконтролю:

4. Якою подією розпочалася «велика депресія»?
5. Яким було становище США після Першої Світової війни?

Домашнє завдання: розділ 3, параграф 8

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ВІВТОРОК 31.03.2020

 

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

14. В. п. – лежачи на спинi, руки вгору. Пiдняти випрямленi ноги вперед – угору i торкнутися ними пiдлоги за головою. Повернутись у вихiдне положення.
15. В. п. – лежачи на спинi. Пiднявши ноги i тулуб вгору, виконати стiйку на лопатках.
16. В. п. – стоячи на колiнах, руки на поясi. Повiльнi нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного поло­ження в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.

2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону;  одна вперед,  друга вниз і т.п.

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асимет­ричними рухами рук.

4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п'ятках. Те саме у шерензі.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над  головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долонями^; носка.  Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба   (кисті зчеплені у "замок").

https://www.youtube.com/watch?v=vwMXzJx-95U

https://www.youtube.com/watch?v=-wADATSol90

https://www.youtube.com/watch?v=f_1nm-Nik4w

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Основні риси загальновійськового бою

План вивчення нового матеріалу

1. Воєнне мистецтво
2. Війна
3. Тактика

Самостійне опрацювання:

         Воєнне мистецтво. Стратегічне мистецтво. Тактичне мистецтво. Війна. Гібридна війна. Компоненти гібридної війни. Громадянська війна. Військова операція. Битва. Бій.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке воєнне мистецтво?
2. Які види війн визначають?

3. Які типові компоненти гібридної війни?

Домашнє завдання: Розщділ 6,тема 1,Стор. 129-131

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема: Вивихи суглобів, ознаки та їх класифікація.

План

1.Вивихи суглобів, їх класифікація.

2.Ознаки вивихів.

Вивихом називають зміщення суглобових поверхонь дотичних кісток з порушенням цілісності суглоба — розривом суглобової капсули і пошкодженням всього зв’язкового апарату (суглобова капсула — це оболонка кісткового зчленування, яка формується зі сполучної тканини).

Під час вивиху одна з дотичних кісток, що разом з іншою утворює суглоб, виходить з порожнини суглоба через розрив капсули. За повного вивиху суглобові поверхні кісток не стикаються одна з іншою, а за часткового (неповного) — зміщені суглобові поверхні кісток частково стикаються й утворюється підвивих. Унаслідок підвивиху зв’язки надмірно розтягуються або надриваються, можливий надрив капсули суглоба.

Класифікують вивихи:

- за часом від моменту травми: свіжі — до 3-х діб після травми; несвіжі — від 3-х діб до 3-х тижнів; застарілі — понад 3-х тижнів;

- за збереженням цілісності шкірних покривів розрізняють відкриті та закриті вивихи. За відкритих утворюється рана, за закритих немає розриву тканин і шкіри;

- за походженням вивихи вродженні та набуті; останні можуть виникати упродовж усього життя людини. Вони можуть бути травматичними або патологічними.

Травматичні вивихи поділяють на гострі (неускладнені та ускладнені) і звичні травматичні. Вони супроводжуються тяжкою травмою усіх елементів суглоба — здавлюванням та розривом кровоносних судин, прилеглих м’язів, місць їхнього прикріплення та нервів, а також тріщинами та надломами кісток.

Звичні вивихи — це вивихи, що виникають багато разів без надмірних фізичних зусиль. Вивих плеча вважається звичним, якщо його рецидив (повторний випадок після первинної травми) настає в період від 3 місяців до 2 років. Проміжки часу між кожним наступним вивихом скорочуються. Безпосередньою причиною їх стає нездатність ложе суглоба після перенесеної травми утримувати головку плечової кістки на місці.

Ознаками вивиху є гострий біль у суглобі, який посилюється під час руху та промацуванні суглоба; деформація (западання) ділянки суглоба, вираженість якої залежить від зміщення суглобних поверхонь кісток; порушення функції — відсутність активних і неможливість пасивних рухів у травмованому суглобі; фіксація кінцівки в неприродному положенні, що не піддається виправленню, зі зміною довжини кінцівки, найчастіше її укороченням, рідше — подовженням, залежно від положення вивихнутого кінця кістки до суглобної ямки.

Запитання

1. Що називають вивихом?

2. Що називають підвивихом?

3. Як класифікують вивихи за часом від моменту травми?

4. Як класифікують вивихи за походженням?

5. Як поділяють травматичні вивихи?

6. Унаслідок чого виникають вивихи?

7. Які вивихи називають звичними?

8. За якою ознакою надають назву вивиху?

9. Які є ознаки вивиху кінцівок?

10. Які є ознаки вивиху хребців?

Дом. завд. стор.421

Тестові завдання

1. Які ознаки вивиху в суглобі?
а) біль, зміна форми суглоба, неправильне положення кінцівки, відсутність рухів у суглобі;
б) біль, набряк, патологічна рухливість;
в) біль, почервоніння шкірних покривів, набряк, висока температура тіла.

2. Як надати першу допомогу потерпілому з вивихом кінцівки?
а) спробувати вправити вивих і зафіксувати кінцівку;
б) зафіксувати кінцівку в положенні, якого потерпілий набув після травми,прикласти до ушкодженого суглоба міхур з льодом або холодною водою;
в) зафіксувати кінцівку, не вправляючи вивих, прикласти міхур (грілку) з гарячою водою.

3.Виберіть клінічні ознаки вивихів:

а) виражений больовий синдром, набряк кінцівки, крововилив;

б) зміна довжини кінцівки, крепітація (кістковий) хрускіт, кровотеча;

в) виражений больовий синдром, набряк і деформація суглоба, обмеження рухової активності в суглобі;

г) виражений больовий синдром, набряк кінцівки;   д) біль, кровотеча.

4.Оберіть першочерговий захід долікарської допомоги при вивихах:

а) накласти холод на ушкоджену ділянку; б) вправлення вивиху; в) транспортна мобілізація суглоба;

г) транспортування постраждалого до лікувального закладу; д) зупинка кровотечі.

5. Як зробити іммобілізацію гомілки в разі відсутності іммобілізуючого підручного матеріалу?
а) обкласти гомілку валиками з одягу; б) прибинтувати до здорової ноги;
в) туго забинтувати.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ПОНЕДІЛОК 30.03.2020

 

УРОКИ ЛІГОЦЬКА О.О.

13

https://classroom.google.com/c/NTQyNjY3Nzg3NDRa

n2aehrg

 

УРОКИ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

13	біологія	https://classroom.google.com/c/NTUyOTI3ODkyODha	w4tm7sj
13	Хімія	https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTM2NDJa	nborvnr

 

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

 

УРОКИ БЛИСКУН Н.М.

13

https://classroom.google.com/h

f467ql3

 

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: Доба процвітання США

1. Становище США після Першої Світової війни.
2. Особливості соціально-економічного становища Сполучених Штатів.
3. Запровадження економічних реформ.

Самостійне опрацювання:

        Закріплення розподілу світу після Першої Світової війни. Міжнародні відносини у 20-х роках ХХ століття. Становище США після війни. Економічна криза 1920-1921 р.р.  Діяльність Ліги Націй. Велика депресія 1929-1933 р.р.

Питання для самоконтролю:

1. Як вплинула Перша Світова війна на становище США?

2. Які причини швидкого економічного розвитку США?

3. Чому виникла Велика депресія 1929-1933 р.р.?

Домашнє  завдання: параграф 8

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.
2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.
3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.
4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.
5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.
10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.
11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.
12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.
13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

14. В. п. – лежачи на спинi, руки вгору. Пiдняти випрямленi ноги вперед – угору i торкнутися ними пiдлоги за головою. Повернутись у вихiдне положення.
15. В. п. – лежачи на спинi. Пiднявши ноги i тулуб вгору, виконати стiйку на лопатках.
16. В. п. – стоячи на колiнах, руки на поясi. Повiльнi нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного поло­ження в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.

2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону;  одна вперед,  друга вниз і т.п.

3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асимет­ричними рухами рук.

4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п'ятках. Те саме у шерензі.

5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.

6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.

7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.

8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над  головою.

9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долонями^; носка.  Руки в різних вихідних положеннях.

10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.

11. Ходьба з поворотом тулуба   (кисті зчеплені у "замок").

https://www.youtube.com/watch?v=vwMXzJx-95U

https://www.youtube.com/watch?v=-wADATSol90

https://www.youtube.com/watch?v=f_1nm-Nik4w

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

 

П’ЯТНИЦЯ 27.03.2020

 

УРОКИ ЛІГОЦЬКА О.О.

13

https://classroom.google.com/c/NTQyNjY3Nzg3NDRa

n2aehrg

АЛГЕБРА

13 група

https://classroom.google.com/c/NjUyMDcwNzM5ODBa

xbg7vzy

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР А.Й.

ГЕОГРАФІЯ

Тема: Франція. Загальна характеристика країни

План

1. «Візитна картка».

2. Оцінка ЕГП Франції.

3. Природні умови та ресурси.

4. Система розселення.

5. Господарство.

6. Міжнародні зв’язки.

Офіційна назва — Французька Республіка. Площа — 543,9 тис. км². Населення — 65,1 млн осіб (2018 р.). Столиця — Париж. Економічно високорозвинена держава, країна «Великої Сімки». Президентська республіка, унітарна держава (96 департаментів).

Особливості ЕГП

- розташування в Західній Європі—одному з трьох головних світових економічних центрів;

- сусідство з розвинутими країнами, у тому числі з країнами “великої сімки”;

- широкий вихід до Атлантичного океану і Середземного моря;

- зручне розташування щодо джерел сировини (у тому числі нафти) Північної Африки і Близького Сходу.

Перевага рівнинних просторів із родючими окультуреними бурими лісовими й підзолистими ґрунтами в сполученні з помірним теплим і вологим морським кліматом є сприятливим чинником для розвитку сільського господарства. М’який клімат, мальовнича природа, тисячі кілометрів морських пляжів, великі можливості для розвитку туризму, альпінізму й зимових видів спорту в горах, багатство історичних та архітектурних пам’яток. Лісистість 29,2 %. Великі запаси залізних, уранових руд, бокситів. Видобуток вугілля припинено.

Природний приріст 2,9 %, сальдо міграції 1,1 % (2017 р.), старіння населення (20 % старші за 65 р.). Густота населення 119,7 осіб/км². Французи (82 %), корсиканці, баски, ельзасці, бретонці, фламандці; іммігранти (понад 4,5 млн) — португальці, алжирці, марокканці та ін. Католики — 66 %, мусульмани — 9 %. Урбанізація 80 %.

Франція — один з лідерів світової та європейської економіки, постіндустріальна країна.

Промисловість. Провідні позиції займає транспортне машинобудування (автомобілебудування — «Рено», «Пежо-Сітроєн», виробництво швидкісних потягів, авіабудування — Airbus), виробництво озброєння, електротехнічної та комунікаційної техніки, парфумерії, косметики, дорогого одягу, взуття.

Завдання. Складіть схему зовнішньоекономічних зв’язків Франції.

Тестові завдання

1)Площа країни:

а) 357 тис.км^2; б) 551 тис.км^2; в) 244 тис.км^2; г) 301 тис.км²

2)Адміністративно-територіальний устрій :

а) конституційна монархія; б) унітарна держава; в) федеративна держава; г) парламентська республіка.

3)Форма правління Франції:

а) парламентська республіка; б)президентська республіка; в)конституційна монархія; г) парламенсько - президенська ;

4)Склад території країни:

а) 4 історичні області, 92 адміністративні одиниці; б) 16 земель; в) 20 областей; г) 95 департаментів.

5)Особливість ЕГП:

а) острівне положення; б) півострівне положення; в)2/3 кордонів – морські; г) 9країн сусідів

6)Природний рух населення характеризується:

а)високим рівнем народжуваності й постійним зниженням рівня смертності;

б)низьким рівнем народжуваності й низьким рівнем смерт­ності;

в)високим рівнем народжуваності й високим рівнем смерт­ності.

7) Середня густота населення( чол./ км ² ): а) 115; б) 201; в) 231; г) 255;

8)У країні домінують: а) католики ; б) протестанти ; в) мусульмани ; д) православні

9)У загальній кількості населення частка сільського на­селення складає: а) 11 %; б) 33% ; в) 13 %; г) 27 %.

10)За структурою зайнятості населення належить до країн:

а) аграрних; б) постіндустріальна; в) аграрно-індустріальних; г ) індустріальних

11)В Лотарингії значні родовища: А) залізної руди; Б) нафти; В) природного газу; Г) мідних руд

12)Визначте характерні ознаки демографічної ситуації :

а)другий тип відтворення населення; б)«демографічний вибух»; в)перший тип відтворення населення;

г)депопуляція ; ґ) «старіння нації»; д)надлишок трудових ресурсів.

13)Установіть відповідність залягання корисних копалин:

1)Лотарингія ; 2)Прованс ; 3)Центральний масив ;4)Ельзас

а)уранові руди; б)калійні солі; в)алюмінієві руди ; г) кам'яне вугілля ;

14)Провідне місце у виробництві електроенергії Франції належить:

А) тепловим електростанціям; Б) атомним електростанціям; В) гідроелектростанціям;

15)На які чинники зорієнтовані комбінати чорної металургії :

а)на повний комплекс сировини; б)на родовища залізних руд; в) на споживача;

г)на транспортні шляхи; ґ) на родовища коксівного вугілля. д) дешеву енергію ГЕС

16)Виберіть основні принципи орієнтування підприємств алюмінієвої промисло­востіФранції:

а) на власну сировину; б) на споживача; в) на вигідне транспортне положення; г) на воду; ґ) на дешеву електроенергії

17)Які галузі машинобудування є найважливішими у спеціалізації:

а) автомобілебудування; б) тракторобудування; в) важке машинобудування; г) авіабудування;

ґ) точне машинобудування; д) залізничне машинобудування.

18) Підводні нафто – газопроводи проходять з:

а) Великобританії ; б) Італії; в) Нідерландів ; г)Алжиру .

19)У сільському господарстві країни головна роль належить:

а) тваринництву; б) рослинництву

20)Частка зайнятих в сільському господарстві Франції: а) 5% ; б) 3 %; в) 12%; г) 9% .

21)За виробництвом …. поступається лише Італії :

А )рису; б )тютюну; в)винограду; г) маслин

22)Тваринництво Франції має переважно … напрямок:

а) молочно-м’ясний; б) молочний; в) м’ясний

23)Основні країни – партнери:

а)ЄС; б) країни Перської затоки; в) США;   д) Алжир; ж) Росія; з) Японія;

24)Основним внутрішнім видом транспорту у Франції є:

а) авіаційний; б) залізний; в) автомобільний; г) трубопровідний

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Обмінні контейнери: призначення, будова»        

Вивчення нового матеріалу

Вантажно-розвантажувальні і транспортно-складські роботи за цією схемою здійснюються в такий спосіб.З печей хліб за допомогою розвантажувальних механізмів по стрічковим транспортерах направляється в хлебоукладочние агрегати. Перед подачею в агрегати хліб проходить механізми орієнтування.Від хлебоукладочних агрегатів завантажені контейнери траверсної візком передаються на конвеєри для зберігання хліба - накопичувачі 24. Траверсні візки переміщаються по рейкових шляхах перпендикулярно осях накопичувачів. Кожен сорт (вид) хліба зберігається на відповідному конвеєрі-накопичувачі до відправки до торгової мережі. Комплектування відвантажувальних партій контейнерів проводиться в автоматичному циклі. Згідно замовленнями оператор задає комплектуючої візку програму. Доукомплектування контейнера лотками здійснюється на ділянці 17, що складається з кільцевого конвеєра-комплектувальника, механізму перевантаження лотків, рейкового шляху 18 і пульта. Повертаючи контейнер навколо осі, можна підвести будь-накопичувач до місця навантаження в комплектовщик.Скомплектовані контейнери забираються комплектуючої візком і передаються на вказаний в програмі завантажувальний конвеєр 20. Всі завантажувальні конвеєри розраховані на зберігання двох комплектів - восьми контейнерів. Завантажувальний контейнер стикується з автомашиною 27, яка до цього, прибувши на завод від торгової точки, стикувалася з лінією прийому контейнерів з порожніми лотками 22 і вивантажила контейнери. Порожні контейнери були спрямовані в агрегат 23 для санітарної обробки. Контейнери, які пройшли санітарну обробку, траверсної візком 2 подаються за заданою програмою до хлебоукладочним агрегатів 1,4,5,7.Після стикування автомашини з завантажувальним конвеєром включається механізм, який завантажує весь комплект з чотирьох контейнерів в кузов. Облік готової продукції здійснюється рахунковим пристроєм. У кузов автомашини вміщуються чотири контейнери, а в кожен контейнер - 32 стандартних лотка.Порівняльна оцінка різних способів механізації хлібосховища і експедицій показує, що контейнерна доставка з використанням автомобілів з вантажопідйомним бортом дозволяє виключити важка фізична праця, механізувати процеси транспортування без значних капітальних витрат, скоротити простої автохлебовозов під розвантаженням і завантаженням в результаті одночасної обробки контейнерів. Обладнання для сортування та обробки випечених виробів. Для сортування та обробки хлібних виробів перед укладанням їх в лотки застосовуються циркуляційні столи : круглий і з гнучким пластинчастим конвеєром. Круглий стіл а) має кришку 7 конусної форми діаметром 2000 мм з невеликим бортом. Кришка виконана з листової сталі і встановлена ​​навертикальнійстійці 2. Устійкувмонтованийчерв'ячнийредуктор 3. Валчерв'ячногоколесаредуктораодночаснослужитьвіссюобертаннякришкистолу. Кришкаприводитьсяврухвіделектродвигуна 4 іобертаютьсязчастотою 4 хв^-1Готові вироби, що надійшли на стіл з стрічкового транспортера або сковзала, рівномірно розподіляються на всій його поверхні, зсковзуючи при обертанні до упору в борт.Для переміщення контейнерів застосовуються навантажувачі, підвісні або підлогові конвеєри

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть вантажно-розвантажувальні і транспортно-складські роботи?        

2.Яка будова контейнерів?

3.Призначення контейнерів?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УРОКИ ПЕРИНЕЦЬ Т.В.

13 група

https://classroom.google.com/c/NTQxMTQxOTA1ODFa

lasxae3

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

 

ЧЕТВЕР 26.03.2020

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Устаткування хлібосховищ і експедицій»        

Вивчення нового матеріалу

Хліб, будучи найбільш масовим штучним продовольчим вантажем з найменшим строком реалізації, вимагає жорстких санітарних режимів, слабо витримує механічні дії, особливо в перші години після випічки. З огляду на це важлива роль повинна відводитися транспортно-складських операцій. Однак у порівнянні з рівнем механізації основного виробництва механізація транспортно-складських операцій з готовою продукцією значно відстає, ледь досягаючи 10 ... 15%.Схеми проведення транспортно-складських робіт. Для хлібосховища і експедицій більшості хлібопекарських підприємств характерно транспортування готових виробів на лоткові або поличних вагонетках з ручним укладанням продукції в лотки і перевантаженням їх у спеціалізовані автофургони.Більш прогресивною є схема транспортування хлібних виробів за допомогою контейнерів. У цьому випадку використовується спеціалізований автотранспорт з вантажопідйомним бортом, що працює від електричного приводу. Випечені вироби з печей направляються стрічковими транспортерами до сортувальному столу, де проглядаються і укладаються вручну в контейнери, які переміщаються в хлебохранилище.Для переміщення контейнерів застосовуються навантажувачі, підвісні або підлогові конвеєри.Відповідно до заявки-замовленням завантажені контейнери подаються на вантажну платформу, встановлюються водієм на опущений борт автомашини, піднімаються і закочуються в фургон, після чого борт, який є одночасно і дверима, закривається. Після прибуття в торгову точку водій вивантажує контейнери в підсобне приміщення або в торговий зал магазину, забирає порожні контейнери і доставляє їх на хлібозавод. Реалізація продукції проводиться в магазині з контейнерів. Після санітарної обробки контейнерів і лотків цикл повторюється.Відомі такі способи механізації хлібосховищ і експедицій:а) безтарного зберігання і перевезення хлібних виробів, коли останні збері-гаються в стаціонарних установках хлібозаводів і завантажуються за допомо-гою транспортерів на полиці спеціально обладнаних автомобілів;б) берігання та перевезення виробів у герметичних контейнерах на відкри-тих автомобілях (наприклад, конструкції ДПКБ ГрузНДІХП та ВНДІХП);в) використання підвісних конвейєрів для транспортування контейнерів (схема ДІПРОХарчопрому);г) використання системи наземних конвейєрів для транспортування, скла-дених лотків–контейнерів, які дістають штабелюванням спеціально сконструйо-ваних лотків (Санкт–Петербурзька схема); контейнерів, в які завантажуються лотки стандартних розмірів і форми (схема УКРНДІПРОХарчопрому);д) використання вилочного завантажувача для транспортування і заванта-ження в автомобіль:піддонів з пакетами лотків (звичайно чотирьох), (схема Хлібпрому Литви); контейнерів, які заповнюють у машинах конструкції УкрНДІХарчомаш (схема Каздіпрохарчопрому, латвійська схема);е) зберігання і перевезення хліба в колісних вагонетках–контейнерах: лот-кових (душанбінська схема) і безлоткових (схема ВНДІТоргмашу).

Через складність механізмів у випадку (a) і можливість відпотівання хліба у випадку (б) ці способи не знайшли поширення на наших хлібозаводах. Най-поширеніші способи механізації (г, д, е,). Спосіб (д) є простішим варіантом спо-собу (г) через відсутність системи наземних конвейєрів і траверсних візків для пересування контейнерів, функції яких виконують вилочні завантажувачі. Для перевезення використовуються автомобілі–фургони з задніми дверима, на під-лозі яких закріплені дві напрямні для контейнерів і запорний механізм, щоб за-побігти їх пересуванню по кузову автомобіля під час транспортування.У способі (е) для перевезення вагонеток–контейнерів використовуються автомобілі–контейнеровози з бортопідйомниками. Недоліком перевезення кон-тейнерів в автомобілях із заднім завантаженням є те, що для розвантаження ос-танніх заповнених контейнерів необхідно розвантажувати порожні, а це потре-бує зайвих витрат часу та праці. У цьому відношенні перспективніші автомо-білі–контейнеровози, розроблені УкрНДІХарчопромом, які мають задні двері з бортопідйомником для завантаження автомобіля і бокові двері з пересувним підйомником для розвантаження. Ця схема при використанні лоткових контей-нерів дозволяє також часткове розвантаження хліба з контейнерів, що важливо для малих магазинів.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть устаткування хлібосховищ?        

2.Яка схема проведення транспортно-складських робіт?

3.Приначення устаткування хлібосховищ і експедицій ?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУ Н.М.

УРОКИ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

13

Основи мікробіо

https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTQ0OTRa

ju6sy5u

 

ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ

Тема уроку: Розв’язування задач.

Вчимося розв’язувати задачі.

Задача 1. В посудині місткістю V = 12 л знаходиться газ, число N молекул

якого рівно 1,44*10¹⁸. Визначити концентрацію n молекул газу.

Дано:

V = 12 л = 12*10-3м³

N = 1,44*10¹⁸

n - ?

Розв’язання

n =NVn =1,44 ∗ 10^18* 12 ∗ 10−3 = 1,2 ∗ 1020м−3

Відповідь: n = 1,2 ∗ 1020м−3

Задача 1.Порівняйте число молекул у 22,4 г кисню та у 30,8 г вуглекислого газу.

Задача 2.Визначте молярну масу повітря, вважаючи його сумішшю: 78% азоту N₂і 22% кисню О₂.

Домашнє завдання: Впр.26(3).

ВИКЛАДАЧ КОНОПЛІН О.Є.

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема: Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів

План

1.Поняття про переломи кісток.

2.Класифікація переломів.

3.Порядок надання домедичної допомоги постраждалим у разі переломів.

Переломом називають часткове або повне порушення цілісності кістки, спричинине впливом на неї механічної сили, яка створює навантаження, що перевищує міцність кістки, котра травмувалася насильно або в результаті падіння, удару. Також може бути наслідком патологічного процесу, пухлини, запалення тощо. Тобто залежно від причин розрізняють травматичні й патологічні (нетравматичні) переломи. У бойових умовах у результаті поранень кулями або уламками виникають вогнепальні переломи, які супроводжуються пошкодженням цілісності м'яких тканин і шкірних покривів.

Є кілька класифікацій переломів, найбільш важливою є та, що поділяє їх за ушкодження цілісності шкіри і слизових оболонок у ділянці перелому.

Ознаками закритого перелому кісток кінцівки є неприродне положення кінцівки: біль у ділянці рани; деформації кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація (хрускіт) – тертя уламків кісток у місці перелому; гематома (збільшення кінцівки в об’ємі, що виникає внаслідок скупчення крові в тканинах у ділянці травми через розрив кровоносних судин); порушення функцій ушкодженої кінцівки.

Відкритий перелом – це пошкодження цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покривів (появою рани або декількох ран) у ділянці перелому. Також може бути ушкодження нервів, м'язів, кровоносних судин з кровотечею та виникненням стану шоку в постраждалого.

Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль у ділянці рани; порушення функцій ушкодженої кінцівки: крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.

Основним завданням надання домедичної допомоги під час переломів є проведення насамперед тих заходів, від яких залежить збереження життя постраждалого.

1.Необхідно перед оглядом та початком надання постраждалому домедичної допомоги одягнути одноразові гумові або латексні рукавички і тільки після цього надавати йому допомогу.

2.Спочатку треба швидко провести огляд постраждалого для визначення, чи він притомний і дихає;

3.Самостійно (або попросити когось) викликати бригаду швидкої медичної допомоги;

4.якщо в постраждалого відсутнє дихання, потрібно негайно розпочати серцево – легеневу реанімацію;

5.Визначити характер перелому – відкритий чи закритий

Іммобілізація - це досягнення стану нерухомості пошкодженої частини тіла, зазвичай кінцівки або хребта та інших кісток, накладанням шин від моменту отримання травми до надання медичної допомоги. Для її проведення використовують стандартне обладнання (шини) або підручні засоби.

Дом. завд. Опрацювати §24, стор. 138 – 141.

Тестові завдання

1. При відкритому переломі зі зміщенням кісток необхідно:
А)  Поправити зсув і накласти шину;  Б) Поправити зсув і  перев’язати;
В) Перев’язати рану, не турбуючи перелом, і накласти шину.
2. Перелом це: 
А) Руйнування м'яких тканин кісток;
Б) Тріщини, сколи, переломи  ороговілих частин тіла;
В) Тріщини, сколи, роздробления кісток.
3. У разі закритого перелому плеча потрібно, насамперед:
а) перевірити голкою чутливість шкіри; б) знеболити; в) накласти шину. 

4. При відкритому переломі зі зміщенням кісток необхідно:
А) Поправить смещение і накласти шину;
Б) Поправить смещение і перев’язати;
В) Перев’язати рану, не турбуючи перелом, і накласти шину.
5. При відкритому переломі по-перше необхідно:
А) Дати знеболюючий засіб; Б) провести фіксацію кінцівки, в якому вона знаходиться; в) на рану в області перелому накласти стерильну пов'язку;
г) зупинити кровотечу.
6. Яку допомогу слід надавати при переломі хребта:
а) покласти на бік, валик в ділянці попереку;
б) не чіпати потерпілого  з  того місця, де він отримав  травму, доки не зафіксуєте  шийний відділ хребта, потім покласти його на щит і прив’язати – за всіх вказаних маніпуляцій голову утримувати обома руками.
7. Найкращий метод мобілізації потерпілого з великою кількістю травм:
а) повна фіксація  на довгій дошці;
б) фіксація кожної кінцівки;
в) фіксація верхніх кінцівок мякими шинами;
г) мобілізація верхніх кінцівок жорсткими шинами.

8. При відкритому переломі кінцівки з сильною кровотечею  рани необхідно в першу чергу:
а) – обробити край рани йодом;

б)– провести іммобілізацію кінцівки;

в)– промити рану перекисом водню;

г) – зупинити кровотечу.

9. Як надати допомогу потерпілому з переломом хребта?
а) не чипайте потерпілого з того місця, де він отримав травму, доки не зафіксуєте шийний відділ хребта; потім покладіть потерпілого на щит і прив’яжіть – під час усіх вказаних маніпуляцій голову тримайте обома руками;
б) надайте положення «напівсидячи»;
в) укласти на рівну поверхню, під коліна підкласти валик.

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Мінно-вибухові пристрої

План вивчення нового матеріалу

1. Класифікація мінно-вибухових пристроїв
2. Принцип дії
3. Алгоритм дій при виявленні

Самостійне опрацювання:

     Саморобні мінно-вибухові пристрої. Вибухові пристрої, виготовлені промисловим способом. Протипіхотні міни, їх види. Протитанкові міни. Алгоритм дій при виявленні вибухових пристроїв.

       Питання для самоконтролю:

1. Які мінно-вибухові пристрої вам відомі?
2. Які є міни за призначенням?
3. Який алгоритм дій при виявленні підозрілих предметів?

Домашнє завдання: розділ 5, тема 1, Стор. 122-126

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

              

Тема уроку: Що таке цензура? Замовні матеріали та їх ознаки

План вивчення нового матеріалу

1. Що таке цензура?
2. Суспільні медіа та їхня місія у демократичному суспільстві
3. Замовні матеріали

Самостійне опрацювання: Поняття цензури. Історія виникнення цензури. Суспільні медіа, їх основні завдання. Прийоми медіа-маніпуляцій. Як розпізнати неправдиві і замовні матеріали.

       Питання для самоконтролю:

1. Що таке цензура?
2. Які основні функції медіа в демократичній державі?
3. Що таке замовні матеріали і як їх розпізнати?

Домашнє завдання: параграф 31.4 (стор.157-160)

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Тема: Нові тенденції розвитку культури 1914 – 1921рр.

План

1.Чинники розвитку культури.

2.Розвиток шкільної освіти за часів українських урядів.

3.Освітня політика більшовиків.

4.Стан культури. Відкриття УАН та університетів.

5.Церковно – релігійне життя.

На початку ХХ ст. культура України, з одного боку, продовжувала свій розвиток у напрямі народної, демократичної традиції ХIХ ст., а з іншого — тривав активний пошук нових форм, використання досягнень інших національних культур. Складні й неоднозначні соціальні, економічні та політичні процеси, пов’язані з поваленням царизму, більшовицьким переворотом, розгортанням українських визвольних змагань, справили значний вплив на культурне життя тогочасного суспільства.

У листопаді 1918 р. П. Скоропадський затвердив закон про заснування Української академії наук (УАН). Академія мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний та соціально-економічний. Президію та перших академіків призначив уряд, а інших членів мали обирати академіки. Гетьманський уряд знайшов можливість налагодити гідне фінансування Академії. Штатні академіки за оплатою прирівнювалися до заступників міністра.

Завдання

На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Українські діячі науки першої чверті ХХ ст.».

Прізвище, ім’я	Галузь науки

На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Українське письменство у 1917—1921 рр.».

Прізвище, ім’я письменника	літературний напрям, у якому працювали	Назва твору

Запитання

1. Які були особливості розвитку культури в цей період?
2. Проілюструйте кожен з чинників, що впливали на розвиток культури, конкретними фактами.
3. Які періоди і чому ми можемо виділити в розвитку національної освіти у 1917-1921 рр.?
4. Яку роль в цих процесах відігравали громадські освітні організації, чому?
5. Які факти характеризують розвиток середньої та вищої освіти?
6. Коли і за яких обставин була заснована академія наук?
7. Кого з її діячів ви знаєте?
8. Які напрями наукових досліджень були основними в цей період?

Дом. завд. Опрацювати §§17 – 19, стор. 99 - 109

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М

 

СЕРЕДА 25.03.2020

 

План уроку

      виробничого навчання

Модуль ПКР-3.2.Приготування кондитерських борошняних виробів у лабораторії.

Тема 15 Смаження виробів у фритюрі.

Тема уроку15.1Приготування тіста для виробів смажених у фритюрі.

                        

Пояснення нового матеріалу

 

Фритюр - тваринний або рослинний жир, або суміш різних жирів (рафінована олія 40%, смальцю 30%, яловичого жиру 30%), розігріта до високої температури. Обсмажування продуктів у фритюрі - один з найпоширеніших способів приготування їжі, особливо - в громадському харчуванні.
Смаження у фритюрі здійснюють, повністю занурюючи вироби у жир, попередньо нагрітий до температури 170-180°С, під час смаження утворюється підсмажена шкірочка одночасно по всій поверхні виробу. Жиру беруть у 4-6 разів більше за масу одночасно смажених виробів. Вироби призначені для смаження у фритюрі, необкачують у борошні, щоб запобігти забруднення фритюру.Руки й інвентар змащують олією, фритюр періодично проціджують і доливають свіжий жир.

Для приготування безопарного тіста всі продукти, що передбачені рецептурою, замішуються в один прийом. Спочатку необхідно провести підготовку сировини. Молоко або воду нагрівають до 30—40°С, оскільки при з'єднанні з борошном та іншими продуктами температура тіста буде в межах 26-32°С. Якщо борошно має більш низьку температуру, то молоко або воду слід нагріти вище за 40°С. Дріжджі розводять окремо у невеликій кількості теплої води, проціджують і додають у діжу тоді, коли борошно буде частково перемішане з рідиною. Сіль і цукор розчиняють у невеликій кількості води або молока, проціджують через сито з вічками діаметром 0,5-1,5 мм. Яйця або меланж проціджують через сито з вічками розміром 2-3 мм. Борошно просівають через сито для видалення сторонніх домішок і насичення його киснем повітря.

Питання для закріплення нового матеріалу:

           1. Опишіть технологію дріжджового безопарного тіста?

           2. Як визначити готовність тіста?

3.Які недоліки можуть виникнути при приготуванні тіста ?

         4. Температурний режим випікання у фритюрі ?

Домашнє завдання:практичне виконання виробів у домашніх умовах.

Технологічна карта

Вергуни

 

№ п/п	Сировина	Витрати		Вимоги до       якості
		брутто	нетто
	Для тіста			СИРОВИНА ПОВИННА ВІДПОВІДАТИ ВИМОГАМ
1.	Борошно	372	372
2.	Цукор	20	20
3.	Маргарин	17	17
4.	Яйця	1	40
5.	Дріжджі	11	11
6.	Вода або молоко	150	150
7.	Сіль	6	6
8.	Рослинна олія для смаження виробів	300	300
9.	Цукрова пудра	50	50
Вихід:                                   500 г.

Технологія приготування

Для тіста

               Тісто для смажених пончиків готують безопарним способом слабкої консистенції. Дріжджі розводять теплою водою, або молоком, підігрітим до 20 - 30° С. до розчинених дріжджів додають цукор, вливають у посуд з підготовленим борошном, додають яйця, сіль і вимішують протягом 5 – 8 хвилин до однорідної маси. Перед закінченням вимішування до тіста додають злегка підігріте вершкове масло або маргарин. Посуд накривають чистою тканиною і ставлять на 1,5 – 2 години для бродіння, під час якого тісто 2 – 3 рази обминають.

   Готове тісто розкачують шаром завтовшки 1-2 мм, нарізають спочатку на смужки завширшки 4-5 см, а потім на ромби. По центру кожного ромба вздовж, але не до кінця роблять розріз, через який протягують один кінець заготовки. Сформовані вироби одразу обсмажують, оскільки після розстоювання вини втрачають свої хрусткі властивості. Випікають вироби з обох сторін при температурі жиру 170-180°С. Вибирають на сито, дають стекти жиру і посипають цукровою пудрою.

Вимоги до якості: форма виробів різноманітна; колір від жовтого до світло-коричневого, вироби хрусткі зверху рівномірно посипані цукровою пудрою

 

ВІВТОРОК 24.03.2020

 

УСТАТКУВАННЯ

 

План-конспект уроку

Тема уроку:« Правила експлуатації устаткування виробництва сухарних виробів.»        

Вивчення нового матеріалу

Здобні сухарі — це висушені скибки здобного спеціально випеченого хліба, у вигляді різних розмірів і форм продовгуватих плит. Здобні сухарі відрізняються складом рецептури, формою, розмірами та кількістю штук в 1 кг.

Здобні сухарі виробляють переважно з борошна вищого або першого сортів за затвердженими рецептурами. Сухарі здобні — висококалорійні вироби. Рецептури на їх виготовлення вклю­чають цукор — 10-25 %, масло вершкове або маргарин — 5-15 %, яйця в тісто і на мастило — 50-300 шт, а також іншу сировину для надання певних смакових якос­тей. Вміст пресованих дріжджів складає 2-4, солі — 1,0 % до маси борошна. Приготування тіста. Тісто на здобні сухарі готують переважно двофазними способами: опарним з виздобою або без неї при періодичному приготуванні опари і тіста в діжах; опарним без виздоби в агрегатах безперервної дії з тра­диційним чи скороченим періодом бродіння тіста перед обробленням; на рідкій опарі; на диспергованій фазі. Інколи застосовують безопарні способи: традиційний і прискорений. При прискореному безопарному способі іноді використовують концентровану мо­лочнокислу закваску (КМКЗ). Особливістю приготування тіста для здобних сухарів, крім низькорецептур-них, опарними способами є пофазне дозування дріжджів. В опару вносять 65-75 % дріжджів, передбачених рецептурою, решту додають при замішуванні тіста. Цукор вносять сухим після металомагнітного сепарування, інколи у вигляді розчину. З метою поліпшення механічної обробки тіста, при прискорених способах приготування, застосовують інтенсивне замішування тіста в машині типу РЗ-ХТИ або тривале — у тихохідних машинах. На лініях безперервного приготування тіста встановлюють шнек-інтенсифікатор.При приготуванні опари допускається використовувати сухе хлібне кришиво до 2, сире — до 5 % від маси борошна, що переробляється, того ж чи нижчого сорту. При періодичному способі приготування опари і тіста опару готують з 50-60 % всієї кількості борошна, передбаченої рецептурою. Вологість опа­ри — 42-43 %. Тісто для сухарів з невеликим вмістом цукру та жиру готують без виздоби. При приготуванні тіста з виздобою в готову опару вносять розчин солі та 15-20 % борошна від всієї кількості, через 40-45 хв з моменту замішування тіста здійснюють його виздобу, тобто вносять цукор, жир, яйця, іншу додаткову сировину та решту борошна.Для розрахунку необхідної кількості борошна на виздобу рекомендується на кожний 1 кг передбачених рецептурою цукру, жиру та яєць вносити відповідно 0,7; 1,0; 1,4 кг борошна. Молоко до 15 % до маси борошна вносять в опару, ре­шту — при замішуванні тіста. Горіхи додають у подрібненому вигляді, виноград сушений вносять при виздобі.Після виздоби тісто дозріває ще 1-1,5 год. За 25-30 хв до його оброблення здійснюють обминання. Вологість тіста на сухарі нижча, ніж на булочні вироби і складає в середньому 32-34 %. Так, масова частка вологи для сухарів московсь­ких, кофейних, піонерських — 33-36; вершкових, ванільних, гірчичних — 30-33; любительських, ювілейних, дитячих — 34-35; молочних, осінніх, з виноградом сушеним — 30-35: шкільних, київських, українських — 32-34 %. При безперервному способі замішування густої опари і тіста здійснюють у машинах безперервної дії агрегатів И8-ХТА-6, ХТР. Опару готують звичайну з 50 % або велику з 60-70 % всього борошна, передбаченого рецептурою. Вологість опари 42-43 %, тривалість бродіння 3,5-5 год. Всю додаткову сировину та частину дріжджів вносять при замішуванні тіста. Тісто дозріває протягом 60-90 хв у кориті або бункері над формуючою машиною. Тісто, приготовлене на великій густій опарі в машинах, що забезпечують інтенсивну обробку, дозріває 30-40 хв. Цей спосіб рекомендується при виробництві низькорецептурних су­харів: дорожніх, особливих тощо. Рідкі опари для приготування сухарів використовують не часто. Готують їх у заварювальній машині ХЗ-2М-300 та інших змішувачах, одночасно на кілька порцій тіста, з 20-25 % борошна, передбаченого рецептурою, частини всіх дріжджів і води. Приготовлену суміш насосом перекачують у ємкості для бродіння. Вологість рідких опар 64-65 %, тривалість бродіння 4-5 год. Замішу­вання тіста здійснюють у машинах періодичної дії. В ємкість машини вносять го­тову рідку опару, решту дріжджів, додаткову сировину, розчин солі. Після ре­тельного перемішування інгредієнтів вносять борошно і замішують тісто.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть правила експлуатації устаткування для виробництва сухарних виробів?        

2.Які операції механізовані на виробництві?

3.Призначення заварювальної машини ХЗ-2М-300?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

 

УРОКИ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

13

біологія

https://classroom.google.com/c/NTUyOTI3ODkyODha

w4tm7sj

 

13

Хімія

https://classroom.google.com/c/NTUzMjQ4MTM2NDJa

nborvnr

УКРАЇНСЬКА МОВА

13

https://classroom.google.com/c/NTQyNjY3Nzg3NDRa

n2aehrg

ВИКЛАДАЧ ЛІГОЦЬКА О.О.

13 група

https://classroom.google.com/c/NTQxMTQxOTA1ODFa

lasxae3

ВИКЛАДАЧ ПЕРИНЕЦЬ Т.В.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В.п. (вихiдне положення) – стiйка: ноги нарiзно. Коловi рухи руками: 4 рази вперед i 4 – назад. Повторити 10–12 разiв.
2. В.п. – о.с. (основна стiйка), пальцi рук переплетенi за спиною. 1–2 – пiднятися на носки, енергiйно вiдвести руки назад до зведення лопаток (вдих); 3–4 – в.п. (видих). Повторити 10–12 разiв.
3. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки в сторони. Повороти тулуба вправо–влiво, не вiдриваючи п’яти вiд землi. Повторити 20 разiв у кожну сторону.
4. В. п. – стiйка: ноги нарiзно. Почерговi нахили в сторони по одному разу. Нахил улiво: лiва рука за спиною рухається вправо, права рука над головою рухається влiво. Нахил вправо: права рука за спиною рухається влiво, лiва рука над головою рухається вправо. Повторити 20 разiв у кожну сторону. Дивитись прямо, тулуб не повертати.
5. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати вiльнi маховi рухи вперед–вгору – назад–вгору з максимальною амплiтудою, не доторкаючись до землi. Намагатися зберiгати рiвновагу. За опору не триматись. Поступово довести до 20 рухiв кожною ногою.
6. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки внизу. Нахили вперед та назад, поступово збiльшуючи амплiтуду рухiв. Нахил уперед: ноги в колiнах не згинати, пальцi рук тягнуться до землi. Нахил назад: руки вiдвести в сторони–вверх–назад, подивитися вверх.
7. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати коловi рухи, не торкаючись пiдлоги, вправо та влiво, по 4 рази в кожну сторону. Повторити 10–12 разiв правою й лiвою ногою.
8. В. п. – о.с. 1 – упор присiвши; 2 – упор лежачи; 3 – упор присiвши; 4 – о.с. Повторити 8–10 разiв.
9. В. п. – стiйка: ноги широко, нахилити тулуб уперед, руки в сторони. Виконувати повороти тулуба («млин»). 20 разiв у кожну сторону.
10. В. п. – упор лежачи. 1 – опускаючи таз, прогнутись, подивитись вверх; 2 – пiдняти таз, подивитись на колiна. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi. Руки не згинати.
11. В. п. – упор лежачи позаду. 1 – пiдняти таз, прогнутись, подивитись назад; 2 – в.п. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi.
12. В. п. – упор лежачи. Робити плавнi, але досить швидкi, рухи тазом униз–уверх (амплiтуда 10–15 см.) таким чином, щоб пальцi нiг на 1–2 см. вiдривались вiд опори (пiдстри-бували). Повторити 10–20 разiв.
13. Повторити те ж саме у вихiдному положеннi «упор лежачи позаду».
Вправи для формування та корекції постави

Постава - це звичне положення тіла людини у спокої та в русі. Вона визначається під час стояння, сидіння, ходьби та виконання інших видів рухової діяльності. Відхилення від правильної постави називають порушенням або дефектом постави.

  1. Стоячи біля стіни або гімнастичної стінки. В. п. - основна стійка. Прийняти правильну поставу, торкаючись спиною стіни (стінки). При цьому лопатки, сідниці, гомілки ніг і п'яти повинні фіксуватися стінки, голова відведена. Правильність постави контролюється самою дитиною у дзеркалі, інструктором ЛФК, одним з дітей по вказівці інструктора.

  2. Стоячи біля стіни, прийняти правильну поставу. Закрити очі, зробити крок вперед, Знову прийняти правильну поставу. Розплющити очі - перевірити правильність постави, виправити відмічені дефекти.

  3. Прийняти правильну поставу, зробити 2-3 кроки вперед, сісти, встати. Знову прийняти правильну поставу. Ту ж вправу можна робити, як і передування, із закритими очима.

  4. Прийняти правильну поставу біля гімнастичної стінки. Зробити 2-3 кроки вперед, розслабити послідовно м'язи шиї, плечей, рук і тулуба. Знову прийняти правильну поставу. Перевірити поставу, виправити дефекти.

  5. Стоячи у гімнастичної стінки, прийняти правильну поставу. Підвестися на носки, утримуючись в цьому положенні 3-5 секунд. Повернення в вихідне положення.

  6. Та ж вправа, але без гімнастичної стінки.

  7. Прийняти правильну поставу, сісти, розвівши коліна в сторони і зберігаючи пряме положення голови та хребта. Поволі встати, прийняти правильну поставу, перевіряючи себе перед дзеркалом.

  8. Стоячи в правильній поставі, покласти на голову мішечок з піском. Сісти, прагнучи не упустити мішечок. Встати в вихідне положення.

  9. Ходьба з мішечком на голові із зупинками для контролю правильної постави.

https://www.youtube.com/watch?v=WKkMHOLevrM&t=49s

https://www.youtube.com/watch?v=ZXA5C9MQcQs

https://www.youtube.com/watch?v=BUY8FM0o52c

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П, АНДРЕЙЧУК І.Г.

 

 

ПОНЕДІЛОК 23.03.2020

 

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Правила експлуатації устаткування для виробництва бубличних виробів.»        

Вивчення нового матеріалу

Бубличні вироби.До бубличних виробів належать бублики, баранки і суш­ки. Вони мають форму кільця або овалу, утвореного тістовим джгутом круглого перерізу, виготовлених із пшеничного борошна вищого і першого сорту. Харак­терні особливості бубличних виробів наведені. Баранки і сушки готують із слабко розпушеного тіста з низькою вологістю, завдяки чому вони мають відносно високу міцність. Ці вироби належать до про­дуктів тривалого зберігання.Бублики готують із добре розпушеного тіста, вологість їх 25-27 %, вони призначені для споживання у свіжому вигляді. Асортимент бубличних виробів досить широкий і весь час поповнюється новими рецептурами. Виробляють сушки прості, ванільні, гірчичні, яєчні, лівобережні тощо; баранки — цукрові, дитячі, лимонні, здобні та інші; бублики — українські, молочні, ванільні, з кми­ном тощо. До рецептури бубличних виробів із додаткової сировини входить цукор (від 1 до 20 %), масло вершкове або маргарин (від 1 до 12 %). У різні ви­ди виробів входять також олія рослинна, яйця, ванілін, мак, есенція, молоко, ко­риця та інша сировина. Так, до рецептури бубликів українських входить 12 % цу­кру, 8 % маргарину і 1,5 % маку на посипку.У рецептуру баранок простих із додаткової сировини входить лише 1 % цу­кру. Рецептура сушок ванільних включає 20 % цукру, 2 % масла вершкового і 4 % олії рафінованої, ванілін, а рецептура сушок гірчичних включає 8 % цукру і 8 % олії гірчичної. Технологія виготовлення бубличних виробів складається з таких операцій: підготовка сировини, приготування тіста, відлежування (бродіння) тіста, нати­рання тіста, відлежування натертого тіста, формування тістових заготовок, вис­тоювання, ошпарювання, випікання, охолодження, пакування .На сучасних підприємствах ці операції механізовані. Пакування і зберігання бубличних виробів. Вагові бараночні вироби нанизу­ють на шпагат і зберігають низками. Нанизані вироби зберігають у підвішеному стані на шпилькових вагонетках окремо від хлібних виробів для запобігання їх зволоженню.Упаковують бубличні вироби після охолодження в ящики або паперові мішки по 25-27 кг. Бублики допускається укладати в лотки рядами. Сушки, баранки і бублики розфасовують у паперові, поліетиленові, целофанові пакети чи пачки масою 1 кг і менше. Гарантійний термін зберігання бубличних виробів із дня ви­готовлення: сушок — 45, баранок — 25 діб. Для виробів, фасованих у поліетиле­нові або целофанові пакети — 15 діб. Якість бубличних виробів оцінюють за формою, станом поверхні та м'якуш­ки, смаком, запахом, крихкістю, здатністю до набухання (для баранок і сушок).Бубличні вироби повинні мати форму у вигляді кільця, деякі — овальну, допус­кається на боках не більше двох невеликих притисків. Поверхня — глянцева, глад­ка або з посипкою маком, кмином тощо, від світло-жовтого до темно-коричневого кольору. Смак і запах — притаманні певному виду виробів. Структура — крихка.

Набухання баранок і сушок характеризується коефіцієнтом набухання, який визначається як відношення маси набухлих у воді при 60 ^оС за 5 хв шматочків ви­робів певного розміру до маси сухих. Коефіцієнт набухання має бути для баранок не менше 2,5, для сушок (крім ванільних) — 3, для ванільних сушок — 2,7.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть правила експлуатації устаткування для виробництва бубличних виробів?        

2.Які операції механізовані на виробництві?

3.Яка форма бубличних виробів?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

 

 

 

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:« Машини для формування та нарізання сухарних плит »        

Вивчення нового матеріалу

Оброблення тіста, вистоювання та випікання плит. Із вибродженого тіста формують сухарні плити. Цю операцію здійснюють на спеціальних машинах або вручну.Існує два способи формування плит. За одним із них тісто машиною МСП-2 або іншої марки ділиться на дрібні дольки, які укладаються в ряд по довжині ли­ста і утворюють плиту. Цією машиною спочатку через матрицю випресовуються джгутики тіста, що ріжуться на дольки, потім останні барабаном закочуються в циліндрики, з яких і формується плита.В разі ручного формування такої плити тісто розкочують у джгути товщиною 2-4 см (залежно від розміру сухаря). Джгути ділять на дольки (частки) масою 9-20 г, залежно від очікуваної маси сухаря. Дольки розкочують у циліндрики і щільно укладають на листи в ряд, формують необхідного розміру плиту. За іншим способом, який застосовується більш широко, на спеціальних ма­шинах (МСП-2, ПЛ або інших) через матрицю формують заготовку у вигляді суцільної тістової стрічки, поперечні розміри якої відповідають формі та розмірам певного виду сухарів. Одержану тістову стрічку ріжуть на смужки по довжині листа. На металевий лист укладають по 2-4 плити на відстані 2,5-3 см одна від одної.Беручи до уваги, що висота і ширина випеченої плити повинні забезпечува­ти розміри сухарів, при формуванні тіста підбирають відповідну матрицю. Не­обхідно також враховувати, що за період вистоювання і випікання висота плити збільшується приблизно втричі, а ширина — на 10-15 мм.Листи із сформованими заготовками встановлюють на колиски вистійної шафи. Тривалість вистоювання 50-75 хв при 35-40 °С, після чого плити змазу­ють яєчним мастилом. На окремі види сухарів (кофейні) змащені плити посипа­ють кришивом. Якщо передбачається оздоблення сухарів маком чи сіллю, — по-сипку плит здійснюють без попереднього змащування. Сухарне кришиво готують із відбракованих сухарів. Після їх подрібнення одержане кришиво просіюють крізь сито з розмірами вічок 2-3 мм. У разі машинного формування всі плити, окрім плит для дитячих сухарів, на­колюють. Випікання плит здійснюють у тупикових або тунельних печах без зво­ложення пекарної камери при 200-260 °С 15-20 хв, залежно від виду сухарів, ма­си плити та марки печі.

Питання для самоконтролю:

1.З якого тіста формують сухарні плити?

2.Дайте характеристику машини МСП-2?

3.Як здійснюється випікання плит?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: Перегляд повоєнних договорів у 20-х роках ХХ ст.

1. Становище США після Першої Світової війни.
2. Економічна криза 1920-1921 р.р.
3. Велика депресія 1929-1933 р.р.

Самостійне опрацювання:

       Закріплення розподілу світу після Першої Світової війни. Міжнародні відносини у 20-х роках ХХ століття. Становище США після війни. Економічна криза 1920-1921 р.р. Діяльність Ліги Націй. Велика депресія 1929-1933 р.р.

Питання для самоконтролю:

1. Як вплинула Перша Світова війна на становище США?

2. Які причини економічної криза 1920-1921 р.р.?

3. Чому виникла Велика депресія 1929-1933 р.р.?

Домашнє завдання: параграф 8

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ФІЗКУЛЬТУРА

Комплекс вправ для самостійного виконання

1. В.п. (вихiдне положення) – стiйка: ноги нарiзно. Коловi рухи руками: 4 рази вперед i 4 – назад. Повторити 10–12 разiв.
2. В.п. – о.с. (основна стiйка), пальцi рук переплетенi за спиною. 1–2 – пiднятися на носки, енергiйно вiдвести руки назад до зведення лопаток (вдих); 3–4 – в.п. (видих). Повторити 10–12 разiв.
3. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки в сторони. Повороти тулуба вправо–влiво, не вiдриваючи п’яти вiд землi. Повторити 20 разiв у кожну сторону.
4. В. п. – стiйка: ноги нарiзно. Почерговi нахили в сторони по одному разу. Нахил улiво: лiва рука за спиною рухається вправо, права рука над головою рухається влiво. Нахил вправо: права рука за спиною рухається влiво, лiва рука над головою рухається вправо. Повторити 20 разiв у кожну сторону. Дивитись прямо, тулуб не повертати.
5. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати вiльнi маховi рухи вперед–вгору – назад–вгору з максимальною амплiтудою, не доторкаючись до землi. Намагатися зберiгати рiвновагу. За опору не триматись. Поступово довести до 20 рухiв кожною ногою.
6. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки внизу. Нахили вперед та назад, поступово збiльшуючи амплiтуду рухiв. Нахил уперед: ноги в колiнах не згинати, пальцi рук тягнуться до землi. Нахил назад: руки вiдвести в сторони–вверх–назад, подивитися вверх.
7. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати коловi рухи, не торкаючись пiдлоги, вправо та влiво, по 4 рази в кожну сторону. Повторити 10–12 разiв правою й лiвою ногою.
8. В. п. – о.с. 1 – упор присiвши; 2 – упор лежачи; 3 – упор присiвши; 4 – о.с. Повторити 8–10 разiв.
9. В. п. – стiйка: ноги широко, нахилити тулуб уперед, руки в сторони. Виконувати повороти тулуба («млин»). 20 разiв у кожну сторону.
10. В. п. – упор лежачи. 1 – опускаючи таз, прогнутись, подивитись вверх; 2 – пiдняти таз, подивитись на колiна. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi. Руки не згинати.
11. В. п. – упор лежачи позаду. 1 – пiдняти таз, прогнутись, подивитись назад; 2 – в.п. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi.
12. В. п. – упор лежачи. Робити плавнi, але досить швидкi, рухи тазом униз–уверх (амплiтуда 10–15 см.) таким чином, щоб пальцi нiг на 1–2 см. вiдривались вiд опори (пiдстри-бували). Повторити 10–20 разiв.
13. Повторити те ж саме у вихiдному положеннi «упор лежачи позаду».
Вправи для формування та корекції постави

Постава - це звичне положення тіла людини у спокої та в русі. Вона визначається під час стояння, сидіння, ходьби та виконання інших видів рухової діяльності. Відхилення від правильної постави називають порушенням або дефектом постави.

  1. Стоячи біля стіни або гімнастичної стінки. В. п. - основна стійка. Прийняти правильну поставу, торкаючись спиною стіни (стінки). При цьому лопатки, сідниці, гомілки ніг і п'яти повинні фіксуватися стінки, голова відведена. Правильність постави контролюється самою дитиною у дзеркалі, інструктором ЛФК, одним з дітей по вказівці інструктора.

  2. Стоячи біля стіни, прийняти правильну поставу. Закрити очі, зробити крок вперед, Знову прийняти правильну поставу. Розплющити очі - перевірити правильність постави, виправити відмічені дефекти.

  3. Прийняти правильну поставу, зробити 2-3 кроки вперед, сісти, встати. Знову прийняти правильну поставу. Ту ж вправу можна робити, як і передування, із закритими очима.

  4. Прийняти правильну поставу біля гімнастичної стінки. Зробити 2-3 кроки вперед, розслабити послідовно м'язи шиї, плечей, рук і тулуба. Знову прийняти правильну поставу. Перевірити поставу, виправити дефекти.

  5. Стоячи у гімнастичної стінки, прийняти правильну поставу. Підвестися на носки, утримуючись в цьому положенні 3-5 секунд. Повернення в вихідне положення.

  6. Та ж вправа, але без гімнастичної стінки.

  7. Прийняти правильну поставу, сісти, розвівши коліна в сторони і зберігаючи пряме положення голови та хребта. Поволі встати, прийняти правильну поставу, перевіряючи себе перед дзеркалом.

  8. Стоячи в правильній поставі, покласти на голову мішечок з піском. Сісти, прагнучи не упустити мішечок. Встати в вихідне положення.

  9. Ходьба з мішечком на голові із зупинками для контролю правильної постави.

https://www.youtube.com/watch?v=WKkMHOLevrM&t=49s

https://www.youtube.com/watch?v=ZXA5C9MQcQs

https://www.youtube.com/watch?v=BUY8FM0o52c

ВИКЛАДАЧІ ПИСАРЕНКО Л.П., АНДРЕЙЧУК І.Г.

ІНФОРМАТИКА

13

https://classroom.google.com/u/0/c/NTQxNTc0MDM5OTNa

io3q7mt

ВИКЛАДАЧ ПЛЯЦКО Н.В.

П’ЯТНИЦЯ 20.03.2020

 

УРОКИ ЛІГОЦЬКА О.О.

13

https://classroom.google.com/c/NTQyNjY3Nzg3NDRa

n2aehrg

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку:«Устаткування для виробництва бубличних та сухарних виробів»        

Вивчення нового матеріалу

Бубличні вироби відрізняються від інших хлібних виробів меншою вологістю м’якушки, товаровидною формою та глянсуватою поверхнею, тому основні технологічні процеси (підготування та дозування основної і допоміжної сирови-ни, замішування тіста, розстійка та випікання виробів) виконуються за допомо-гою вже розглянутого у попередніх главах устаткування. У цій главі розгляда-тимемо тільки устаткування, яке виконує специфічні, характерні для даного процесу операції. Оскільки бубличне тісто набагато крутіше, ніж хлібне, то після бродіння воно має нерівномірні поруватість і структуру. Щоб позбутися цього, тісто натирається (вірніше – ущільнюється) на натиральних машинах. Валкової натиральної машини (моделі Н-3 або Н-4М), яка вико-ристовується при періодичному способі приготування тіста, показана на рис. 59,а. Склад машини видно з підрисункового тексту. Принцип дії машини такий. Робітниця укладає шматок тіста масою приблизно 10 кг на транспортер 4, який подає його в зазор між рифленим 1 і гладким 3 валками. У цьому зазорі тісто прокатується. Робітниця зупиняє транспортер, складає пласт тіста і вмикає ма-шину в зворотному напрямі. Процес виконується кілька разів, а далі тісто пода-ється на відлежування. Як видно з опису, машина потребує виконання великої кількості ручних операцій: подавання, складання і знімання тіста, вмикання і вимикання двигуна. Щоб усунути ці недоліки. на машині встановлюють кінцеві вимикачі, які змі-нюють напрям руху транспортера 4 та валків 1 і 3. У цьому разі пласт тіста не складається, тому з кожним циклом слід зменшувати зазор між валками за до-помогою механізму 2. У неперервних технологічних процесах виробництва баранців викорис-товують шнекові натиральні машини . Тісто з приймальної воронки 5 забирається шнеком 8, який обертається в корпусі 6, і випресовується крізь мундштук 7, де воно ущільнюється.Розстійка заготовок бубличних виробів відбувається у розстійних шафах, а випікання – в хлібопекарських печах. Перед випіканням для надання виробам красивої блискучої коричневої кірки заготовки обварюються або ошпарюються в обварювальних або ошпарювальних машинах. Щоб спростити передавання заготовок у піч, конвейєри обварювальних або ошпарювальних машин об’єд-нуються з конвеєрами печей, утворюючи обварювально– або ошпарювально–пічні агрегати.

Питання для самоконтролю:

1.Яке повинно бути бубличне тісто?

2.Назвіть принцип дії машини?

3.Призначення кінцевих вимикачів?

Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

ГЕОГРАФІЯ

Тема: Німеччина: Особливості розвитку секторів економіки.

План

1.Домінуючі складники третинного сектору.

2.Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

3.Особливості аграрного сектору.

4.Характерні риси просторової організації господарства.

5.Зовнішні економічні зв’язки.

6.Міжнародні зв’язки України з Німеччиною.

Головне

У Німеччині сфера послуг, зокрема торгівля, транспорт і банківська діяльність, за створенням ВВП посідають передові позиції.

Виробництвами, що визначають міжнародну промислову спеціалізацію Німеччини, є автомобілебудування, електротехнічна, авіакосмічна, легка промисловість.

Аграрний сектор є високопродуктивним і загалом забезпечує потреби країни.

Основні економічні райони Німеччини – Північна Німеччина, Північний Рейн – Вестфалія, Прирейнський південний захід, Баварія, Південь Східної Німеччини і Бранденбург із Берліном.

Німеччина має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі.

Найголовнішими зовнішньоекономічними партнерами Німеччини є країни ЄС, США і Китай.

Німеччина є економічним партнером України.

Перевіримо свої знання і вміння

1.Які сфери економіки, товари і послуги Німеччини мають європейське і світове значення?

2.Чим характеризується розміщення промислового і сільськогосподарського виробництва на території країни?

3.Поясніть статті експорту й імпорту Німеччини, їхню географію.

4.Оцініть сфери послуг у розвитку економіки країни.

5.Позначте на контурній карті центри виробництва промислової продукції міжнародного значення.

Підберіть актуальну інформацію про співробітництво України з Німеччиною.

Дом. завд. Опрацювати §10, стор. 40-44

ВИКЛАДАЧ МЕЛЬНИЧУК Л.М.

УРОКИ ПЕРИНЕЦЬ Т.В.

13

https://classroom.google.com/c/NTQxMTQxOTA1ODFa

lasxae3

УРОК БРИТВАК В.Ю.

13

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

УРОКИ ПЛЯЦКО Н.В.

13

https://classroom.google.com/u/0/c/NTQxNTc0MDM5OTNa

io3q7mt

 

АЛГЕБРА ТА ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ

 

Тема уроку: Перетворення добутку тригонометричних функцій на суму (13. 03.2020 р.)

План вивчення нового матеріалу

1. Перетворення добутку sin α ∙ cos β на суму.

2. Перетворення добутку cos α ∙ cos β на суму.

3. Перетворення добутку sin α ∙ sin β на суму.

4. Приклади застосування перетворення добутку тригонометричних функцій на суму.

Добуток косинусів двох чиселдорівнює півсумі косинуса різниці і косинуса суми цих чисел.

Добуток синусів двох чисел дорівнює піврізниці косинуса різниці і косинуса суми цих чисел.

Добуток синуса одного числа на косинус другого числа дорівнює півсумі синуса суми і синуса різниці цих чисел.

Самостійно розв'язати вправи:

Питання для самоконтролю:

1) Як визначити добуток косинусів двох чисел?

2) Як визначити добуток синусів двох чисел?

3) Як визначити добуток синуса одного числа на косинус другого числа?

Домашнє завдання.

 

Завдання за підручником: №452 (1,2) (ст. 98)

Посилання на підручник:https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books2/pidruchnyky-10-klas-2018/14-matematyka-10-klas/matematyka-10-klas-bevz-osvita.pdf

 

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР А.Й.

ЧЕТВЕР 19.03.2020

ОСНОВИ МІКРОБІОЛОГІЇ

Тема: Харчові отруєння та харчові інфекції їх коротка характеристика.

План

Харчові отруєння  –  це захворювання, які можуть бути викликані продук­тами, отруйними за своєю природою, або хвороботворними мікробами.

Харчові отруєння мікробного походження поділяються на дві групи: токсикоінфекції та бактеріальні токсикози. Токсикоінфекції–це отруєння, викликані мікробами, які розмножилися на продукті.Бактеріальні токсикози-це отруєння, викликані отрутою, яку мікроби виділили у продукті. До них належать ботулізм та стафілококові токсикози.

До харчових токсикоінфекцій належать отруєння, викликані бактеріями з групи сальмонел, кишечної палички та палички протея.

Отруєння сальмонелами найчастіше виникає під час вживання зараженого м’яса, яєць та продуктів їх переробки. Джерелом розповсюдження сальмонел може бути велика рогата худоба, свині, коні, домашні птахи та різні гризуни. Небезпечними для людей є тварини-бактеріоносії.

М’ясо може забруднюватися сальмонелами як за життя тварин, так і після їх забою. У хворих тварин можливе проникнення мікробів із кишечника у ткани­ни. Молоко може інфікуватися ще у вимені тварини. Але зараження цих про­дуктів можливе і через дотик рук, одяг працівників, які безпосередньо стика­ються з цими тваринами, через інвентар. М’ясо може забруднюватися у про­цесі забою, через контакт з тушами інфікованих тварин, через мух, гризунів. Яйця (особливо водоплавної птиці) також можуть бути інфіковані цим мікро­бом, їх можна використовувати лише для приготування продуктів, які підда­ються високій термічній обробці. До продажу вони не допускаються. Риба, виловлена зі забруднених водойм, також нерідко може бути забрудненою саль­монелами.

Сприятливим середовищем для розвитку цих мікробів є паштети, м’ясні або рибні фарші, ліверні та кров’яні ковбаси. Однак, правильна термічна обробка продуктів може забезпечити їх очищення від сальмонел, ці мікроор­ганізми стійкі до висушування, тому довго можуть залишатися на предметах вжитку.

Щоб запобігти поширенню сальмонельозу, слід чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі,  температур­ного режиму при зберіганні продуктів (особливо швидкопсувних); забезпечувати своєчасне проходження працівниками сфери харчування медичних оглядів на сальмо-нелоносійність.

При прийманні м’яса слід пере­віряти наявність позначки придатності, яка б свідчила про проходження ветеринарно-санітар­ного контролю. Під час приготування м’яса його потрібно добре проварювати та просмажувати, особливо вироби із фаршу. Яйця водоплавної птиці можна використовувати лише в хлібопекарській промисловості. Курячі яйця перед використанням слід обов’язково мити, молоко  –  кип’ятити, простоквашу-самоквас використовувати лише для тіста, непастеризований сир – для страв, які піддаються тепловій обробці. Холодні страви слід оберігати від забруднення руками під час приготування, заправлені салати та вінегрети зберігати не більше однієї години. Всю готову їжу потрібно зберігати при температурі 2 – 6°С і не більше визначених термінів, а гарячому вигляді – не нижче 65°С. їжу, яка довго зберігається, необхідно піддавати повторній тепловій обробці.

Кишкова паличка та паличка протея. Кишкова паличка є постійним жите­лем кишечника за умови нормальної його мікрофлори.  Найкраще розвивається при темпе­ратурі 37 °С, а при нагріванні до 60 °С – гине. В організмі людини вона синтезує необхідні вітаміни й інші речовини. Проте ця паличка при послабленні захисних функцій організму може проникати в інші органи, викликаючи при цьому запальні процеси. Потрапляючи на хар­чові продукти, ці мікроби (розмножуючись) можуть викликати отруєння. І паличка протея, і кишкова паличка належать до мікробів, які вражають багаті на білок продукти. В такому середовищі вони здатні швидко розмножуватися, не змінюючи при цьому зовнішнього вигляду та смаку продуктів.

Найкращим середовищем для розвитку цих мікроорганізмів є м’ясні та рибні продукти (особливо фарші), гарніри, салати. На харчові продукти ці палички можуть потрапити через контакт із хвори­ми людьми та при порушенні санітарно-гігієнічних правил. Можливе забруднен­ня продуктів цими мікроорганізмами ще до їх надходження в торгівлю чи на підприємства  харчування. Тому важливо ретельно здійснювати тер­мічну обробку продуктів і стежити за температурним режимом зберігання.

Харчові продукти, не змінюючи свого зовнішнього вигляду й органолеп­тичних якостей внаслідок нагромадження у них токсинів можуть стати отруй­ними. Використання таких продуктів може викликати захворювання. Токсини через стінки шлунка та кишечника потрапляють у кров і розносяться по всьо­му організму. Ознаки захворювання проявляються дуже швидко. У хворих з’яв­ляється загальна слабкість, біль у животі, головний біль, нудота, підвищення температури, відбувається зневоднення організму, можлива навіть смерть.

Дуже небезпечними отруєннями є ботулізм і отруєння, викликані стафілоко­ками. Ботулізм  –  важке отруєння, яке виникає внаслідок споживання їжі, отрує­ної паличкою ботулінуса. Ці мікроби в природі поширені у грунті, намулі во­дойм, кишечниках риб (особливо осетрових), тварин; трапляються на фруктах і овочах.

Поширюється цей вид мікроорганізмів анаеробним шляхом, оптимальна температура для його розвитку 30-37 °С, при температурі, нижчій від 15 °С він розвивається, проте токсинів не утворює.  Потрапляючи на харчові продукти, паличка ботулінуса розмножується і виділяються токсини. Вони скупчуються в одному місці продукту, тому отруї­тися можуть не всі люди, які споживали отруєний продукт. Токсин бацили ботулізму – холодостійкий, але чутливий до кислотності середовища. Підви­щений вміст солі в продукті зупиняє розвиток цього мікроба. Спори ботуліну­са дуже термостійкі, вони витримують температуру до 120. Тому цей мікроб може розмножуватися в консервах. В процесі розвитку цих мікробів виділяєть­ся газ, тому кришки банок здуваються. Хоча інших ознак пошкодження такого продукту немає, він однаково дуже токсичний і небезпечний для використан­ня. Бацили ботулізму можуть успішно розвиватися і у вареній ковбасі, великих шматках копченого м’яса, буженині,  рибі.

При отруєнні ботулізмом токсин паралізує серцево-судинну та нервову системи, викликає пониження температури тіла, параліч мовлення. Лікування цього захворювання здійснюється за допомогою спеціальних сироваток, інакше може настати смерть.

Щоб запобігти поширенню цього захворювання слід правильно термічно обробляти та ретельно мити продукти, які готуються для консервування в до­машніх умовах. Баночні консерви, слід перевіряти  на бомбаж і зберігати у холоді. Не допускати приготування баночних консервів і грибів у домашніх умовах, оскільки гриби часто можуть бути засіяними спорами боту­лінуса.

Отруєння стафілококом відбувається під час споживання їжі, отруєної ток­синами цього мікроба. Стафілококові харчові отруєння можуть відбуватися при використанні різних продуктів.

Джерелом забруднення харчових продуктів стафілококом найчастіше мо­жуть бути люди, хворі на ангіну, катар верхніх дихальних шляхів, гнійничкові захворювання шкіри. Корови та кози, хворі на мастит, також можуть стати дже­релом зараження продуктів. Харчові продукти після отруєння цим мікробом зовні не змінюються, тому це небезпечно. Організм людини дуже чутливий до цього токсину і вже через 1-6 год. після отруєння проявляються ознаки захворювання – болі у шлунку, нудота.

Найчастіше отруєння стафілококом відбувається під час вживання молока, кефіру, кондитерських виробів (особливо з кремом), сиру, бринзи, рибних і м’ясних кулінарних виробів. Щоб запобігти цьому отруєнню, слід дотримува­тися правил зберігання цих продуктів, а осіб, які мають доступ до харчових продуктів, за наявності гнійничкових захворювань та ангіни – до роботи не допускати.

Готову їжу можна зберігати не більше визначеного терміну при темпера­турі 2 – 6 °С або в гарячому вигляді – не нижче 65 °С. Молоко слід обов’язково кип’ятити, простоквашу-самоквас використовувати лише для приготування тіста, непастеризований сир – для страв, які піддаються термічній обробці. Кондитерські  вироби з масляним кремом зберігати при температурі 2-6 °С не більше 36 годин, зі заварним кремом – не більше 6 годин. У літній період кондитерські вироби зі заварним кремом бажано не готувати.

Домашнє завдання

Зробити конспект

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ

Тема уроку: Розв’язування задач.

Задача 1. В посудині місткістю V = 12 л знаходиться газ, число N молекул

якого рівно 1,44*10¹⁸. Визначити концентрацію n молекул газу.

Задача 2. Визначити кількість речовини і кількість молекул, що містяться в

1 кг вуглекислого газу.

Задача 3. Знайти молярну масу М і масу mм одної молекули кухонної солі.

Домашнє завдання.

Задача 1. Скільки молекул міститься у 120 г азоту ?

Задача 2. Який об’єм займають 12 моль алюмінію?

ВИКЛАДАЧ КОНОПЛІН О.Є.

УРОКИ БРИТВАК В.Ю.

13

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

Тема уроку: Малокаліберна гвинтівка. Пневматична гвинтівка.

План вивчення нового матеріалу

1. Загальна будова малокаліберної гвинтівки
2. Бойові властивості
3. Пневматична гвинтівка

Самостійне опрацювання:

     Основні частини і механізми малокаліберної гвинтівки, їх положення. Зарядження, подача патрону. Будова патрону. Тактико-технічна характеристика гвинтівки.   Техніка безпеки.

       Питання для самоконтролю:

1. Назвіть бойові властивості частин і механізмів малокаліберної гвинтівки.
2. Назвіть порядок зарядження гвинтівки.
3. Які основні заходи безпеки під час поводження з малокаліберною гвинтівкою і набоями.

Домашнє завдання: розділ 5, тема 1, Стор. 121-122

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

Тема уроку: Медіа і демократія

План вивчення нового матеріалу

1. Що таке цензура?
2. Суспільні медіа та їхня місія у демократичному суспільстві

Самостійне опрацювання: Поняття цензури. Історія виникнення цензури. Суспільні медіа, їх основні завдання.

       Питання для самоконтролю:

1. Що таке цензура?
2. Які основні функції медіа в демократичній державі?
3. Що таке свобода слова?

Домашнє завдання: параграф 29

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

УСТАТКУВАННЯ

План-конспект уроку

Тема уроку: «Переваги і недоліки печей з канальним обігрівом, конвеєрних печей»

Вивчення нового матеріалу

Печі з канальним обігрівом одержали найбільше поширення в промисловості для випічки хліба, булочних і борошняних кондитерських виробів. Існує багато конструкцій канальних печей, що відрізняються між собою продуктивністю, асортиментами, конструкцією поду, видом матеріалу, з якого вони виготовлені. Однак, незважаючи на розходження конструктивних форм принцип роботи всіх канальних печей той самий. При цьому способі обігріву теплоносієм є димові гази, які рухаються по системі каналів. Тепло від газів передається в пекарну камеру через звернену до неї стінку каналу. Робоча стінка каналу - поверхня теплообміну - залежно від температури димових газів виконується з різних матеріалів. Як приклад розглянемо тупикові печі Г4-ХПЛ із площею поду 16 і 25м², з канальною системою обігріву. Піч Г4-ХПЛмає більшу продуктивність, меншу витрату палива, зволоження пекарної камери пором своїх парогенераторів, більш ефективну систему гігротермичічної обробки тестових заготовок. Піч Г4-ХПЛ-16 має двонитковий конвеєр пекти Г4-ХПЛ-25 - чотиринитковий . Піч Г4-ХПЛ мають пекарну камеру, у якій розміщений ланцюговий колисковий конвеєр. Обігрів печі здійснюється каналами, що гріють, 3, за рахунок теплоти димових газів вступників з топлення 4. Після обігріву пекарної камери гази направляються для обігріву теплоутилізатора 11. Регулювання руху димових газів виробляється за допомогою шиберів, установлених у каналах на виході газів з печі. Наприкінці топлення в каналі 7 установлені парогенератори 6. Гострі топкові гази подаються до парогенераторів через пропускні канали 9. Після обігріву парогенератора гази з'єднуються з димовими газами в бічних вертикальних каналах. Зниження температури димових газів за рахунок відбору теплоти, витраченої на обігрів парогенераторів, дозволяє збільшити строк роботи радіаторних коробок.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть конвеєрної печі з канальним обігрівом?

2.Яким способом передається тепло від газів?

3.Які переваги і недоліки печей?

Домашнє завдання

Вивчити: конвеєрні печі з канальним обігрівом.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУ Н.М.

 

 

СЕРЕДА 18.03.2020

 

План уроку

Модуль ПКР-3.2.Приготування кондитерських борошняних виробів у лабораторії.

Тема уроку 14.Розробка та вистоювання тістових заготовок.

                         Пояснення нового матеріалу

Метою оброблення тіста є виготовлення тістових заготовок певної маси і форми, а також розпушення їх перед посадкою у піч. Оброблення тіста включає такі технологічні операції: поділ тіста на шматки, їх округлення, попереднє вистоювання, формування тістових заготовок і остаточне вистоювання. Заготовки для деяких виробів після остаточного вистоювання нарізають (батони, паляниця українська), наколюють (булка черкізівська) або змащують яєчним мастилом (здобні вироби). Залежно від виду виробів оброблення передбачає всі зазначені операції або частину з них.

Механічна обробка пшеничного тіста під час поділу, округлення, надання заготовці певної форми позитивно впливає на його структурно-механічні властивості. Внаслідок подрібнення пор під час механічної обробки утворюється рівномірна мікропориста структура. Вона, а також тонка плівка, що утворюється на заготовці при обробленні, добре утримують газоподібні сполуки на наступних етапах технологічного процесу, сприяють одержанню виробів з гарним об'ємом, світлішою м'якушкою, тонкостінною,  рівномірною .                                            

Оброблення тіста здійснюється на спеціальному обладнанні — тістоподільних, тістоокруглювальних, тістоформуючих машинах, стрічкових транспортерах, у шафах для попереднього та остаточного вистоювання. У пекарнях малої потужності ці стадії здійснюються здебільшого вручну. Щоб запобігти прилипанню тістових заготовок до органів машин, що використовуються для оброблення тіста, їх покривають антиадгезійними полімерними матеріалами, посипають борошном або застосовують обдування тістових заготовок повітрям.
Металеві листи, на яких відбувається вистоювання, і хлібні форми обробляють антиадгезійними матеріалами або змащують олією.

При застосуванні підсипки борошном посипають поверхні на всіх ділянках оброблення і вистоювання. На цю операцію витрачається 1 - 2 % всієї маси борошна.

Поділ тіста на шматки має забезпечити одержання тістових заготовок з масою, яка з урахуванням затрат на наступних етапах технологічного процессу (випікання, охолодження і зберігання) дозволить одержати готові вироби заданої маси.
Поділ тіста здійснюють механічним способом на тістоподільних машинах або вручну.
Округлення в округлювачах різних марок, або вручну. Метою округлення надати правильної форми, сформувати тонку плівочку, яка буде затримувати вуглекислий газ
Попереднє вистоювання передбачається лише для тістових заготовок із сортового борошна після округлення перед наданням їм остаточної форми. Його застосовують при виробництві деяких булочних і здобних виробів. Метою цієї операції є зняття внутрішніх напружень у заготовці, що утворилися під час поділу та округлення, відновлення структури клейковинного каркасу. Тривалість його — 3 - 1 2 хв Відбувається на транспортерах, або в спеціальних шафах.
Сформовані тістові заготовки укладають на спеціальні дошки або металеві листи.
Тістові заготовки для здобних виробів складної форми з оздобленням після поділу формують в основному вручну на столах для розробки тіста. При цьому застосовується різний інвентар: скалки, ножі, штампи.

Остаточне вистоювання призначене для максимального збільшення об’єму т.з. Відбувається у вистійних шафах різних конструкцій, підтримуючи специфічний режим: температура 35-40 градусів, відносна вологість повітря 80-85%, тривалість залежить від маси т.з, рецептури і становить 25-40хв.

Вироби з великою к-тю здоби і при слабій активності дріжджів вимагають тривалішого вистоювання. Слід навчитися на дотик правильно визначити процес вистоювання. Кінець вистоювання визначається за збільшенням об’єму виробів. На дотик вироби повині бути легкими, повітряними. При недостатньому вистоювані вироби виходять малого об’єму, пагано пропечені, скоринка має надриви.

Змащування виробів. Підготовка кондитерських листів і форм для випікання виробів
Для поліпшення зовнішнього вигляду виробів їх поверхню в кінці розтійки змазують за допомогою пензлика яєчним жовтком або меланжом. Найкрасивіший глянець виходить при змащуванні жовтком. Для економії яєць можна злегка розвести водою або молоком, але від цього блиск виробу погіршується.. Щоб яєчна маса рівномір ніше покривала вироби, її перед використанням злегка збивають пензликом або віночком. Змащують вироби за 5-10 хв. перед посадкою в піч обережно, стежити за тим щоб не помяти тісто і щоб яйце не вилилось на деко.

Питання для закріплення нового матеріалу.

1.Які проблеми можуть виникнути під час бродіння тіста?

2.Яких вимог потрібно дотримуватися при вистоювання тістових заготовок?

3.Як визначити чи вибродженне тісто?

Домашнє завдання: вивчити основні питання для закріплення нового матеріалу, самостійно випекти ватрушку з повидлом.

Майстер виробничого навчання: Петричко О.В.

Технологічна карта

«Ватрушки з повидлом»

 

№ п/п	Сировина	Витрати		Вимоги до       якості
		брутто	нетто
	Для тіста			СИРОВИНА ПОВИННА ВІДПОВІДАТИ ВИМОГАМ
1	Борошно	372	372
2	Цукор	20	20
3	Маргарин	17	17
4	Яйця	1	40
5	Дріжджі	11	11
6	Вода	150	150
7	Сіль	6	6
	Для начинки
8	Повидло	300	300
Вихід:                                                                   10 шт. по 75 г.

Технологія приготування

Дріжджове тісто для ватрушок готують опарним способом. Готове тісто масою по 580 г розкачують у вигляді джгута діаметром 3 см, ділять на шматочки масою по 58 г і підкачують у кульки. Їх кладуть на лист, змащений жиром, на відстані 6-8 см одну від одної і ледь притискують рукою. Через 15 хв. дерев’яною качалкою ( діаметром 5 см ), або стаканом у булочках роблять заглиблення; потовщені краї змащують яйцем, а в заглиблення випускають з кондитерського мішка начинку розстоюють ще протягом 20 хв.. Випікають при 230 – 240 °С протягом 15 хв.

Вимоги до якості: вироби круглої форми, золотистого кольору; по центру виробів акуратно викладена начинка; вироби добре пропечені, дрібнопористі.

https://boilbroil.ru/recipe/vatrushki-s-povidlom/#comment-370

 

ВІВТОРОК 17.03.2020

 

ТЕХНОЛОГІЯ ХЛІБОПЕКАРСЬКОГО ВІРОБНИЦТВА

 

13

https://classroom.google.com/w/NTM1NTAyODg1NDha/t/all

5tvbpj5

ВИКЛАДАЧ БРИТВАК В.Ю.

БІОЛОГІЯ І ЕКОЛОГІЯ

Тема: Роль віруючих в еволюції представників. Використовуйте біологічні методи боротьби зі шкідливими видами.

План

1. Взаємодію вірусів із клітімою-хазяїном та їх використанням на її функціонуванні.

          Ви намагаєтеся використовувати різні продукти у клітині:

• вірусні оболонки можуть з’єднатись з якоюсь мембраною (вірус грипу);

• вірус використовує у клітині свого піноцитозу, при цьому ферментують клітини-хазяїна розщеплюють його оболонку і вивільняють його нуклеїнову кислоту (вірус поліомієліту);

• через пошкоджені ділянки локальних стінок, які були розширені через наступний перехід від однієї клітини до іншої цитоплазматики, які існують (вірус тютюнової мозаїки).

Окрім того, бактеріафаги (віруси, які уражають бактерії) впорскують власну ДНК, всередину клітини-хазяїна. Оболонка вірусу при цьому знаходиться ззовні.

Послідовні етапи розширення зростають такими:

• 1-ша стадія: заробити (закріпити фізичні ушкодження, виконати зроблене впорскування, направити на пошкодження безпеки);

• 2-га стадія: проникнення в клітину-хазяїну (коли віріон є відкритим, ліпопротеїнний мембрану, для контакту з клітиною - хазяїном мембрани зливається і віріон описується у цитоплазмі; це легше існує у клітинах, якщо вони не мають тих, хто існує);

• 3-тя станція: коли ви отримуєте нову генетичну інформацію - нуклеїнової кислоти вірусу (РНК або ДНК), яка на наступній стадії змінює кількість клітини-хазяїна;

• 4-ти станцій: на широкому рівні нуклеїнової кислоти, що синтезує синтез необхідних продуктів, який робить синтез синтезу нуклеїнової кислоти вірусу;

• 5-та станція: синтез компонентів вірусних приватних частин - нуклеїнової кислоти та білкових капсуд, присутніх у великій кількості;

• 6-та станція: із синтезованими більш чистими копіями нуклеїнової кислоти та білки формуються нові вібріони, які є самозбірними;

• 7-ма стадія: з'явилися нові зібрані найчастіше часті із клітини- хазяїна (які залишилися клітини або з живими клітинами відібрали).

2. Роль віруючих у еволюції підтримуваних

Вірусі є природним засобом переносу генів між різними видами живих людей. це вибір генетичного різноманіття та направляє еволюцію.

Середні дослідники є думками, які зіграли центральний вбивство під час останньої еволюції через розкриття бактерій, археї та еукаріотів - за часів, коли на Землі існував необхідний універсальний спільний нагляд.

Вірусі містять генетичні зв’язки з різноманітними, тваринами, бактеріалами та грибами. За результатами дослідження, геном людини приватного зробив із вірусоподібних елементів, транспортування та їхніх заливів. За допомогою експериментальної версії ви зможете приєднатись до горизонтального переносу генів, який передає генетичну інформацію не відібраної у свої домівки (вертикальний перенос), а між двома непоміченими (іноді такими, які потрібно використовувати до різних питань). При цьому можливо захоплення ділянки ДНК клітини-хазяїна. Таким чином, генетична інформація може мігрувати між собою.

Також існує потужний мутагенний фактор: після того, як виявляють хворобу у людини і тварин, вони постійно перебувають у кількості пошкоджених хромосом. Таким чином, вони пропонують нові мутації для природного відбору.

Крім того, ви намагаєтеся стимулювати різні властивості і з'являтись у багатолітинність 3. 3. Використовуйте дослідники у біологічних методах боротьби зі шкідливими видами .

          Після відкриття бактеріофагів люди намагаються виправити їх у боротьбі з бактеріальними продуктами, але не всі спроби принесли позитивний результат: за першими, бактеріальні фага, як і інші люди, використовували спеціальні питання щодо своїх хазяїв. По-друге, іноді заробляють фагами, що наділяють бактерії, і ще більше небезпечних властей.

Що стосується використання бактеріофагів, то це більше, ніж звичайно антибіотиками:

• не реалізують алергії;

• не вводять корисні бактерії;

• не існує небезпеки передозування (збережені бактерії, бактеріафагі гінурти).

Також намагаються боротися із кліщами, комахами та гризунами - шкідниками сільськогосподарських культурних та лісу.

Питання до самоконтролю

1. Чому вірусі є загрозою для здоров'я людини?

2. Яким чином вірус використовує у клітині?

3. Чим є найрізноманітніші етапи розширення вірусу?

4. Яка вбивство втратив в еволюції людини?

5. Чи такий біологічний метод боротьби зі шкідниками?

Домашнє запитання

§8

https://pidruchnyk.com.ua/1130-biologiya-ekologiya-10-klas-sobol.html

https://4book.org/uchebniki-ukraina/10-klass/biologiya-i-ekologiya-10-klas-sobol-2018-ukr

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

УКРАЇНСЬКА МОВА

Тема уроку: «Апостроф»

Хід уроку

І. Ознайомившись з десятикласниками із цього, працюйте та виконуючи уроки

II . Відтворення теоретичних дійстей

Бесіда.
1) Для чого вживається апостроф?
2) Чому апостроф не заживає на початку слова або в кінці слова?
3) Попередньо буквами ставиться апостроф?
4) Після чого букв ставиться апостроф? На думку приклади.
5) Відповідь на правила правил апострофу не залишається після буку, що вказують губні приголосні, перед, я, є, її? На думку приклади.
6) Для чого виправданим є використання апострофа у словах зрірмитися, під'язичний?
7) Чому не залишається апостроф після букви р у словах повітря, рясний?
8) У вас словах апостроф залишається після букви к?
9) Для яких правил уживається апостроф у словах іншомовного походження?

ІV. Автоматичні теоретичні дії

Ставиться перед апостроф  я ,  ю ,  є ,  ї :

1. После літер, позначають губні что тверді пріголосні звуки  б ,  п ,  в ,  м ,  ф , если перед но НИМИ немає Іншого  пріголосного  ( кроме  р ), належали бі Який до  кореня : солов'їній, сім'я, м'ята, п 'ятниця, зв'язати, п'ю, б'ється, в'яз, м'язи, ім'я, В'ячеслав, Стеф'юк; верб'я, верф'ю, торф'яний, черв'як . Але:  свято, морквяний, мавпячий, цвях . Якщо приголосний, що стоїть перед губним, залиште до префікса, то апостроф важко залишається:  зв’язок, підвір’я, пам’ятка, розвіття . 
2. Надалі твердого  р  у кінці складають: підвір’я, сузір'я, на узгір'ї, з матір'ю, кур'єр, пір'їна. Яій ря, рит, РЄ позначають сполучення м'якого [р '] Із голосними а, у, е ([р'о], [р'у], [р'й]), то апостроф не пишеться:  Рясне, Рябко , буря, рюмсати, Рєпін .
3. Після будь-якого твердого твердого приголосного, що досягає префіксації або первинної частини складних слів: без  нав'язування, відхилення, відкидання, надходження до, над'ярусного, роз'ятування, розширення; діт'яс, пан'європейській, пів'юртіте, пів'ящік,  но со своим назв - через Дефіс:  п-Європи .
4. Після  к  у словах Лук'ян , і похідних від вашого: Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'янчик, Лук'янівка мають  . 
5. У складних словах, первісна частина завершується на приголосному: дитясла, двоярусний, збережений . 

Апостроф не ставиться:

1. После  б ,  п ,  в ,  м ,  ф , что позначають тверді губні звуки, яіе перед ними стоит Інша, крій р , літер на Позначення Коренєва пріголосний звук:  Святослав, Святкова, тьмяній, морквяний, медвяної  (но: торф'янія,  черви 'як, верб'я ).
2. Після букі  р , що відзначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу :  порядок, рясний, високий, буряк .
3. У слові іншомовного походження у злітій розглядаються : резюме, бюджет, бюро.

Апостроф у слові іншомовного походить пише перед собою, ю, є:

а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р: б'єф, комп'ютер, п'єдестал, інтер'єр, прем'єр, торф'яний, к'янті, миш'як, кар’єра; П'ємонт, П'яченца, Рив’єра, Ак'яб, Іх'ямас; Барб’є, Б'єрнсон, Брюкенен, Женев'єва, Ф'єзоле, Монтеск'є, Руж'є, Фур'є.

б) Після кінцевого приголосного в префіксах : ад'юнкт, ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктура.

Апостроф не пише:

Коли я, ю відзначають пом'якшення попереднього приголосного переднього а, у : білого кольору; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Рюдберг.

Винятки : ад'ютант, кон'юнктивіт, кон'юнктура, ін'єкція.

Пишеться после апостроф  губної ,  задньоязикових  і р я перед, -й, є, ї: Аляб'єв ', Ареф', Водоп'яни, В'яльцева, Григор ', Захар'їно, Луб'янци, Лук'ян, П 'яловський, Прокоф’єв, Юр'єв; перед йо апостроф не пише: Воробйов, Соловйов. Примітка. Коли я, ми вважаємо, поєднання пам’ятного та приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пише: Бядуля, Пясецький, Рюмін.

Скорочена частина д та ірландської частини про пишуться з власними іменами через апостроф : Д'Аламбер, Д'Артаньян, Д'Обіньє; О'Генрі, О'Кейсі, О'Коннейль.

Апостроф пише в географічних назвах після  губних  (м, п, б, ф, в),  задньоязичних  (ґ, к, х) і р, а також після перерв, які закінчуються приголосними, перед я, ю, є, її: В ' язники, Дем'янськ, Прокоп'євськ, П'ятигорськ, Ак'яр, Амудар'я, Гур'єв; перед йо апостроф не пише: Муравйово. Примітка. Коли я, ми вважаємо, поєднання пам’ятного та приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пише: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань.

ІІІ. Самостійне опрацювання

І V . Питання для самоконтролю

- Що таке апостроф?

- Ви вважаєте, що апостроф?

- Чи вважаєте ви апостроф НЕ ставиться?

В . Домашнє запитання

Записати пари слів. Поясніти проживання і проживання апострофа.

Зів'янути - священний. Зв'язок - Звягель. Сузір'я - зоря. Повітря - повір'я.

 

ВИКЛАДАЧ ПЕРИНЕЦЬ Т.В.

ХІМІЯ

 

Тема: Розрахункові завдання 2. Вивчіть молекулярну форму для загальної форми гомологічного ряду та густиною або зменшити густиною.

Алгоритм розв'язування задач

-                  враховувати умову задачі;

-                  записати скорочену умову;

-                  пам’ятайте, що рекомендується підтримувати молекулярну масу речовини для відносної густиною;

-                  розв'язання відновлення з однаковим невідомим;

-                  напишіть найпростішу формулу;

-                  обміняти в різних випадках Назад зменшити молекулярну масу для відносної молекулярної форми формули найпростіших продуктів;

-                  кількість атомів, які з усіх сторін збільшити в потрібне число разів;

-                  записати істинну формулу речовини;

-                  записати відповідь до задачі.

Формули для обстеження молярної маси

М = н

M = D _A * M _A

M = ρ * V _m

M = m / n

Задача 1

Відносна густина пари діючого алкану за повітря дотримується 3 931. Визначте формулу алкану і назвіть його.

Дано: Розв’язання

C _n H _{2 n +2}                                         Обчислюємо молярну масу алкану:

Д ( С _п Н _{2 п + 2} ) _п = 3931 М (С _п Н _{2n + 2} ) = D (С п Н 2n + 2 ) п * М _п      

М _пов = 29г / моль

C _n H _{2 n +2} -? M (C _n H _{2n + 2} ) = 3,931 * 29г / моль = 114г / моль

Визначте кількість карбону в алкані:

M (C _n H _{2n + 2} ) = (14n + 2)

114 = 14n +2

14n = 112

n = 8

C ₈ H ₁₈

Відповідь: формула сполуки- С ₈ Н ₁₈ . Це октан

Задача 2

Відносна молекулярна маса алкану - 58. Визначте його формулу та назвіть його.

Дано: Розв’язання

C _n H _{2 n +2}                             Mr ( C _n H _{2 n +2} ) = (14 n +2)

Mr (C _n H _{2n + 2} ) = 58   58 = 14n + 2          

                                 14n = 56

C _n H _{2 n +2} - ?                 n = 4

C ₄ H ₁₀

Відповідь: формула сполуки- С ₄ Н ₁₀ . Це бутан

Задача 3

Густина забезпеченого вуглеводню 1,965 г / мл за н.у. Визначте його формулу та назвіть його.

Дано: Розв’язання

C _n H _{2 n +2}                                                 M ( C _n H _{2 n +2} ) = ρ * V _m

ρ ( C _n H _{2 n +2} ) = 1,956 г / мл       M ( C _n H _{2 n +2} ) = 1,965 * 22,4 = 44 г / моль

                                             44 = 14 п + 2

C _n H _{2 n +2} -?                           14 n = 42

n = 3

C ₃ H ₈

Відповідь: формула сполуки- С ₃ Н ₈ . Це пропан

Домашнє запитання

1. Визначте молекулярну форму форму алкану, використовуйте, що його пара в 2,5 рази більше, нижній аргон. (С ₇ Н ₁₆ ).
2. Густина насиченого вуглеводню за воднем 15. Визначте формулу вуглеводню і обмісліть, яка об'ємна кісню (н.у.) витрачається на спалювання 3л цього часу. (С ₂ Н ₆ , V ( O ₂ ) = 10,5л).

ВИКЛАДАЧ КОПОЛОВЕЦЬ Н.М.

ПОНЕДІІЛОК 16.03.2020

 

ІНФОРМАТИКА (ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ)

 

ТЕМА. ДОДАВАННЯ АНІМАЦІЙНИХ ЕФЕКТІВ ДО ОБ'ЄКТІВ СЛАЙДА. АНІМАЦІЙНІ ЕФЕКТИ ЗМІНЮВАННЯ СЛАЙДІВ.

ХІД УРОКУ

Анімація (з лат. Анімація - душа і похідного фр. Анімація - оживлення) - вигляд кіномистецтва, в якому об'єкті моделюються з усіх мальованих (графічна анімація), об'ємних (об'ємна анімація) або створених з використанням комп ' ютерних програм (комп'ютерна анімація) об'єктів.

На сьогодні це популярний вид мистецтва. На даний час з анімацією працює велика кількість програм-аніматорів. А ми розглянемо можливості PowerPoint для створення анімаційних ефектів.

При створенні анімаційних ефектів потрібно обрати:

• площину (фон);
• об’єкт, який підлягає анімації;
• початок руху;
• кінцеву точку руху;
• тип руху.

Корпорація Microsoft передбачила більше 50 різних типів руху, але й надала можливість створити траєкторію руху користувача.

Для цього на слайді потрібно виділити об'єкт, до якого має бути застосовано анімацію, та виконати вказівку Показ слайдів/Настройка анімації. Інший спосіб – це виділити об'єкт і натиснути ПКМ.

В області завдань Настройка анімації потрібно натиснути кнопку Додати ефект. У меню, що відображається, слід обрати однин із 4 основних типів анімаційних ефектів.

Вхід - визначає спосіб появи об'єкта на слайді. Серед запропонованих ефектів показано ті, які найчастіше використовуються. Якщо обрати вказівку Інші ефекти, то на екрані відобразиться діалогове вікно Додавання ефекту входу. Воно містить перелік усіх можливих ефектів, які можна обрати.

Виділення — дозволяє акцентувати увагу на конкретному об'єкті слайда.

Вихід — визначає спосіб зникнення об'єкта зі слайда в процесі демонстрації.

Шляхи переміщення — найцікавіший тип анімації об’єктів, він дає можливість користувачеві створити власний шлях, за яким цей об'єкт буде переміщуватися на слайді.

Для одного об’єкта можна створити кілька анімаційних ефектів. Крім того можна встановити швидкість відтворення.

ДУЖЕ ЗРУЧНО, що кожен ефект перед застосуванням можна переглянути.

Щоб застосувати анімаційні ефекти, що відтворюються під час зміни слайдів, треба виконати вказівку меню Показ слайдів/ Зміна слайдів

При цьому з'являється область завдань Зміна слайдів, за допомогою якої можна змінити значення параметрів анімаційного ефекту:

• тип, вигляд ефекту, за допомогою якого один слайд замінює інший;

• швидкість відтворення ефекту;

• звук, що супроводжуватиме процес зміни слайдів;

• спосіб зміни слайдів: після клацання мишкою чи автоматично через визначений час.

Практична частина.

Завдання

1. Створіть в середовищі PowerPoint вітальну листівку з Новим роком, використовуючи графічні зображення

2. Застосуйте анімаційні ефекти до графічних об'єктів створеної презентації за допомогою команд Показ слайдів/Настроювання анімації.

3. Продублюйте створений слайд і доповніть його текстом «З Новим роком!», використовуючи при цьому ефекти з меню Показ слайдів/ Зміна слайдів.

1. Що таке анімація? (вид кіномистецтва, в якому моделюється рух об’єктів)

2. Що потрібно обратипри створенні анімаційних ефектів? (слайд, об’єкт, початок руху, кінцеву точку руху, тип руху)

3. Які дії потрібно виконати, щоб застосувати анімаційні ефекти до об’єктів на слайді? (виділити об’єкт, обрати вказівку меню Показ слайдів/Настроювання анімації)

4. Як застосувати анімацію до зміни слайдів? (Показ слайдів/Зміна слайдів)

X. Домашнє завдання.

Удоскональте свою листівку боєм курантів.

ВИКЛАДАЧ ПЛЯЦКО Н.В.

УСТАТКУВАННЯ

Тема уроку: «Печі з канальним нагрівом пекарної камери»

Вивчення нового матеріалу

Печі з канальним обігрівом набули найбільшого поширення в

промисловості для випічки хліба, булочних і борошняних кондитерських виробів.

Існує багато конструкцій канальних печей, що відрізняються між собою продуктивністю, асортиментом, конструкцією пода, видом матеріалу, з якого вони виготовлені. Однак, незважаючи на відмінність конструктивних форм принцип роботи всіх канальних печей один і той же.

При цьому способі обігріву теплоносієм є димові гази, які рухаються по системі каналів. Тепло від газів передається в пекарню камеру через звернену до неї стінку каналу.

Робоча стінка каналу - поверхня теплообміну - в залежності від температури димових газів виконується з різних матеріалів.

Як приклад розглянемо тупикові печі Г4-Хпл з площею поду 16 та 25м², З канальною системою обігріву.

Піч Г4-Хплмає велику продуктивність, меншу витрату палива, зволоження пекарної камери парою своїх парогенераторів, більш ефективну систему гігротермічної обробки тестових заготовок.

Піч Г4-Хпл-16 має двонитковий конвеєр , піч Г4-Хпл-25 – чотирьохнитковий. Печі Г4-Хпл мають пекарню камеру, в якій розміщений ланцюгової колискові конвеєр. Обігрів печі здійснюється гріють каналами 3, за рахунок теплоти димових газів надходять з топки 4. Після обігріву пекарної камери гази направляються для обігріву теплоутилизатора 11.

Регулювання руху димових газів проводиться за допомогою шиберів, встановлених в каналах на виході газів з печі. В кінці топки в каналі 7 встановленi парогенератори 6. Гострі топкові гази подаються до парогенераторів через перепускні канали 9. Після обігріву парогенератора гази з'єднуються з димовими газами в бічних вертикальних каналах.

Зниження температури димових газів за рахунок відбору теплоти, витраченої на обігрів парогенераторів, дозволяє збільшити термін роботи радіаторних коробок.

Продуктивність парогенераторів регулюється за допомогою шиберів 10, розміщених з боків печі. Зона зволоження печі 12 відокремлена від пекарної камери екраном 13 для підтримки в цій зоні температуру середовища 100-120  і створення оптимальних умов для гігротермічної обробки тестових заготовок.

Продуктивність печі по формовому хлібі печі Г4-Хпл-25 21т / добу, печі Г4-Хпл-16 15,2 т / добу.

Питання для самоконтролю:

1.Принцип роботи печі з канальним нагрівом пекарної камери?

2.Будовапечі Г4-Хпл ?

3Яквідбувається зниження температури димових газів ?

Домашнє завдання

Вивчити принцип дії та правила користування печі з канальним нагрівом пекарної камери.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

ІНФОРМАТИКА

ТЕМА: ДОДАВАННЯ ВІДЕОКЛІПІВ, ЗВУКОВИХ ЕФЕКТІВ І МОВНОГО СУПРОВОДУ ДО СЛАЙДОВОЇ ПРЕЗЕНТАЦІЇ.

Хід уроку

При створенні презентації у середовищі MicrosoftPowerPoint 2016 є можливість вставляти відеокліпи, звукові ефекти, вбудовані та звʼязаніобʼєкти, щобістотнопідняти рівень подання матеріалу.
Додавання відеокліпів здійснюють за допомогою вказівки меню Вставка / Відео та звук….

 

і у вікні діалогу Вставка відеозапису необхідно вказати потрібний відеокліп.

Додавання звукових файлів здійснюється з допомогою меню Звукде необхідно обрати одну з команд Аудіофайли  на компютері або Записати звук.

Застосування мовного супроводу зміни слайдів здійснюють, зробивши вибір в меню Звукобравши вкладку на стрічці Переходи.

Гіперпосилання (на відміну від вбудовування) лише вказує на місце збереження файла, який буде відкрито при виборі гіперпосилання. За допомогою гіперпосилань реалізують розгалужену структуру презентації: під час демонстрації можна обрати послідовність відображення слайдів за допомогою наявних гіперпосилань. Гіперпосилання можна додати як до тексту, так і до зображення чи іншого об'єкта слайда. Фрагмент тексту, що є гіперпосиланням, відрізняється від іншого тексту на слайді: крім підкреслювання, цей фрагмент має інший колір символів згідно з колірною схемою обраного шаблону оформлення. В режимі показу слайдів при наведенні вказівника миші на гіперпосилання він набуває вигляду руки. Щоб додати гіперпосилання, необхідно виділити на слайді потрібний об'єкт та виконати вказівку меню Вставка / Гіперпосилання.

Питання для самоконтролю

1. Як долучити відеокліпдо презентації?
2. Як долучити звуковий файлдо презентації?
3. Як вставити гіперпосилання у презентацію?
4. Як додати мовний супровід зміни слайдів?
5. З якою метою використовують гіперпосилання у презентації?

Домашнє завдання
Повторити матеріал уроку. Потренуватися викликати вказівки меню, вставляти гіперпосилання, зберігати й завантажувати презентацію.

ВИКЛАДАЧ ПЛЯЦКО Н.В.

ТЕХНОЛОГІЯ ХЛІБОПЕКАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Тема уроку: Послідовність художньо-конструкторського аналізу об’єкта проектування

1.Самостійне вивчення нового матеріалу:

          Художньо-конструкторський аналіз — це комплексний, цілісний і різнобічний процес, у ході якого послідовно розглядають та оцінюють досконалість виробу, зокрема: функціональність, конструктивність, технологічну доцільність, експлуатаційну практичність, економічність, вимоги ергономіки, раціональність композиції й естетичність.

Розрізняють таку послідовність художньо-конструкторського аналізу об'єктів проектування:

1) збір інформації з різних джерел — патентних матеріалів, каталогів і проспектів, що стосуються аналогів заданого для проектування виробу;

2) добір діючих аналогів виробу, що проектується;

3) аналіз функціональних вимог з визначенням зв'язків «людина — машина», «предмет — середовище» і безпеки експлуатації;

4) виявлення відповідності форми конструктивній основі, логіці і тектонічності форми;

5) аналіз відповідності матеріалів у функціональному, конструктивному і декоративному відношеннях;

6) аналіз технологічності як окремих елементів, вузлів і деталей, так і загалом виробу;

7) аналіз композиційного рішення цілісності форми, єдності характеру всіх елементів і відповідності форми стильовій спрямованості;

8) загальний висновок щодо виробу.

Із завдання на проект дизайнер дізнається про призначення об'єкта, його принципову будову, технологічні можливості його виготовлення, зв'язок з предметним середовищем тощо. Дизайнеру важливо знати, як діє машина або прилад, в яких умовах вона працюватиме, які існують можливі типові варіанти конструкції цього об'єкта, які вимоги до нього тощо.

Зазвичай, об'єкт проектування має прототипи, тому на них слід зважати в процесі проектування.

Прототипи — це вироби, що виготовлялися раніше й мають таку саму функцію та умови експлуатації, що й об'єкт проектування.

Якщо проектується зовсім новий виріб, який не має прямого прототипу, дизайнери вивчають аналогічні машини або речі. Аналоги — це вироби, які мають подібні чи близькі за змістом функції щодо об'єкта проектування.

Під час художньо-конструкторського аналізу виробу особливу увагу звертають на функціональні вимоги до нього. Функцію виробу потрібно розуміти дуже широко, обов'язково у зв'язку з діяльністю людини. Призначення виробу — це його основна функція.

2.Питання для самоконтролю

1. Що таке художньо конструкторський аналіз ?
2. Складіть послідовність художньо-конструкторського аналізу?
3. Прототипи це?

3.Домашнє завдання: конспект

ВИКЛАДАЧ СПЕЦ.ДИСЦИПЛІН БРИТВАК В.Ю.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема уроку: Перегляд повоєнних договорів у 20-х роках ХХ ст.

1. Суперечності Версальсько-Вашингтонської системи
2. Генуезька та Гаазька конференції
3. Спроби вирішення питання про сплату Німеччиною репарацій
4. Становлення нової системи колективної безпеки. Діяльність Ліги Націй у 20-ті роки

Самостійне опрацювання:

Закріплення розподілу світу після Першої Світової війни. Міжнародні відносини у 20-х роках ХХ століття. Генуезька та Гаазька конференції. Проблема сплати Німеччиною репарацій державам-переможцям. «Рурська криза» у Німеччині. «План Дауеса». Становлення нової системи колективної безпеки. Діяльність Ліги Націй у 20-х роках ХХ століття.

Питання для самоконтролю:

1. Чи брала участь у створенні Версальсько-Вашингтонської системи Росія?

2. Коли і як було засновано Лігу Націй?

3. Що таке система колективної безпеки?

4. Охарактеризуйте перебіг і підсумки Генуезької та Гаазької конференції

Домашнє  завдання: параграф 7

ВИКЛАДАЧ МОЛНАР Й.Й.

УСТАТКУВАННЯ

Тема уроку: «Будова, принцип роботиз канальним нагрівом»

Вивчення нового матеріалу

Переносна хлібопекарська піч ПХП-0,4 призначена для випікання пшеничного, житньо-пшеничного, і житнього хліба в польових умовах. За конструкцією ПХП-0,4 відноситься до печей безперервної дії з канальним обігрівом пекарної камери. Піч складається з каркаса, вогнища, димової труби, водогрійного бака і пекарної камери для розміщення хлібопекарських форм (рис. 1).
    Піч ПХП-0,4 може опалюватися як твердим паливом (дрова), так і рідким – (гас, дизельне пальне). Для згоряння рідкого палива печі надається або паливна колонка КТ-24, або спеціальний пристрій (рис. 2), який складається з газоутворюючої форсунки, паливної колонки з двома паливними резервуарами (ємність кожного резервуара 24 л), з ручним насосом і паливопроводом. Форсунка КГФ-4М ( або ФК-02) працює за принципом випаровування палива в трубках випарника і горіння його у вигляді факела. Труби випарника для збільшення випаровування заповнені металічними стрижнями з дроту.
    Завод-виробник  здійснює виготовлення і постачання печі замовнику у чотирьох модифікаціях:
1) ПХП-0,4 (повна комплектація, переносна піч з наметом УСТ-56) - саме про неї Ви зараз читаєте на цьому сайті.
2) ПХП-0,4д (не комплектується наметом УСТ-56 і слугує для використання у стаціонарних умовах (д - удома)).
3) ПХП-0,4г (комплектується газовим пальником для спалювання природнього газу).
4) ПХБ-0,4 (причіпний хлібопекарний блок, ПХП-0,4 встановлена у кузові-фургоні КП-2 на шасі причепа 2-ПН-2).Паливний шланг на кінці з’єднання до форсунки має металічну трубку для від’єднання його від гарячих поверхонь форсунки і печі.
    Кількість пального яке спалюється форсункою, залежить від ступеню відкриття голкою отвору в соплі форсунки і від величини тиску в паливному резервуарі.
    Піч для випікання хліба ПХП-0,4 і додане їй обладнання розміщується в наметі УСТ-56 (уніфікована санітарно-технічна) із врахуванням якнайліпшого ведення технологічного процесу випікання хліба

Питання для самоконтролю:

1.Призначенняхлібопекарської піч1 ПХП-0,4?

2.Яким видом палива опалюється піч?

3.Від чого залежить кількість пального яке спалюється форсункою?

Домашнє завдання

Вивчити принцип дії та правила користування  печі з канальним нагрівом пекарної камери.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

 ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

УСТАТКУВАННЯ

Тема уроку: «Конвеєрні печі. Будова, принцип роботи»

Вивчення нового матеріалу

У печах з комбінованою системою обігріву передача теплоти в процесі випічки здійснюється через систему каналів і пароводяних трубок.

Піч АЦХ  складається з трикамерної топки 1, розташованої в нижньому поверсі, нагрівальної системи з пароводяних і димогарних труб, пекарної камери 6 з ланцюговим люлечним конвеєром 7, камери 5 остаточної розстойки, сполученої з піччю загальним конвеєром. Розміщення пароводяних і димогарних труб в нагрівальній системі залежить від прийнятого варіанту. Найбільш розповсюдженими варіантами є п'ятиярусний 1  і семиярусний 2. У обох варіантах верхні яруси конвеєра обігріваються димогарними трубами, через які проходять гарячі гази після нагрівання кінців пароводяних трубок, які передають тепло ярусам конвеєра, що пролягають нижче. Ланцюговий конвеєр печі розміщується в трьох, п'яти або семи зонах, розділених між собою металевими перекриттями для створення в кожній з них свого температурного режиму. Ланцюговий конвеєр представляє собою дві пластинчато-шарнірні роликові ланцюги, перекинуті через зірочки, встановлені на горизонтальних валах. Зірочки 8 у вивантажувального фронту є приводними, зірочки 3 у посадочного фронту - натяжними; інші зірочки служать для відтяжки ланцюгового конвеєра. Ланцюги конвеєра з кроком 305 мм утримуються в горизонтальному і похилому положеннях направляючими 4 з куткової сталі. Між ланцюгами підвішені люльки розміром 2540×250 мм. 5 Крок підвіски люльок 305 мм. Число люльок на конвеєрі залежить від числа ярусів конвеєра, розміщених в печі. Тривалість розстойки регулюється зміною довжини холостої частини конвеєра за допомогою пересувної каретки 2. Після розстойки форми з тістом переходять з камери розстійної шафи в піч, де послідовно проходять усі температурні зони, і поступають до місця вивантаження готової продукції. Укладання тіста у форми механізоване, здійснюється конвеєрноковшовим посадником ДПА. Для виїмки хліба з форм застосовуються спеціальні механізми, які дозволяють автоматично вибивати хліб з форм. Конвеєр приводиться в рух від електродвигуна (для першого варіанту N = 2,8 кВт, n = 950 об/хв) через варіатор швидкості і редуктор, як показано на кінематичній схемі. Швидкість конвеєра, тобто тривалість випічки, регулюється варіатором швидкості в межах від 25 до 170 хв. Рух конвеєра безперервний. На випадок необхідності піч забезпечена ручним приводом. Продуктивність печі АЦХ залежить від варіанту розміщення конвеєра в печі, найменування виробів, що випікаються, кількості і розміру форм, встановлених в люльці, кількості люльок в печі і складає від 35 до 90 т/добу.

Питання для самоконтролю:

1.Будова конвеєрної печі?

2.Чим обігріваються верхні яруси конвеєра?

3.Від чого конвеєр приводиться в рух?

ВИКЛАДАЧ БЛИСКУН Н.М.

 

П`ЯТНИЦЯ 13.03.2020

 

 

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

 

Тема: Специфіка переходу від романтизму до реалізму. Романтизм у Німеччині. Е. Т. А. Гофман як представник гротескної течії романтизму. Віхи мистецького шляху.

Робота над темою уроку. Теорію романтизму започаткували діячі німецької культури Новаліс (1772-1801), Фрідріх Шлеґель (1772-1829) та Авґуст Шлеґель (1767-1845). Романтизм у Німеччині склався раніше за інші країни й розвивався практично без упливу літератур інших країн — навпаки, сам значно вплинув на них. Німецькі романтики сприймали лозунги французьких революціонерів не як політичні, а як загальнолюдські та філософські.

Після Німеччини майже всі країни Європи складають іспит на романтизм як на форму звернення до внутрішнього духовного світу людини, протиставляючи його реальній дійсності, що, на думку романтиків, не відповідала вічним ідеалам. До 1820 року романтизм переважно розвивався в німецькій та англійській (Кітс, Шеллі, Байрон) літературах, а пізніше — у літературі й мистецтві Італії, Франції та решти країн.

Саме завдяки літературній творчості Гофман зажив світової слави. Більшість його оповідань та повістей і навіть один роман мають казковий сюжет: у них поруч із людьми співіснують феї, чаклуни, добрі й лихі духи. Ці казкові істоти живуть у творах Гофмана за власними законами, а іноді й за несправедливими й підступними людськими законами, що служать не добру, а злу. Письменник дотепно висміює і такі закони, і тих, хто їх запроваджує.

1819 року вийшла друком казка-новела «Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер», де у жанрі казки приховано гостру соціальну сатиру, а для перемоги добра у справу мусять втрутитися добрі чарівники. В уславленій казці про малого Цахеса митець майстерно змалював соціальний механізм закону відчуження — привласнення реальних заслуг тими, кому вони не належать.

Підбиття підсумків уроку.

-       Що ви очікуєте від прочитання казки-новели «Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер»?

Домашнє завдання. Прочитати твір Е . Т . А . Гофмана «Крихітка Цахес...» (стр.73-87) https://pidruchnyk.com.ua/410-svtova-lteratura-kovbasenko-10-klas.html

 

АЛГЕБРА ТА ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ

ТЕМА УРОКУ: ПЕРЕТВОРЕННЯ ДОБУТКУ ТРИГОНОМЕТРИЧНИХ ФУНКЦІЙ НА СУМУ(13. 03.2020 Р.)

План вивчення нового матеріалу

1. Перетворення добутку sin α ∙ cos β насуму.

2. Перетворення добутку cos α ∙ cos β насуму.

3. Перетворення добутку sin α ∙ sin β насуму.

4. Приклади застосування перетворення добутку тригонометричних функцій на суму.

Добуток косинусів двох чиселдорівнює півсумі косинуса різниці і косинуса суми цих чисел.

Добуток синусів двох чисел дорівнює піврізниці косинуса різниці і косинуса суми цих чисел.

Добуток синуса одного числа на косинус другого числа дорівнює півсумі синуса суми і синуса різниці цих чисел.

Самостійно розв'язати вправи:

Питання для самоконтролю:

1) Як визначити добуток косинусів двох чисел?

2) Як визначити добуток синусів двох чисел?

3) Як визначити добуток синуса одного числа на косинус другого числа?

 

Домашнє завдання.

Посилання на підручник:https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books2/pidruchnyky-10-klas-2018/14-matematyka-10-klas/matematyka-10-klas-bevz-osvita.pdf

 

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

ТЕМА УРОКУ: КОНТРОЛЬНА РОБОТА №4. ТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО (ТВІР)

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Михайло Михайлович Коцюбинський – відомий український письменник, його називають сонцепоклонником, соняхом. Бо над усе любив сонце, квіти, дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі Чернігівської управи, на роботу ходив з неодмінною квіткою в бутоньєрці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Михайло Коцюбинський - один з найоригінальніших українських письменників. Він вивів літературу на європейський рівень, урізноманітнив її багатогранними напрямками, у тому числі модернізмом. Саме його творчість вперше в українській літературі увібрала в себе імпресіонізм, глибокий психологізм, елементи експресіонізму, неореалізм та інші трендові течії мистецтва і культури того часу.

Народився 17 вересня 1864 у Вінниці. Віддали до початкової школи (1875 — 1876). Навчався в духовному училищі у Шаргороді (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. Почав друкуватися в 1890 р. — львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка». У 1892–1896 був у складі Одеської філоксерної комісії. Потім працював у Криму. Згодом переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. 1911 р. «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз. Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало.

IV. Питання для самоконтролю

1)Які риси характеру митця вам імпонують?

2)Що вам не подобається в характері письменника?

3)Яке хобі М.Коцюбинського вам імпонує?

4)Які з наведених висловів, на вашу думку, найбільше відповідають характерові письменника?

5)У чому, на вашу думку, новаторство письменника?

6)Пригадайте найхарактерніші ознаки імпресіонізму. Знайдіть відповідний матеріал у підручнику. Що нового ви .дізналися?

7) Як розкривається значення творчості письменника в епіграфі до уроку?

V. Домашнє завдання

Підготовка до контрольної роботи №4.

Написання контрольного твору на тему: «Мої роздуми над творчістю М. Коцюбинського».

 

ГЕОГРАФІЯ

 

Тема: Німеччина: Загальна характеристика країни. 

План уроку

1. Місце країни у світі та регіоні.
2. Чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці.
3. Система розселення і роль федеральних земель.
4. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни.
5. Географічний інтерактив
6. Користуючись офіційним сайтом Євростату підберіть актуальну інформацію про розвиток економіки Німеччини

Головне

ФРН – це країна Західної Європи, яка за географічними й економічними показниками є лідером у Європі і світі.

Понад 75% населення проживає в містах і міських агломераціях. Німеччина – це високо розвинута постіндустріальна країна Європи і світу, що входить до «Великої сімки».

Перевіримо свої знання і вміння

1. Які показники економічного розвитку Німеччини визначають лідерські позиції країни в Європі і світі?
2. Чим обумовлений сучасний розвиток Німеччини?
3. Користуючись картами атласу, порівняйте забезпеченість ресурсами західних і східних земель ФРН
4. Складіть візитівку Німеччині

Дом. завд. Опрацювати §9, стор.36 - 37

Тематичне завдання

1.Німеччина розташована у… 

А)Південній Європі; Б)Східній Європі; В)Північній Європі; Г)Західній Європі

2.Республіка з федеративним адміністративно-територіальним устроєм, має великі запаси кам'яного та бурого вугілля, калійних солей; виробляє та експортує автомобілі, станки, промислове устаткування, вироби електроніки та електротехніки, зброю, хімікати:

А)Велика Британія; Б)Німеччина;   В)Італія;   Г) Франція

3.Які кам’яновугільні басейни розташовані на території Німеччини? 

А) Шансійський, Лотаринзький;

Б) Кузнецький, Карагандинський;

В )Саарський, Рурський;

Г) Донецький, Верхньосілезький

Німеччина посідає перше місце у світі за видобутком: 

А) торфу

Б) природного газу

В) бурого вугілля

Г) кам'яного вугілля

Найбільш глибоке озеро Німеччини: 

А)Веннерн;   Б)Боденське;   В)Женевське; Г) Ладозьке

Яка кількість населення проживає в Німеччині? 

А) більше 70 млн. чол.;   Б) більше 80 млн. чол.;   В) більше 50 млн. чол.;

більше 60 млн. чол.

Скільки федеральних земель входять до складу Німеччини? 

А) 20; Б) 18; В)16;   Г)12

Яка площа Німеччини: 

А) 510 тис. км. кв.;     Б) 420 тис. км. кв.;   В)357 тис. км. кв.;     Г) 603 тис. км. кв.

Столицею Німеччини є місто:  А) Берн;     Б) Бонн;     В) Мюнхен;   Г) Берлін;

Коли відбулося об'єднання Німеччини? 

А) 1990;   Б)1992;   В) 1991;   Г)1989;

УСТАТКУВАННЯ

 

План-конспект уроку

Тема уроку: «Хлібопекарські печі»

Вивчення нового матеріалу

Промислові печі умовно можна розподілити на групи залежно від площі робочого пода, бо одна і та ж піч на різному асортименті має різну продуктивність.

       печі малої продуктивностімають площу пода до 16 м².

Можна виділити над малу продуктивність у печей з площею пода до 3 м²;печі середньої продуктивності мають площу пода до 50 м²;

• печі великої продуктивності мають площу пода від 50 м²[4].

Технологічне призначення

Можна відокремити 2 групи:

• універсальніпечі, які дозволяють випікати вироби широкого асортименту (формовий хліб, булочні вироби, подовий хліб, бубличні вироби тощо). Прикладом універсальної печі є піч ФТЛ-2.
• Спеціалізовані печі призначені для випікання борошняних виробів певної групи (тільки формовий або подовий хліб, батони або дрібноштучні вироби чи борошняні кондитерські тощо). Найчастіше така піч входить до складу спеціалізованої потокової лінії для вироблення одного вида виробів. Прикладом спеціалізованої печі є піч ХПА-40 в складі вистійно-пічного агрегату для виробництва формових сортів хліба.

Теплотехнічна ознака

За цією ознакою або способом генерації теплоти треба виділити такі групи:

• печі з індивідуальним генератором теплоти – топкою (наприклад печі марок БН, ППП, ХВЛ, ФТЛ-2 та ін).
• печі з центральним обігріванням, коли від одного генератора теплоти, наприклад парового котла високого тиску, живляться парою кілька кільцевих печей системи Марсакова.

Конфігурація пекарної камери

Умовно виділяють такі типи: печі з тупиковою робочою камерою (ФТЛ-2, ХВЛ, ХПА-40, ГГР-1, Г4-ХПЛ та ін.), в яких завантаження тістових заготовок і вивантаження готової продукції здійснюється через одне вікно – вустя печі; різновид – печі малої продуктивності шкафного типу ротаційні та етажерочні (ярусні), які мають дверцята;

• печі з тунельною  робочою камерою (БН, ПХС, ППП, Гостол, ППЦ, ПХК, та ін.), коли завантаження і розвантаження здійснюється з різних боків тунелю;
• печі кільцеві  Марсакова мають пекарну камеру у вигляді горизонтального кільцевого тунелю, але з одним вікном для завантаження і розвантаження виробів;
• печі з прохідною робочою камерою (єдиний приклад – піч марки АЦХ, яка має в пекарній камері кілька гілок конвеєра, при цьому завантаження і розвантаження його відбувається з різних сторін).

Конструкція поду

За конструкцією поду і ступенем його механізації розрізняють прикладами слугують печі малої продуктивності):

• немеханізовані печі;
• без подові печі (ротаційні);
• конвеєрні печі з електроприводом руху конвеєра.

Немеханізовані печі можуть мати:

• стаціонарний нерухомий під (череневий або етажерочний);
• поди з ручним приводом(найпростішою механізацією) у вигляді висувних, дискових, типу “більчаного колеса” тощо).

Безподові печі шкафного типу мають стелажний візок, що обертається в пекарній камері.

Конвеєрні печі мають поди:

• карусельний (кільцевий);
• роторно-колисковий;
• ланцюгово-пластинчастий;
• ланцюгово-трубчастий з листами;
• ланцюгово-колисковий;
• сітчаний реверсивний;
• стрічковий (суцільнометалевий, перфорований та ін.).

За ступенем механізації до найвищої групи відносяться печі, які є головною ланкою комплексно-механізованої потокової лінії чи вистійно-пічного агрегату із спільним ланцюговим конвеєром вистійної шафи і печі (при виробництві формового хліба). При цьому передбачається механізація і взаємодія між всіма операціями в потоці: автоматичне укладання тістових заготовок на конвеєр шафи вистою, пересадка тістових заготовок в піч, автоматичне надрізування, якщо необхідно, автоматичне розвантаження печі від готових виробів, їх укладання та ін.

Питання для самоконтролю:

1.Призначення універсальних і спеціалізованих печей?

2.Яка конфігурація пекарної камери?

3.Назвіть поди в конвеєрних печах?

Домашнє завдання

Вивчити принцип дії та правила користування хлібопекарськими печами.

Саєнко Н.П., Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування.

СИРОВИНА І МАТЕРІАЛИ

Тема уроку: Родзинки, мак, горіхи їх характеристика

1.Самостійне вивчення нового матеріалу:

Виноград поділяють на сорти: сушильні, винні, столові. Столові сорти винограду мають смачні великі ягоди з ароматною м'якот­тю, використовують їх для оздоблення виробів.

Родзинки (сушений виноград з насінням) додають у тісто при приготуванні кексів, булочок, інших виробів.

Перед використанням родзинки перебирають, видаляють сто­ронні домішки. Довго мити і вимочувати родзинки не слід, ос­кільки вони втрачають свій аромат. При висушуванні винограду з сортів без насіння одержують кишмиш, який використовують так само, як і родзинки.

Світло-коричневі золотисті з білого винограду без кісточок, невеликі за розміром, називають киш-миш.

Чорні (темно-синіі або з бордовим відтінком) родзинки з червоного винограду без кісточок.

Жовті родзинки середніх розмірів з білого винограду з однією кісточкою.

Коричневі родзинки з декількома кісточками і м’ясистою текстурою великого розміру.

Родзинки містять вітаміни групи В і С, клітковину, антиоксиданти, такі мікроелементи, як калій, бор, залізо, магній, кальцій.

Горіхоплідні — плоди, які мають дерев'янисту шкара­лупу та їстівне ядро. Залежно від будови їх поділяють на справжні й кістянкові. До справжніх належать дикорослий лісовий горіх — ліщина і його культурний різновид фундук; до кістянкових — во­лоський та кедровий горіхи, мигдаль, фісташки. Умовно до го­ріхоплідних відносять також арахіс — плід однолітньої рослини бобових, який росте і достигає в землі, потім його викопують, ми­ють, висушують і підсмажують.

Горіхи широко використовують у виробництві борошня­них кондитерських виробів, їх додають у тісто і креми, ними об­сипають поверхню тортів, тістечок, булочок.

Фундук і ліщинанадходять до кондитерських цехів без шкара­лупи. Кращі смакові якості вони набувають при обсмажуванні, для чого їх кілька хвилин витримують у жаровій шафі.

Мигдальбуває двох видів: гіркий, що має сильний аромат, і солодкий — менш ароматний. Завдяки вмісту синильної кислоти і гіркому смаку кількість гіркого мигдалю не повинна перевищу­вати 4 % загальної маси. Ядра мигдалю використовують, не звіль­няючи від оболонки. Якщо виникає необхідність її видалити, то мигдаль занурюють на кілька хвилин у окріп.

Волоські горіхивикористовують для приготування начинок, оз­доблення тортів.

Арахіснадходить без оболонок, перед використанням його під­смажують, використовують для приготування різноманітних тор­тів, тістечок, булочок тощо.

Кешью — горішки, які ростуть у тропічних країнах, мають при-( миий солодкуватий смак. Використовуються для приготування тіста і для оздоблення виробів.

Фісташки мають яскраво-зелене забарвлення і приємний солодкуватий смак. Використовують у подрібненому вигляді для посипання тістечок і тортів. Горіхи,мигдаль та інші ядра обчищають від шкаралупи, а за її відсутності видаляють сторонні домішки. Підсушують при температурі 100 - 110°С, очищують від оболонок і піддають магнітному очищеню. Зберігають горіхи при температурі від 0 до 4°С і відносній вологості повітря 75%.

Маквикористовують при виготовлені виробів з дріжджового тіста, як начинки і посипання. Перед використанням просіюють крізь сито з отворами 2,0-2,5 мм. потім промивають водою на ситі з отворами 0.5 мм.

2.Питання для самоконтролю

1. Що таке родзинки?
2. Як використовують родзинки?
3. Які є види родзинок ?
4. Які бувають горіхи?
5. Як горіхи підготувати до використання?
6. Як різні види горіхів використовують в кондитерському виробництві?
7. Як підготувати мак до використання?

3.Домашнє завдання: конспект

ТЕХНОЛОГІЯ ХЛІБОПЕКАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

 

Тема уроку: Основні принципи художнього конструювання

1.Самостійне вивчення нового матеріалу:

          Художнє конструювання — новий метод проектування виробів промислового виробництва, упровадження якого повинне забезпечувати високу якість продукції.

Основною метою художнього конструювання є активне вдосконалювання навколишнього середовища, естетизація матеріальної сфери праці і побуту людини.

У сфері діяльності дизайнера існують різні напрямки (спеціалізації), з яких найбільш поширені наступні: приладо - і машинобудування, засоби транспорту, вироби легкої промисловості, інструменти, промислова графіка тощо.

Основні принципи художнього конструювання виробів промислового виробництва:

1. Комплексне, одночасне вирішення утилітарно-функціональних, конструктивно-технологічних, економічних, соціальних і естетичних питань.

2. Врахування особливостей навколишнього середовища та конкретних умов.

3. Єдність форми і змісту.

     У художньому конструювання найбільш вагомим є вирішення утилітарно-функціональних питань. Будь-який виріб, зроблений людиною, має визначене призначення і виконує відповідну функцію. У процесі проектування як форми виробу в цілому, так і окремих частин, у першу чергу необхідно прагнути до того, щоб форма виробу максимально відповідала його утилітарно-функціональному призначенню.

У сучасній практиці проектування сутність першого принципу можна відобразити лаконічною формулою: користь + зручність + краса. Кожний елемент даної формули являє собою сукупність наступних факторів: «користь» — техніко-економічних; «зручність» — ергономічних; «краса» — естетичних. Тому в процесі художнього конструювання повноцінний результат оптимального рішення форми виробу є наслідком використання цієї формули. Не можна нехтувати окремими складовими формули на користь інших (наприклад, менше уваги приділяти питанням зручності та функціональності майбутнього виробу, і за рахунок цього спрощувати його конструкцію, технологію виготовлення тощо).

Виріб, як об’єкт проектування, повинен відповідати оточуючому середовищу і конкретним умовам. Розглянемо декілька прикладів:

1. Планування та конструкція автобусів, які призначені для внутрішнього міського та міжміського транспортування (рейсові поїздки на великі відстані), повинні бути зовсім різні. У першому випадку, у конструкції автобуса необхідно забезпечити більш вільні проходи та більшу кількість дверей. У другому випадку, навпаки, необхідно максимальне використання площі під місця для сідання, та наявність одного виходу та одного входу.

2. Транспортні засоби пересування в умовах півночі та півдня, тобто різних кліматичних умов, повинні мати суттєві конструктивні відмінності, технічні та експлуатаційні характеристики. Тому, на стадії визначення конструкції автобуса та матеріалу для його виготовлення, мають бути враховані температурний режим, кліматичні особливості регіону, в якому буде відбуватись його експлуатація. 3. Питання, що пов’язані з визначенням кольору для фарбування промислових приміщень та обладнання, неможливо розв’язати в загальному вигляді, без урахування конкретних умов. Відомо, що визначення кольору інтер’єру залежить від багатьох аспектів, наприклад, характеру промислового процесу, розмірів та завантаженості промислової площі, освітленості приміщень тощо.

Таким чином, жоден об’єкт проектування неможливо розглядати без урахування умов навколишнього середовища та конкретних умов експлуатації.

Єдність форми і змісту (образність). Цей принцип, з точок зору художньо-естетичних та соціальних вимог до об’єкта проектування, є найбільш складним і відповідальним у художньому конструюванні. Наприклад, відомо, що протягом століть формується архітектура різних будинків і споруджень, поєднуючись із їхнім змістом. В історичному процесі розвитку архітектурні форми змінювалися разом із прогресивним розвитком науки, техніки, мистецтва і соціальних умов життя людей. Ці зміни форм і зразків в утилітарних мистецтвах складалися головним чином із появою нових матеріалів і конструкцій, нових соціально-економічних і побутових умов, під час розвитку продуктивних сил суспільства.

2.Питання для самоконтролю

1. Художне проектування це?
2. Яка основна мета художника дизайнера?
3. Які основні принципи художнього конструктора відвідують?

3.Домашне повідомлення: конспект