Основні правила, яких необхідно дотримуватися при збиранні та приготуванні грибів:

-      збирати гриби треба тільки під контролем досвідчених грибників;

-      гриби, в яких ви сумніваєтесь, ніколи не кладіть до кошика;

-      якщо ви знайшли їстівні гриби, а поруч з ними ростуть отруйні або невідомі вам, не збирайте ці гриби (можлива їх мутація чи запилення отруйними спорами);

-      краще збирати гриби рано-вранці, вони свіжі, міцні, добре зберігаються;

-      вдома ще раз перегляньте всі зібрані гриби. Якщо помітите отруйний або невідомий вам гриб - одразу ж викиньте його;

-      ніколи не пробуйте сирих грибів, в яких ви сумніваєтесь;

-      зібрані гриби необхідно добре промити - не менше трьох разів аби відмити весь бруд. і в цей же день приготувати гриби, тобто відварити або посмажити чи законсервувати;

-      варити всі гриби треба як мінімум у двох водах. Не стільки важливий час варіння, скільки кількість зміненої води;

-      при консервуванні грибів треба використовувати оцет, щоб не допустити інших харчових отруєнь, наприклад ботулізму, який характерний для всіх загерметизованих консервів;

-      при вживанні грибів чи страв із них слід їх їсти у невеликій кількості, якщо за ніч чи день ніяких неприємних симптомів не виникло, тоді можна вживати далі. Дітям їсти гриби не рекомендується.

Що ж спричинює отруєння?

-      вживання отруйних грибів;

-      неправильне приготування умовно їстівних грибів;

-      вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

-      вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби та підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Перша допомога в разі отруєння грибами

Перші ознаки грибного отруєння зазвичай проявляються вже через півгодини після вживання їжі. Найпізніше - через 4 години.

У хворих, які отруїлися грибами, спостерігаються такі загальні ознаки недуги: біль у животі, розлад шлунку, нудота, блювота, загальна слабкість. Спостерігається також зміна розміру зіниць: одна звужується, інша - розширюється. Трапляється, що у хворого з’являються зорові та слухові галюцинації, конвульсії, марення. Після збудження настає втрата свідомості, при цьому спостерігається посмикування деяких м’язів, найчастіше - обличчя і пальців рук. Особливо важко отруєння переносять діти.

Навіть у разі легкого отруєння грибами слід негайно звернутися за мєдичною допомогою або відправити хворого до лікарні. Часто від того, наскільки швидко буде надано медичну допомогу, залежить життя людини. До приїзду «швидкої» потрібно прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, слід якнайшвидше промити шлунок: дати хворому випити три-чотири склянки солоної води, а тоді викликати блювоту. Процедуру необхідно повторити кілька разів.

Після цього рекомендується дати хворому міцного чаю. і звичайно ж, не можна давати хворому спиртних напоїв.

Недавно було літо... Вже осінь. О цій порі флора та фауна готуються до настання холодів. От і дерева вже почали скинули своє ошатне вбрання і так сумно дивитися на зажурені голі стовбури. Та ще прикріше бачити, як деякі люди згрібають опале листя й там-таки його спалюють. Тут уже не до сентиментів.

Адже ми, міські жителі, й так мешкаємо у середовищі з техногенним навантаженням, яке невпинно збільшується. А тут ще ця проблема із опалим листям. Деякі люди, полегшуючи собі працю, спалюють його, не задумуючись над тим, якої шкоди це завдає довкіллю. Пам’ятайте, що тонна тліючого листя виділяє 30 кілограмів чадного газу (він зв’язується із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин організму) та кілька кілограмів мікрочастинок диму.

Крім цього при згорянні листя та рослин виділяються важкі метали, чадний газ, окис азоту й багато інших канцерогенних сполук. А така речовина як бензопірен може викликати ракові захворювання.

Де ж воно все це береться і як потрапляє така отрута до красивих садово-паркових насаджень?

До дерев і кущів, що ростуть уздовж доріг за містом, на міських вулицях, забруднювачі надходять з повітря та із забруднених вод і ґрунтів. Свою «ложку дьогтю» додають деревам ще й автомашини, кількість яких усе зростає. Від них зелені насадження отримують важкі метали й нафтопродукти. Та й тут не обходиться без всюдисущого токсичного бензопірену. Адже він накопичується в ґрунтах зелених насаджень ще й через те, що його виділяє асфальт, яким покриті вулиці, площі, прибудинкова територія міст. Та не тільки мешканці міст зазнають шкоди від спалювання листя. Небезпека від нього поширюється й на жителів сільської місцевості. Нині, мабуть, рідко зустрінеш людину, яка б не використовувала у своєму саду, на городі чи на присадибній ділянці засоби від шкідників і гризунів. А восени під час спалювання бур’янів, трави, інших рослинних залишків пестициди та отрутохімікати, накопичені рослинами за сезон, виділяються в повітря.

Спалювання рештків рослин і опалого листя небезпечне ще й тим, що може перерости у неконтрольоване горіння. А це в свою чергу може призвести до пожежі.

Комусь може здається, що нічого серйозного тут немає, а насправді бачимо яку небезпеку становить спалювання листя.